26 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12820/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
позивачки ОСОБА_2 ,
представника позивачки Бугайова А. О.,
представника відповідача Солодухи А. В.,
відповідачки Гайворонської І. М.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (рішення ухвалено у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Дмитрука В. В.) у справі № 803/1460/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, голови Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області (далі - Рожищенська РДА), голови Рожищенської РДА про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позивачка просила визнати протиправною бездіяльність голови Рожищенської РДА Гайворонської І. М. щодо не скасування (визнання нечинним) розпорядження Рожищенської РДА від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », та не поновлення ОСОБА_2 на посаді;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Рожищенської РДА від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », винесене на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016;
поновити її, ОСОБА_2 , на посаді начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА з 05.07.2016 та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу;
стягнути з Рожищенської РДА на її користь 15000 грн відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність голови Рожищенської РДА Гайворонської І. М. щодо не скасування розпорядження Рожищенської РДА від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » та не поновлення ОСОБА_2 на посаді.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Рожищенської РДА від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 ».
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти Рожищенської РДА з 05.07.2016.
Зобов'язано Рожищенську РДА здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2016.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Рожищенська РДА, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування усіх фактичних обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки факту пропущення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом. Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Пропуск строку звернення до адміністративного суду відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Крім того, як вважає апелянт, позивачка не зацікавлена у поновленні на посаді начальника відділу освіти Рожищенської РДА, оскільки після її поновлення на вказаній посаді 04.11.2019 вона звільнилася з роботи за власним бажанням 08.11.2019.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, а позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта та відповідачку, які апеляційну скаргу підтримали, позивачку та її представника, які просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність Рожищенської РДА щодо не скасування розпорядження від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » є протиправною, тому вказане розпорядження підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 - поновленню на раніше займаній посаді з 05.07.2016 з одночасною виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 була призначена на посаду начальника відділу освіти Рожищенської РДА розпорядженням голови Рожищенської РДА від 29.08.2005 № 59, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Розпорядженням голови Рожищенської РДА від 04.04.2011 № 21-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » позивачку звільнено з посади начальника відділу освіти Рожищенської РДА.
Вказане розпорядження від 04.04.2011 ОСОБА_2 оскаржила до суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 визнано протиправним та скасовано розпорядження Рожищенської РДА від 04.04.2011 № 21-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти Рожищенської РДА.
02.03.2016 Рожищенська РДА подала до суду заяву про перегляд постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 за нововиявленими обставинами.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, заяву Рожищенської РДА задоволено, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову.
На виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 головою Рожищенської РДА винесено розпорядження від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », яким позивачку звільнено з посади начальника відділу освіти Рожищенської РДА.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Рожищенської РДА про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 відмовлено.
10.07.2017 ОСОБА_2 звернулася до голови Рожищенської РДА із заявою про скасування розпорядження від 04.04.2011 № 21-ос, поновлення її на посаді начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА, який є правонаступником реорганізованого відділу освіти Рожищенської РДА, та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Листом від 07.08.2017 № К-532 голова Рожищенської РДА повідомила позивачку про те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017 не передбачено поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, ОСОБА_2 зверталася до голови Волинської обласної державної адміністрації із заявою від 06.09.2017 про скасування розпорядження від 04.04.2011 №21-ос та зобов'язання Гайворонської І. М. усунути перешкоди у реалізації її права на державну службу.
Листом від 18.09.2017 № К-3979 голова Волинської обласної державної адміністрації повідомив позивачку, що Рожищенською РДА виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду щодо поновлення її на посаді начальника відділу освіти відповідно до розпорядження від 08.12.2015 № 127-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », а інші рішення щодо поновлення її на роботі не виносилися.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час винесення постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Рожищенської РДА від 04.04.2011 № 21-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено позивачку на раніше займаній посаді, містив аналогічні норми щодо порядку виконання рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно з частиною п'ятою статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у пункті 34 постанови № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Таким чином, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 825/1281/16.
Як видно з матеріалів справи, оскаржуване у даній справі розпорядження від 04.07.2016 № 106-ос, яким ОСОБА_2 вдруге звільнено з посади начальника відділу освіти Рожищенської РДА, було винесено відповідачем на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, якою залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017, яка набрала законної сили, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Рожищенської РДА про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 відмовлено.
У зв'язку з скасуванням судом касаційної інстанції постанови Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 перестали існувати правові підстави для винесення відповідачем спірного в даній справі розпорядження від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », оскільки постанова Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2015, якою позивачку було поновлено на посаді, знову стала чинною.
Однак, розпорядження Рожищенської РДА від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », винесеного на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, скасовано не було й ОСОБА_2 не була поновлена на посаді.
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що бездіяльність Рожищенської РДА щодо не скасування розпорядження від 04.07.2016 № 106-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » є протиправною, тому таке розпорядження підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 - поновленню на раніше займаній посаді з 05.07.2016 з одночасною виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги щодо пропущення ОСОБА_2 строку звернення до суду з адміністративним позовом колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначене питання вже було предметом судового розгляду в даній справі.
Так, ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропущенням позивачкою строку звернення до суду з позовом.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, яка набрала законної сили, скасовано ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 про залишення позовної заяви без розгляду, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як видно зі змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що строк звернення до суду з позовом пропущений ОСОБА_2 з поважних причин.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не зацікавлена в поновленні на посаді начальника відділу освіти Рожищенської РДА, оскільки після поновлення її відповідачем на раніше займаній посаді звільнилася за власним бажанням 08.11.2019, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 поновлено на роботі 04.11.2019, тобто у зв'язку з прийняттям 23.10.2019 Волинським окружним адміністративним судом оскаржуваного у даній справі рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_2 компенсації за моральну шкоду, поновлення позивачки на посаді начальника відділу освіти та молоді Рожищенської РДА, який є правонаступником реорганізованого відділу освіти Рожищенської РДА, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ніким в справі не оскаржено.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу наведеного, висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність судового рішення не впливають.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 803/1460/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді В. Я. Качмар
Д. М. Старунський
Повний текст постанови виготовлений 26.12.2019.