17.12.2019 Справа № 920/914/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
при секретарі судового засідання - Чепульській Ю.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Сумської міської ради
до відповідачів: 1. Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро»,
2. приватного нотаріуса Сумського міського ноторіального округу Бурбики Тамари Анатоліївни,
третя особа - Комунальне підприємство «Паркінг» Сумської міської ради,
про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості,
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідачів: 1. адвокат Нємцев В.А., директор Мисік П.Е.,
2. не прибув,
третя особа - не прибув.
Стислий виклад позицій сторін по справі.
Позивач 28.08.2019 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд скасувати державну реєстрацію права власності за першим відповідачем на об'єкт нерухомого майна - автостоянка № 4 «Псел», адреса: м. Суми, проспект Лушпи Михайла, будинок б/№, реєстраційний номер 1678113459101, номер запису про право власності 29482964 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44626098 від 14.12.2018) (надалі - об'єкт нерухомого майна).
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що він правомірно набув право власності на вищевказані будівлі та споруди, його невизнання першим відповідачем порушує інтереси територіальної громади м. Суми. Тому, скасування державної реєстрації права власності за першим відповідачем на об'єкти нерухомого майна (комунальні автостоянки, що передані у безстрокове користування та на баланс третьої особи) є належним способом захисту прав та законних інтересів територіальної громади м. Суми.
Перший відповідач 15.10.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Перший відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві не посилається на жодну обставину та не підтверджує її доказами, які б свідчили про порушення другим відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації за першим відповідачем права власності на автостоянку № 4 «Псел».
Третя особа 04.11.2019 надала до суду письмові пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовну заяву. На думку третьої особи, державна реєстрація права власності за першим відповідачем не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Представники першого відповідача в даному судовому засіданні усно зазначили, що проти позовних вимог заперечують. Представниками відповідача в судових дебатах не заявлялось, що ними протягом 5 днів будуть подані докази понесених судових витрат по справі.
Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Ухвалою суду від 17.09.2019 було відкрито провадження у справі.
16.10.2019 від першого відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою суду від 04.11.2019 в задоволенні заяви було відмовлено.
16.10.2019 позивачем до суду було надано клопотання про заміну відповідача по справі, в якому позивач просив суд замінити другого відповідача по справі - державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради Недведську О.А. на належного відповідача - приватного нотаріуса Сумського міського ноторіального округу Бурбику Тамару Анатоліївну. Позивач зазначав, що ним було помилково другим відповідачем зазначено державного реєстратора Недведську О.А. Разом з тим, реєстраційні дії, які оскаржуються позивачем, вчинено нотаріусом Бурбикою Т.А . Ухвалою суду від 04.11.2019 клопотання було задоволено судом.
Другий відповідач - нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А., відзив на позовну заяву не подав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення.
Ухвалою суду від 04.11.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 04.12.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019 на 12 год. 15 хв.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був завчасно повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 04.12.2019. Ухвала суду отримана позивачем 09.12.2019, що вбачається з відмітки про отримання, яка міститься на поштовому повідомленні. Крім того, представник позивача завчасно був повідомлений про час та місце судового засідання під особистий підпис, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням (а.с.131).
Тобто, позивач завчасно був повідомлений судом про наступне судове засідання з метою надання йому можливості підготуватись до судового засідання, в тому числі для завчасного подання до суду будь-яких заяв, клопотань та пояснень.
Позивач 17.12.2019 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату. Заява була здана представником позивача до канцелярії суду о 12 год. 17 хв., тобто після призначеного часу судового засідання. Крім того, в заяві зазначено про обставини, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами відповідно до ст. 74 ГПК України.
Після здачі заяви до канцелярії суду, вона була зареєстрована та відсканована працівниками суду, відповідно до процесуального законодавства та передана судовому розпоряднику для передачі судді.
О 12-57 суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі, що підтверджується протоколом судового засідання. За декілька хвилин до виходу суду в нарадчу кімнату заява була передана помічнику судді Резніченко О.Ю. - Сидоруку А.І., який не перебував у судовому засіданні.
Після виходу суду з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Заява позивача про відкладення розгляду справи була отримана суддею після ухвалення рішення по справі та закінчення судового засідання.
Отже, на підставі вищевикладеного, зазначена заява про відкладення розгляду справи залишається судом без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що оскільки другий відповідач - нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А., відзив на позовну заяву не надав, то суд вирішував справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
За територіальною громадою м. Суми зареєстровано об'єкт нерухомого майна.
Позивач зазначає, що об'єкт нерухомого майна використовується третьою особою - Комунальним підприємством «Паркінг» Сумської міської ради, як стоянка автомобільного транспорту.
Суд зазначає, що з рішення Сумської міської ради від 27.04.2016 № 692-МР вбачається, що майно передавалось не Комунальному підприємству «Паркінг» Сумської міської ради, а Дочірньому підприємству «Паркінг» комунального оптово-роздрібного підприємства «Дрібнооптовий» Сумської міської ради (а.с.31-36).
Позивач зазначає, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за першим відповідачем також зареєстровано право власності на автостоянку № 4 «Псел», тобто в реєстрі міститься два реєстраційні записи на одне і теж саме майно, а саме: об'єкт нерухомого майна № 1624468259101, зареєстрований за територіальною громадою м. Суми; об'єкт нерухомого майна № 1678113459101, зареєстрований за першим відповідачем.
Інформація з державного реєстру надана позивачем до матеріалів справи (а.с.20-28).
Суд звертає увагу, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.25-28), власник - перший відповідач, та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.20-24), власник - територіальна громада міста Суми, містять різні описання об'єкта нерухомого майна, а саме у першому випадку зазначено, що об'єктом є автостоянка № 4 «Псел» (Сумська область, м. Суми, проспект Лушпи Михайла, будинок №), а у другому випадку - адміністративна будівля (стоянка автотранспорту) під літ. А-1 (Сумська обл., м. Суми, вул. Сірка Івана, буд. 11). Тобто, з наданої інформації неможливо ідентифікувати, що мова й де про один і той же об'єкт нерухомого майна.
На думку позивача, реєстрація права власності за першим відповідачем порушує права територіальної громади м. Суми, як власника, оскільки остання позбавляється можливості ефективного використання комунального майна, так як право власності ставиться під сумнів першим відповідачем, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач вважає, що первинні реєстраційні дії другим відповідачем проведено з порушенням вимог ст. 24 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (надалі - Порядку).
Свої твердження позивач обгрунтовує тим, що другим відповідачем вчинені реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна на підставі документів, які не відповідають переліку документів для державної реєстрації права власності та інших речових прав, визначених у ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та у п.40-п.76 Порядку.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Суд погоджується з доводами першого відповідача стосовно того, що позивачем у позовній заяві не зазначено переконливих обставин, які б свідчили про порушення вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації за першим відповідачем права власності на автостоянку № 4 «Псел» та не надано доказів щодо таких обставин.
Зі змісту доданої позивачем до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162352918 вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44626098 від 14.12.2018 було прийняте на підставі договору купівлі-продажу № 4909 від 14.12.2018 (а.с.56-57), посвідченого другим відповідачем, що відповідає приписам п.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершиного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законодавством порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
При цьому, позивачем не надано суду доказів стосовно того, що договір купівлі-продажу автостоянки, укладений 14.12.2018 між ТОВ «Геоінформаційні технології» та першим відповідачем, на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії був визнаний недійсним чи скасований, а тому не міг слугувати правовою підставою для проведення державної реєстрації права, яке виникло на підставі такого договору.
Отже, на думку суду, наведене вище свідчить про безпідставність посилань позивача на порушення другим відповідачем вимог ст.ст. 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку при проведенні первинних реєстраційних дій, як на підставу для скасування рішення про реєстрацію права власності за першим відповідачем.
Крім того, позивачем не надане суду рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів чи таке, що набрало законну силу, судове рішення, якими б в установленому законодавством порядку первинні реєстраційні дії другого відповідача були визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства, а прийняті ним рішення - скасовані.
Також, суд погоджується з доводами першого відповідача, стосовно того, що є необгрунтованим посилання позивача на недотримання другим відповідачем вимог п. 41 Порядку при здійсненні всіх вищезазначених реєстраційних дій, а саме в частині перевірки наявності у заявника документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, який обов'язково подається для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна.
В той же час, предметом оскарження по даній справі є рішення про реєстрацію за першим відповідачем права власності на нерухоме майно, набуте на підставі договору купівлі-продажу, тобто об'єктом нерухомого майна, реєстрація права власності на який оскаржується, не є новозбудоване нерухоме майно, що спростовує наведені вище доводи позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування державної реєстрації за першим відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна - автостоянку № 4 «Псел» є безпідставними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову Сумської міської ради до Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» та приватного нотаріуса Сумського міського ноторіального округу Бурбики Тамари Анатоліївни, третя особа - Комунальне підприємство «Паркінг» Сумської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості -відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн покласти на позивача - Сумської міської ради.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.12.2019.
Суддя О.Ю. Резніченко