м. Вінниця
26 грудня 2019 р. Справа № 120/3698/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до державного підприємства "Вінницький завод Кристал" про стягнення заборгованості,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до державного підприємства "Вінницький завод Кристал" (далі - ДП "Вінницький завод Кристал", відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за Списком №2 в сумі 131106,19 грн., що наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У строк, встановлений судом, 06.12.2019 відповідач на адресу суду направив відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Стосовно відшкодування пільгової пенсії ОСОБА_1 , то зазначає, що наявна адміністративна справа №802/1425/16-а за позовом УПФУ в м. Вінниці до ДП "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.11.2016. у справі №802/1425/16-а адміністративний позов УПФУ в м. Вінниці задоволено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.11.2016. у справі №802/1425/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою УПФУ в м. Вінниці до підприємства. На теперішній час розгляд касаційної скарги судом не призначено.
Стосовно відшкодування пільгових пенсій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , то відповідач зазначає, зокрема, що в наданих заводом довідках зазначено, що професії "обдирач алмазів", "розпилювач алмазів", "розмітник алмазів" передбачені Списком №2 розділ XV, пункт 10 "а", затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 12.04.1990 №365 (доповнюється до списку №2 розділ XV підрозділ 10 пункт "а", затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 "Металообробка"). Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 01.08.1992 №442 передбачено, що відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, призначаються за результатами атестації робочих місць. Всі атестації робочих місць, які були проведенні згідно цієї Постанови на Вінницькому заводі "Кристал" у 1994, 1999, 2002, 2008, 2013 по професії "огранувальник алмазів у діаманти", "обдирач алмазів", "розпилювач алмазів", "розмітник алмазів" не підтвердили право на пенсію за віком на пільгових умовах. Частиною 4 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, 05.11.1991 передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного закону. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 працювали до введення цього закону. Отже призначення їм пільгових пенсій за період роботи на ДП "Вінницький завод "Кристал" до 31.12.1991 повинно проводитися у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 01.08.1992 №442. При призначенні пенсії відповідно до статі 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємство не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій Враховуючи вищевикладене, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним особам повинно здійснюватися не за рахунок ДП "Вінницький завод "Кристал".
На вказаний відзив позивач 11.12.2019 направив відповідь на відзив. Заперечуючи проти доводів, викладених у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що рішення у справі №802/1425/16-а про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1 , не стосуються справи, оскільки предметом спору в даній справі є відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня по жовтень 2019 року, тому не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову. Також наголосив, що предмет спору у цій справі не стосується перевірки законності раніше призначених пенсій на пільгових умовах, а тому, вирішуючи справу по суті, суд не може робити висновки щодо наявності чи відсутності в осіб права на отримання пільгової пенсії.
Стосовно відшкодування пільгової пенсії пільгових пенсій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , то позивач зазначив, що відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа, яка до 1 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням результатів атестації робочих місць. Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення". Також позивач вказав, що з 01.01.2018 умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах в Законі України від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені ст. 114 розділу ХIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", якою окремий порядок призначення пенсій особам, які до 01.01.1992 працювали на роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не передбачено. Крім того, позивач звернув увагу, що повідомлення про відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, що надсилались на адресу відповідача, в судовому порядку не оскаржувались, а відтак є правомірними та узгодженими з відповідачем.
Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відзив не скористався.
Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив таке.
ДП "Вінницький завод Кристал" перебувало на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці, однак зазначене управління припинило свою діяльність 05.09.2019 та було реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, тобто правонаступником даного управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду" є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
У відповідача наявна заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в загальній сумі 131106,19 грн. за період з липня по жовтень 2019 року. Відповідачу було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій згідно, яких повинні бути сплачені кошти, але відповідач кошти, зазначені у розрахунку, не сплатив.
На час розгляду адміністративної справи відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
Відповідно до положень частини 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), який передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-XII Закону України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972.
Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.
Отже, відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа, яка до 1 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Особі, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням результатів атестації робочих місць.
Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).
Так, підпунктом 6.1 пункту 6 цієї Інструкції № 21-1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пп. 6.8 п. 6 Інструкції № 21-1 підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.
Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2 у загальному розмірі 131106,19 грн., а саме по громадянам: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 .
Орган Пенсійного фонду надіслав відповідачу повідомлення від 21.02.2019 №717/11-32-1/07 про відшкодування пільгових пенсій на 2019 рік. Місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в 2019 році становить по списку №2 - 22478,98 грн.
Окрім того, відповідача повідомлено листами від 20.03.2019 №897/11-32-1/07 та від 26.03.2019 №1030/11-32-1/07 про зміну розміру сум до відшкодування з березня 2019 у зв'язку зі зміною розміру пенсії.
Також відповідачеві були надіслані повідомлення про зміну розміру сум до відшкодування: з травня 2019 року листами від 15.05.2019 №216 та від 28.05.2019 №1645/11-32-1/07 у зв'язку з новопризначеною пільговою пенсією - гр. ОСОБА_14 та ОСОБА_6 з червня 2019 листами від 07.06.2019 №2558/10-1-50/05, з липня 2019 листами від 09.07.2019 №3282/10-1-50/05, від 16.08.2019 №4244/10-1-50/05, від 12.08.2019 №4079/10-1-50/05, з вересня 2019 року листами від 13.09.2019 №5035/10-1-50/05, від 09.10.2019 №5719/10-1-50/05, від 09.10.2019 №5717/10-1-50/05 у зв'язку з новопризначеною пенсією - гр. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Однак, у визначений строк, відповідач своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконав, що призвело до виникнення заборгованість з невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 131106,19 грн. за період з липня по жовтень 2019 року.
Наявність заборгованості підтверджується довідкою №478 від 29.10.2019, розрахунком заборгованості та карткою особового рахунку платника.
Станом на дату судового розгляду справи відповідач не відшкодував понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком № 2 на суму 131106,19 грн.
Окрім того суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки предмет спору в даній справі не стосується перевірки законності раніше призначених пенсій на пільгових умовах, а тому вирішуючи справу по суті, суд не може робити висновки щодо наявності чи відсутності у осіб права на отримання пільгової пенсії. Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що пенсія на пільгових умовах була призначена всім вище зазначеним особам на підставі п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому враховувався їх пільговий стаж роботи не лише на ДП "Вінницький завод "Кристал", який був набутий ними до 01.01.1992, але й періоди роботи за Списком № 2 на інших підприємствах після 01.01.1992. Також суд зауважує, що повідомлення про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що надсилались на адресу відповідача та отримані останнім, в судовому порядку не оскаржувались, тому вважаються узгодженими з відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов ВС в постанові від 12.03.2019 року в адміністративній справі №802/1426/16-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зазначивши, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (за статтею 13 чи статтею 100 Закону № 1788-ХІІ) є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Неналежне виконання ДП "Вінницький завод "Кристал" вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат.
Беручи до уваги викладені положення законодавства та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" (21100, вул. 600-річчя, б. 21, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33323245) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403, р/р UA 913020760000025601323750103, відкритий в АТ "Ощадбанк" м. Вінниця, МФО 302076) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 2, в сумі 131106,19 грн. (сто тридцять одна тисяча сто шість гривень дев'ятнадцять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович