29 березня 2010 року Справа №2а-1510/10/1370
15 год. 09 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Тертичного В.Г.
при секретарі судового засідання Козьміна А.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Лещишин М.І. ( довіреність № 10573/9/10-016/45 від 14.04.2009 року)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,-
19 лютого 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДПІ у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає декларацію про доходи починаючи з 23.10.2008 року, чим порушує п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені пунктом З статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України», просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач явку уповноваженої особи в судове засідання не забезпечив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Згідно листа Управління державної реєстрації Львівської міської ради від 09.12.2009 року №1.8- 1682/03/01-2989 вих., ОСОБА_2 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець. Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова, що підтверджується довідкою від 03.02.2010 р. № 2797/10/17-114/301.
Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 03.02.2010 року № 2794/9/17-114/360 відповідач станом на 03.02.2010 року заборгованості по податках перед бюджетом немає. Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача визнав в судовому засіданні.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова від 02.12.2009 року № 18290/04-20 вбачається, що заборгованість відповідача перед вказаним управлінням відсутня.
На обліку у Львівському міському центрі зайнятості відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 07.12.2009 року № 9504/10.
Згідно листа Залізничної районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.12.2009 року № 900 вбачається, що відповідач на обліку в дирекції не перебуває.
На обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 01.12.2009 року № 5772/05.
На обліку у Фонді соціального захисту інвалідів відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 02.12.2009 р. № 01-7/918-1721.
Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з 23.10.2008 року по 03.02.2010 року підтверджується актом від 03.02.2010 року, складеним працівниками ДПІ. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов'язку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року (з наступними змінами і доповненнями), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 2 статті 46 зазначеного вище Закону підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Надані суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог статті 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
3. Зобов'язати ОСОБА_2 здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією суб'єкта господарювання у встановленому законом порядку, і в двохмісячний строк подати органу державної реєстрації документи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
4. В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
5. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 02.04.2010 року.
Суддя В.Г.Тертичний