16 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11087/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Коваля Р.Й., Шинкар Т.І.
за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002930 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,-
суддя в 1-й інстанції - Сасевич О.М.,
час ухвалення рішення - 15 год. 56 хв.,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 20.09.2019,-
У червні 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3485 від 10.06.2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод».
На обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод» зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий за відсутності для цього законних підстав, оскільки в нього відсутній обов'язок надання відповіді на письмовий запит, сформований відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3485 від 10.06.2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський монтажно-заготівельний завод» судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп..
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права.
Зазначає, що підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача стало ненадання платником податків підтверджуючих документів на письмовий запит контролюючого органу, у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про порушення податкового та іншого законодавства. Відтак, відповідач вважає оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірним.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про протиправність винесеного відповідачем наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Вважає, що апелянт не спростував викладені у судовому рішенні обставини, яким суд надав належної правової оцінки.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, до ГУ ДФС у Львівській області надійшов лист від 09.04.2019 року №13841/7/26-15-23-1018, за підписом начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, та лист від 09.04.2019 року №04/5-254вих19, за підписом заступника прокурора міста Києва у яких зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві порушено кримінальне провадження за №32017100060000047 від 15.06.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України по факту сплати орендної плати за використання земель у власній господарській діяльності із застосуванням понижуючого коефіцієнта, у якому, зокрема, фігурує позивач.
У вказаних листах надано пропозиції щодо внесення до плану-графіку перевірок перевірки ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» та/або проведення щодо нього позапланової податкової перевірки.
25.04.2019 року ГУ ДФС у Львівській області складено та надіслано запит №23077/10/14.1-10 про надання інформації та її документального підтвердження, адресований посадовим особам ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод», який отримано позивачем 02.05.2019 року.
Позивачем на запит від 25.04.2019 року №23077/10/14.1-10 було надано відповідь від 17.05.2019 року №31, у якій останній вказує на те, що скерування запиту про надання інформації було здійснено без наявності підстав, що визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим, позивач ствердив про те, що в нього не виникло обов'язку виконувати вимоги, які зазначені в запиті від 25.04.2019 року.
Судом також встановлено, що в подальшому, доповідною запискою від 04.06.2019 року №347/14.1-14 заступник начальника управління аудиту - начальник відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, начальник управління аудиту за погодженням заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області надали пропозиції начальнику ГУ ДФС у Львівській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки документальної перевірки ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» за період з 01.01.2016 рік по 30.04.2019 року, в зв'язку з отриманням податкової інформації від Прокуратури м.Києва щодо порушення кримінального провадження за №32017100060000047 від 15.06.2017 року та ненаданням позивачем документів на запит від 25.04.2019 року №23077/10/14.1-10.
Наказом від 10.06.2019 року №3485 ГУ ДФС у Львівській області, на підставі п.п.20.1.4, 75.1.2, 78.1.1 Податкового кодексу України, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» за період з 01.01.2016 рік по 30.04.2019 року з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, які використовуються у власній господарській діяльності, тривалістю 5 робочих днів з 10.06.2019 року. Відповідно до такого наказу виписано направлення на перевірку від 10.06.2019 року №5878.
При цьому встановлено, що 10.06.2019 року працівники ГУ ДФС у Львівській області прибули до ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» для здійснення перевірки. Однак, позивач не допустив представників контролюючого органу до проведення перевірки в зв'язку з незгодою з правомірністю її призначення, про що свідчать запис на звороті наказу від 10.06.2019 року №3485, акт про недопуск до перевірки від 10.06.2019 року.
Вважаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно відмовив у наданні відповіді на запит відповідача, з огляду на те, що коло і предмет запитуваної інформації (документів) не є обґрунтованими й запит від 25.04.2019 року №23077/10/14.1-10 вимагає від суб'єкта господарювання надання надмірної інформації та документів, які не кореспондують ані підставам, на які посилається контролюючий орган, ані його компетенції, у зв'язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Як встановлено судом, у запиті від 25.04.2019 року №23077/10/14.1-10 вказується, що ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» на порушення вимог Податкового кодексу України було занижено розмір орендної плати за землю комунальної власності та здійснено її сплату в розмірі меншому, аніж мінімально визначений кодексом.
Відповідач в запиті зазначив, що позивач, керуючись ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 року №4270, якою затверджено «Програму сприяння розвитку львівських товаровиробників на 2015 рік», застосував понижуючий коефіцієнт 0,6 (0,8) до розміру орендної плати, визначеної договорами оренди, однак, це призвело до сплати орендної плати в розмірі, що є нижчим за передбачений п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.
Як випливає зі змісту запиту від 25.04.2019 року №23077/10/14.1-10, зазначене було встановлено відповідачем за наслідком аналізу податкової інформації від Прокуратури м.Києва щодо порушення слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві кримінального провадження за №32017100060000047 від 15.06.2017 року (за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України по факту сплати орендної плати за використання земель у власній господарській діяльності із застосуванням понижуючого коефіцієнта).
Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області просило позивача упродовж п'ятнадцяти робочих днів надати за період з 01.01.2015 року по відповідний актуальний момент інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), а саме:
- рішення державного органу виконавчої влади про надання земельних ділянок в оренду;
- договора оренди земельних ділянок, які використовуються ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» у власній господарській діяльності;
- акти прийому-передачі земельних ділянок;
- витяг про нормативно-грошову оцінку земель, які використовуються ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» у власній господарській діяльності.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції запитувана відповідачем інформація стосувалася значно ширшого кола обставин, та не відповідала змісту податкової інформації, яка була приводом для скерування запиту.
Щодо вимог відповідача про надання договорів оренди земельних ділянок, які використовуються ТзОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод» у власній господарській діяльності, а також актів прийому-передачі земельних ділянок, то суд першої інстанції вірно вказав, що такі вимоги свідчили про намір контролюючого органу отримати не лише ті документи (договори), які стосуються користування землею комунальної форми власності м.Львова, а й усіх інших випадків використання позивачем землі у своїй діяльності (приватної, державної форми власності, усіх форм власності поза м. Львовом тощо).
Отже, такий запит виходив поза межі підстав для його скерування (обмежуються випадками використання саме земель комунальної власності м. Львова).
Щодо вимоги про надання витягу про нормативно-грошову оцінку земель, то така також не відповідала конкретному предмету дослідження (щодо можливого правопорушення в частині плати за оренду комунальних земель м.Львова).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Перелік документів, які пропонується надати (відповідно до п.2 абз.2 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України) повинні безумовно кореспондувати й обґрунтовано випливати з підстав для надіслання запиту (відповідно до п.1 абз.2, абз.3 п.73.3 Податкового кодексу України).
За правилами абзацу сьомого пункту 73.3 статті 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому - п'ятому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Таким чином, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на розглядуваний запит відповідача у зв'язку з незазначенням у ньому підстав його направлення не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової виїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.
Як видно із наказу ГУ ДФС у Львівській області від 10.06.2019 № 3485, у ньому є лише посилання на п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Хоча наказ контролюючого органу про проведення перевірки повинен був містити в собі як підставу її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла переконання, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у Львівській області є протиправним, оскільки прийнятий за відсутності підстав та умов, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ч.4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002930 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. Й. Коваль
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 26.12.2019.