м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа 2а-1273/10/1370
29 березня 2010 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Дак Т.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 7, р/р 37176600900001 в УДКУ Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25249982)
до відповідача: Підприємства Миколаївської виправної колонії № 50 (81606, Львівська обл., Миколаївський район, с. Заклад, р/р 2600130147474 в ПІБ м. Миколаїв, МФО 325451, ЄДРПОУ 08680483 )
про стягнення 1240 грн. 71 коп. заборгованості.
За участю представника позивача Малярчин З.Н.,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1240 грн. 71 коп.
Вимоги мотивує тим, що відповідач не перераховував вчасно та повністю страхові внески до Фонду, в зв'язку з цим виникла заборгованість. Відповідач вимог Закону не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІП (далі-Закон України №2240) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники - юридичні та фізичні особи, які взяті на облік в робочих органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Підприємства, установи, організації - роботодавці, які використовують працю найманих працівників та зареєстровані або взяті на облік в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальники, зобов'язані сплачувати до Фонду страхові внески у порядку, визначеному ст.ст. 21, 23 Закону України № 2240 та розмірах, визначених Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213 та своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність.
Страхувальники сплачують до Фонду різницю між нарахованими страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 23).
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України № 2240).
У відповідності до ст. 30 Закону України № 2240 страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Відповідач 10.04.2002 року зареєстрований як страхувальник у Миколаївській районній виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно поданої заяви від 10.04.2002 року та присвоєно реєстраційний № 460180000848.
Згідно самостійно поданого Відповідачем звіту по формі Ф4 ФСС з ТВП за 2009 р. прострочена заборгованість за Відповідачем станом на 01.01.2010 р. складає 2446 грн. 36 коп.
04.03.2008р. Господарським судом Львівської області винесено Постанову по справі №32/51 позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі його виконавчої дирекції, до Підприємства Миколаївської виправної колонії №50 про стягнення протермінованої заборгованості до Фонду в сумі 1205 грн. 65 коп. (копія в матеріалах справи). Дана постанова набрала чинності, про що свідчить виданий 17.03.2008р. Господарським судом Львівської області виконавчий лист про примусове виконання цієї Постанови (копія в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішення адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо встановлено ці обставини.
Таким чином, на даний час протермінована заборгованість до Фонду за Відповідачем складає 1240,71 грн. (2446,36 грн. - 1205,65 грн. = 1240,71 грн.)
Відповідно до ст. 9 Закону України № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 Закону України № 2240. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.
Отже, ненадходження до Фонду внесків на соціальне страхування, які повинні сплачуватись відповідачем, завдає шкоди матеріальним інтересам держави, та перешкоджає здійсненню Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності своїх функцій перед застрахованими особами.
Спори, що виникають з правовідносин за Законом України № 2240 вирішуються органами Фонду в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку (ст. 8 Закону України № 2240).
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002р. визначено, що ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав і право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмеж законом, іншими нормативно-правовими актами.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.02.2006р. № 01-8/301 „Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів" передбачено, що у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Оскільки відповідач доказів в спростування заявлених позовних вимог не надав, повноважного представника до суду не забезпечив, він дає суду підстави визнати позов обґрунтованим та таким що підлягає до задоволення.
Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Підприємства Миколаївської виправної колонії № 50 (81606, Львівська обл., Миколаївський район, с. Заклад, р/р 2600130147474 в ПІБ м. Миколаїв, МФО 325451, ЄДРПОУ 08680483 ) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 7, р/р 37176600900001 в УДКУ Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25249982) 1240 грн. 71 коп. заборгованості.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 02.04.2010 року.
Суддя (підпис) В.М. Сакалош
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Сакалош