Справа №2а-28080/09/1270
Категорія № 6.11
Іменем України
«09» лютого 2010 р.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Твердохліба Р.С.,
при секретарі Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення коштів за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році,-
25 листопада 2009 року позивач, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р. у розмірі 1060051,11 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції у розмірі 70600,44 грн. В обгрунтування своїх позивних вимог зазначив, що у відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. В порушення вимог ст.19 зазначеного Закону Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і в порушення вимог ст.20 вищевказаного Закону в 2008 році не перерахував 1060051,11 грн. адміністративно-господарської санкції. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 р. №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 70600,44 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив наступне. На підприємстві створені робочі місця для інвалідів згідно ст.10 та 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Протягом 2008 року відповідач інформував Краснодонський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів шляхом надання звітів за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Статтею 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського Кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 р. №875-Х11 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Частиною 3 ст.18 вказаного закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця .
Наразі поняття робоче місце інваліда, спеціальне робоче місце інваліда визначено статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", і розуміється як:
робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо .
З метою виконання вищезазначених вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля» проводило наступні дії:
- створило атестовані та пристосовані робочі місця для працевлаштування інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, професійних навичок та знань;
- подавало до Краснодонського міського центру зайнятості державну статистичну звітність,
Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238,241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.
На думку суду, роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.№875-Х11, Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. №223, Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 , ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення коштів за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2010 року.
Суддя