Справа № 638/10976/17
Провадження № 2/638/980/19
20 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Омельченко К.О.
за участю секретаря Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію,-
установив:
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», від імені якого діє Третяк О .О. на підставі довіреності від 17.10.2016 р. №40-4288/145, звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою: м. Харків, Військова, буд.33 у розмірі 80147,65грн. за період з 01.10.2014 р. по 01.04.2017 р., та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
В обґрунтування поданого позову комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» зазначає, що відповідачу на праві власності належать приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП «Харківські теплові мережі». Відповідач безпідставно отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача. 05.12.2014, 02.11.2015,13.06.2016, 24.10.2016 року складено акти переддоговірного обстеження, В актах обстеження системи теплопостачання представниками КП «Харківські теплові мережі» зроблено припис про те, що споживач зобовязаний укласти договір про постачання теплової енергії. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово експлуатаційної організації. У звязку з тим, що приміщення відповідача не обладнані пристроями обліку теплової енергії, розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244 94 з урахуванням теплового навантаження. За період з 01.10.2014 р. по 30.04.2017 р. відповідач за рахунок позивача користувався тепловою енергією на потреби теплопостачання, у звязку з чим було спожито теплової на суму 80147,65 грн., суму інфляційних втрат 1848,04 грн., суму трьох процентів річних 200,37 грн., всього 82196,06грн.
В судове засідання представник КП «Харківські теплові мережі» не з'явилась, надала до канцелярії суду пояснення, де підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд задовольнити позов на тих підставах, що викладені в ньому, просила суд розглянути справу за її відсутністю.
В судове засідання відповідачка, не з'явилася, надала до суду пояснення, де просила відмовити в позовних вимогах в повному обсязі, розглянути справу за її відсутністю.
10.11.2017 та 15.01.2018 року через канцелярію Дзержинського районного суду м. Харкова від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву. В обґрунтування поданих заперечень зазначає, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, неправомірними, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях, а також не відповідають засадам добросовісності, розумності та справедливості, відповідно порушують баланс прав сторін та права та законні інтереси відповідача. Проти задоволення позовних вимог позивача відповідач заперечує в повному обсязі з наступних підстав: Поміж сторонами не укладено договір на поставку теплової енергії, позивачем взагалі не надано жодних розрахунків, за якими було визначену конкретні показники спожитої теплової енергії споживачем у кожному рахунку фактурі, за користування якої стягується відповідна плата, а також доказів споживання відповідачем саме такої кількості теплової енергії. Відповідач зазначає, що жодного разу до належного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не приходили ніякі співробітники позивача, В актах на підключення, та відключення теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 відсутні підпис ОСОБА_1
21.11.2017 року від представника КП «Харківські теплові мережі» надійшли пояснення до позовної заяви, в яких зазначається, що представниками КП «Харківські теплові мережі» складено акти про бездоговірне користування тепловою енергією. №178/879 від 05.12.2014, №178/1380 від 02.11.2015, №178/1824 від 13.06.2016, № 178/1904 від 24.10.2016 року, яки є підставою для нарахування за використану теплову енергію. В актах обстеження системи теплоспоживання представниками КП «Харківські теплові мережі» зроблено припис про те, що споживач зобовязаний укласти договір про постачання теплової енергії. Вказаний припис ігнорується відповідачем і на даний час відповідач не уклав письмовий договір купівлі продажу теплової енергії. Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про теплозабезпечення» споживач теплової енергії зобовязаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Нежитлове приміщення, яке з 12.09.2005 року є власністю відповідача вбудоване в житловий будинок, система опалення приміщення є невідємною частиною централізованої системи теплопостачання житлового будинку. Тому при подачі теплової енергії в централізовану систему теплопостачання житлового будинку, відбувається опалення приміщення, яке належить відповідачу. Таким чином, незалежно від того, укладено письмовий договір купівлі продажу теплової енергії чи ні, приміщення опалювалось КП «Харківські теплові мережі» надавало послуги з теплозабезпечення відповідачу, а відповідач безплатно користувався вказаною послугою. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово експлуатаційної організації. Представник позивача пояснює, що до приміщення відповідача при розрахунку за опалення застосовуються дії Правила користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2017 №1198 Теплове навантаження в приміщенні відповідача зазначене в актах обстеження системи теплозабезпечення обєкту і як зазначено в актах, які є підставою для нарахування за період бездоговірного користування послугою при відсутності приладу обліку. При незгоді з указаними в актах тепловими навантаженнями, ОСОБА_1 мала право надати свій розрахунок теплового навантаження, згідно з яким їй було б проведено нарахування за теплову енергію. Та відповідач не скористався цим правом.
Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини 4 статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Правовідносини між сторонами підлягають регулюванню законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію, а також статті 714 ЦК України, так як приміщення є нежитловим.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статтях 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Згідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до статті 19 закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно статті 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з розрахунку наданого позивачем 3% річних становить 200.37 грн., інфляційні витрати 1848,04 грн.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачка споживала теплову енергію, оскільки нею не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог позивача.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачка споживала теплову енергію та в добровільному порядку, в повному обсязі не відшкодувала позивачу її вартість, а тому вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, а також суми інфляційних витрат та трьох процентів річних, підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 530, 625, 626 ЦК України, ст.ст.64, 67, 68, 162 ЖК України, керуючись ст.ст. 4,5,11-13,81,141,265ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на р/ НОМЕР_2 ФХОУ ПАТ «державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823. код ЄДРПОУ 31557119 вартість спожитої теплової енергії нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2014 року по 30.04.2017 року в сумі 80147 (вісімдесят тисяч сто сорок сім) грн.. 65 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на р/р НОМЕР_3 у ФХОУ ПАТ «державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823. код ЄДРПОУ 31557119 суму інфляційних витрат в розмірі 1848,04 грн., 3% річних в розмірі 200,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на р/р НОМЕР_3 у ФХОУ ПАТ «державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.. 00 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Строк на подання заяви про перегляд рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Омельченко