Справа №639/7933/19
Провадження №2-з/639/87/19
26 грудня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №639/7933/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко Ольга Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна, -
12.11.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьою особою зазначивши приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко О.О., і просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 21.12.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2927 щодо купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2-кімнатну квартиру (загальна площа 24,9 кв.м., житлова площа 15,0 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2-кімнатну квартиру (загальна площа 24,9 кв.м., житлова площа 15,0 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 та судові витрати стягнути з відповідачів.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.12.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко Ольга Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна. Призначено підготовче засідання.
Разом з тим, 24.12.2019 року на адресу суду за вх. №36579 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову та накласти заборону (арешт) на відчуження будь-яким способом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , на підставі Договору купівлі-продажу № 2927 від 21.12.2016 року; направити ухвалу про забезпечення позову для виконання до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що всі правовстановлюючі документи на спірне майно знаходяться у відповідача - ОСОБА_4 , яка на момент звернення до суду є його титульним власником, вона має реальну можливість здійснити його відчуження. Ризик чергового відчуження спірної квартири обґрунтовується тим, що після першого звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування вказаної квартири (справа № 639/9350/16-ц, розглядалась суддею Єрмоленко В.Б.), спірна квартира вперше була відчужена відповідачем - ОСОБА_3 та користь відповідача - ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу № 2927 від 21.12.2016 року. Таким чином, у позивача є всі підстави стверджувати про можливість наступного відчуження відповідачем спірного майна з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду. У зв'язку з тим, що новий власник може здійснити відчуження спірного майна, що свідчить про співмірність запропонованого виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, неприйняття мір для забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин, зміст позовних вимог, дані, повідомлені позивачем щодо належності майна відповідачу ОСОБА_4 та наявності ризику чергового відчуження спірної квартири АДРЕСА_1 , про що свідчать обставини, встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.07.2019 року, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Разом з тим, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити частково, забезпечивши позов шляхом заборони відчуження відповідачу ОСОБА_4 та заборони будь-яким особам та органам, що є суб'єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . При цьому заява про забезпечення позову в частині арешту майна задоволенню не підлягає, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту є максимально можливим обмеженням прав власника майна, тому не може бути визнано співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, отже суд застосовує інший вид забезпечення позову, який одночасно визначено позивачем.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 189, 197, 198, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №639/7933/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Петриченко Ольга Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відчуження належного їй нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Заборонити будь-яким особам та органам, що є суб'єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,а саме: квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копія ухвали після її виконання підлягає направленню відповідачам.
Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Н.В. Баркова