Справа № 2-24/2010
12 березня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.
за участю - позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4,
представників відповідача Новоукраїнської міської ради Дубченко Н.М.,
Андрущенко Г.С.,
представника відповідача ПП “Оксамит-Сервіс” Набок О.М.,
представника Дежкомзему України у Новоукраїнському районі Змеула В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, приватного підприємства “Оксамит-Сервіс”, Новоукраїнської міської ради про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконними рішень Новоукраїнської міської ради, відновлення розміру його земельної ділянки, -
Позивач звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ПП “Оксамит-Сервіс” про визнання недійсними Державних актів на право власності на землю виданих на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1., на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_2, відновлення розміру земельної ділянки біля його домоволодіння АДРЕСА_3Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він являється власником житлового будинку АДРЕСА_3 Земельна ділянка, на якій розміщено його будинок, була виділена йому для житлового будівництва відповідно до рішення колгоспу “Росія” від 26 жовтня 1962 року № 3, а тому він являється належним користувачем цієї земельної ділянки. Його сусідами є ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які, маючи на меті одержання державних актів на право власності на землю, звернулися до ПП “Оксамит-Сервіс” для виготовлення технічної документації. При виготовленні такої документації ПП “Оксамит-Сервіс” не дотримано вимог ст. 198 ЗК України стосовно погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Внаслідок цього відповідачі зайняли частину його земельної ділянки: його лазня опинилася на земельній ділянці його сусідів, пташник та стічна яма безпосередньо межують з земельними ділянками відповідачів, що перешкоджає належному обслуговуванню цих будівель. Відповідачі самовільно знесли дерев'яний паркан та плодові дерева, які росли на межі їх земельних ділянок.
Ухвалою суду до участі у справі залучено в якості співвідповідача Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області.
В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, просив: визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080825 виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0472 га; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080827 виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080828 виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0558 га; Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080837 виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га.
Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги, просив додатково: визнати незаконним рішення Новоукраїнської міської ради від 29 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність” в частині громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - власників житлових будинків в АДРЕСА_1рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради № 170 від 15 серпня 1991 року в частині “виділення земельної ділянки площею 1000 кв. м. гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1; рішення Новоукраїнської міської ради № 152 десятої сесії про надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,05 га по АДРЕСА_1 рішення № 356 від 09 жовтня 2007 року про згоду ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_4 на виготовлення технічної документації на землю площею 0,15 га по АДРЕСА_1 рішення виконавчого комітету № 738 від 27 листопада 1997 року про передачу безплатно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства 0,08 га та обслуговування житлового будинку і господарських споруд 0,07 га. АДРЕСА_2; зобов'язати Новоукраїнську міську раду вирішити питання про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельні ділянки поАДРЕСА_2, та АДРЕСА_1не порушуючи права суміжного користувача ОСОБА_1 поАДРЕСА_3та норм п.3.24, 3.25 Правил “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” ДБН 360-92, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44, відповідно до яких для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.
Додаткові позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно технічної документації Ульянівського МБТІ ширина присадибної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_3становила 25,4 м., в подальшому вона була безпідставно збільшена до 34,3 м, а згідно Державного акту на право власності на землю вказано ширину 35,4 м. Збільшення цієї земельної ділянки на 1,1 м. відбулося за рахунок його земельної ділянки, яка з 1933 року перебувала у користуванні його батька ОСОБА_10 Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки на ім'я відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виготовлені відповідачем ПП “Оксамит-Сервіс”, на підставі рішення Новоукраїнської міської ради від 29 лютого 2008 року № 469. Цим та іншими оскаржуваними ним рішеннями Новоукраїнської міської ради вирішено про передачу ОСОБА_2 земельних ділянок у власність по АДРЕСА_2загальною площею 0,1558 га, а ОСОБА_3 по вул. АДРЕСА_1 - загальною площею 0,1472 га. При цьому міська рада не пересвідчилася у відповідності площ земельних ділянок та їх наявність на місцевості. У травні 2002 року погоджувальною комісією міської ради встановлено границі земельних ділянок з якими він та ОСОБА_2 погодилися, але межу було відповідачем ОСОБА_2 знищено і в результаті Державні акти виготовлено на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із значними порушеннями. Він вважає, що Новоукраїнською міською радою порушено його права та норми ст.12, ст. 116 ч. 1 ЗК України, ст.ст. 316-319 ЦК України. Підпунктами 3.24, 3.25 Правил “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” ДБН 360-92 передбачено, що у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі. Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. Збільшення земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_11 за рахунок колгоспної землі, яка була між ОСОБА_11 та ОСОБА_1, суперечить фактичним обставинам, так як ОСОБА_11 ніколи не був колгоспником, а працівником ОВС, тому відповідне рішення не могло бути прийняте колгоспом “Росія”. При передачі безплатно земельної ділянки площею 0.1472 га ОСОБА_3 у приватну власність на підставі рішення № 469 від 19 лютого 2008 року не враховано, що на підставі іншого рішення Новоукраїнської міської ради в АДРЕСА_4 йому передано також безоплатно у приватну власність земельну ділянку, чим порушено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам встановлені ст.121, 116 ч. 4 Земельного кодексу України. Про зазначені обставини йому стало відомо під час розгляду справи та з матеріалів справи, тому він просить суд визнати причини пропуску строк звернення з позовними вимогами поважними.
Позивач просив суд залишити без розгляду його вимоги про визнання недійсними Державних актів на право власності на землю, а саме на земельної ділянки які не межують з його земельною ділянкою.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив, що позивач просить суд залишити без розгляду його вимогу про визнання недійсним Державного акта на право власності на землю КР № 080827 виданий ОСОБА_3
Ухвалою суду від 22 лютого 2010 року цю позовну вимогу залишено без розгляду.
Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали письмові заперечення на позов в яких вказали, що позовні вимоги ними не визнаються з наступних підстав. Державні акти на право власності не землю було видано їм уповноваженим органом влади - Новоукраїнською міською радою. Цим же органом погоджено технічну документацію по інвентаризації та складанню Державних актів ОСОБА_2 загальною площею 0,1558 га, ОСОБА_3 - 0,1472 га. Акти визначення та погодження меж земельних ділянок в натурі підписано міським головою та погоджено межі землекористування з районним відділом земельних ресурсів. ОСОБА_2 успадкувала домоволодіння АДРЕСА_2 після смерті своїх батьків. Загальна площа цього домоволодіння становила 0,3 га, ширина земельної ділянки становила 34, 3 м. Згідно технічної документації на житловий будинок по АДРЕСА_1, ширина земельної ділянки 34,5 м. Рішенням виконкому Новоукраїнської міської ради від 30 травня 2002 року № 110 та рішенням сесії міської ради від 16 липня 2002 року № 49 затверджено межі їх земельних ділянок згідно яких ширина домоволодіння по АДРЕСА_2 - 34,3 м, а домоволодіння по вул. АДРЕСА_3, - 28,4 м. Межі між цими земельними ділянками були додатково узгоджені сторонами по справі у 2004 році, а тому є безпідставним твердження про порушення норм ст. 198 ЗК України щодо погодження меж земельних ділянок позивачів з землекористувачами суміжних земельних ділянок. Оскаржуваними позивачем рішеннями Новукраїнської міської ради було передано відповідачам у власність земельні ділянки по вул. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Ці рішення міської ради являються доказом правомірності приватизації їх земельних ділянок. Отримавши Державні акти на право приватної власності на землю, тим самим вони реалізували свої права передбачені Конституцією України та нормами ЗК України. Розміри належних їм земельних ділянок повністю відповідають розмірам вказаним в технічній документації. Під час будівництва лазні позивач порушив п. 3.25 ДБН 360-92 внаслідок чого одна із стін лазні знаходиться на межі їх земельних ділянок. Туалет, стічну яму та пташник позивач встановив самостійно, порушивши при цьому межі їх земельних ділянок. Не відповідає дійсності і твердження позивача про те, що ОСОБА_11, спадкодавець ОСОБА_2, не був членом колгоспу “Росія” а також твердження про те, що ОСОБА_3 являється також власником земельної ділянки по вул. Калініна, 75. Крім того, щодо оскарження рішень Новоукраїнської міської ради від 15 серпня 1991 року № 170, від 27 листопада 1997 року, від 11 лютого 2000 року № 152, спливла позовна давність, у зв'язку з чим вони просять відмовити в задоволенні позову.
Відповідачі Новоукраїнська міська рада та ПП “Оксамит-Сервіс” письмові заперечення на позов не надали.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з урахуванням їх змін та уточнень. Крім того він надав пояснення про те, що з 1933 року його батько ОСОБА_10 являвся власником домоволодіння по вулю АДРЕСА_3. У 1962 році із земельної ділянки, яка була у користуванні його батька, виділено 0,25 га йому для житлового будівництва. На виділеній земельній ділянці він збудував будинок з надвірними будівлями. Після смерті свого батька він успадкував батьківський будинок розташований по вул. АДРЕСА_5 Таким чином, протягом тривалого часу, він являється правомірним і добросовісним користувачем земельних ділянок, які в теперішній час розміщені за адресами вул. АДРЕСА_3 таАДРЕСА_5 Його земельна ділянка межувала з земельною ділянкою ОСОБА_11 Межа між цими двома земельними ділянками проходила в тому місці де росли вишні, акація та бересток, але з часом відповідачі знищили ці дерева. Частину земельної ділянки ОСОБА_11 було передано ОСОБА_3 а решту успадкувала ОСОБА_2 Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 регулярно порушували межі його земельної ділянки внаслідок чого їх земельні ділянки збільшилися а його лазня частково опинилася на території земельної ділянки відповідачів. Він позбавлений можливості обслуговувати свою лазню, вигрібну яму та пташник.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав повністю і надав пояснення про те, що він на законних підставах володіє земельною ділянкою по АДРЕСА_1, на якій збудовано його будинок і яка була передана Новоукраїнською міською радою йому у власність. Його право власності на цю земельну ділянку підтверджується Державними актами на право власності на землю та відповідними рішенням Новоукраїнської міської ради. Звинувачення позивача в порушенні ним прав позивача є безпідставним. Всі суперечки щодо меж суміжних земельних ділянок між ним і позивачем виникають з вини останнього так, як позивач безпідставно претендує на збільшення своєї земельної ділянки.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і надала додаткові пояснення про те, що після смерті свого батька ОСОБА_11 вона успадкувала Ѕ частину будинку з господарськими спорудами по вул. АДРЕСА_2 Згодом її сестра ОСОБА_12, також спадкоємиця Ѕ частини майна ОСОБА_11, продала їй свою частину спадкового майна. До неї також перейшло право користування цією земельною ділянкою. 27 листопада 1997 року Новоукраїнською міською радою прийнято рішення про передачу їй та її сестрі ОСОБА_12 0,15 га землі по АДРЕСА_2 Рішенням Новоукраїнської міської ради від 19 лютого 2008 року № 469 затверджено технічну документацію по інвентаризації та складанню Дердавних актів на право власності на землю згідно якого загальна площа її земельних ділянок становить 0,1558 га. Вона погоджується з тим, що при виділенні земельної ділянки ширина її подвір'я з боку АДРЕСА_2 збільшилася з 34,3 м до 35,4 м, порівняно з даними які містяться в технічному паспорті на будинок. При цьому межа її земельної ділянки впритул наближена до лазні позивача. Однак це не створює перешкод в користуванні позивачем лазнею так. як позивач самовільно збільшив розміри лазні обклавши її цеглою та прибудувавши туалет. Курник позивача, який знаходиться на межі їх земельних ділянок не являється капітальною спорудою і може бути з легкістю переміщений позивачем в інше місце, але позивач не бажає цього зробити.
Представник відповідачів ОСОБА_4 підтримала заперечення відповідачів на позов та висловила свою думку про те, що позовні вимоги є необґрунтованим і задоволенню не підлягають.
Представники відповідача Новоукраїнської міської ради Дубченко Н.М., Андрущенко Г.С. в судовому засіданні позов не визнали і надали пояснення про те, що протягом тривалого часу між ОСОБА_1 і подружжям ОСОБА_2 виникають спори з приводу меж їх земельних ділянок, за вирішенням цих спорів вони неодноразово зверталися до міської ради. На виконання своїх повноважень міськрадою створювалася робоча комісія по вирішенню цих спорів, результати роботи комісії затверджувалися міською радою. Проте з часом спір знову виникав. Міська рада вважає, що даний спір може бути вирішений шляхом поділу спірної частини землі між ОСОБА_13 і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах: по 60 см. кожній з сторін.
Представник відповідача ПП “Оксамит-Сервіс” Набок О.М. в судовому засіданні позов не визнала але й не заперечувала проти нього. Вона надала пояснення про те, що за заявами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ПП “Оксамит-Сервіс” проводило розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. При цьому межі земельних ділянок не було погоджено з суміжним землекористувачем ОСОБА_1 Пояснити причину допущеного порушення вона не може так, як працює на посаді директора цього підприємства нетривалий час. У разі задоволення позову, ПП “Оксамит-Сервіс” безоплатно виготовить технічну документацію для відповідачів ОСОБА_2, усунувши допущенні порушення.
Представник управління Держкомзему України в Новоукраїнському районі Змеул В.Г. в судовому засіданні надав пояснення про те, що при порівнянні відомостей технічних паспортів на будинки позивача та відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з відомостями оспорюваних Державних актів на право власності на землю вбачається, що земельні ділянки позивача та цих відповідачів частково накладаються одна на одну, що вказує на порушення прав позивача. Проте, даний спір може бути вирішений Новоукраїнською міською радою в порядку ст. 158 ЗК України.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання про те, що вона працює на посаді інженера Ульяніського МБТІ. У 1962 році з земельної ділянки ОСОБА_10 було виділено 0,25 га ОСОБА_1 для будівництва. В 1990 році вона здійснювала обмірювання земельної ділянки позивача та його батька ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 було складено нові схеми щодо земельних ділянок, які зберігаються в технічних паспортах на домоволодіння. При цьому було встановлено, що земельна ділянка позивача по справі відповідає розміру наданої йому для будівництва, а на земельній ділянці його батька, ОСОБА_10, не вистачає 1,6 м. У 2005 році у складі комісії виїздила на відновлення межі між земельними ділянками позивача та відповідачів. При цьому межа була відновлена. Розміри земельних ділянок сторін та їх площа не змінилася.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання про те, що з 2001 року до 2007 року він працював архітектором Новоукраїнської міської ради. Неодноразово, в складі комісії, виїздив за заявами сторін щодо встановлення меж земельних ділянок відповідно до інвентарних справ. Під час виїзду на місце у 2002 році, внаслідок обмірювання встановлено, що розміри земельних ділянок відповідали розмірам зазначеним в інвентарних справах. На той час спір між сторонами було врегульовано так, як були встановлені тимчасові межові знаки між ділянками у вигляді дерев'яних кілочків, межова лінія по всій протяжності встановлена не була так, як на той час цьому заважали вишні, що росли на межі та сітка для курей. До межі прилягала і будівля банні зведена на подвір'ї позивача. Повторно сторони зверталися з заявами до міської ради приблизно у 2004 та 2007 роках, при цьому межі повторно відновлювалися згідно інвентарних справ. Однак, при цьому не враховувалися межі земельної ділянки ОСОБА_10
Залучені до участі у справі в якості спеціалістів бригадир Ульянвського МБТІ Мудра Р.І. та землевпорядник Чередніченко А.В. надали роз'яснення щодо змісту інвентарних справ на домоволодіння по АДРЕСА_2 80, 82, та по АДРЕСА_1, зокрема в частині внесення змін щодо розміру земельних ділянок.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення представника залученого до участі у справі державного органу, спеціалістів, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.
Згідно відомостей купчої від 20 березня 1933 року (а.с. 128) та довідки Ульянвського МБТІ (а.с. 103) ОСОБА_10 являвся власником домоволодіння АДРЕСА_5
Після його смерті, 01 травня 2005 року, це домоволодіння успадкував ОСОБА_1, що підтверджується відомостями свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 червня 2007 року (а.с. 129).
Як вбачається з генерального плану земельної ділянки колгоспника колгоспу ім. Хрущова Новоукраїнської міськради ОСОБА_10, станом на 31 липня 1954 року за ним закріплено присадибну ділянку площею 0,60 га (а.с. 105).
На підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу “Росія” міськради від 26 жовтня 1962 року ОСОБА_1, позивачу по справі, виділено 0,25 га земельної ділянки для будівництва будинку з садиби ОСОБА_10, що підтверджується випискою з протоколу № 3 загальних зборів колгоспників колгоспу “Росія” (а.с. 140).
Згідно діючого на той час земельного законодавства УРСР земельні ділянки для житлового будівництва закріплені за ОСОБА_10 і ОСОБА_1 безстроково.
Право власності позивача на домоволодіння АДРЕСА_3 в м. Новоукраїнка підтверджується свідоцтвом на право власності на будівлю від 12 квітня 1968 року (а.с. 12).
Таким чином, позивач являється власником двох суміжних домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 в м. Новоукраїнка Кіровоградської області та правомірним користувачем земельних ділянок на яких розміщено ці домоволодіння.
Користувачем суміжної з земельною ділянкою позивача земельної ділянки поАДРЕСА_2являвся ОСОБА_11
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 19 жовтня 2007 року укладеного між ОСОБА_12 і ОСОБА_2 (а.с. 159), остання являється власником домоволодіння вцілому за адресою АДРЕСА_2
Внаслідок прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 до ОСОБА_2 і ОСОБА_12 на підставі ст. 30 ЗК України (ред. 1992 р.) перейшло право користування земельною ділянкою за адресою м. Новоукраїнка, вул. АДРЕСА_2
Виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради своїм рішенням від 27 листопада 1997 року № 738 вирішив передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 і ОСОБА_12 0,08 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,07 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 90). Всього вирішено передати у власність цих громадян 0,15 га.
Виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради своїм рішенням від 15 серпня 1991 року № 170 вирішив надати дозвіл ОСОБА_3 на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями на земельній ділянці площею 1000 кв. м. по вул. АДРЕСА_1 та зобо”язано його за свій рахунок внести зміни до технічної документації ОСОБА_11 (а.с. 92). Будівництво мало здійснюватися відповідно до укладеного договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 12 вересня 1991 року (а.с. 110 - 112).
Право власності ОСОБА_3 на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями і спорудами посвідчено свідоцтвом виданим виконкомом Новоукраїнської міської ради від 08 грудня 2000 року (а.с. ).
Крім того, рішенням Новоукраїнської міської ради від 11 лютого 2000 року № 152 надано в постійне користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,05 га по вул. АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 93).
Як вбачається з садибного плану домоволодіння позивача (а.с. 11 ), первісно межі земельної ділянки по АДРЕСА_3, мали такі розміри: з боку домоволодіння по АДРЕСА_2 - 93 м., з боку домоволодіння по АДРЕСА_5, - 92,05 м. (26,5 + 9,85 + 55,7), з боку АДРЕСА_2- 26,8 м., з протилежного боку (до укладення АДРЕСА_1) - 26,8 м.
З садибного плану домоволодіння ОСОБА_2 (колишнє домоволодіння ОСОБА_11) вбачається, що первісно межі земельної ділянки поАДРЕСА_2 мали такі розміри: з боку домоволодіння по АДРЕСА_6 - 91,9 м., з боку домоволодіння по АДРЕСА_2, 80, - 90 м., з боку АДРЕСА_2 - 25,4 м., з протилежного боку (тобто до укладення АДРЕСА_1) - 34,5 м. (а.с. 25).
У зв'язку з укладенням АДРЕСА_1 та за рахунок колгоспної земельної ділянки, яка була між домоволодіннями позивача по справі та ОСОБА_11, зовнішні межі домоволодінь АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 змінилися. Станом на 1990 рік межі земельної ділянки по АДРЕСА_3 мали інші розміри, а саме: з боку домоволодіння поАДРЕСА_2, - 88м., з боку домоволодіння АДРЕСА_5 - 89 м., з боку АДРЕСА_2 - 28,4 м., з боку АДРЕСА_1 - 28,4 м. Також змінилися і зовнішні межі земельної ділянки поАДРЕСА_2 з боку домоволодіння по АДРЕСА_2, 76, - 87 м., з боку домоволодіння по АДРЕСА_2, 80, - 88 м., з боку АДРЕСА_2 - 34,3 м., з боку АДРЕСА_1) - 34,3 м. При цьому загальна площа земельної ділянки кожного із домоволодінь лишилася без змін, що вказує на правомірність володіння цими земельними ділянками їх користувачами.
Ці обставини сторонами визнані в судовому засіданні. Крім того вони підтверджуються матеріалами оглянутих в судовому засіданні інвентарних справ Ульянівського МБТІ на домоволодіння АДРЕСА_2та АДРЕСА_3 по АДРЕСА_2 в м. Новоукраїнка та відомостями викладеними в листі Новоукраїнської міської ради від 27 листопада 2009 року № 1611/15 (а.с. 81) а також наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14
У зв'язку із зміною меж земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_11, ці домоволодіння стали мати спільну межу довжиною 88 м., що підтверджується планом (а.с. 82) та не оспорювалося сторонами по справі. Межові знаки на межі не встановлювалися, межові споруди відсутні.
Виниклий в подальшому між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 земельний спір, відповідно до ст. 158 ч. 2 ЗК України (в ред. 2001 року), розглянуто і вирішено Новоукраїнською міською радою, а саме шляхом прийняття рішення від 16 липня 2002 року № 49 (а.с. 20 - 22), яким затверджено визначені погоджувальною комісією межі земельних ділянок ОСОБА_1 поАДРЕСА_3 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 Згідно доданої до рішення схеми довжина спільної межі між цими двома домоволодіннями відновлена у розмірі 88 м., ширина земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3- 28, 4 м., з боку АДРЕСА_1 - 28,4 м., ширина домоволодіння АДРЕСА_2 та з боку домоволодінняАДРЕСА_1- по 34,3 м. Ширина домоволодіння АДРЕСА_1як з боку вулиці так і з боку домоволодіння АДРЕСА_2- 34,3 м.
Це рішення ні позивачем по справі, ні відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в судовому порядку не оскаржувалося. Цим рішенням фактично закріплено розміри земельних ділянок сусідів на рівні тих розмірів, які існували станом на 1990 рік. Ці обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_15
Однак, при вирішення міською радою спору межові знаки не встановлювалися, а тому в подальшому між ОСОБА_1 та подружжям ОСОБА_3 знову виникав спір і вони зверталися до Новоукраїнської міської ради щодо відновлення меж земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні. Ці обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та актом від 18 червня 2004 р. (а.с. 23).
За зверненням ОСОБА_2 ПП “Оксамит-Сервіс” виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку надану ОСОБА_2 у власність за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 159) яку затверджено рішенням двадцять першої сесії Новоукраїнської міської ради від 19 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність”. Згідно виготовленої технічної документації та цього рішення міської ради ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 0,1558 га (0,0558 для ведення особистого господарства і 0,10 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель та споруд).
Право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КР № 080837 виданим 10 червня 2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0005 площею 0,1 га (а.с. 50) та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КР № 080828 виданим 10 червня 2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0006 площею 0,0558 га (а.с. 51).
Рішенням шістнадцятої сесії Новоукраїнської міської ради від 09 жовтня 2007 року № 356 (а.с. 157 - 158) ОСОБА_3 надано згоду на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земель для передачі у приватну власність за вказаною адресою загальною 0,15 га.
За зверненням ОСОБА_3 ПП «Оксамит-Сервіс» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку надану ОСОБА_3 у власність за адресоюАДРЕСА_1 (а.с. 160) яку затверджено рішенням двадцять першої сесії Новоукраїнської міської ради від 19 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність”. Згідно виготовленої технічної документації та цього рішення міської ради ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 0,1472 га (0,0472 для ведення особистого господарства і 0,10 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель та споруд).
Право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки за адресою вул. АДРЕСА_1 в м. Новоукраїнка Кіровоградської області посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КР № 080825 виданим 10 червня 2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0004 площею 0,0472 га (а.с. 48) та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КР № 080827 виданим 10 червня 2008 року на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0003 площею 0,1000 га (а.с. 49).
05 грудня 2007 року в процесі визначення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок в натурі, яке проводилося з участю техніка ПП «Оксамит-Сервіс» Стрілець І.С., не було узгоджено межі земельних ділянок ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які підлягали встановленню, з суміжним землекористувачем ОСОБА_1, що підтверджується відомостями актів, які містяться в матеріалах технічної документації (а.с. 159, 160).
Як вбачається з схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка міститься в технічній документації (а.с. 160) та в Державних актах на право власності на земельну ділянку серія КР № 080825 і серія КР № 080827 виданих на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 48, 49), її ширина з боку вулиці становить 34,31 м. (5,03+5,43+1,09+11,43+0,31+2,94+8,08), з боку домоволодіння по АДРЕСА_2 - 34,12 м. (23,42+10,70), що в цілому відповідає межам земельної ділянки ОСОБА_3, яка була встановлена станом на 1990 рік а також знаходиться у межах затверджених рішенням Новоукраїнської міської ради від 16 липня 2002 року № 49. При цьому доказів того, що внаслідок набуття цим відповідачем права власності на земельні ділянки для обслуговування будинку та господарських будівель і для ведення особистого господарства, зменшився розмір наданої позивачу в користування земельної ділянки він не подав.
Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Підстави для звільнення позивача від доказування факту порушення відповідачем його права суд не вбачає.
Також позивачем не подано доказів того, що оскаржувані ним рішення Новоукраїнської міської ради від 29 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність” в частині яка стосується ОСОБА_3, рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради № 170 від 15 серпня 1991 року, рішення Новоукраїнської міської ради №152, рішення № 356 від 09 жовтня 2007 року в частині яка стосується ОСОБА_3, порушують його право землекористувача.
Таким чином позов в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 080825 виданим 10 червня 2008 року виданого ОСОБА_3 та визнання незаконними рішення Новоукраїнської міської ради від 29 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність” в частині яка стосується ОСОБА_3, рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради № 170 від 15 серпня 1991 року, рішення Новоукраїнської міської ради №152, рішення № 356 від 09 жовтня 2007 року в частині яка стосується ОСОБА_3 є недоведеним і задоволенню не підлягає.
Як вбачається з схеми земельної ділянки по АДРЕСА_2 яка міститься в технічній документації (а.с. 159) та в Державних актах на право власності на земельну ділянку серія КР № 080837 і серія КР № 080828 виданих на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 50, 51), її ширина з боку вулиці становить 35,4 м. (17,52+4,06+13,82), з боку домоволодіння по АДРЕСА_1, № 99-а, - 34,12 м.
Отже, ширина земельної ділянки ОСОБА_2 з боку АДРЕСА_1 в цілому відповідає тим межам, які були встановлені станом на 1990 рік. Однак, ширина цієї земельної ділянки з боку АДРЕСА_2 збільшилася на 1,10 м. порівняно з раніше встановленою (35,4 - 34,3 = 1,1). Враховуючи, що земельні ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є суміжними, збільшення ширини земельної ділянки ОСОБА_2 на 1,1 м. привело до збільшення її загальної площі з 0,15 га до 0,1558 га за рахунок відповідного зменшення площі земельної ділянки позивача по справі. Ці обставини не заперечувалися відповідачкою ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 відбулося без вирішення у встановленому порядку питання про зменшення розміру земельної ділянки позивача та без його згоди.
ПП «Оксамит-Сервіс» та Новоукраїнська міська рада, в порушення вимог ст. 118 ч. 2, ст. 184 п. е) та ст. 186 ч. 1 п. в) ЗК України, ст. 56 Закону України «Про землеустрій», на вказані обставини уваги не звернули, що привело до передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок по АДРЕСА_2 з порушенням права позивача на землекористування.
На підставі ст. 152 ЗК України порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання незаконним і скасувати рішення Новоукраїнської міської ради від 19 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність” в частині затвердження технічної документації по інвентаризації та складанню Державного акту на право власності на землю ОСОБА_2 на земельну ділянку по яка знаходиться вАДРЕСА_2 визнати недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 080837 виданого 10 червня 2008 року ОСОБА_2 і Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 080828 виданого 10 червня 2008 року ОСОБА_2.
Доказів на підтвердження того, що оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради від 27 листопада 1997 року № 738 «Про передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність» відповідно до якого вирішено передати ОСОБА_2 і ОСОБА_12 0,08 га для ведення особистого підсобного господарства та 0.07 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по вул. 21-го Жовтня. 78, порушує право позивача суду не подано, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Посилання позивача в обгрунтування своїх позовних вимог на порушення п.п. 3.24, 3.25 Правил “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” ДБН 360-92 є безпідставним так, як згідно довідки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у кіровоградській області від 2 грудня 2009 року № 20/07+19 (а.с. 97) розміри лазні позивача було збільшено ним самостійно шляхом обкладення будівлі цеглою та прибудову туалету.
Необгрунтованим є посилання позивача порушення норм приватизації землі ОСОБА_3 так, як земельта ділянка на яку вказує позивач і яка знаходиться по вул. Калініна, 75, в м. Новукраїнка належитьОСОБА_3 що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія Р1 № 310697 (а.с. 152).
Керуючись ст. 152, 158 ЗК України, ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати рішення Новоукраїнської міської ради від 19 лютого 2008 року № 469 “Про передачу земельних ділянок громадянам у власність” в частині затвердження технічної документації по інвентаризації та складанню Державного акту на право власності на землю ОСОБА_2 на земельну ділянку по яка знаходиться в м. Новоукраїнка, АДРЕСА_2
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080837 виданий 10 червня 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0005 площею 0,1 га розташовану по АДРЕСА_2
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР № 080828 виданий 10 червня 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:50:333:0006 площею 0,0558 га розташовану по АДРЕСА_2
В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства “Оксамит-Сервіс”, Новоукраїнської міської ради відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко