26 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9493/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 460/305/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-
31 жовтня 2019 року за результатами апеляційного розгляду справи № 460/305/19 апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року в справі №460/305/19 без змін.
22 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій висловлено прохання стягнути з Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на користь позивача понесені ним витрати на отриману правничу допомогу у справі № 460/305/19 в розмірі 7000,00 грн.
26 грудня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання Рівненської митниці ДФС про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому вказано, що жодними доказами не підтверджено час, який було витрачено адвокатом на надання правової допомоги в справі, а судове засідання тривало 20 хв., а не 2 години, як вказано в акті виконаних робіт.
Сторони будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились та явки представника в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частини третьої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині четвертій вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частин шостої та сьомої у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, наданими послугами, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціною позову та ін.) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
До заяви позивача про ухвалення додаткової постанови долучено копію Акту виконаних робіт від 01 листопада 2019 року, Договору про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2019 року, та квитанцію від 05 листопада 2019 року про оплату ОСОБА_1 послуг з надання правничої допомоги в справі № 460/305/19, які підтверджують те, що позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Разом з тим, щодо часу, витраченого на участь в судовому засіданні, то колегія суддів вказує наступне.
Встановлено, що розгляд справи № 857/9493/19 було призначено на 11 год. 30 хв. 31 жовтня 2019 року, відтак оскільки представник Швець Д. Ю. з'явився в судове засідання в точно призначений час, з цього моменту починається відлік часу перебування його в судовому засіданні.
Згідно протоколу судового засідання від 31 жовтня 2019 року судове засідання тривало з 12 год. 19 хв. по 12 год. 31 хв. (а.с.166-168), отже підтвердженим є перебування представника Швеця Д.Ю. у судовому засіданні на протязі 1 години, відтак відшкодуванню надана правова допомога за участь в судовому засіданні протягом однієї години, а не двох годин, як зазначено в клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Виходячи із приписів частин 6 і 7 статті 134 КАС України суд апеляційної інстанції вважає, що такі належним чином підтверджені, співмірні із складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 243, 252, 308, 311, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування понесених позивачем судових витрату справі № 1740/1843/18 задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС України (вул. Соборна, 104, м. Рівне, код ЄДРПОУ 39420640) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.