Справа № 2 - 35 / 2010 рік
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
за участю адвоката на боці позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного Підприємства
«Антрацит» “ Про поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час
вимушеного прогулу”,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ДП « Антрацит» про поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки наказом № 450-к від 17.08.2009 року вона була звільнена з ВП « шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» за ст.40 п.3 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання своїх посадових обов»язків, покладених трудовим договором.
В обгрунтування вимог позивачка послалась на те, що у відокремленому підрозділі « шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» вона працювала тривалий час, а саме, з 26.10.2000 року, спочатку кладовщиком, потім з 12.11. 2003 року - замісником головного бухгалтера по податковому обліку, а з 16.09.2005 року - завідуючою їдальнею.
23.09.2008 року вона була звільнена з підприємства за угодою сторін, однак вже 6.10.2008 року знову була прийнята на роботу у ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» у якості завідуючої пунктом харчування.
9.07. 2009 року у відокремленому підрозділі « шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» відбулась зміна директора підприємства, яким став Головач М.М..
Оскільки у роботі пункту харчування накопичилось багато проблем, пов»язаних з ремонтом обладнання та приміщень, за їх вирішенням вона 17.07.2009 року звернулась до новопризначеного керівника, який пообіцяв підтримку у їх вирішенні.
21.07.2009 року була утворена комісія у складі: замісника голови профкому Попова М.В., замісника начальника відділу кадрів Гончарової В.М., головного економіста Кислякової І.В., провідного бухгалтера матеріального відділу Борисик Є.В. та завідуючої здравпункту Саєнко Т.Є., яка провела перевірку пункту харчування, а саме, їдальні, тормозкової та буфету.
Підстави утворення комісії для проведення перевірки 21.07.2009 року їй не відомі.
Вказаною перевіркою було встановлено, що внаслідок відсутності кватирок у коморі, овочевому, мучному та мийному цехах - відсутнє належне провітрювання.
Також була встановлена відсутність проточної води, знаходження у аварійному стані каналізаційної системи, необхідність проведення ремонтних робіт приміщень та електрообладнання.
За наслідками зазначеної перевірки комісія дійшла висновку про необхідність:
- проведення термінового ремонту каналізації у приміщенні їдальні;
- заміни бака для питної води у підвальному приміщенні та на кухні;
- придбання насосу для подачі води до їдальні з підвалу, нових столів та стільців;
- проведення ремонту витяжної системи на кухні;
- проведення ремонту у підвальному приміщенні, а також підлоги та панелей у їдальні;
- заміни рам у всіх підсобних приміщеннях;
- забезпечення достатнього освітлення на кухні та мийці;
- щозмінного санітарного прибирання пункту підземного харчування після роздачі
тормозків, про що на ім»я директора шахти була складена відповідна докладна.
22.07.2009 року наказом № 483 від 22.07.2009 року їй була винесена догана за порушення правил внутрішнього розпорядку, а саме, відсутність на робочому місці 17.07.2009 року з 11 години до 14 години без узгодження з керівником підприємства.
23.07.2009 року їдальня та пункт підземного харчування знову були обстежені. Вказане обстеження було планове і проводилось завідуючим відділенням гігієни харчування Антрацитівської міської санітарно - епідеміологічної станції Кулаковським В.В..
За результатами обстеження директору шахти було запропоновано: - забезпечити їдальню холодною та гарячою проточною водою;
- провести ревізію та чистку каналізаційної системи;
- провести поточний ремонт приміщень - обіднього залу, мийки, варочного цеху;
- провести ремонт вентиляційної системи;
- електролампи закрити захисною арматурою;
- провести ремонт водорозбірних кранів та встановити мийку для миття посуду;
- забезпечити достатню кількість столового та чайного посуду;
- провести заміну або ремонт покриття на підсобному столі у рибному цеху;
- провести ремонт приміщення душу та водорозбірної труби;
- провести заміну обробних дошок у пункті підземного харчування;
- призупинити експлуатацію їдальні до виконання рекомендацій, починаючи з 24.07.2009 року, про що був складений акт санітарно - епідеміологічного обстеження об»єкта.
Крім акту, для керівника підприємства Головач М.М. також була надана повістка від 23.07.2009 року про виклик до Антрацитівської міської санітарно - епідеміологічної станції 24.07.2009 року для надання пояснень про порушення санітарно - гігієнічних і санітарно - протиепідеміологічних правил.
Не дивлячись на те, що виявлені перевірками порушення санітарних вимог до водозабезпечення, каналізації, вентиляції, освітлення, мікроклімату виробничих приміщень та обладнанню могли бути усунуті лише силами підприємства в цілому,
наказом № 488 від 24.07.2009 року їй, як завідуючій їдальні, була винесена догана за халатне відношення до службових обов»язків та недотримання виробничої дисципліни, а саме, неякісний контроль за санітарним станом пункту харчування і часткове недотримання санітарних правил для об»єктів громадського харчування.
Притягуючи її до відповідальності, директор шахти не прийняв до уваги її пояснювальної про те, що тривалий час фінансування на їдальню не виділялось, що вона своїми силами проводила чистку каналізації, часткову заміну каналізації на пластик до овочевого цеху, що внаслідок поломки насосу і відсутності подачі холодної та гарячої води у мийному цеху, нею тимчасово, з метою того, щоб робота їдальні не зупинялась, був встановлений пластиковий бак, своїми силами проводила косметичний ремонт їдальні, зокрема, фарбування підлоги на кухні, цементування підлоги, побілка стелі, заміна ламп, придбала на столи скатерті та серветки.
Загалом, за час своєї роботи, вона сумлінно виконувала свої обов»язки, своїми силами ремонтувала електрообладнання, проводила ремонти, збільшили асортимент продукції.
Оскільки 24.07.2009 року директор підприємства за викликом по повістці до Антрацитівської СЕС не з»явився, 28.07.2009 року акт санітарно - епідеміологічного обстеження об»акта від 23.07.2009 року, складений завідуючим відділення гігієни харчування Антрацитівської міської санітарно - епідеміологічної станції Кулаковським В.В. був переданий секретарю для вручення директору шахти.
На наступний день, 29.07.2009 року, директором шахти був виданий наказ № 494 від 29.07.2009 року, яким на неї знову було накладено дисциплінарне стягнення.
У вказаному наказі № 494 від 29.07.2009 року керівник підприємства послався на те, що оскільки актом перевірки Антрацитівської СЕС від 23.07.2009 року були виявлені порушення санітарних вимог до системи водозабезпечення, каналізації, освітлення, вентиляції, тому вважав на необхідне винести їй догану за недотримання виробничої дисципліни, несповіщення керівника шахти про санітарно - технічних стан приміщення їдальні, що потягло за собою порушення режиму забезпечення працівників шахти харчуванням, внаслідок зупинки функціонування столової з 29.07.2009 року.
Не дивлячись на зазначені в наказі посилання керівника підприємства, вважає, що останній достеменно знав про санітарно - технічний стан приміщення їдальні з її звернення про надання відповідної допомоги, з результатів перевірки від 21.07.2009 року.
30.07.2009 року вона захворіла і перебувала на лікарняному до 7.08.2009 року, а 14.08.2009 року її запросили на засідання профспілкового комітету підприємства щодо вирішення питання про її звільнення.
14.08.2009 року вона прийшла на засідання профкому, на якому її пояснення щодо її роботи, щодо виховання самою малолітньої дитини, ніхто не слухав і одностайним голосуванням була надана згода на її звільнення.
Наказом № 450 к від 17.08.2009 року вона була звільнена з роботи завідуючої пунктом харчування з 17.08.2009 року, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов»язків, покладених трудовим договором.
З вказаним наказом про звільнення вона не згодна, вважає його незаконним, оскільки в наказі не зазначені порушення, за які вона була звільнена.
Більш того, якщо порушення мали місце, то на їх усунення їй ніхто час не надавав, також не виділялись для цього матеріальні кошти.
Вважає, що два рази підряд вона була покарана за одне й теж порушення, усунути яке вона не мала можливості, а тому вбачає в цьому мету вижити її будь - яким засобом та звільнити с місця роботи.
Зауважила на те, що вона є матір»ю одиначкою, оскільки сама виховує сина, якому 7.07.2009 року виповнилось 13 років.
Просить визнати наказ ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» № 450-к від 17.08.2009 року про її звільнення незаконним та поновити її на роботі у якості
завідуючої пунктом харчування ВП « шахта « Партизанська» ДП «Антрацит».
Також просить стягнути з відповідача на її користь суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, яку вона визначить на час винесення рішення суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, впродовж судового розгляду справи неодноразово уточнювала та збільшувала.
Просить задовольнити її вимоги в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за остаточним розрахунком від 17.03.2010 року, в загальному розмірі 10 346 гр. 68 коп..
Представник відповідача ДП « Антрацит» - Деречина ( Бойченко ) Ю.В. , яка діє на підставі доручень № 15 від 5.01.2009 року та № 15 від 4.01.2010 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 повністю не визнала та пояснила, що
наказом № 339 к від 6.10.2008 року ОСОБА_2 була прийнята завідуючою пункту харчування до ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит».
17.07.2009 року на ім'я директора ВП «шахта «Партизанська» Головач М.М. надійшла докладна інспектора з трудової дисципліни підприємства ОСОБА_11 про відсутність на робочому місці ОСОБА_2 з 11 до 14 години, на підставі чого 22.07.2009 року був виданий наказ № 483 про накладання на останню дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
21.07.2009 року комісією у складі: заступника голови профспілки Попова М.В., заступника начальника відділу кадрів Гончарової В.М., головного економіста
ОСОБА_6, провідного бухгалтера Борисюк О.В., завідуючої медичним пунктом Саєнко Т.Е. була проведена перевірка санітарно-гігієнічного стану пункту харчування
ВП «шахта «Партизанська», в ході якої було виявлено ряд порушень, а саме, порушення санітарних вимог до водопостачання та каналізації, до мікроклімату виробничих приміщень, вентиляції, освітленню, обладнанню, інвентарю, зберіганню харчових продуктів.
За результатами проведеної перевірки 24.07.2009 року на ВП «шахта «Партизанська» був виданий наказ № 488 про покарання ОСОБА_2 за халатне відношення до своїх посадових обов'язків та недодержання виробничої дисципліни, а саме, за неякісний контроль за санітарним станом пункту харчування та часткове недодержання санітарних правил для об'єктів громадського харчування, і була винесена догана.
Зазначила, що був порушений п. 2.2 посадової інструкції завідуючої пункту харчування, в якій вказано, що в обов'язки завідуючої входить організація колективу їдальні на приготування та забезпечення харчуванням працівників шахти смачною та калорійною їжею, з дотриманням всіх норм та санітарно-гігієнічних правил.
Також був порушений п. 2.5 Положення про пункт харчування ВП «шахта «Партизанська», де зазначено, що в їдальні повинно бути забезпечено відповідний санітарний стан виробничих, торгових та складських приміщень, відповідно до вимог санітарних правил для об'єктів суспільного харчування, затверджених Міністерством охорони здоров'я, а також території, яка прилягає до їдальні.
Крім того, був порушений п. 5.3 Посадової інструкції завідуючої пункту харчування, якою передбачено, що завідуюча несе відповідальність за виконання санітарно-гігієнічних правил.
Після проведення перевірки 21.07.2009 року, комісією був складений план заходів по наведенню порядку в пункті харчування ВП «шахта «Партизанська», із зазначенням заходів, строків виконання та відповідальних осіб.
Вказаний план був затверджений директором ВП «шахта «Партизанська»
Головач М.М. та погоджений з головою профспілкового комітету підприємства Остапович А.М..
Із планом були ознайомлені завідуюча здравпунктом Саєнко Т.Є., виконуючий обов»язки заступника директора з господарських та соціальних питань Гончаров Є.Н., заступник директора з економічних та фінансових питань Кислякова І.В., головний бухгалтер Кирюхіна І.О., головний механік Борисов А.В., головний енергетик Ротарь Є.Г., завідуюча їдальнею Донець І.Г., про що свідчать підписи останніх.
В п.12 зазначеного плану вказано, що контроль санітарного стану їдальні, буфету та пункту підземного харчування проводиться щоденно.
Згідно з п. 13 плану - прибирання, підмітання вологим способом та миття підлоги, усунення пилу, витирання підвіконня, миття, дезинфекція раковин має проводитись щоденно.
Відповідальною за виконання вказаних пунктів значиться ОСОБА_2, але останньою вони порушувались.
23.07.2009 року на ВП «шахта «Партизанська» Антрацитівською міською санітарно-епідеміологічною станцією було проведено санітарно-епідеміологічне обстеження пункту харчування, під час якого було виявлено ряд порушень.
Так, було вказано на те, що стіни покриті чорним пилом, санітарно-технічний стан приміщень незадовільний, що є порушенням приписів, вказаних у пунктах 12 та 13 плану. Після обстеження об'єкту була винесена постанова № 156 від 24.07.2009 року про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, внаслідок чого було тимчасово заборонено експлуатацію їдальні ВП «шахта «Партизанська».
На підставі акту перевірки Антрацитівської СЕС, за несповіщення керівництва шахти про санітарно-технічний стан приміщення їдальні, що призвело до порушення режиму забезпечення працівників шахти харчуванням, внаслідок зупинення функціонування їдальні, ОСОБА_2 наказом № 494 від 29.07.2009 року була винесена догана.
Розділом 3 посадової інструкції завідуючої пункту харчування «Функціональні зв'язки» передбачено:
- пункт 3.1 - при виконанні своїх посадових обов'язків завідуюча підтримує функціональні зв'язки з заступником директора з господарських та соціальних питань, завідуючою здравпунктом, заступником директора шахти з ОП та ТБ, головним бухгалтером;
- пункт 3.2 - надає інформацію відділу економіки, планування та ціноутворення: заявку на матеріали та обладнання.
Вказані пункти посадової інструкції позивачкою не виконувались. Вважає, що позивачкою повністю ігнорувалися приписи плану заходів по наведенню порядку в пункті харчування ВП «шахта «Партизанська», порушувалися посадова інструкція завідуючої пункту харчування та положення про пункт харчування (їдальню), що є грубим порушенням та безперечною підставою для винесення догани, без зазначення строків для усунення недоліків. Зауважила на те, що від ознайомлення з виданими наказами ОСОБА_2 відмовлялась, про що були складені відповідні акти: № 33-1 від 23.07.2009 року, № 35-1 від 27.07.2009 року, № 37 від 30.07.2009 року Відповідно до ст.150 КЗпП України накладене на працівника дисциплінарне стягнення може бути оскаржене у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Порядок оскарження передбачений главою XV КЗпП, полягає у можливості працівника оскаржити накладене дисциплінарне стягнення як у комісію по трудових спорах, так і безпосередньо до суду.
Накладені дисциплінарні стягнення позивачка не оскаржила.
Враховуючи те, що позивачці за липень 2009 року було винесено три накази про покарання за недотримання виробничої дисципліни, порушення своїх посадових обов'язків, порушення внутрішнього трудового розпорядку та відсутність того, що вона стає на шлях виправлення і намагається усунути виявлені порушення, про свідчить відсутність її звернень на ім'я керівництва шахти з планом необхідних робіт, це надало
підстави керівництву підприємства ставити питання про звільнення позивачки за
ч. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання посадових обов'язків покладених трудовим договором.
Пункт 3 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
З огляду на викладене, 17.08.2009 року ВП «шахта «Партизанська» був виданий наказ № 450 к про звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання посадових обов'язків. Позивачка була звільнена згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України і на підставі виписки з протоколу № 57 засідання профспілкового комітету ВП «шахта «Партизанська» від 14.08.2009 року. Щодо посилань позивачки на те, що вона є одинокою матір'ю, зазначила наступне.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року одинока матір - це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. У наданих позивачкою документах, а саме, у свідоцтві про народження сина ОСОБА_19 є запис про батька - ОСОБА_20.
Також при заповненні особової картки, у графі «родинний стан» ОСОБА_20 записаний як чоловік.
Крім того, позивачка за весь час роботи не інформувала адміністрацію підприємства про зміни у сімейному стані та не надавала документів, які б свідчили про
статус одинокої матері, а тому позивачка не може вважатися одинокою матір'ю. Вважає, що звільнення ОСОБА_2 було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства та підстав для її поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не має. Просить у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю. Представник відповідача ДП « Антрацит» - Алексанян Ю.О., який діє на підставі доручення № 41 від 14.04.2009 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 також повністю не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 отримала 3 догани, які не оскаржувала.
Згідно ст.151 КЗпП України якщо протягом року с дня накладення
дисциплінарного стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, який не мав дисциплінарного стягнення.
Позивачка піддавалась дисциплінарному стягненню на протязі року тричі.
В наказі про звільнення позивачки зазначено, що вона звільнена за систематичне невиконання посадових обов»язків.
Наказ не повинен містити конкретні формулювання, повинно буди зазначено про систематичність.
ОСОБА_2 знала про кожне своє дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992
року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів» за п.3 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
До позивачки ОСОБА_2 було засновано 3 стягнення у вигляді догани протягом одного місяця, згідно наказів від 22.07.2009 року, від 24.07.2009 року та від 29.07.2009 року, які вона не оскаржувала.
У позивачки не було води, каналізації, однак вона, згідно з п. 3.2 посадової інструкції завідуючої пункту харчування, не надала відділу економіки заявки на необхідні матеріали та обладнання.
Згідно з п. 3.1 посадової інструкції завідуючої пункту харчування - при виконанні своїх посадових обов'язків завідуюча підтримує функціональні зв'язки з заступником директора з господарських та соціальних питань, завідуючою здравпунктом, заступником директора шахти з ОП та ТБ, головним бухгалтером.
Перша догана винесена позивачці за відсутність на роботі протягом 3-х годин, хоча у час відсутності був включений час перерви.
Дві догани були винесені ОСОБА_2 за порушення санітарних норм, при чому повторний наказ про догану за порушення санітарних норм був виданий тоді, коли позивачкою не були усунуті недоліки в роботі.
ОСОБА_2 щодня не виконувала санітарно - гігієнічні норми, що свідчить про систематичність її порушень.
Таким чином, наказ від 17.08.2009 року про звільнення позивачки є законним.
Щодо посилань позивачки, що вона є одинокою матір»ю, то вони не заслуговують уваги, оскільки ОСОБА_2 при заповненні власноруч особової картки зазначала наявність чоловіка.
Підприємство не могло і не повинно було знати чи є позивачка матір»ю одиначкою.
Просить у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.
Представник відповідача ДП « Антрацит» - Остапович А.М., який діє на підставі доручень № 67 від 28.10.2009 року та № 44 від 22.02.2010 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 повністю не визнав та пояснив, що є головою профспілкового комітету ВП «шахта «Партизанська» ДП « Антрацит», добре знає ОСОБА_2, знав її матір, яка раніше працювала завідуючою їдальнею шахти.
Також зазначив, що позивачка з 2005 року працювала завідуючою їдальнею ВП «шахта «Партизанська» ДП « Антрацит» і її робота нарікань не викликала.
В останні 1,5 - 2 роки на позивачку почали надходити скарги на неякісне приготування їжі, відсутність меню, води, на недотримання санітарних норм, на порушення при торгівлі за готівковий розрахунок.
У 2008 році, внаслідок звернень громадян у різні інстанції, було прийнято рішення про звільнення позивачки.
Тоді ОСОБА_2 була звільнена за ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.
6.10.2008 року позивачка знову була прийнята на роботу у ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» у якості завідуючої пунктом харчування.
Спочатку ОСОБА_2 сумлінно виконувала свої обов»язки, а з березня 2009 року почались проблеми.
З 2.01.2009 року по 8.07.2009 року на підприємстві не було директора.
Наказом від 8.07.2009 року керівником шахти був призначений Головач М.М.
Після призначення керівника, люди почали скаржитись, а тому 21.07.2009 року було прийнято рішення про створення комісії для проведення перевірки пункту харчування, а саме, їдальні, тормозкової та буфету.
Від профспілкового комітету участь у роботі комісії взяв його замісник - Попов М.В. За результатами перевірки був складений акт, а 24.07.2009 року видали наказ про винесення позивачці догани.
23.07.2009 року Антрацитівська СЕС залишила для директора лист.
На нараді стали з»ясовувати про наявність направлення Антрацитівської СЕС на перевірку і причини неповідомлення про це керівника підприємства.
Позивачка повинна була виконувати свої посадові обов»язки.
30.07.2009 року профспілковим комітетом було отримано подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_2. Позивачка підходила до нього і запитувала про те, що їй робить, а потім з 30.07.2009 року пішла на лікарняний, на якому перебувала до 6.08.2009 року.
Засідання профспілкового комітету шахти було призначено на 14.08.2009 року. Всього було присутніх 16 осіб, з яких 10 осіб від профкому, а 6 осіб - від адміністрації. Обговорення питання по ОСОБА_2 тривало понад 1 годину, а коли поставили питання на голосування, то всі проголосували одностайно, надавши згоду на звільнення ОСОБА_2 з роботи
Позивачка не виконувала своїх посадових обов»язків, у тому числі і таких, які не потребували грошових коштів.
В кінці липня 2009 року Антрацитівською СЕС була зупинена робота їдальні і був зроблений ремонт.
Позивачка повинна була довести до відома відповідних служб підприємства про наявність недоліків в роботі їдальні. Персональну відповідальність вона несе за дотримання санітарних норм.
Щодо сімейного положення позивачки, то йому було відомо про наявність в неї чоловіка. ОСОБА_2 зверталась с заявами про надання путівки для відпочинку, де вказувала чоловіка.
Третя особа - директор ВП « шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» Головач М.М. в судове засідання не з»явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать:
- відправлене йому повідомлення про розгляд справи 28.10.2009 року та повідомлення про одержання рекомендованого поштового відправлення про виклик до суду, яке було вручено уповноваженому Вертієвій 21.10.2009 року;
- відправлене йому повідомлення про розгляд справи 17.11.2009 року та повідомлення про одержання рекомендованого поштового відправлення про виклик до суду, яке було вручено уповноваженому Вертієвій 4.11.2009 року;
- відправлена йому телеграма про розгляд справи 17.11.2009 року та повідомлення про її особисте одержання 29.10.2009 року о 14 годині 55 хвилин;
- розписка про одержання судової повістки про виклик до суду на 17.11.2009 року, яка була вручена особисто Головач М.М. 29.10.2009 року
- відправленими йому повідомленнями про розгляд справи 10.12.2009 року, 25.12.2009 року, 27.01.2010 року, 1.02.2010 року, однак про причини неявки до суду після 17.11.2009 року не повідомив.
В заяві від 16.11.2009 року, посилаючись на неможливість участі в судовому засіданні 17.11.2009 року, зазначив, що заперечує проти позову ОСОБА_2 про
поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу.
( а.с.58,59,71,75,72,74,72,80,90,99)
Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_2, представників відповідача ДП « Антрацит» - Деречину ( Бойченко ) Ю.В., Алексанян Ю.О., Остапович А.М., свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 2000 року по 2008 рік перебувала в трудових відносинах з ДВАТ « шахта « Партизанська» ДХК
« Антрацит», правонаступником якого є підприємство відповідача ДП « Антрацит».
6.10.2008 року позивачка ОСОБА_2 знову була прийнята на роботу у ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» у якості завідуючої пунктом харчування. ( а.с.24)
Згідно статуту ДП « Антрацит», ДП « Антрацит» - є підприємством, заснованим на державній власності, юридичною особою та правонаступником прав і обов»язків підприємств, реорганізованих шляхом приєднання до ДХК « Антрацит», у тому числі, ДВАТ « шахта « Партизанська». ( а.с.159,161 зворот)
Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит», ВП « шахта « Партизанська» - створено згідно з наказом Підприємства, є цілісним майновим комплексом, не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах Положення і Статуту Підприємства. ( а.с. 135-137)
Згідно п. 5.4 Положення керівник, головний інженер, заступники директора, головний механік, головний бухгалтер Підрозділу призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства. Всі інші працівники Підрозділу призначаються на посаду та звільняються з посади керівником підрозділу. ( а.с. 139)
Відповідно до п. 5.5 Положення керівник Підрозділу призначає та звільняє працівників Підрозділу у встановленому порядку, вживає до них заходи заохочення та стягнення. ( а.с.139)
Згідно Положення про пункт харчування ( їдальні) ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит», затвердженого директором підприємства 2.02.2007 року , пункт харчування ( їдальня) - є структурним підрозділом шахти і належить до непромгрупи. ( а.с. 15)
Відповідно до п.п. 1.5,1.6 вказаного Положення діяльністю їдальні керує завідуючий, який призначається на посаду і звільняється директором шахти. ( а.с.15)
Згідно посадової інструкції завідуючої їдальні шахти, затвердженої директором підприємства 15.05.2006 року, завідуюча їдальні призначається і звільняється з посади директором шахти, і підпорядковується безпосередньо директору шахти. ( а.с. 13)
Наказом генерального директора ДП « Антрацит» № 55- кн від 8.07.2009 року був прийнятий на роботу та призначений директором ВП « шахта « Партизанська» з 9.07.2009 року Головач М.М., який є третьою особою у справі. ( а.с.110)
Наказом № 450 к від 17.08.2009 року позивачка ОСОБА_2 була звільнена з роботи завідуючої пунктом харчування з 17.08.2009 року, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов»язків, покладених трудовим договором. ( а.с.12)
Не дивлячись на те, що звільнення позивачки ОСОБА_2 проведено у строки, визначені ст. 148 КЗпП України та з отриманням згоди на звільнення профспілкового комітету ВП « шахта « Партизанська» ДП «Антрацит», на думку суду, таке звільнення позивачки є незаконним та проведеним з порушенням норм п.3 ст.40,ст.ст.147,149 КЗпП України, виходячи з наступного.
1. Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови № 9 від 6.11.1992 року
“Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що за передбаченими
п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни, відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення .
За роз»ясненнями, які містяться в п.п..18, 22 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з»ясувати в у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України, чи додержано власником або уповноваженими ним органом передбачених ст.ст.147-1,148,149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.
Для звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП України необхідна наявність таких умов, як протиправність дій чи бездіяльність працівника, наявність його вини та систематичність порушень. Відсутність хоча б одної з зазначених умов тягне за собою незаконність звільнення працівника.
Суд вважає, що наказ № 450 к від 17.08.2009 року про звільнення позивачки ОСОБА_2 з роботи є неконкретним та таким, що порушує права останньої, оскільки з наказу не вбачається коли саме були скоєні нею порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, в чому конкретно проявились порушення, за систематичне невиконання яких обов»язків, покладених на неї трудовим договором, без поважних причин вона була звільнена з роботи. ( а.с.12) Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана;
2) звільнення. Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено в судовому засіданні, вперше до позивачки ОСОБА_2 підприємством відповідача було застосовано дисциплінарне стягнення, згідно з наказом № 483 від 22.07.2009 року, за яким позивачці була винесена догана за порушення правил внутрішнього розпорядку, а саме, за відсутність на робочому місці 17.07.2009 року з 11 години до 14 години без узгодження з керівником підприємства. ( а.с.42)
В судовому засіданні з пояснень представника відповідача - ДП « Антрацит» Деречиної ( Бойченко) Ю.В. було встановлено, що таке порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_2 стало відомо директору ВП «шахта «Партизанська» Головач М.М. з
докладної інспектора з трудової дисципліни підприємства Пилипенко Л.І. від 17.07.2009 року.
Також, в судовому засіданні, з пояснень представника відповідача - ДП
« Антрацит» Алексанян Ю.О. стало відомо, що період відсутності позивачки на робочому місці 17.07.2009 року не відповідає дійсності, оскільки в період часу з 11 години до 14 години, який ставився в вину ОСОБА_2, був включений час її перерви.
При цьому, жоден з представників відповідача не надав суду у якості доказів письмових пояснень позивачки щодо вказаного порушення, також не надав доказів щодо фактичної тривалості відсутності ОСОБА_2 на робочому місці 17.07.2009 року, що викликає певні сумніви в об»єктивності і неупередженості при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
2. Наказом № 488 від 24.07.2009 року до позивачки ОСОБА_2 вдруге підприємством відповідача було застосовано дисциплінарне стягнення. ( а.с.6)
Вказаним наказом позивачці, як завідуючій їдальні, була винесена догана за халатне відношення до службових обов»язків та недотримання виробничої дисципліни, а саме, за неякісний контроль за санітарним станом пункту харчування і часткове недотримання санітарних правил для об»єктів громадського харчування. ( а.с.6)
Як встановлено в судовому засіданні, підставою для застосування до ОСОБА_2 зазначеного дисциплінарного стягнення, була перевірка пункту харчування, проведена 21.07.2009 року комісією з представників адміністрації та профспілки, за результатами якої був складений акт, а завідуючою здравпунктом на ім»я директора шахти подана докладна.( а.с.5)
Вказаною перевіркою у пункті харчування були виявлені порушення санітарних вимог до водозабезпечення, каналізації, вентиляції, освітлення, мікроклімату виробничих приміщень та обладнанню.
В судовому засіданні з пояснень позивачки ОСОБА_2 та її письмових пояснень на ім»я директора шахти від 24.07.2009 року встановлено, що виявлені у пункті харчування порушення могли бути усунуті лише силами підприємства в цілому , однак фінансування на їдальню не виділялось, тривалий час на шахті був відсутній керівник, вона була змушена своїми власними зусиллями проводити ремонти обладнання та виробничих приміщень.( а.с. 7)
Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача - ДП « Антрацит» Деречина ( Бойченко) Ю.В., не дивлячись на те, що в наказі № 488 від 24.07.2009 року не було зазначено строків усунення позивачкою виявлених недоліків, 21.07.2009 року на шахті був складений план заходів по наведенню порядку у пункті харчування ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит», за яким ОСОБА_2 мала щоденно та в термін до 1.08.2009 року навести порядок у пункті харчування шахти.( а.с.86-88)
Дослідивши в судовому засіданні вказаний план заходів без дати, суд дійшов висновку про необхідність критичного відношення до такого документу.
Суд вважає, що зазначеним планом заходів підприємство відповідача лише підтвердило наявність на шахті проблем, пов»язаних з водозабезпеченням, каналізацією, вентиляцією, освітленням, мікрокліматом виробничих приміщень, з відновленням та ремонтом обладнання, що знайшло своє відображення у пунктах 1-9.( а.с. 86-88)
Так, у вказаних пунктах 1-9 плану в графі «строки виконання» - термін виконання заходів не зазначений, що на думку суду свідчить про те, що таке виконання дійсно залежить від виділення відповідного фінансування, на що і посилалась в судовому засіданні позивачка ОСОБА_2
Також, у вказаних пунктах 1-9 зазначено, що відповідальність за їх виконання покладена не тільки на позивачку, як завідуючу їдальні, а й на ряд посадових осіб шахти, що на думку суд підтверджує посилання ОСОБА_2 на те, що виявлені у пункті харчування порушення могли бути усунуті лише силами підприємства в цілому. ( а.с. 86-88)
Щодо пунктів 10-23 плану, в яких були зазначені заходи, які здебільше стосувались позивачки, з терміном виконання « щоденно» та « до 1.08.2009 року», то останньою вони були виконані, що знайшло відображення у самому наказі № 488 від 24.07.2009 року про часткове усунення недоліків. ( а.с.6)
3. Наказом № 494 від 29.07.2009 року до позивачки ОСОБА_2 втретє підприємством відповідача було застосовано дисциплінарне стягнення. ( а.с.10)
Вказаним наказом позивачці, як завідуючій їдальні, була винесена догана за недотримання виробничої дисципліни, несповіщення керівника шахти про санітарно - технічних стан приміщення їдальні, що потягло за собою порушення режиму забезпечення працівників шахти харчуванням, внаслідок зупинки функціонування столової з 29.07.2009 року, оскільки актом перевірки Антрацитівської СЕС від 23.07.2009 року були виявлені порушення санітарних вимог до системи водозабезпечення, каналізації, освітлення, вентиляції.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 23.07.2009 року пункт харчування був обстежений завідуючим відділення гігієни харчування Антрацитівської міської санітарно - епідеміологічної станції Кулаковським В.В..( а.с. 8-9)
Вказаним обстеженням були виявлені такі ж самі порушення санітарних вимог до водозабезпечення, каналізації, вентиляції, освітлення, мікроклімату виробничих приміщень та обладнанню, які були виявлені при проведенні перевірки 21.07.2009 року. ( 8-9,5)
Зазначеним актом від 23.07.2009 року саме директору ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» Головач М.М., а не позивачці, було запропоновано усунути виявлені порушення. ( а.с.9 зворот)
Частина 2 ст. 149 КЗпП України дозволяє за одне порушення трудової дисципліни застосовувати одне дисциплінарне стягнення.
Це відповідає правилу ч.1 ст. 61 Конституції України, яке забороняє за одне й те саме порушення двічі притягати до юридичної відповідальності одного і того ж виду.
Суд вважає, що відповідач не перевіривши підстав складання акту Антрацитівською СЕС 23.07.2009 року та виконання плану заходів по наведенню порядку у пункті харчування, поспішно застосував до позивачки дисциплінарне стягнення, за ті ж самі порушення.
Що стосується посилань відповідача в наказі про несповіщення керівника шахти про санітарно - технічних стан приміщення їдальні, то суд їх вважає хибними, оскільки будучи призначеним на посаду директора шахти з 9.07.2009 року, керівник приймав підприємство і достеменно знав в якому стані знаходиться майновий комплекс шахти.
Більш того, про санітарно - технічний стан приміщення їдальні останньому було відомо з результатів перевірки від 21.07.2009 року.
В судовому засіданні представники відповідача не надали суду у якості доказів письмових пояснень позивачки щодо вказаного порушення.
Більш того, вони не зазначили яким чином позивачка відмовилась від ознайомлення зі всіма трьома наказами про накладення дисциплінарних стягнень, якщо остання з 30.07.2009 року перебувала на лікарняному, що підтвердив в судовому засіданні
представник відповідача - ДП « Антрацит» Остапович А.М..
Таким чином, суд, аналізуючи вказані обставини, вважає, що тільки правомірно накладені стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за п.3 ст.40 КЗпП України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки
ОСОБА_2 за п.3 ст.40 КЗпП України та необхідність скасування наказу № 450 к від 17.08.2009 року.
Приймаючи рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 з роботи, профспілковий комітет шахти, а потім підприємство відповідача, видаючи наказ № 450 к від 17.08.2009 року про звільнення останньої з 17.08.2009 року, не прийняли до уваги, що наказом № 494 від 29.07.2009 року для позивачки ОСОБА_2 взагалі не встановлювались строки усунення недоліків, що є порушенням її прав, а усунення недоліків по наказу № 488 від 24.07.2009 року, для яких встановлювався термін до 1.08.2009 року, позивачка виконати не могла, внаслідок перебування на листку непрацездатності з 30.07.2009 року по 7.08.2009 року.
Також не було прийнято до уваги і те, що позивачка має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого виховує сама, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23. ( а.с.26,27)
Про наявність у позивачки ОСОБА_2 малолітнього утриманця підприємству відповідача було достеменно відомо з особової картки позивачки № 1721 від 6.10.2008 року та заяв до профспілкового комітету про надання путівок на оздоровлення.
( а.с. 43,130,131,132) Суд критично відноситься до посилань представників відповідача на те, що позивачка на час звільнення не відносилась до категорії матері одиначки, оскільки не надала документів на підтвердження такого статусу.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 року
« Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір»ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. В судовому засіданні з пояснень позивачки ОСОБА_2 встановлено, що батьком дитини є ОСОБА_20, з яким вона ніколи не перебувала в зареєстрованому шлюбі та який в липні 2009 року був засуджений на теритірії Російської Федерації до
7 років позбавлення волі. Будь яких родичів вона не має.
Отже, позивачка ОСОБА_2 відноситься до категорії жінки, яка виховує і утримує дитину сама, а тому є одинокою матір»ю.
Суд вважає, що підприємство відповідача, звільнивши позивачку з роботи, залишило її без кошт до існування. Суд не приймає до уваги копії документів, приєднаних до матеріалів справи відповідачем, а саме, протокол про порушення ОСОБА_2 санітарних норм від 12.08.2008 року, акт санітарно - епідеміологічного обстеження об»акта від 13.08.2008 року з рекомендаціями ОСОБА_2, постанови про накладення штрафу за порушення санітарних норм на ОСОБА_2 від 13.08.2008 року, 1.09.2008 року, протокол про порушення санітарних норм ОСОБА_2 від 10.09.2008 року, оскільки вони не стосуються періоду роботи позивачки з 6.10. 2008 року по 17.08.2009 року.( л.д. 125, 126, 127,128 )
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнання
наказу ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» № 450-к від 17.08.2009 року про звільнення ОСОБА_2 незаконним.
Згідно з ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.
Оскільки суд вважає звільнення позивачки ОСОБА_2 незаконним, тому вона повинна бути поновлена на роботу в ДП « Антрацит» на посаду завідуючої пунктом харчування ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит».
Згідно з ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд погоджується з остаточнім розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 17.03.2010 року, наведеним позивачкою ОСОБА_2, і вважає його обгрунтованим і вірним.
Суд вважає, що розмір середньої заробітної плати позивачки ОСОБА_2
за час вимушеного прогулу за період з 18.08.2009 року по 17.03.2010 року становить
суму 10 346 гр. 68 коп., виходячи з розрахунку, згідно якого:
- середньоденна заробітна плата позивачки складає 69 гр. 91 коп., згідно довідки відповідача №858 від 9.09.2009 року ( а.с. 33);
- кількість робочих днів в період з 18.08.2009 року по 17.03.2010 року включно, згідно з нормами тривалості робочого часу на 2009 - 2010 роки, наданих відповідачем, становить: за період з 18.08.2009 року по 31.08.2009 року - 12 днів; вересень 2009 року - 22 дні, жовтень 2009 року - 22 дні, листопаді 2009 року - 21 день, грудні 2009 року - 23 дні, січень 2010 року - 19 днів, лютий 2010 року - 20 днів, березень 2010 року - 12 днів, а всього 151 день. ( а.с.53,172)
Таким чином, сума середньої заробітної плати позивачки ОСОБА_2
за час вимушеного прогулу складе за :
- період з 18.08.2009 року по 31.08.2009 року - 69 гр. 91 коп. х 12 днів = 629 гр.19 коп.;
- вересень 2009 року - 69 гр. 91 коп. х 22 дні = 1538 гр. 02 коп.;
- жовтень 2009 року - 69 гр. 91 коп. х 22 дні = 1538 гр. 02 коп.;
- листопад 2009 року - 69 гр. 91 коп. х 21 день = 1468 гр. 11 коп.;
- грудень 2009 року - 69 гр. 91 коп. х 23 дні = 1607 гр. 93 коп.;
- січень 2010 року - 69 гр. 91 коп. х 19 днів = 1328 гр. 29 коп.;
- лютий 2010 року - 69 гр. 91 коп. х 20 днів = 1398 гр. 20 коп.;
- період з 1.03.2010 року по 17.03.2010 року - 69 гр. 91 коп. х 12 днів = 838 гр. 68 коп., а всього 10 346 гр. 68 коп.. ( а.с. 173)
Вказана сума заробітної плати час вимушеного прогулу підлягає стягненню з а відповідача на користь позивачки ОСОБА_2.
Не дивлячись на те, що ст. 237 КЗпП України передбачає покладання матеріальної відповідальності на посадову особу, винну в незаконному звільненні працівника, суд вважає можливим не стягувати суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з директора ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» Головач М.М., який є третьою особою у справі, оскільки останній на момент звільнення ОСОБА_2 тільки розпочав свою діяльність на шахті (з 9.07.2009 року ) і не мав достатнього досвіду в керуванні даним підприємством.
Відповідно до ст. 367 УЦПК України, суд вважає на необхідне допустити негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі незаконно звільненої ОСОБА_2 та у частині виплати заробітної плати у межах сплати за один місяць.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212 -215,218,367 ЦПК України,
ст.ст.40 п.3, 232, 233,235 КЗпП України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити повністю.
1. 1. Визнати наказ ВП « шахта « Партизанська» ДП « Антрацит» № 450-к від 17.08.2009 року про звільнення ОСОБА_2 - незаконним.
2. Поновити ОСОБА_2 на роботу в Державне Підприємство
« Антрацит» на посаду завідувача пунктом харчування Відокремленого
Підрозділу « шахта « Партизанська» Державного Підприємства « Антрацит».
3. Стягнути з Державного Підприємства « Антрацит» на користь ОСОБА_2
Григоріївни суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі
10346 гр. 68 коп ..( десять тисяч триста сорок шість гр. 68 коп.)
4. Стягнути з Державного Підприємства « Антрацит» на користь держави судовий
збір у розмірі 103 гр. 47 коп . ( сто три гр. 47 коп.)
5. Стягнути з Державного Підприємства « Антрацит» витрати на інформаційно -
технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гр., перерахувавши
кошти на р/р 31218259700010, одержувач -УДК м. Антрацит, код рахунку 22050000,
Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОКПО 25992095, МФО 804013 за розгляд
справи у Антрацитівському міськрайонному суді.
6. Відповідно до ст. 367 УЦПК України допустити негайне виконання рішення у
частині поновлення на роботі незаконно звільненої ОСОБА_2 та
у частині виплати заробітної плати у межах сплати за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.