24 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11489/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (рішення ухвалене о 13:53 год. у м. Рівне судом у складі головуючого судді Борискіна С.А., повний текст рішення складено 13.09.2019р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості,-
У липні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204000/2019/00631 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000621/2 від 03.06.2019 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 03.04.2019 ним було придбано пошкоджений транспортний засіб марки ОPEL за ціною 133 719 чеських крон (з ПДВ 161 800 чеських крон) та подано через представника на Рівненську митницю ДФС митну декларацію від 16.04.2019 №UA204010/2019/213035 разом з документами, необхідними для розмитнення вказаного автомобіля. Вказував, що в процесі здійснення митного оформлення декларанту направлено електронне повідомлення, де зазначено, що митниця володіє інформацією, яка викликає сумнів у достовірності визначення вартості імпортованого товару, з огляду на що у декларанта витребувано додаткові документи. Після отримання даного електронного повідомлення представником декларанта відкликано митну декларацію та 17.05.2019 подано нову - №UA204010/2019/217066, разом з висновком про якісні та вартісні характеристики товару від 07.05.2019 №14301/19-54, що вимагався відповідачем. Митна вартість автомобіля була визначена за другорядним (шостим) методом. Проте, 23.05.2019 відповідач знову направив представнику декларанта електронний запит №2448, яким витребовував додаткові документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару. Зазначав, що в митного органу виник сумнів у правильності визначення митної вартості товарів, оскільки згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 16750,00 євро. При цьому, відповідно до електронного довідника SHCWACKE 05/2019 вартість КТЗ є вищою за вартість згідно форм митного контролю. У відповідь на вказаний запит представником декларанта 01.06.2019 було направлено на адресу Рівненської митниці ДФС відповідні документи, які в повному обсязі підтверджують митну вартість автомобіля. Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю, в результаті чого складено картку відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом, внаслідок чого вартість автомобіля збільшена. На переконання позивача, такі рішення є незаконними та протиправними, оскільки ні в Митному кодексі України, ні в інших підзаконних актах з питань митної справи не містяться норми, які надають митникам право здійснити запит додаткових документів щодо підтвердження заявленої митної вартості чи неприйняття заявленої митної вартості або встановлення іншої митної вартості лише на підставі спрацювання системи управління ризиками. Наголошував, що відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Разом з тим, відповідач не навів доводи на підставі чого в нього виникли сумніви у достовірності вказаної вартості транспортного засобу. Просив позов задоволити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці ДФС №UA204000/2019/00631. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС №UA204000/2019/000621/2 від 03.06.2019. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Рівненська митниця ДФС. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем згідно з договором купівлі-продажу 03.04.2019 року було придбано у ТОВ "Айлок чех" (нерезидента) пошкоджений транспортний засіб марки ОPEL, модель VIVARO-В, ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_1 за ціною 133 719 чеських крон (з ПДВ 161 800 чеських крон) (а.с.33-34), у зв'язку з чим оформлено митну декларацію країни відправлення MRN 19CZ61000027XMKKQ3 від 05.04.2019 (а.с.62-63).
16.04.2019 уповноваженою декларантом особою (митним брокером - ТОВ "ЛЮКС БРОКБІЗНЕС" ОСОБА_2 ) подано до Рівненської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA204010/2019/213035 на легковий автомобіль марки ОPEL, модель VIVARO-В, ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи водія: 8, призначення використання: для перевезення пасажирів, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 1598 см3, потужність двигуна: 107 кВт., колісна формула: 4 х 2, календарний рік виготовлення: 2016, модельний рік виготовлення: 2016, тип кузова: універсал.
У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 133 719 чеських крон (графа 42 "Ціна товару" митної декларації). У графі 45 "Коригування" митної декларації зазначено 158 273,15 грн. (а.с.23).
Разом із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: договір купівлі-продажу від 03.04.2019, інвойс (купча) б/н від 03.04.2019, банківські платіжні документи, митну декларацію країни відправлення MRN 19CZ61000027XMKKQ3 від 05.04.2019, протокол пошкоджень ТЗ експертизи аукціону б/н від 12.03.2019, оферту з аукціону лоту №g230544, сервісну книжку б/н від 27.09.2016, лист страхової компанії країни відправника б/н від 03.04.2019, техпаспорт на ТЗ №UAХ265202 від 04.04.2019 та №UН638712 від 12.09.2016, акт проведення огляду (переогляду) товарів №UA209020/2019/19158 від 12.04.2019 та інші документи необхідні для митного контролю (а.с.34-69).
У процесі здійснення процедури митного контролю, у зв'язку з спрацюванням профілів ризику АСАУР з визначеним рівнем вартості в 18750,00 євро та 16750, 00 євро, що є вищим, ніж заявлено декларантом, Рівненською митницею ДФС 22.04.2019, 02.05.2019, 17.05.2019 та 23.05.2019 року надіслано декларанту відповідні електронні запити (повідомлення) (а.с.26-29).
Так, судом встановлено, що в запиті (повідомленні) від 02.05.2019 року №2414 відповідач вказував про виникнення у нього сумніву в правильності визначення митної вартості товару, з огляду на що, для підтвердження числових значень складових митної вартості товару вимагав надати: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану КТЗ (а.с.26-27).
Після отримання даного електронного повідомлення представником декларанта було відкликано митну декларацію та здійснено підготовку та направлено нову митну декларацію від 17.05.2019 №UA204010/2019/217066, де ціну товару вказано у розмірі 133 719 чеських крон, а митну вартість визначено за другорядним (шостим) методом на рівні 253758,11 грн., що становить 220946,65 чеських крон або 8598,48 євро (а.с.24).
Одночасно представник декларанта надіслав відповідачу, зокрема, висновок за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 07.05.2019 №14301/19-54, що ним вимагався, про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану КТЗ - Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ), яким підтверджено митну вартість товару на рівні 220946,65 чеських крон , тобто - 8598,48 євро (а.с.70-96).
Разом з тим, встановлено, що в електронному запиті (повідомленні) від 23.05.2019 №2448 відповідачем, з посиланням на невідповідність поданого висновку від 07.05.2019 №14301/19-54 вимогам чинного законодавства, зазначено, що в нього знову виник сумніву правильності визначення митної вартості товарів - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 (профіль ризиків - контроль правильності визначення митної вартості) та 106-2 (витребування документів, які підтверджують митну вартість товару) вартість імпортованого КТЗ становить 16 750,00 EUR, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ. При цьому, відповідно до електронного довідника SuperSCHWACKE 05/2019 - вартість КТЗ є вищою за вартість згідно форм митного контролю. Посилаючись на ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, а також на положення ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., митний орган вимагав надати: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; 3. висновок експерта-товарознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо); а також за бажанням - інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.29).
У відповідь на запит (повідомлення) представником декларанта 01.06.2019 на Рівненську митницю ДФС направлено ряд наступних документів: інвойс (купча), акт митного огляду, техпаспорт, довідка органу сертифікації, договір купівлі-продажу, сервісну книжку, оферту з аукціону, протокол пошкоджень ТЗ експертизи аукціону, лист страхової компанії країни відправника, копія митної декларації країни відправника, а також висновок №14301/19-54 від 07.05.2019 КНДІСЕ і звіт про оцінку ТЗ Рівненської ТПП від 31.05.2019 та додаткову інформацію про розрахунок сум витрат пошкодженого ТЗ страхової групи GeneraliPojist'ovnaa.s. від 03.04.2019 (а.с.34-97).
У зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, Рівненською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 № UA204000/2019/000621/2.
На підставі рішення про коригування, Рівненською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00631.
Частиною 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Статтями 246, 248 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно статті 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно частини 1 до статті 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Разом з тим, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що декларантом товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС БРОКБІЗНЕС», в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: договір купівлі-продажу від 03.04.2019, інвойс (купча) б/н від 03.04.2019, банківські платіжні документи, митну декларацію країни відправлення MRN 19CZ61000027XMKKQ3 від 05.04.2019, протокол пошкоджень ТЗ експертизи аукціону б/н від 12.03.2019, оферту з аукціону лоту №g230544, сервісну книжку б/н від 27.09.2016, лист страхової компанії країни відправника б/н від 03.04.2019, техпаспорт на ТЗ №UAХ265202 від 04.04.2019 та №UН638712 від 12.09.2016, акт проведення огляду (переогляду) товарів №UA209020/2019/19158 від 12.04.2019 та інші документи необхідні для митного контролю.
Крім того, колегією суддів встановлено, що при повторному поданні митної декларації позивачем було надано висновок №14301/19-54 від 07.05.2019 КНДІСЕ, а також звіт про оцінку ТЗ Рівненської торгово-промислової палати від 31.05.2019, на яких наполягав митний орган, які підтверджують митну вартість товару всумі 220946,65 чеських крон або 8598,48 євро.
Відтак, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які не містили розбіжностей та давали можливість визначити митну вартість товару відповідно експертної оцінки об'єкту, шляхом застосування другорядного (шостого) методу на рівні 8598,48 євро.
Разом з тим, подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та договір купівлі-продажу від 03.04.2019) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини 6 коментованої статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України наведено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Апеляційним судом встановлено, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00631.
За таких обставин, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини 2 вказаної статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Як зазналося вище, у процесі здійснення процедури митного контролю, у зв'язку з спрацюванням профілів ризику АСАУР з визначеним рівнем вартості в 16750, 00 євро, що є вищим, ніж заявлено декларантом, Рівненською митницею ДФС надіслано декларанту ряд електронних запитів (повідомлень)
Зокрема, в запиті (повідомленні) від 02.05.2019№2414 відповідач вказував про виникнення у нього сумніву в правильності визначення митної вартості товару, з огляду на що, для підтвердження числових значень складових митної вартості товару вимагав надати: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану КТЗ.
Після отримання даного електронного повідомлення представником декларанта було відкликано митну декларацію та здійснено підготовку та направлено нову митну декларацію від 17.05.2019 №UA204010/2019/217066, де ціну товару вказано у розмірі 133 719 чеських крон, а митну вартість визначено за другорядним (шостим) методом на рівні 253758,11 грн., що становить 220946,65 чеських крон або 8598,48 євро.
Таким чином, декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст договору купівлі-продажу від 03.04.2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Чехії інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу автомобіля марки ОPEL, модель VIVARO-В, ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 133 719 чеських крон (161 800 з ПДВ) та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Колегією суддів також встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 17.05.2019 №UA204010/2019/217066 посадовою особою митниці ДФС не наведено визначених ст.53 МК України підстав для витребування додаткових документів, проте зазначено про наявність у митниці інформації про вартість імпортованого товару в сумі 16750,00 євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.
Як встановлено судом, така інформація отримана митним органом із джерел довідкової інформації з мережі Інтернет, зокрема, з електронного довідника www.schwackenet.de.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що узагальнена інформація, що надає Schwacke інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об'єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об'єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об'єктивної вартості транспортного засобу.
Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку. Водночас, ступінь пошкодженості автомобіля є чинником, що найбільше, в порівнянні з іншими чинниками, впливає на його вартість.
Відповідно, в даному випадку оцінка за довідником "SuperSCHWACKE" фактично була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) реального стану автомобіля.
При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204000/2019/00631 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000621/2 від 03.06.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі №460/1591/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 26.12.2019р.