Категорія 6.9
Іменем України
22 лютого 2010 року Справа № 2а-287/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Гончарової І.А.,
за участю секретаря: Богданової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Марківської центральної районної лікарні про стягнення суми економічних санкцій в розмірі 15677,76 грн., -
20 червня 2008 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 18.04.2008 року по 25.04.2008 року проводилась перевірка Марківської центральної районної лікарні з питання дотримання державної дисципліни цін при формування та застосуванні плати на платні медичні послуги, згідно з планом роботи на ІІ квартал 2008 року, п.11, за результатами якої складено акт від 25.04.2008 року за № 110. Підприємством порушено порядок формування та застосування тарифів, а саме: у період з 18.04.2007 року по 01.04.2008 року Марківською центральною районною лікарнею було завищено вартість медичних платних послуг: «попередній профілактичний медичний огляд при прийнятті на роботу»; «обов'язковий профілактичний наркологічний огляд», за рахунок завищення витрат на медичні матеріали; «обов'язковий профілактичний психіатричний огляд» за рахунок завищення вартості сертифікату; «попередній профілактичний медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів», «медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів» за рахунок завищення вартості картки водія; «зубопротезування» за рахунок необґрунтованого включення рентабельності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вказані дії призвели до порушення вимоги пункту 6 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, пункту 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.
Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 13.05.2008 року №92 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 15677, 76 грн., які складаються зі штрафу в сумі 10451,84 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 5225,92 грн.
15.05.2008 року рішення від 13.05.2008 року №92, претензія і припис були направлені на адресу відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 15677,76 грн. на користь Державного бюджету України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, основними завданнями Держцінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Пунктом 4 Положення передбачено, що Держінспекція, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; надає органам виконавчої влади, суб'єктам господарювання методичну допомогу і рекомендації з питань додержання порядку формування, встановлення і застосування цін; у межах своєї компетенції вносить пропозиції щодо скасування прийнятих органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування рішень з питань формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що суперечать законодавству; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У судовому засіданні встановлено, що Комунальна установа «Марківська центральна районна лікарня» заснована на власності селищної Ради, зареєстрована Марківською районною державною адміністрацією Луганської області 23.07.2002 року. Лікарня є комунальною установою, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, штамп і печатку, знаходиться за адресою: Луганська область, с.м.т.Марківка, вул.Леніна, 6.
Комунальна установа «Марківська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 01983677, взята на облік платником податків 30.07.2002 року за № 202 Біловодською міжрайонною ДПІ (Марківське відділення) і є неприбутковою організацією (арк. справи 51).
Державною інспекцією з контролю за цінами з 18 квітня 2008 року по 25 квітня 2008 року проводилася перевірка Комунальної установи «Марківська центральна районна лікарня» за період з 01.04.2006 року по 01.04.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 110 від 25.04.2008 року, у якому встановлено завищення вартості медичних послуг, а саме: «попередній профілактичний медичний огляд при прийнятті на роботу», «обов'язковий профілактичний наркологічний огляд», за рахунок завищення витрат на медичні матеріали; «обов'язковий профілактичний психіатричний огляд», за рахунок завищення вартості сертифікату; «попередній профілактичний медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів», «медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів», за рахунок завищення вартості картки водія; «зубопротезування», за рахунок необґрунтованого включення рентабельності. Перевіркою встановлено суму додаткової виручки в розмірі 5225,92 грн.
Рішенням №92 від 13.05.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області вирішено вилучити у Комунальної установи «Марківська центральна районна лікарня» в дохід Державного бюджету України 5225,92 грн., стягнути штраф у сумі 10451,84 грн. Вказане рішення отримано відповідачем 16.05.2008 року (арк. справи 19, 20).
Відповідачу була направлена претензія №92 від 14.05.2008 року, в якій визначений десятиденний термін перерахування в дохід Державного бюджету України вказаних сум ( арк. справи 21).
У приписі № 27 від 14.05.2008 року Державною інспекцією по контролю за цінами заявлена вимога до Комунальної установи «Марківська центральна районна лікарня» щодо усунення в місячний термін порушень дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифів (плати) за платні медичні послуги шляхом приведення тарифів на платні медичні послуги «попередній профілактичний медичний огляд при прийнятті на роботу», «обов'язковий профілактичний наркологічний огляд», «обов'язковий профілактичний психіатричний огляд», «попередній профілактичний медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів», «медичний огляд для отримання посвідчення водія транспортних засобів», «зубопротезування». Зобов'язано відповідача в місячний термін з моменту отримання припису повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області про вжиті заходи.
Суд вважає дані вимоги інспекції неправомірними з таких підстав.
Відповідно до п.п.7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дана стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, які є:
органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;
пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом; іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів; спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом; житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом;
професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до п. 7.11.2 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю, дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Підпунктом 7.11.8 визначено, що Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами),розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Так, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року, що набрала законної сили, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2009 року, а тому не потребують доказування наступні факти. Комунальна установа «Марківська центральна районна лікарня», яка є неприбутковою установою, надає платні послуги, передбачені Переліком платних послуг, що надаються установами охорони здоров'я, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 року. Доходи неприбуткових організацій, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису. При цьому, з суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок на прибуток, передбачений у п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не сплачується, а сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. Тобто отримані доходи за надання платних послуг неможна вважати необґрунтованими у зв'язку з чим не можуть бути підставою для застосування економічних санкцій. Таким чином, суд прийшов до висновку, що рішення № 92 від 13.05.2008 року прийнято з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначені обставини, а також скасування постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року рішення № 92 від 13.05.2008 року Державної інспекції з контролю за цінам в Луганській області щодо стягнення з Комунальної установи «Марківська центральна районна лікарня» економічних санкцій в сумі 15677,76 грн., суд вважає вимогу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області щодо стягнення з Марківської центральної районної лікарні економічних санкцій такою, що не підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
Керуючись ст.ст. 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Марківської центральної районної лікарні про стягнення суми економічних санкцій, відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 26 лютого 2010 року.
Суддя: