Категорія № 2.11.8
Іменем України
03 лютого 2010 року Справа № 2а-26665/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі: Горпенюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2009 року №0002022340, -
14.10.2009 р. до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2009 року №0002022340.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про застосування штрафних санкцій постановлено з порушенням норм законодавства, оскільки, відповідач в порушення п.1 Постанови КМУ від 21.05.2009р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.» не видав припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, а одразу прийняв рішення про застосування фінансових санкцій. Окрім цього, враховуючи вимоги п.1 ст. 17 Закону України «Про РРО», яким передбачено застосування фінансових санкцій у разі не проведення розрахункових товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - тобто фінансова санкція повинна бути застосована лише у п'ятикратному розмірі вартості проданого Уайт-спіриту та становить суму в розмірі 100,00 грн.
У зв'язку з чим просив визнати протиправним та скасувати рішення Ленінської МДПІ від 07.08.2009р. № 0002022340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку слухання справи надав заяву про неможливість прибути в судове засідання.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009р. співробітниками ДПА в Луганській області на підставі направлення від 29.07.2009р. № 190 (а.с.35) та згідно з планом перевірок на липень 2009 року, проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: магазину, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 1-ша Славянська, 59, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 0171/12/32/23/2953807465 від 29.07.2009р. (а.с.9-10).
Під час перевірки встановлено порушення п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункові операції проводились без застосування зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО; особі, яка отримала товар розрахунковий документ встановленої форми не надано.
Зазначений акт перевірки без зауважень підписано ПП ОСОБА_1, у присутності яких проведено перевірку, про що свідчать їх підписи. Копію акта перевірки вручено ОСОБА_1.
Обставини проведення перевірки, викладені в акті та додатках до нього, та факт наявності порушення з боку ПП ОСОБА_1 встановлений перевіркою представниками сторін у судовому засіданні не оспорюються.
На підставі акту перевірки, відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення № 0002022340 від 07.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 3350,00 грн. - п'ятикратний розмір вартості від суми товарів не проведених через РРО (а.с.8, 29).
Відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Що стосується доводів представника позивача щодо порушення з боку відповідача п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.1 Постанови КМУ від 21.05.2009р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.», суд не бере їх до уваги оскільки відповідно до ст.2 цього Закону його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів…
Отже, вимоги постанови КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.» також не розповсюджуються на діяльність податкових органів, оскільки перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Статтею 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Зі ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) вбачається, що уайт-спірит код виробу 2710 11 21 00 є підакцизним товаром. Отже з вказаного вбачається, що СГД ОСОБА_3 при реалізації уайт-спірит зобовязаний був застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
Отже позивач повинен мати в обовязковому порядку РРО і проводити через нього розрахункові операції з продажу всіх товарів без винятку.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Згідно зі ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач обґрунтованість своїх позовних вимог у судовому засіданні не довів.
На підставі викладеного, керуючись 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2009 року №0002022340 - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2010 року.
Суддя Р.С.Твердохліб