Справа №638/10039/17
Провадження №1-кп/638/99/19
27 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
їх представника ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Обухівського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, холостого, приватного підприємця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України,
13 лютого 2017 року близько о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_14 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , рухався по пр. Лозовеньковському м. Харкова зі сторони району П'ятихатки в напрямку Олексіївки, де в районі будинку №5/1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: "Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год по проїжджій частині, маючи об'єктивну видимість проїзної частини в напрямку свого руху не менш 250м, перед зміною напрямку руху свого автомобіля, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і безпечність, скоїв виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_16 , який рухався в зустрічному напрямку, прямолінійно, по своїй смузі руху, в результаті чого водію автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_16 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №419-Дм/17 від 13.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. Причиною його смерті з'явилась несумісна з життям тупа травма тіла з множинними переломами ребер, розривами внутрішніх органів, аорти; пасажиру автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_17 1973 року народження, згідно з висновком судово-медичної експертизи №420-Дм/17 від 15.03.2017 року заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди. Причиною його смерті з'явилась несумісна з життям поєднана травма тіла.
Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №8240/9813 від 15.06.2017 року у даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_14 , який перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для небезпеки іншим учасникам руху, не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб, виразилося в том, що водій ОСОБА_14 , рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год по проїжджій частині, маючи об'єктивну видимість проїзної частини в напрямку свого руху не менш 250 м перед зміною напрямку руху свого автомобіля не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив неуважність і небезпечність та скоїв виїзд на зустрічну смугу руху, та допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_16 , який рухався в зустрічному напрямку, прямолінійно, в результаті чого водій ОСОБА_16 та пасажир його автомобіля ОСОБА_17 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди. Порушення Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку з наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Під час розгляду справи відповідно до ст. 22 КПК України, стороні обвинувачення, потерпілим, обвинуваченому та захисту, судом надана можливість обстоювання їхніх правових позицій прав, свобод і законних інтересів.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_14 свою провину у скоєнні ДТП визнав частково, надавши суду такі пояснення, що 13 лютого 2017 року біля 15 годині 50 хвилин був за кермом технічно справного автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , рухався по лівій смузі кільцевої дороги зі швидкістю приблизно 90 км/год, в сторону Оліксіївки. Дорога була вкрита снігом, автомобілі важко рухалися по двох смугах. По правій смузі їхав інший автомобіль, який побачив приблизно за 50 метрів, та почав маневрувати різко вліво. Цей авто створив небезпеку для руху, злякавшись, почав гальмувати вліво, щоб його об'їхати та опинився на зустрічній смузі, де транспортний засіб «Volkswagen Passat» занесло. Пам'ятає тільки удар з автомобілем «Daewoo Lanos» , оскільки втратив свідомість. Зібралися люди, прийшов до тями, побачив авто з яким зітнувся. Приїхала "швидка допомога" та до 17 лютого 2017 року знаходився у лікарні, потім дізнався про загибель людей в автомобілі «Daewoo Lanos» . Визнає себе винним в тому, що виїхав на зустрічну смугу; не зміг скерувати щоб уникнути дорожньо-транспортну пригоду, однак не визнає в порушенні п.10.1 Правил дорожнього руху, оскільки зробив вимушений маневр, посилався на виникнення інстинкту самозбереження. Цивільні позови, заявлені потерпілими не визнає, посилаючись на незгоду у 100% винуватості та відсутності обґрунтування при визначенні сум. На стадії досудового слідства добровільно надавав пояснення та приймав участь в слідчому експерименті в присутності захисника.
Незважаючи на те, що обвинувачений частково визнав свою провину, його винуватість була встановлена під час досудового розслідування та знайшла підтвердження в ході судового розгляду в показах потерпілих, висновках проведених автотехничної експертизи та досліджених матеріалах досудового розслідування.
Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив про те, що його батько ОСОБА_17 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду 13 лютого 2017 року, після повернення з роботи. За кермом автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 був раніше знайомий ОСОБА_16 , який мав достатній стаж водія. Був присутній на слідчому експерименті за участю водія ОСОБА_14 .. Підтримує заявлений позов з урахуванням уточненого, просить з обвинуваченого стягнути в рахунок відшкодування моральної - 500000 грв.; з НАСК «Оранта» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяну здоров'ю та життю 48877,39 грв. та моральної шкоди - 38400 грв.;
Потерпілий ОСОБА_10 , який є інвалідом та учасником великої Вітчизняної війни повідомив про те, що з телефонної промови з молодшим сином, дізнався 13 лютого 2017 року про смерть сина ОСОБА_18 , який з другом їхали з роботи, де їх зустрів «лобовий удар», оскільки обвинувачений як водій, скоїв зустрічний обгін, в результаті чого сталася дорожно-транспорта подія. Вважає винною особою обвинуваченого, до якого є моральні претензії, оскільки він втратив сина - єдиного годувальника, після скоєного необхідні гроші на обстеження та лікування; повернення боргу за ритуальні послуги та поховання загиблого. Підтримує позов на суму 500000 грв. та просить стягнути з ОСОБА_14 ;
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила свідчення свого чоловіка ОСОБА_10 ;
Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав про участь в слідчому експерименті, де дізнався, що обвинувачений 13.02.2017 року виїхав на своєму автомобілі на зустрічну смугу пр. Лозовеньковского, зі слів останнього, перед його авто зробив розворот інший транспортний засіб, який вирішив об'їхати зліва, а тому виїхав на зустрічну смугу. Вважає виною в дорожньо-транспортній пригоді саме ОСОБА_14 , який повинен понести справедливе покарання;
Потерпілий ОСОБА_8 повідомив про обізнаність з телефонної промови що 13 лютого 2017 року сталася дорожньо-транспорта пригода, в результаті чого загинув його брат ОСОБА_16 разом з другом в ДТП. Пізніше дізнався про подробиці. 13 лютого 2017 року авто «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився брат, рухався по окружній дорозі з Олексіївки, на перетині дороги з Черкаською лозовою, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_14 виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого сталося лобове зіткнення та загинуло двоє чоловіків;
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила про те, що їй відомо стало про дорожньо-транспортну пригоду на другий день після події, в результаті якої загинув син ОСОБА_19 . Зі слів відомо, що 13.02.2017 року о 16 годині 10 хвилин, син був за кермом автомобіля «Daewoo Lanos» та рухався в сторону району Салтовкі, коли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_14 вискочив на зустрічну смугу, в результаті чого скоєна ДТП та загинули син з другом. Після потрясінь і переживань потрапила в лікарню. Також потерпіла повідомила про стаж водія сина та виконання останнім правил дорожнього руху;
Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила свідчення свекрові, пояснюючи про участь у слідчому експерименті та недовіри версії обвинуваченого, вважає що останній відволікся від руху, в результаті чого сталася дорожньо-транспорта пригода. Також вказала на двадцятирічний стаж водія чоловіка без порушень правил дорожнього руху. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить з обвинуваченого стягнути в рахунок відшкодування моральної - 500000 грв.; з НАСК «Оранта» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяну здоров'ю та життю 25822,08 грв., матеріальної шкоди заподіяну майну - 93190,54 грв. та моральної шкоди - 38400 грв.;
В судовому засіданні досліджений протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 лютого 2017 року за участю спеціалістів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , без участі учасників подій, та додаток до протоколу огляду, якими підтверджено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди знаходиться в м. Харкові пр. Лозовеньківській 5/1, вид покриття - асфальт; стан покриття мокрий; дорожнє покриття на 2 напрямків, шириною 14,2 м., число смуг для руху в напрямку огляду 2, їх ширина 6,9м, число смуг для руху назустріч напрямку огляду 2. Їх ширина 7,2 м, ширина поділяючої смуги 0,1 м. На проїжджій частині нанесені лінії 1,1 та 1,5; до проїжджої частини примикають: праворуч узбіччя, яке вкрито сніговим накатом, далі за узбіччям розміщено праворуч поле, ліворуч - будівлі сільського типу. Місце пригоди знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду в зустрічному напрямку 1,13; таблички 7.2.1 та 7.12.; ділянка дороги в момент огляду освітлена світлом, що знаходиться поруч будівлі, міське електроосвітлення відсутнє; загальний стан видимості дороги 150 м, зона видимості елементів проїжджої частини з робочого місця водія 150 м., при денному світлі 150 м; оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля праворуч 10 м., ліворуч 20 м., видимість конкретної перешкоди не перевірялась у зв'язку із встановленням необмеженої видимості. Положення транспортних засобів на місці пригоди - авто «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 знаходився під кутом до межі проїзної частини, передньою частиною вбік вул. Білгородське шосе. Автомобіль «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходився під кутом до меж проїзної частини в бік вул. Архітекторів. Оглядом транспортних засобів встановлено: автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_2 - розбито лобове скло, передні фари, передній бампер, капот, передні крісла, решітка, радіатор, панель приладів та торпедо; автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 - розбито лобове скло, передні фари, капот, передній бампер, передні крила, решітка радіатора, панель приладів торпедо. В результаті зіткнення транспортних засобів маються постраждалі та два трупи;
Висновком експерта №157/17 від 12.05.2017 року Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру підтверджено, що в момент первинного контакту автомобілі «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 та «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 розташовувались таким чином, що кут між їх повздовжніми осями складав приблизно 155 градусів. В момент первинного контакту автомобіль «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 середньою частиною переднього бамперу контактував з лівою частиною переднього бамперу автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Місце зіткнення автомобілів «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 та «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 розташовувалося на полосі руху від вул. Архітекторів до вул. Білгородське шосе (полосі руху автомобіля «Daewoo Lanos»).
Висновком експерта №158/17 від 18.04.2017 року підтверджено, що на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходилося у непрацездатному і несправному стані через затиснення переднього лівого колеса деформованими елементами кузова, деформацію рульового колеса та зміщення рульової колонки. Несправності рульового керування автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 у вигляді затиснення переднього лівого колеса деформованими елементами кузова та деформації рульового колеса і зміщення рульової колонки виникли в результаті ДТП. До ДТП рульове керування автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходилося в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли би впливати на його вихідні параметри. На момент експертного огляду ходова частина автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходилася в непрацездатному і несправному стані через деформацію закраїни диска переднього лівого колеса та відповідно розгерметизацію переднього лівого колеса. Несправність ходової частини автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 у вигляді деформації закраїни диска переднього лівого колеса та відповідно розгерметизації переднього лівого колеса виникла в результаті ДТП. До ДТП ходова частина автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходилася в працездатному стані, при якому були відсутні які небудь несправності, які могли б впливати на її вихідні параметри. Оскільки до ДТП рульове керування та ходова частина автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні які небудь несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри, то вирішення питання: «Чи міг водій знайти та усунути несправності до ДТП і чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв'язку з вказаною пригодою?» позбавлена логічного сенсу.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.04.2017 року та схему до даного протоколу, відповідно до яких слідча дія проводилася за участю: захисника ОСОБА_5 ; потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_22 , зі свідком ОСОБА_14 , під час якої останній на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди показав напрямок руху автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , яким він керував, момент виявлення автомобіля, який рухався в зустрічному напрямку з меншій швидкістю. З пояснень свідка відомо про те, що неочікуване водій цього авто не змінюючи швидкості, зманеврував вліво та став гальмувати. ОСОБА_14 для запобігання зіткнення різко вдарив по педалі гальма, автомобіль знизив швидкість, після чого зманеврував вліво на зустрічну смугу, щоб не зіткнутися з автомобілем. До маневру вліво на зустрічній смузі транспортних засобів не бачив. Легковий автомобіль, який створив йому перешкоду не перетнув осьову лінію, та продовжував рухатися з мінімальною швидкістю, перекривши йому правий та лівий ряд. Він, рухаючись вже по зустрічній смузі роз'їхався з вказаним автомобілем, коли задню частину його автівки трохи занесло вліво, та на зустрічній смузі він зіткнувся з зустрічним транспортним засобом, якого до самого моменту зіткнення не бачив, а тому не зміг вказати його швидкість руху та розташування по відношенню до кордонів проїзної частини. То, що він не бачив зустрічний автомобіль, пояснює знаходженням в шоковому стані. Куди поїхав легковий автомобіль, який створив йому перешкоду, він не бачив. На проїзній частині зафіксовано знаходження автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 після ДТП, перенесене з схеми ДТП, виготовлено слідчим.
Висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи за №8240/9813 від 15 червня 2017 року підтверджено, що в даному випадку місце зіткнення розташоване на смугах руху автомобіля «Деу-ланос» під керуванням водія ОСОБА_16 .. За відсутності зафіксованих в протоколі огляду місця ДТП та схеми до нього слідів, залишених транспортними засобами на місці події, встановити розташування місця зіткнення з розмірною прив'язкою відносно меж проїзної частини дороги, не уявляється можливим. Показання водія ОСОБА_14 в частині того, що невстановлений автомобіль «Деу-ланос», рухаючись зі швидкістю 25 км/год, на протязі руху в маневрі 13 м, знизив швидкість до 0 км/год і рухався на цій ділянці протягом 2 с, технічно не спроможні. За вказаних в постанові про призначення експертизи умов, що ніхто перед ДТП не створював водію ОСОБА_14 перешкоди, водій автомобіля «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_14 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, виконуючи котрі, він мав технічну змогу попередити зіткнення. За вказаних умов, дії водія автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_14 , який перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, та, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП. Водій автомобіля «Деу-ланос» ОСОБА_16 в разі виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний виявити, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що передбачено вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи №4319 від 24.04.2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, що мала місце 13.02.2017 року визначалась в розмірі ринкової вартості КТЗ на момент його пошкодження та становить 93190,54 грв..
Щодо доводів сторони захисту про те, що протокол слідчого експерименту з ОСОБА_14 від 04.04.2017 року, та висновки експертів за: № 302/17 від 14.04.2017 року та 8240/9813 від 15.06.2017 року є недопустимими доказами з тих підстав, що вказані докази у висновках експертиз отримані за рахунок перекручування показів обвинуваченого в постановах про призначення експертиз, тобто отримані штучним шляхом, не відповідають ч.4 ст.69 КПК України, є необґрунтованими виходячи з наступного:
Згідно з вимогами ч.3 ст.62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року №12рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень. Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні слідчого експерименту слідчим були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_14 , або слідчий у будь-якій формі примушував його визнання своєї винуватості в ДТП не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_14 надалі буде визнано підозрюваним. Тільки після проведення відповідних експертиз, згідно з якими встановлено наявність у діях останнього порушення правил дорожнього руху та причинно-наслідковий зв'язок між цим порушенням і настанням ДТП, йому було оголошено про підозру. Отже, підстави вважати протокол слідчого експерименту недопустимим доказом відсутні.
Відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі всього ланцюжка доказів, що базується один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес по даній справі в цілому і в загалом справедливий, то і отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства»). Вказана правова позиція Верховного Суду міститься у постановах від 30.05.2019 справи №522/17642/17 та №164/1457/16-к.
Також слід зазначити, що відповідно до висновку №8240/9813 від 15.06.2017 року, експерту на проведення експертизи надавалися матеріали кримінального провадження, які в тому числі, містили протокол слідчого експерименту від 04.04.2017 року, відомості, які зазначені у даному протоколі, досліджувались експертом.
Щодо невідповідності висновків експертиз за №302/17 від 14.04.2017 та №8240/9813 від 15.06.2017 року ч.4 ст. 69 КПК України, положеннями якої передбачено, що експерт не має права на власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; він може відмовитись від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків і така заява про відмову має бути вмотивованою, то слід звернути увагу на таке.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 69 КПК України та положень Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 року №591, експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків для вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи.
Відтак, як вбачається з вступної частини висновку №8240/9813, експерту слідчим органом надані матеріали кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000000167 від 13.02.2017 року.
Таким чином, посилання сторони захисту на недопустимість таких доказів, як протокол слідчого експерименту та висновки вищевказаних експертиз, є безпідставними.
Висновком експерта №419-ДМ/17 відповідно до якого в період часу з 14 лютого 2017 року до 15 березня 2017 року, на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області проведено судово-медичну експертизу трупа гр-на ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 (43 років). Згідно висновків даної експертизи виявлені такі тілесні ушкодження: голови - забита рана на лобі в центрі та зліва, крововилив в м'які покрови голови в лобовій частині зліва; тулуба - синець на передній поверхні грудної клітини справа, група саден (одинадцять) на животі справа та зліва, крововилив в підшкірну жирову клітковину живота та грудей, в м'язи черевної стінки; розрив правого купола діафрагми, розрив навколосерцевої сумки, правого вушка серця, повний поперечний розрив аорти в грудному відділі, прикореневі крововиливи легені, розриви нижніх часток легені по задній поверхні, розриви печінки; перелом тіла грудини в проекції міжребер'я 2-3 робер зі зміщенням; переломи робер; кінцівок - забита рана на суглобовий поверхні 2го пальця правої кістки, забита зяюча рана в проекції надколінки нижньої кінцівки, відкритий перелом правого колінного суглобу та наколінника; група синців на правому стегну в нижній треті по внутрішній поверхні; забита зяюча рана на лівій нижній кінцівки в проекції колінного суглобу, відкритий перелом наколінника правої нижньої кінцівки, забита рана у верхній треті голені по передньої-внутрішній поверхні, група синців по передній поверхні лівої голені в середній треті. Всі вказані ушкодження утворилися прижиттєве, від ударного, ударно ковзного впливу з великою силою тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону рухомого транспортного засобу, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові. Причиною смерті ОСОБА_16 є вище описана несумісна з життям тупа травма тулубу, з множинними переломами робер, розривами внутрішніх органів, аорти. По ступені тяжкості, ця травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. При судово-токсилогічної експертизи крові та сечі трупа спирти не виявлені.
Висновком експерта №420-Дм/17 на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області, в приміщенні відділу експертизи трупів ХОБСМЕ, з 14.02.2017 року до 15.03.2017 року проведено судово-медичну експертизу трупа невідомого чоловіка на вигляд 40 років, особа якого встановлена, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до висновків даної експертизи виявлені тілесні ушкодження: голови - садна на обличчі, різані рани обличчя, забита рана обличчя, крововилив під м'якими мозковими оболонками в тім'яних областях; шиї - крововилив у м'які тканини шиї, лінійний перелом тіла, шийного хребця; тулубу - крововилив на тулубі та в області статевих органів, крововилив підшкірної жирової клітковини та м'язи грудної клітини, живота, спини з утворенням карманів заповнених кров'ю, крововилив в тканини переднього середостіння, переломи ребр, ушкодження пристінної плеври в місцях переломів ребр, травматичний розрив навколосерцевої сумки, скупчення крові в навколосерцевої сумки; верхніх кінцівок - синці, різані рани; нижніх кінцівок - садна. Вище описані тілесні ушкодження утворилися прижиттєве, безпосередньо перед настанням смерті, внаслідок травматичних впливів тупими предметами, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких в пошкодженнях не відобразилися, якими могли бути виступаючі частини і травмуючи поверхні салону автомобіля, та могли утворитися в строк та при обставинах вказаних в установчої частині постанови про призначення судово-медичної експертизи. Причиною смерті невідомого чоловіка на вигляд 40 років, особа якого встановлена ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є несумісна з життям поєднана травма тіла. По ступеню тяжкості, вказана тупа поєднана травма, встановлена при експертизі трупа, носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. При судово-токсилогічної експертизи крові та сечі трупа спирти не виявлені.
Суд, при наданні оцінці показань ОСОБА_14 ставиться критично, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи в їх сукупності.
У зв'язку з тим, що обвинувачений водій ОСОБА_14 порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками що настали.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, за ознаками якого пред'явлено обвинувачення ОСОБА_14 характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням та наслідками. Діяння обвинуваченого (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні Правил безпеки руху транспорту. Нормативним актом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху України. ОСОБА_14 своїми діями порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило загибель двох осіб, а тому кваліфікує його дії за ч.3 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь соціальної небезпеки скоєного та особу, що скоїла кримінальне правопорушення.
Вивчаючи обвинуваченого як особу, встановлено, що за місцем реєстрації ОСОБА_14 скарг до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області не надходило, за фактичним місцем мешкання характеризується позитивно, є приватним підприємцем, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно досудової доповіді від 27.07.2017 року, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Досудова доповідь за місцем фактичного мешкання обвинуваченого від 02.08.2017 року Слобідського районного сектору Харківського міського відділу з питань пробації свідчить про середню ймовірність вчинення ОСОБА_14 повторного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання - не встановлено.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає призначити покарання обвинуваченому у межах санкції зазначеної статті з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на певний строк.
Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання відраховувати з 27.06.2019 року.
По кримінальному провадженню потерпілими заявлені цивільні позови матеріального та морального характеру. Потерпілим ОСОБА_12 заявлений позов моральної шкоди у 500000 грв. за винесенні страждання та втрати близької людини - батька. Також просив стягнути з НАСК «Оранта» на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну здоров'ю та життю 48877,39 грв., яка складається з витрат на ритуальні послуги, спородження надгробного пам'ятника; моральну шкоду в розмірі -38400 грв..
ОСОБА_6 заявила позов, в якому просить в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з обвинуваченого 500000 грв., оскільки зазнала через втрату близької людини - чоловіка, що призвело до порушення особистих життєвих та соціальних зв'язків. Також просила стягнути з НАСК «Оранта» на її користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяну здоров'ю та життю 25822,08 грв., відшкодування матеріальної шкоди заподіяну майну 93190,54 грв., оскільки автомобіль ремонту не підлягає, та моральної шкоди - 38400 грв.. З боку обвинуваченого на протязі тривалого часу розгляду справи не відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, не було сказано слів співчуття, скорботи, жалю, пробачень в бік потерпілих.
ОСОБА_14 заявлені позови не визнає, так як вважає себе не винним у скоєнні ДТП та загибелі двох людей.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню. Щодо стягнення на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_6 з НАСК «Оранта» в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяну здоров'ю, життю та майну, суд залишає ці вимоги без розгляду, оскільки на час розгляду справи відсутні данні про страхування цивільно-правової відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим неможливо визначити обсяг відповідальності страхової компанії.
Положеннями ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат.
Враховуючи доводи потерпілих, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди доведеними в сумі по 250000 грв. кожному, а тому позови підлягають частковому задоволенню в межах зазначеної суми.
Речові докази відповідно до яких накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_16 та автомобіль «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 , ухвалою Київського районного суду м. Харкова, та постановою слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області від 15 лютого 2017 року визнані речовими доказами, після вступу вироку в закону силу повернути володільцям, до вирішення питання повного відшкодування збитків потерпілим сторонам.
Стягнути з ОСОБА_14 судові витрати за проведення експертиз, що підтверджується розрахунками їх вартості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_15 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Строк відбування покарання обчислювати з 27.06.2019 року.
Захід забезпечення кримінального провадження обраного судом тримання під вартою ОСОБА_14 залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_10 моральну шкоду кожному, в розмірі по 250000 грв.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 250000 грв., також роз'яснює право потерпілих на звернення про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині заявлених позовів - відмовити.
Роз?яснити потерпілим право на звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Речові докази відповідно до яких накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_16 та автомобіль «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 , ухвалою Київського районного суду м. Харкова, та постановою слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області від 15 лютого 2017 року визнані речовими доказами, після вступу вироку в закону силу повернути володільцям, до вирішення питання повного відшкодування збитків потерпілим сторонам.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь держави судові витрати за проведення: транспортно-трасологічної експертизи №157/17 від 12.05.2017 року в розмірі 4449,15грв.; автотоварознавчої експертизи №4319 від 24.04.2017 року в розмірі 2475грв.; витрати на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №158/17 від 18.04.2017 року в розмірі 1407,36грв..
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками процесу, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана учасниками процесу до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а ОСОБА_14 в той же термін з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Особам учасникам процесу, які не були присутні при оголошенні вироку надіслати копію вироку.
Суддя