Категорія № 2.11.15
Іменем України
01 лютого 2010 року справа 2а-27490/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі: Горпенюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 2945953,00 грн., -
05 листопада 2009 року позивач, Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів», звернувся з адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області в якому просить стягнути з Державного бюджету України з заборгованості з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 2945953,00 грн., а також судові витрати в розмірі 1700,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість. Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» надало до СДПІ декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 2945953,00 грн. У липні 2009 року СДПІ провела виїзну (документальну) перевірку ВАТ «СЗФ» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2009 року, про що вказує Довідка за №531/08-3302/00186513 від 06.07.2009 року, яка підтверджує, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума в розмірі 1316340,18 грн., а решта суми буде підтверджено після отримання відповідей на надіслані запити зустрічних перевірок.
11 січня 2010 року прокуратура Луганської області надала до суду заяву про вступ до справи, яку обґрунтовує тим, що у зв'язку з тим, що предметом спору в даній справі є стягнення значних сум з Державного бюджету, що може потягнути негативні наслідки, з метою захисту економічних інтересів держави, керуючись ст.121 Конституції України, ст.60 КАС України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» просить суд розглянути справу за участю прокурора в інтересах відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Прокурор та представник СДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник Головного управління державного казначейства України в Луганській області позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що згідно п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість» встановленого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» 30.12.1994 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Стахановської міської Ради Луганської області за №1 392 120 0000 000019 (арк. справи 7).
12 липня 1995 року Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» зареєстровано ДПІ у м.Стаханові як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №16719603.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».
За наслідками господарської діяльності підприємства різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 2945953,00 грн. (рядок 24 податкової декларації за квітень 2009 року).
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
20.05.2009 року позивачем до СДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, в якій була задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в розмірі 2945953,00 грн. (арк. справи 10-11).
20 травня 2009 року Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» було надано до СДПІ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. справи 15).
22.12.2008 року СДПІ було завершено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період за квітень 2009 року. Перевіркою підтверджено відображення відповідачем бюджетне відшкодування у вказаній у сумі 1316340, 18 грн., а сума в розмірі 1629612, 82 грн. не підтверджено у зв'язку з неотриманням відповідей на запити (арк. справи 28-57).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування та суми податкового кредиту, на думку суду обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно, однак проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 2945953,00 грн. та стягнення судових витрат у сумі 1700,00 грн. підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 2945953,00 грн. та стягнення судових витрат у сумі 1700,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (м.Стаханов, р/р 26008130026001 у ПАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) суму податку на додану вартість по декларації з ПДВ за квітень 2009 року в розмірі 2945953,00 грн. (два мільйони дев'ятсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні)
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (м.Стаханов, р/р 26008130026001 у ПАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) витрати по сплаті судового збору (державного мита) у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2010 року.