м. Чернівці
18 грудня 2019 року Справа № 926/1989/19
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд", м. Хмельницький
до відповідачів:
1) Чернівецької міської ради;
2) Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Головне управління ДПС у Чернівецькій області;
2. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Проспект";
про повернення орендної плати за землю у сумі 709 841,20 грн.
представники:
від позивача - адвокат Стороженко Ю.В., ордер від 10.10.2019 № 1000911;
від відповідача-1 - Юзьків М.І., довіреність від 04.06.2019 № 01/02-05/1431;
від відповідача-2 - Василик І.С., довіреність від 19.09.2019 № 07-14/469, Бурлачук Ю.В., довіреність від 19.09.2019;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - адвокат Шевченко М.М., ордер від 17.12.2019 № 1002088.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (далі - ТОВ «Гіпербуд», позивач) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач-1, міська рада) та Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області (далі - відповідач-2, УДКС у м. Чернівцях), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить стягнути з місцевого бюджету м. Чернівців на його користь грошові кошти в розмірі 790 841,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди землі № 7800 від 04.05.2012, за яким ТОВ «Гіпербуд» передано в оренду земельну ділянку по просп. Незалежності, 131 у м. Чернівцях для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями строком на десять років - по 04.05.2022. Позивач побудував на зазначеній земельній ділянці торговий центр, проте у травні 2015 року його було захоплено членами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" (далі - ОК «ЖБК «Проспект»). Разом з тим, ТОВ «Гіпербуд» надалі продовжувало сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, хоча торговий центр станом на травень 2019 року не звільнений, а позивач не має до нього доступу. Таким чином, посилаючись на принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, позивач вважає, що оскільки він не мав змоги користуватись збудованим на орендованій земельній ділянці належним йому торговим центром, сплачена ним орендна плата за землю за період з травня 2015 року по травень 2019 року підлягає поверненню відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.
Чернівецька міська рада вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що питання оренди землі регулюються спеціальними нормами Закону України «Про оренду землі», Земельного та Податкового кодексів України. У свою чергу орендна плата за землю є місцевим податком, а чинне податкове законодавство не містить положень щодо звільнення від плати за землю через форс-мажорні обставини (окрім тих, що передбачені ст. 281 ПК України). До того ж, посилання позивача на укладення між міською радою та ОК «ЖБК «Проспект» договору оренди земельної ділянки по просп. Незалежності, 131 у м. Чернівцях є безпідставним, оскільки такий договір визнаний судом недійсним, а тому не створив жодних правових наслідків. У свою чергу дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не призвели до вибуття з користування позивача орендованої ним земельної ділянки, а міська рада не може відповідати за дії інших осіб щодо захоплення належного позивачу майна.
Крім того, відповідач-1 подав до суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про факт порушення свого права ще 16.05.2015, а тому пропустив строк звернення до суду щодо повернення сплаченої ним орендної плати за період з травня 2015 року по серпень 2016 року.
УДКС у м. Чернівцях (відповідач-2) у поданому суду відзиві зазначає, що сплачені позивачем кошти зараховані як земельний податок з юридичних осіб, а повернення коштів відповідно до статті 43 ПК України можливе лише протягом 1095 днів від дня помилково та/або надміру сплаченої суми. Також відповідач-2 вказує, що повернення коштів з бюджету здійснюється з відповідного рахунку, на який такі кошти були зараховані. Втім УДКС у м. Чернівцях не володіє інформацією щодо надходження коштів по даній справі до місцевого бюджету. Поряд з цим, відповідач-2 зауважує, що у міської ради відсутні відкриті рахунки в у м. Чернівцях, з яких можливо списати кошти. Відтак відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову.
До того ж, УДКС у м. Чернівцях заявило клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір не пов'язаний із здійсненням господарської діяльності та не відносить до юрисдикції господарського суду.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС, третя особа-1) подала письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що позивач просить повернути з бюджету самостійно задекларовані грошові зобов'язання, які не підпадають під визначення поняття помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань, що передбачені ст. 43 ПК України.
ОК «ЖБК «Проспект» своїм правом на подання письмових пояснень по суті справи не скористалось, втім його представник у судовому засіданні 18.12.2019 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019 зазначену позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В. Учасники справи відводів складу суду не заявляли.
Ухвалою суду від 04.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 25.09.2019 та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов.
Після цього ухвалою від 25.09.2019 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління ДПС у Чернівецькій області, а також відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 15 жовтня 2019 року.
За наслідками підготовчого засідання 15.10.2019 суд ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Проспект", продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 06 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 06.11.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 21 листопада 2019 року та встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.
20 листопада 2019 року від відповідача-2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із непідвідомчістю цього спору господарському суду.
Надалі ухвалою суду від 21.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.12.2019.
Востаннє у судовому засіданні 05.12.2019 суд за вмотивованим клопотанням третьої особи-2 відклав розгляд справи по суті на 18.12.2019.
Разом з тим, третя особа-1 явку свого представника у судове засідання 18.12.2019 не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. Поряд з цим, суд установив, що представника третьої особи-1 05.12.2019 під розписку повідомлено про дату, час та місце слухання справи. Крім того, ухвала суду від 05.12.2019 отримана ГУ ДПС ще 09.12.2019.
За таких обставин, ураховуючи закінчення строку розгляду справи по суті, неповідомлення третьою особою причин неявки її представника, відсутність заперечень інших учасників справи, суд вирішив розглянути справу в судовому засіданні 05.12.2019 без участі представника ГУ ДПС на підставі наявних у справі документів та пояснень присутніх представників учасників справи.
По суті спору представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі. Натомість представник відповідача-1 проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволення за необґрунтованістю або в зв'язку із пропуском строку позовної давності. Представники відповідача-2 просили суд відмовити у задоволенні позову або закрити провадження у справі через непідвідомчість цього спору господарському суду. У свою чергу представник третьої особи-2 проти позову також заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи-2, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
На підставі рішення 22 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29 березня 2012 року № 457 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» укладено договір оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, яка знаходиться у м. Чернівцях на проспекті Незалежності, 131, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями строком на десять років по 04.05.2022 включно (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 3.1).
Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 3 282 890 грн (пункт 2.3), цільове призначення - землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (пункт 5.1).
Фактична передача земельної ділянки площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, яка знаходиться у м. Чернівцях на проспекті Незалежності, 131 підтверджується актом прийому-передачі від 04.05.2012 (додаток № 4 до договору оренди землі).
Пунктом 4.1 договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800 передбачено, що річна орендна плата визначена відповідно до вимог чинного законодавства, розрахована згідно додатку № 1 цього Договору та за повний рік оренди становить 98 486,70 грн.
Відповідно до пункту 4.4 договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800, орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством. При цьому, орендар щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати.
Орендна плата вноситься орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок: Місцевий бюджет м. Чернівців, код ЄДРПОУ 37978173, р/р 33210812700002 в ГУ ДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платежу - орендна плата з юридичних осіб.
Договір оренди землі від 04.05.2012 № 7800 зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Чернівці, про що у книзі записів реєстрації договорів вчинено запис за № 731010004001004 від 14.06.2012.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2015 у справі № 926/849/15 за позовом ТОВ "Гіпербуд" до ОК «ЖБК «Проспект» та Охоронної фірми «Тигр» зобов'язано ОК «ЖБК «Проспект» усунути перешкоди у виконанні ТОВ "Гіпербуд" своїх функцій замовника будівництва, шляхом звільнення самовільно зайнятого приміщення торгівельного центру, як першої черги будівництва будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом, за адресою: місто Чернівці, проспект Незалежності, 131.
При цьому, у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2015 у справі № 926/849/15 встановлено, що: «…Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області надала ТОВ "Гіперуд" дозвіл на виконання будівельних робіт від 29.08.2012р. №ЧВ11412152339 на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга - будівництво торгового центру), за адресою: м.Чернівці, просп. Незалежності, 131.
25.07.2014р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області склала акт перевірки дотримання ТОВ "Гіпербуд" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Перевіркою встановлено, що будівля торгового центру не експлуатується, порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів у правил посадовою особо Інспекції не виявлено…
…позивач (ТОВ «Гіпербуд») є законним користувачем земельної ділянки, яка надана для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, що знаходиться у м.Чернівцях на проспекті Незалежності, 131.
Голова правління ОК "ЖБК Проспект" звернувся до ТОВ "Гіпербуд" з повідомленням від 13.05.2015р., де зазначив, що з 16.05.2015р. члени ОК "ЖБК Проспект", які являються повноправними власниками торговельних приміщень в торговому центрі по проспекту Незалежності, 131 у м.Чернівці, розпочинають свою діяльність з утримання та обслуговування торгового комплексу…
…права позивача (ТОВ «Гіпербуд») на користування та розпорядження своїм майном порушуються діями відповідача 1 (ОК "ЖБК Проспект"), який з 16.05.2015р. розпочав свою діяльність з утримання та обслуговування торгового центру.
Судом встановлено, відсутність між сторонами будь-яких зобов'язальних правовідносин, спорів про право власності щодо торгового центру…
…внаслідок незаконного самовільного зайняття відповідачем 1 (ОК "ЖБК Проспект") приміщення торгівельного центру, стало неможливим для позивача продовження будівництва об'єкта, а тому вірним способом захисту є негаторний позов, для задоволення якого достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні позивачем (ТОВ «Гіпербуд») своїх правомочностей. При цьому, дії відповідача вважаються неправомірними доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки…»
На виконання зазначеного рішення Господарським судом Чернівецької області 17.08.2015 видано відповідний наказ, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 48481394 від 17.08.2015.
У той же час станом на момент ухвалення цього рішення наказ Господарського суду Чернівецької області від 17.08.2015 № 926/849/15 не є виконаним, докази протилежного учасниками справи не надано.
Натомість у матеріалах справи наявний витяг з кримінального провадження №12015260040001527 про те, що:
1) 17.05.2015 до ЄРДР внесено запис про вчинення кримінального правопорушення за ст. 356 КК України, фабула: 16.05.2015 близько 10:30 год. невідомі особи, які представились членами ОК «ЖБК «Проспект» самовільно почали ламати огорожу торгового центру по просп . Незалежності, 131 в м. Чернівці , який належить ТОВ «Гіпербуд» та пошкодили алюмінієві двері до вказаного центру, чим спричинили матеріальної шкоди;
2) 09.07.2015 до ЄРДР внесено запис про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 206 КК України, фабула: невстановлені особи, що представляються працівниками охоронної фірми «Тигр» спільно з членами ОК «ЖБК «Проспект» в м. Чернівці шляхом самовільного захоплення приміщення торгового центру. Чинять перешкоди у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Гіпербуд» щодо будівництва об'єкту за адресою: м. Чернівці, просп. Незалежності, 131;
3) 02.12.2015 ЄРДР внесено запис про вчинення кримінального правопорушення за ч. ст. 382 КК України, фабула: 01.12.2015 до Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області поштою надійшло подання Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ про притягнення до кримінальної відповідальності службових осі ОК «ЖБК «Проспект», які не виконують рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2015 та Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 про усунення перешкод у виконанні ТОВ «Гіпербуд» своїх функцій замовника будівництва шляхом звільнення самовільно зайнятого приміщення торговельного центру як першої частини будівництва будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом за адресою: м. Чернівці, просп. Незалежності, 131.
Про результат та стадію розгляду даних кримінальних проваджень суду не відомо.
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Капітал Інвест" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради та ОК "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" про визнання недійсним і скасування рішення Чернівецької міської ради № 317 від 28.07.2016 "Про припинення договору оренди землі № 7800 від 04.05.2012, укладеного між міською радою та ТОВ "Гіпербуд" в зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України "Про оренду землі", пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 договору та надання в оренду земельної ділянки" та про визнання недійсним договору оренди землі № 10303 від 24.10.2016, укладеного між міською радою та ОК "ЖБК Проспект".
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.02.2017 у справі № 926/4124/16, яке залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 та Вищого господарського суду України від 23.08.2017, позов задоволено:
- визнано недійсним та скасовано рішення міської ради № 317 від 28.07.2016 "Про припинення договору оренди землі № 7800 від 04.05.2012, укладеного між Радою та Товариством "Гіпербуд" в зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України "Про оренду землі", пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 договору та надання в оренду земельної ділянки";
- визнано недійсним договір оренди землі № 10303 від 24.10.2016, укладений між міською радою та ОК "ЖБК Проспект".
У матеріалах справи відсутній договір оренди землі № 10303 від 24.10.2016, укладений між міською радою та ОК "ЖБК Проспект", а тому суд позбавлений можливості дослідити його зміст.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27.09.2017 у справі № 727/8819/16-а за позовом ТОВ «Гіпербуд» до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОК «ЖБК «Проспект» визнано протиправними та скасовано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 квітня 2016 року № 1226/16 з будівництва господарських споруд (будівель охорони) з облаштуванням відкритої автостоянки за адресою: місто Чернівці, проспект Незалежності 131, виданих ОК «ЖБК «ПРОСПЕКТ» заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, головним архітектором міста Хілько П.
Вказана постанова районного суду залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, а справа № 727/8819/16-а на теперішній час прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.09.2018 відкрито провадження у справі № 926/1574/18 за позовом ТОВ «Гіпербуд» до Чернівецької міської ради та ОК «ЖБК «Проспект» про визнання недійсним сертифіката серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 22.02.2017. Втім станом на момент вирішення цієї справи рішення у справі № 926/1574/18 не набрало законної сили.
До матеріалів справи позивачем надано виписки по рахунках та платіжні доручення про сплату до місцевого бюджету м. Чернівців 709841,20 грн орендної плати за землю за період з травня 2015 року по травень 2019 року.
При цьому, відповідно до податкових декларацій з плати за землю, позивач самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати річної орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,300 га, кадастровий номер 731013600:11:001:0022, у тому числі: за 2015 рік - 123010 грн, за 2016 рік - 176273,17 грн, за 2017 рік - 186849,56 грн, за 2018 рік - 186849,56 грн, за 2019 рік - 186849,56 грн.
Сплата орендної плати за землю здійснювалась позивачем з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі, що не заперечується ГУ ДПС; заборгованості по строках сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю, за інформацією ГУ ДПС, у позивача немає.
ТОВ «Гіпербуд» в спірному періоді (травень 2015 року - травень 2019 року) не орендувало в територіальної громади м. Чернівців інших земельних ділянок, докази протилежного у справі відсутні, також це підтверджується сторонами.
Водночас учасниками справи не подано доказів реєстрації збудованого позивачем торговельного центру (його окремих частин, приміщень тощо) в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ІV. Позиція суду по суті позовних вимог.
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що цей спір пов'язаний із виконанням договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800, що укладений між позивачем та відповідачем-1.
Зокрема, позивач на підставі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного, викладені у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, та Верховного Суду в постанові від 05.07.2018 по справі № 910/16005/17, просить у судовому порядку повернути йому сплачену до місцевого бюджету м. Чернівців орендну плату за землю у зв'язку з тим, що збудований на ній торговельний центр захоплений третьою особою-2, внаслідок чого ТОВ «Гіпербуд» позбавлений можливості користуватись орендованою земельною ділянкою у період з травня 2015 року по травень 2019 року.
У контексті викладеного суд зазначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. (частина перша статті 792 ЦК України).
Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зроблено висновок, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
При цьому, у справі № 910/7495/16 спір виник у зв'язку із виконанням договору оренди нерухомого майна, що розташоване у населеному пункті, який не контролюється українською владою.
Разом з тим, положеннями частини другої статті 792 ЦК України, які кореспондуються із нормами частини другої статті 759 ЦК України, визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 17 названого Закону унормовано, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі»: «Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.»
У свою чергу п.14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому, у відповідності до п.14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Отже, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У даному контексті суд, враховуючи подвійну природу орендної плати, зауважує, що відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктами 1-4 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (пункт 5 статті 288 ПК України).
Водночас пунктами 1 та 4 статті 287 ПК України унормовано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.2 ст. 286 ПК України).
Таким чином, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю комунальної власності на умовах договору оренди, але в розмірі не нижчому, ніж передбачений ПК України.
Учасниками справи не заперечується факт належної та повної сплати позивачем орендної плати за земельну ділянку, в тому числі з урахуванням індексації її нормативної грошової оцінки.
У той же час у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Також орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.
Збитками вважаються:
- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (стаття 28 Закону України «Про оренду землі»).
З огляду на викладені норми права суд дійшов висновку, що положення частини шостої статті 762 ЦК України є загальними по відношенню спеціальних норм - статей 27, 28 Закону України «Про оренду землі», а тому вважає, що орендар земельної ділянки не вправі вимагати від орендодавця повернення сплаченої ним орендної плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана ним через обставини, за які він не відповідає.
У свою чергу фабула справи № 910/7495/16 є відмінною від обставин цієї справи, а тому не має місце відступ від правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права. Так само за відмінних від даної справи обставин Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок у постанові від 10.05.2018 по справі № 910/14259/17, на яку покликався представник відповідача-1.
Натомість, на переконання суду, позивачу належало звернутись із вимогою про відшкодування збитків, тобто фактичних втрат, пов'язаних зі сплатою орендної плати за землю, до осіб, які перешкоджають йому в користуванні земельною ділянкою.
Суд при даному предметі спору не може самостійно змінити і підставу, і предмет позову із ч.6 ст.762 ЦК України на ст.1166 ЦК України, оскільки норма останньої відноситься до позадоговірних зобов'язань (деліктних відносин), а позов поданий з приводу неналежного виконання договірних відносин.
Саме при зверненні із вимогою про відшкодування збитків можливо визначити вину міської ради чи ОК «ЖБК «Проспект» та встановити склад цивільного правопорушення.
Більше того, суд констатує, що позивач не довів неможливість користування земельною ділянкою площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, яка знаходиться у м. Чернівцях на проспекті Незалежності, 131 відповідно до її цільового призначення та мети використання - будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, а саме (1) неможливість будівництва наступних черг будівель та споруд, передбачених містобудівними умовами, (2) неможливість здійснення будівництва без торгового центру, (3) необхідність використання властивостей (механізмів, приміщень тощо)останнього в здійсненні будівництва наступних черг будівель та споруд.
Також матеріали справи не містять доказів зайняття (захоплення, використання) частини орендованої земельної ділянки, вільної від будівництва торгового центру.
У той же час суд не бере до уваги висновки Господарського суду Чернівецької області у рішенні від 27.05.2015 по справі № 926/849/15 про те, що внаслідок незаконного самовільного зайняття відповідачем-1 (тобто ОК ЖБК «Проспект») приміщення торгівельного центру, стало неможливим для позивача (ТОВ «Гіпербуд») продовження будівництва об'єкта, оскільки вони (у силу того, що міська рада не є учасником справи № 926/849/15) не мають преюдиціального значення для вирішення цієї справи та не ґрунтуються на доказах, які могли підтвердити факт неможливості продовження будівництва об'єкта, відтак і користування земельною ділянкою.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.
Щодо вимог до відповідача-2.
Формування складу відповідачів є виключною прерогативою позивача. Суд в ухвалі від 23.08.2019 пропонував ТОВ «Гіпербуд» уточнити зміст позовних вимог щодо УДКС у м. Чернівцях.
У листі 03.09.2019 позивач з посиланням на практику касаційного адміністративного суду продовжив наполягати на тому, що належним відповідачем у даному спорі є, в тому числі, орган казначейства.
Однак з такими твердженнями позивача суд не погоджується, оскільки, як зазначено вище, спірні відносини виникли між ТОВ «Гіпербуд» та міською радою з приводу неналежного виконання договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800.
Відповідач-2 не є стороною або вигодонабувачем за вказаним договором оренди землі, не здійснює вплив на господарські відносини, що склалися між ТОВ «Гіпербуд» та міською радою, не порушує права та законні інтереси позивача, рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки УДКС у м. Чернівцях на стадії його виконання лише у разі задоволення позову.
За таких обставин суд вважає УДКС у м. Чернівцях неналежним відповідачем у даній справі й з цих підстав відмовляє у задоволенні позовних вимог до нього.
Строк позовної давності.
Відповідач-1 у ході підготовчого засідання подав суду письмову заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення у справі відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» за заявою №14902/04, рішення у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства за заявами №№ 22083/93, 22095/93).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позивач дійсно пропустив строк позовної давності із вимогами про повернення орендної плати, сплаченої ним за період з травня 2015 року по червень 2016 року, оскільки сам стверджує, що дізнався про захоплення торгового центру 16.05.2016, втім звернувся із даним позовом до суду лише у серпні 2019 року
Разом з тим, є важливим встановлення факту наявності у особи, яка звертається з позовом, суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, тобто застосування позовної давності можливо лише у тому випадку, коли позов є обґрунтованим.
У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, у позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Отже, на підставі встановлених вище обставин та норм права суд вирішив відмовити в задоволенні позову через його необґрунтованість, що виключає необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Клопотання про закриття провадження у справі.
Крім того, відповідач-2 подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що даний спір не пов'язаний із здійсненням господарської діяльності та не відносить до юрисдикції господарського суду.
Такі твердження УДКС у м. Чернівцях суд вважає хибними та відхиляє подане ним клопотання з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Суд вже зазначав, що спірні відносини виникли між відповідачем-1 та позивачем з приводу виконання договору оренди землі від 04.05.2012 № 7800, а правовою підставою позову є ч.6 ст.762 ЦК України.
При цьому, в спірних відносинах орган місцевого самоврядування виступає як власник земельної ділянки, а не суб'єкт владних повноважень. У той же час орендар не перебуває у відносинах підпорядкування або залежності від волі орендодавця, тобто сторони договору оренди є рівноправними учасниками договірних відносин.
Відповідач-2 не врахував, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У даному випадку орендна плата за землю виступає саме передбаченим договором платежем, а не податком. Позивач своєю чергою не заявляє вимог до податкового органу про повернення помилково або надміру сплачених податків, не посилається на норми податкового законодавства як на підставу позову.
Тому суд вважає, що спірні відносини є приватноправовими, виникли між суб'єктами господарської діяльності, відтак ця справа підлягає розгляду (підвідомча) господарському суду.
З огляду на встановлені вище висновки, суд не вбачає потреби в наданні детальної оцінки інших доводів учасників справи. З цього суд вважає за належне скористатись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29), рішення по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04)).
V. Судовий збір.
Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при поданні цього. Докази понесення учасниками справи інших судових витрат у справі відсутні.
Таким чином, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судовий збір за подання позову залишити за позивачем у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2019 року.
Суддя І.В. Марущак