26 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/13634/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2019 року (головуючий суддя Логвинюк І.М., м. Ковель) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Маневицького відділення поліції Головного управління поліції у Волинській області Цьопича Івана Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Маневицького відділення поліції Головного управління поліції у Волинській області Цьопича Івана Васильовича в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення і закрити провадження по справі.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову серії ДПО18 №318761 від 07.10.2018, провадження у справі про притягнення його адміністративної відповідальності закрити, і стягнути з державного бюджету на його користь 510 грн.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції зробив передчасний і хибний висновок, що відповідач неналежний і заміна неналежного відповідача може бути здійснена судом лише за клопотання позивача. Апелянт вважає, що відповідач у справі є належним та суд міг з власної ініціативи, керуючись приписами ч. 4 ст. 48 КАС України, мав би залучити належного відповідача, або повідомити позивача про це і надати можливість позивачу подати клопотання про заміну належного відповідача, не закриваючи провадження у справі, тим самим надати позивачу гарантований доступ до правосуддя та можливість захисту конституційних прав у суді.
Окрім того, апелянт зазначає, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, а його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов заявлено до поліцейського СРПП Маневицького ВП ГУ у Волинській області, тобто неналежного відповідача, а відповідно до ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З огляду на наведене, суд першої інстанції вважав, що можливість заміни неналежного відповідача може бути здійснена судом лише за клопотанням і зі згоди позивач, а оскільки позивач таких клопотань до суду не подав, то в задоволенні позову слід відмовити.
Проте, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, тобто виконують делеговані їм повноваження, а отже можуть виступати відповідачем у таких справах.
Щодо висновку суду першої інстанції, що заміна неналежного відповідача може бути здійснена лише за клопотанням і зі згоди позивача, то такий не відповідає ч. 3 ст. 48 КАС України, оскільки суд вважав відповідача у даній справі неналежним, то повинен був замінити його до ухвалення рішення у справі за згодою позивача на належного.
Щодо оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 318761 від 07.10.2019, то колегія суддів вважає, що така підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, наявної в матеріалах справи (а.с. 3) до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у розмірі 510 грн, за адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно копії оскаржуваної постанови (а.с. 3) не можливо з'ясувати, яке адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 чи ч. 2 ст. 132-1 КУпАП скоїв ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Крім того, у постанові відповідача відсутні покликання на докази на підставі яких останній дійшов висновку про порушення вказаних вище норм КУпАП
Щодо стягнення з державного бюджету 510 грн, сплачені в якості штрафу, то така вимога апелянта не підлягає задоволенню, оскільки про поверненням такого апелянт може звернутись в порядку передбаченому Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, позов задовольнити, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2019 року по справі № 159/6073/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського СРПП Маневицького відділення поліції Головного управління поліції у Волинській області Цьопича Івана Васильовича щодо складання постанови серії ДПО18 №318761 від 07.10.2019.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18 №318761 від 07.10.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді Т. І. Шинкар
Н. М. Судова-Хомюк