26 грудня 2019 року м. ЧернігівСправа № 927/1068/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши заяву б/н, б/д
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»
вул. В.Ющенка,61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512
Про забезпечення позову
у судовій справі № 927/1068/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»
вул. В.Ющенка,61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс»
вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанна Анатоліївна
вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109, м. Київ, 03035
Предмет спору: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс», відповідно до якого позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №887, згідно з яким пропонується звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (стягувач), місцезнаходження: 22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Пугачова, б. 1/1, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38106189, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 41105190, місцезнаходження: 16512, Чернігівська обл., Бахмацький район, місто Батурин, вулиця імені Віктора Ющенка, буд. 61, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 380269.
Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», строк оплати за яким настав 30.11.2019.
У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс», шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528.
Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.
Заявлений позов обґрунтований тим, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.61 Конституції України, ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109).
Одночасно з позовною заявою, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» було подано заяву про забезпечення позову б/н, б/д, у якій позивач просить суд: зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №887 до набрання законної сили рішенням по справі.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує на те, що всупереч вимог чинного законодавства та умов договору застави майбутнього врожаю, згідно з яким предметом застави, на який може бути звернуто стягнення на підставі виконавчого напису у безспірному порядку, є виключно зерно кукурудзи 2019 року (майбутній врожай), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., у порушення вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», вчиняючи виконавчий напис, вийшла за межі своєї компетенції та без достатньої на те правової підстави, змінила «предмет застави», на який звертається стягнення, зазначивши про це у виконавчому написі. За таких обставин, наявність у оспорюваному виконавчому написі двох різновидів стягнення (звернення стягнення як на майно (кукурудзу) так і на грошові кошти) містить недопустимі (незаконні) положення, які прямо суперечать ст. 61 Конституції України, умовам договору застави майбутнього врожаю, оскільки можуть призвести до подвійного стягнення з заявника (позивача) однієї і тієї ж заборгованості, суттєвих перешкод у здійсненні заявником (позивачем) власної господарської діяльності, порушення прав та законних інтересів та завдання значних збитків заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Гетьманське».
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п.5 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як слідує із матеріалів справи 03.12.2019, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №887, згідно з яким пропонується звернути стягнення на користь ТОВ «Аграрний Альянс», місцезнаходження: 22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Пугачова, б. 1/1, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38106189, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності ТОВ «Гетьманське» ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 41105190, місцезнаходження: 16512, Чернігівська обл., Бахмацький район, місто Батурин, вулиця імені Віктора Ющенка, буд. 61, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 380269.
Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», строк оплати за яким настав 30.11.2019.
У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс», шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528.
Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.
Строк, за який провадиться стягнення з 25.02.2019 по 02.12.2019.
Цей виконавчий напис набирає чинності 03.12.2019 та підлягає пред'явленню до виконання у відповідний орган державної виконавчої служби протягом року з моменту вчинення виконавчого напису до 03.12.2020.
Предметом позову у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як на підставу звернення з відповідним позовом позивач посилається на те, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням ст.61 Конституції України, ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, оскільки здійснено подвійне стягнення як за рахунок майна - кукурудзи так і за рахунок грошових коштів, не було здійснено реєстрацію звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та відсутність безспірної заборгованості.
У той же час, із матеріалів позову слідує, що 17.12.2019, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №60900100) щодо примусового виконання виконавчого напису №887, виданого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник вказує на те, що наявність у оспорюваному виконавчому написі двох різновидів стягнення (звернення стягнення як на майно (кукурудзу) так і на грошові кошти) прямо суперечить законодавству України та може призвести до подвійного стягнення з заявника однієї і тієї ж заборгованості, що буде порушенням ст.61 Конституції України, яка гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того, ТОВ «Гетьманське» є виробником сільськогосподарської продукції, займається вирощуванням культур на орендованих земельних ділянках, а отже має певну специфіку виробничого процесу пов'язану із сезонністю робіт в аграрному секторі. Тому накладення арешту на рахунки товариства та стягнення зазначених у виконавчому написі сум коштів призведе до настання значних негативних наслідків, зокрема, неможливість розрахунку з контрагентами, накладення на товариство штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, унеможливить дотримання технологій та строків обробітку земель, висадження насіння зернових культур, і як наслідок, зменшення або відсутність врожаю цього року та значних збитків товариства. Накладений арешт унеможливить виплату орендної плати за земельні ділянки, потягне порушення ТОВ «Гетьманське» своїх зобов'язань та призведе до втрати доходу фізичних осіб орендодавців, а також переважне право орендаря на поновлення договорів оренди.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав зупинення виконавчих дій, не містять такої підстави як оскарження виконавчого документу до суду, а вказують лише на обов'язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, на підставі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Тобто, звернення до суду з позовом про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягають виконанню, у зв'язку із порушенням приписів закону при його вчиненні, не нівелює обов'язку виконавця вчинити примусові дії з його виконання в порядку та в межах строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про обґрунтованість посилань заявника на можливе виконання спірного виконавчого напису (стягнення визначених коштів) за час вирішення даного спору в суді.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Оскільки, в даному випадку предметом спору є немайнова позовна вимога, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку взагалі не буде застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відтак, за наявності в матеріалах справи підтвердження початку примусового виконання оспорюваного виконавчого напису обґрунтованим є посилання на те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом може нівелювати ефективність судового захисту шляхом прийняття рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог, адже у разі повного виконання спірного виконавчого напису таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, оскільки запропоновані до стягнення за ним кошти вже будуть стягнуті і з метою їх повернення заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами та витрачати додаткові кошти.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Вказаними нормами закону передбачено, що власник має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
Суд зазначає, що стягнення коштів за наслідками вчинення приватним виконавцем виконавчих дій щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, правомірність якого оскаржується, зводиться до можливого протиправного позбавлення власника свого права власності на майно, зокрема, на зерно кукурудзи, та грошові кошти, у випадку встановлення судом обставин щодо неправомірності вчинення відповідного виконавчого напису.
Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру виконання спірного виконавчого напису, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі нього є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Аналогічні висновки щодо необхідності з метою забезпечення належного захисту прав і інтересів осіб зупинення виконавчого провадження до розгляду спору про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого відкрито відповідне виконавче провадження, містяться в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які в послідуючому знайшли своє застосування при вирішення тотожних питань в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/789/18 та у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19.
Таким чином, з метою запобігання можливим потенційним порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може породжувати подання нових позовів, зокрема стосовно відшкодування стягнутих коштів чи повернення майна за рахунок яких буде здійснено їх відшкодування в межах виконавчого провадження (у разі встановлення судом обставин неправомірності видачі оскаржуваного виконавчого напису), суд доходить висновку про обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №887 до набрання законної сили рішенням по справі.
Відповідно до ч.1,3,4 ст.141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
У поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначає про відсутність пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, оскільки внаслідок застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, відповідачу не буде завдано жодних збитків.
Враховуючи приписи ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, предмет заяви про забезпечення позову та ту обставину, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин, і це є правом суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.73,74,76,79,86,136-141,234,235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (вул. В.Ющенка,61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; ідентифікаційний код юридичної особи 41105190) про забезпечення позову б/н, б/д, задовольнити повністю.
2. Вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №887 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Дана Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження, відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (вул. В.Ющенка,61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; ідентифікаційний код юридичної особи 41105190).
6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437, ідентифікаційний код 38106189).
7. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
8. Копію даної ухвали направити сторонам та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109)
9. Оригінал даної ухвали направити для негайного виконання приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Палігіну Олександру Петровичу (офіс приватного виконавця: пр-т Перемоги, 139, оф. 213, м. Чернігів, 14013, +380462675588, +380937687617), у відповідності до ч.2 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
10. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Л. М. Лавриненко