26 грудня 2019 року Справа № 160/10445/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до пільгового стажу за списком №2 періодів роботи ОСОБА_1 на ПАТ “Криворіжіндустрбуд” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року та на ПАТ “Криворіжаглобуд” з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період роботи ОСОБА_1 на ПАТ “Криворіжіндустрбуд” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період роботи ОСОБА_1 на ПАТ “Криворіжаглобуд” з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року.
В обгрунтування позовну зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та надав усі необхідні документи для підтвердження трудового стажу. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Зокрема, відповідачем зазначено, що не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача на ПАТ “Криворіжіндустрбуд” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року та на ПАТ “Криворіжаглобуд” з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року, оскільки уточнюючі довідки складено з порушенням Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії протиправною, оскільки трудова книжка заповнена повністю, містить всі необхідні відомості про роботу, період роботи, дату прийому та звільнення, номер та дату наказу, записи, зроблені у трудовій книжці, посвідчені підписами відповідних посадових осіб. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно наданих позивачем документів неможливо зарахувати до пільгового стажу періоду його роботи на ПАТ “Криворіжіндустрбуд” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року та на ПАТ “Криворіжаглобуд” з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року, оскільки уточнюючі довідки складено з порушенням Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Управлінням відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
Виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом від 02.05.2019 року №143/03.13-26/6 відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії за віком. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що інформація про періоди пільгової роботи, зазначена у довідці № 02-46 від 25.10.2018 року, виданої ПАТ "Криворіжаглобуд", не відповідає умовам, визначеним пунктом 20 Порядку №637, а саме:
- в період роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві діяли Списки, затверджені Постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за №1173. Розділ XXIX мав назву "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, підротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций", правом на пенсію користувалися працівники, які працювали на будівництві будівель та споруд;
- відсутня інформація про підставу видачі довідки, яким можливо підтвердити зайнятість повний робочий день, тобто посилання на первинні документи (є тільки посилання на накази про прийом на роботу та звільнення,)
- відсутність підпису представника кадрової служби, підпис за головного бухгалтера та голову правління поставлено однією особою (форма довідки -додаток 5 до Порядку 637). Інформація про періоди пільгової роботи, зазначена у довідці № 12-04/01 від 20.10.2017 року, виданої ПАТ "Криворіжіндустрбуд", не відповідає умовам, визначеним п.20 Порядку 637, а саме:
- в період роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві діяли Списки, затверджені Кабінету Міністрів України Постанова від 11.03.1994 року за № 162. Розділ XXVII мав назву "Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів", правом на пенсію користувалися майстри будівельних і монтажних робіт, (позиція 22900006-23419);
- відсутній підпис головного бухгалтера.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058).
Також, приписами підпункту 3.3 пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган який призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
З трудової книжки позивача НОМЕР_1 вбачається, що у ній містяться записи про те, що ОСОБА_1 працював з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року на посаді майстра та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року на посаді виробником робіт в будівельному управлінні на ПАТ “Криворіжаглобуд”, з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року на посаді майстра на ПАТ “Криворіжіндустрбуд”.
Позивач надав уточнюючу довідку про особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №02-46 від 25.10.2018 року, в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день:
- з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року на виробництві (мовою оригіналу) “Строительство, реконструкция, техническое перевооружение, ремонт зданий и сооружений и других объектов в качестве монтажника по монтажу стальных и железобетонных конструкций в Строительном управлении “Отделстрой” треста “Криворожаглострой”, что предусмотрено списком 2 разделом ХХІХ позиция а”;
- з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року на виробництві (мовою оригіналу) “Строительство, реконструкция, техническое перевооружение, ремонт зданий и сооружений и других объектов в качестве производителя работ в Строительном управлении “Аглострой-4” треста “Криворожгалстрой”, что предусмотрено списком 2 разделом ХХІХ позиция б” (а.с. 61-62).
Також, позивач надав уточнюючу довідку про особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах №12-04/1 від 20.10.2017 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював в будівельному управлінні №2 треста “Криворіжіндустрой” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року з повним робочим днем при 5-ти денної робочої неділі, на будівництві нових будівель та споруд на посаді майстра. Вказана професія передбачена списком №2, розділ ХХVІІ, позиція №2290000б-23419, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991 року та №162 від 11.03.1994 року (а.с. 66-67).
Відповідач в обґрунтування відмови у призначенні пенсії посилається на відсутність пільгового стажу, оскільки періоди роботи позивача на ПАТ “Криворіжіндустрбуд” з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року та на ПАТ “Криворіжаглобуд” з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року не можливо зарахувати до пільгового стажу з наступних підстав:
1) інформація про періоди пільгової роботи, зазначена у довідці № 02-46 від 25.10.2018 року, виданої ПАТ "Криворіжаглобуд", не відповідає умовам, визначеним пунктом 20 Порядку №637, а саме:
- в період роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві діяли Списки, затверджені Постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за №1173. Розділ XXIX мав назву "Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, підротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций", правом на пенсію користувалися працівники, які працювали на будівництві будівель та споруд;
- відсутня інформація про підставу видачі довідки, яким можливо підтвердити зайнятість повний робочий день, тобто посилання на первинні документи (є тільки посилання на накази про прийом на роботу та звільнення);
- відсутність підпису представника кадрової служби, підпис за головного бухгалтера та голову правління поставлено однією особою (форма довідки -додаток 5 до Порядку 637).
2) інформація про періоди пільгової роботи, зазначена у довідці № 12-04/01 від 20.10.2017 року, виданої ПАТ "Криворіжіндустрбуд", не відповідає умовам, визначеним п.20 Порядку 637, а саме:
- в період роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві діяли Списки, затверджені Кабінету Міністрів України Постанова від 11.03.1994 року за № 162. Розділ XXVII мав назву "Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів", правом на пенсію користувалися майстри будівельних і монтажних робіт, (позиція 22900006-23419);
- відсутній підпис головного бухгалтера.
Фактично відповідач не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку №2.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Як вже було зазначено вище, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Не врахувавши спірні періоди роботи позивача за списком № 2, відповідач посилається на формальні підстави - невідповідність уточнюючих довідок вимогам пункту 20 Порядку №637 (відсутність підпису начальника кадрової служби, відсутність підпису головного бухгалтера, зазначення бухгалтера та директора в одній особі, відсутність посилання на первинні документи).
Проте, суд наголошує, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні уточнюючих довідок.
У свою чергу, суд під час розгляду справи керується частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В матеріалах пенсійної справи містяться запити відповідача до ПАТ “Криворіжгалобуд” від 03.10.2018 року та ТОВ “Будінтерсервіс” від 11.06.2018 року, від 21.09.2018 року щодо надання довідок пільгового характеру установленої форми.
Водночас, з матеріалів справи видно, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії та надав відповідні документи - 25.04.2019 року, а запити якій знаходяться в матеріалах пенсійної справи зроблені у 2018 році.
Відповідачем не надано доказів, що ним направлялись запити до підприємств, де працював позивач, після надання останнім заяви разом з документами (25.04.2019 року).
Як вже було зазначено вище, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Також суд наголошує, що згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов'язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці та уточнюючих довідок, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Проте, за даних обставин відповідач фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про передчасність та протиправність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яка викладена у листі від 02.05.2019 року №143/03.13-26/6.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи позивача з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року, з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року не підлягають задоволенню, оскільки вони є передчасними.
Враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, також на виконання своїх повноважень останнім після 25.04.2019 року (дати подання заяви про призначення пенсії) не направлялись відповідні запити з метою підтвердження трудового стажу, зазначеного у трудовій книжці позивача та в уточнюючих довідках, у суду відсутня можливість задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача період роботи з 15.05.1992 року по 24.02.1998 року, з 23.09.1985 року по 27.03.1986 року та з 15.08.1986 року по 19.08.1990 року
При цьому, з метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії від 25.04.2019 року з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1494814158.1 від 16.10.2019 року.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 384, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 ОСОБА_1 , викладене у листі від 02.05.2019 року №143/03.13-26/6.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25.04.2019 року з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар