23 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11008/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року, головуючий суддя - Гаврилко С.Є., ухвалене у м. Ужгород, повний текст якого складено 19.08.2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В березні 2014 року позивач - ТзОВ «Вастон» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва №00023423/07/0, №00023523/07/0 від 01 липня 2009 року; №0002352307/1, №000234307/1 від 08 вересня 2009 року №0002352307/2, № 0002342307/2 від 09 липня 2009 року, №0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки, що зроблені відповідачем не відповідали фактичним обставинам справи.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року клопотання позивача про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду задоволено, справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року, закрито провадження в частині позовних вимог, а саме: щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00023423/07/0 від 01.07.2009 року, № 00023523/07/0 від 01.07.2009 року, № 0002352307/1 від 08.09.2009 року, № 0002342307/1 від 08.09.2009 року, № 0002352307/2 від 09.11.2009 року, № 0002342307/2 від 09.11.2009 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2015 року, передано дану адміністративну справу за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року передано дану адміністративну справу за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року передано дану адміністративну справу за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року передано дану адміністративну справу за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року передано дану адміністративну справу за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Вастон» оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов в частині розглядуваних позовних вимог задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем фактично отримано товар від контрагента, який використано в рамках власної господарської діяльності, відтак право на віднесення суми в розмірі 19 977 902 грн. за правочинами купівлі ПММ до валових витрат виникло у ТОВ «Нафто-Комерц» законно, а отже обставини, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що зібрані під час розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2009 р. № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08.09.2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09.11.2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2.
Аналогічну за своїм змістом ухвалу постановив Окружний адміністративний суд міста Києва від 16 грудня 2014 року.
Постановляючи вказані ухвали в частині закриття провадження у справі, суди, зокрема вказували, що 21 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, в якій, із урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2, від 20 січня 2010 року № 0002342307/3 та № 0002352307/3 (справа № 2а-592/10/2670). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року (справа № 2а-592/10/2670) залишено без розгляду позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 20 січня 2010 року № 0002352307/3 та № 0002342307/3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2013 року у справі № 2а-592/10/2670 в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" про скасування податкових повідомлень - рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2 відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року - без змін. Згідно зі статтею 254 частини 3 КАС України (редакція КАС України на час постановлення ухвали), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Частиною 5 статті 254 КАС України (редакція КАС України на час постановлення ухвали) передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Отже, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року у справі № 2а-592/10/2670 набрала законної сили 24 липня 2013 року. Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто - Комерц" 05 березня 2014 року змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон". Та обставина, що ТОВ "Нафто - Комерц" та ТОВ "Вастон" є однією юридичною особою не заперечувалась представниками сторін у справі, зокрема позивачем вона визнається у позовній заяві (Т. 1 а.с.а.с. 3). Таким чином, у адміністративній справі № 2а-592/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" (на даний час Товариство з обмежено відповідальністю "Вастон") до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, є така, що набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2. Вказані податкові повідомлення-рішення, а також податкові повідомлення - рішення від 20 січня 2010 року № 0002352307/3 та № 0002342307/3 повторно стали предметом оскарження у адміністративній справі № 802/814/14-а, яка розглядається. Суди звернули увагу на те, що повторне оскарження податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2, яким вже надавалася оцінка Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 2а-592/10/2670 може свідчити про зловживання позивачем правом на звернення до суду із позовом про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень. Про наявність наміру приховати факт існування постанови суду з того самого спору і між тими самими сторонами свідчить і подане стороною позивача клопотання від 14 квітня 2014 року, у якому зазначено про відсутність судових рішень у справах з того самого спору і між тими самими сторонами.
Ухвалюючи 07 травня 2013 року постанову (справа № 2а-592/10/2670), якою Окружним адміністративним судом міста Києва у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" (Товариству з обмеженою відповідальністю "Вастон") у визнанні нечинними та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2 відмовлено, суд, зокрема вказав наступне: 21 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Нафто-Комерц") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), в якій, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2, від 20 січня 2010 року № 0002342307/3 та № 0002352307/3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-592/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 березня 2010 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2010 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-7920/09/2670 за позовом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до ТОВ "Нафто-Комерц" та ТОВ "Спецторгпозитив" про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемною угодою. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09 квітня 2013 року. 09 квітня 2013 року в судовому засіданні оголошено про відкладення розгляду справи на 23 квітня 2013 року у зв'язку з клопотанням позивача. Крім того, судом замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва). В судовому засіданні 23 квітня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року позовну заяву ТОВ "Нафто-Комерц" в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3 залишено без розгляду. Таким чином, суд розглядав справу в межах позовних вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення підпункту 5.2.2 пункту 5.2, абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"ТОВ "Нафто-Комерц" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 002 140,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5 001 070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 001 070,00 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01 липня 2009 року №00023523/07/0 згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Нафто-Комерц" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 971 302,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 980 868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1990434,00 грн. За результатом адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2 аналогічного змісту. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 17 червня 2009 року № 6985/23-07/25392930 "Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц", код за ЄДРПОУ 25392930 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року".
Таким чином, предметом розгляду даного позову є податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року за № 0002342307/3 та № 0002352307/3.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, чинним на момент виникнення даних спірних правовідносин, органи державної податкової служби України направляють платникам податків податкові повідомлення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які направляються відповідно до розділу 7 цього Порядку.
Пунктом 4.3 вказаного Порядку передбачено, що при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання.
Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.
Наприклад, податкове повідомлення №0000012301/0 - № первинного рішення. Податкове повідомлення № 0000012301/1 - № рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення №0000012301/2 - № рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення №0000012301/3 - № рішення на третю скаргу платника.
Згідно пункту 5.3 вказаного Порядку передбачалося, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається. З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року №0002342307/3 та №0002352307/3, як передбачено законодавством України, є по суті податковими повідомленнями-рішеннями, які прийняті за наслідками процедури адміністративного оскарження та є її результатами з одного боку, а з іншого - покликані з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Вказані податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року № 0002342307/3 та № 0002352307/3 прийняті на підставі акту перевірки від 17 червня 2009 року за № 6985/23-07/25392930, як і податкові повідомлення рішення від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, так само як і податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2 аналогічного змісту.
Грошові зобов'язання, що визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями є тотожними, контролюючим органом лише змінені граничні строки сплати цих податкових зобов'язань у зв'язку з розглядом скарг позивача.
Податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року № 0002342307/3 та № 0002352307/3, прийняті за наслідками оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, так само як і податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2 аналогічного змісту.
Ухвалюючи 07 травня 2013 року постанову (справа №2а-592/10/2670) окружним адміністративним судом міста Києва вже надано оцінку обставинам при яких виникли спірні правовідносини.
У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Враховуючи те, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2013 року у справі №2а-592/10/2670 відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон") про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року № 00023423/07/0 та № 00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року № 0002342307/1 та № 0002352307/1, від 09 листопада 2009 року № 0002342307/2 та № 0002352307/2, а оскаржені податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року №0002342307/3 та №0002352307/3 прийняті за наслідками цих обставин, то колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі №802/814/14-а - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді Т. І. Шинкар
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 26.12.2019 року.