19.12.2019 Справа № 920/410/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/410/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000),
до відповідача Фізичної особи-підприємця Падюкова Володимира Борисовича ( АДРЕСА_1 ),
про врегулювання розбіжностей по договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019,
за участю представників сторін:
від позивача - Вакуленко А.В. (довіреність № 08-31/15-Д/151, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000595 від 18.06.2019), Довганюк Р.М. (довіреність № 08-31/15-Д/240 від 21.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 284 від 27.09.2009);
від відповідача - Падюков В.Б.;
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить врегулювати розбіжності по договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, виклавши спірні пункти договору 3, 4, 29, 30, а також параграф 1 додатку № 2 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики", параграф 6 додатку № 2 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" в редакції запропонованій позивачем, параграфи 2,3,4,5 та таблицю додатку № 2 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" залишити у договорі.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.05.2019 відкрите провадження у справі № 920/410/19 в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначене на 10.06.2019 на 12 год. 00 хв.
22.05.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3974 від 22.05.2019), в якому зазначає, що позивачем не обґрунтовано розмір щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з урахуванням положень ст. 17 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та розділу IV Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 грудня 2018 року N 622. Редакція пункту 4 договору, запропонована відповідачем, є більш зрозумілою. Редакція пункту 29 договору, запропонована відповідачем, узгоджується з п. 32 Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 р. № 853. Формулювання п. 30 договору, запропоноване позивачем, суперечить принципам державної політики щодо забезпечення доступу до інфраструктури об'єкта доступу. Редакція пункту 30 договору, запропонована відповідачем, узгоджується з п. 32 Правил, п. 3 ч. 13 ст. 12 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
22.05.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 1530к від 22.05.2019), в якому просить суд витребувати у позивача розрахунок середнього показника планових витрат на експлуатацію 1 км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ та дані про середню кількість опор на 1 км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ.
07.06.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 4563 від 07.06.2019), в якій зазначає, що ПАТ "Сумиобленерго" не веде окремий облік витрат на кожний елемент інфраструктури електроенергетики. Розмір плати за доступ визначений у договорі на підставі наказу ПАТ "Сумиобленерго" від 12.03.2019, що був виданий відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" з урахуванням п. 5 розділу III Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики. Запропонована позивачем редакція пунктів 4, 29, 30 не суперечить чинному законодавству.
10.06.2019 відповідач подав додаткове пояснення (вх. № 4580 від 10.06.2019), в якому зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 17 Закону, періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом. Позивачем не доведено наявність відповідних додаткових витрат. До пояснень відповідачем доданий розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики, згідно з яким загальна вартість щомісячної плати становить 927 грн. 48 коп. на місяць.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.06.2019 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, відкладено розгляд справи по суті на 04.07.2019, 11:40год. з повідомленням сторін; зобов'язано позивача у строк до 01.07.2019 надати суду розрахунок середнього показника планових витрат на експлуатацію 1км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ та дані про середню кількість опор на 1км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ.
02.07.2019 відповідач подав заперечення на позовну заяву (вх. № 5314 від 02.07.2019), в якому підтримує свою позицію по справі.
03.07.2019 позивач подав клопотання (вх. № 5333 від 03.07.2019), в якому просить суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2019 клопотання позивача від 03.07.2019 задоволено, справу № 920/410/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2019 на 12 год. 40 хв.
19.07.2019 позивач подав клопотання (вх. № 5859 від 19.07.2019), в якому зазначає, що, самостійно, опора, як елемент інфраструктури об'єкта доступу в розумінні Закону, не виступає як об'єкт основних засобів в бухгалтерському обліку позивача. Навіть якщо б позивач здійснював окремий облік витрат на опори, розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу складав би 13,95 грн. Позивач просить долучити до справи відповідні розрахунки.
22.07.2019 позивач подав письмові пояснення (вх. № 5895 від 22.07.2019) в обґрунтування позовних вимог, в тому числі щодо поданого відповідачем розрахунку щомісячної плати.
22.07.2019 судом оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 920/410/19 до 27.08.2019 до 12 год. 40 хв.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 справа № 920/410/19 передана на розгляд судді Жерьобкіній Є.А.
27.08.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 6881 від 27.08.2019) про залучення додаткових доказів та заяв, в тому числі щодо витребування у позивача додаткових пояснень щодо розрахунку щомісячної плати, щодо зловживання процесуальними правами, щодо документів, наданих позивачем в обґрунтування розрахунку, які викликають сумніви з приводу їх достовірності, щодо виклику свідків. Також відповідач подав довідку про кількість опор замінених по рокам та фактичні обсяги робіт по заміні опор на ПЛ 0,4 кВ.
27.08.2019 відповідач подав заяву (вх. № 6910 від 27.08.2019) про долучення до матеріалів справи доказів направлення клопотання про залучення додаткових доказів та заяв позивачу.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.08.2019 призначене підготовче засідання у справі на 18.09.2019, 12:00.
18.09.2019 позивач подав заперечення на клопотання про залучення свідків (вх. № 7600 від 18.09.2019), в якому посилається на приписи ст. 89 ГПК України.
У судовому засіданні 18.09.2019 відповідачу роз'яснено приписи ст.ст. 88, 89 ГПК України, згідно з якими показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
У судовому засіданні 18.09.2019 судом оголошено перерву до 23.10.2019, 10:00; постановлено протокольну ухвалу про зобов'язання позивача направити відповідачу клопотання (вх. № 5859 від 19.07.2019) з доданими до нього документами та подати суду докази такого направлення, подати пояснення щодо розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики (параграфи 1,2,3,4,5,6), викладеного у додатку № 2 до договору № 2103/7/14 від 21.03.2019 з правовим обґрунтуванням та наданням доказів на його підтвердження.
22.10.2019 позивач подав клопотання (вх. № 8629 від 22.10.2019), в якому виклав пояснення щодо розрахунку середнього показника планових витрат на експлуатацію 1 км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ та даних про середню кількість опор на 1 км. До клопотання позивачем додані додаткові докази на підтвердження розрахунку.
У судовому засіданні 23.10.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів до 26.11.2019 для належної підготовки справи до розгляду по суті на підставі ст. 177 ГПК України; оголошено перерву у судовому засіданні до 18.11.2019, 11:30.
13.11.2019 відповідач подав клопотання про залучення додаткових доказів (вх. № 9276 від 13.11.2019), зокрема копій листа 4 "Типових конструкцій, виробів та вузлів будівель та споруд. Матеріали для проектування. Робочі креслення. Випуск 1. Залізобетонні опори ПЛ 0,38 кВ. Серія 3.407.1-136", фотографії відстані між опорами № 15/78 вул. Чекаліна та № 7А/17 пров. Чайковського.
14.11.2019 відповідач подав додаткові пояснення (вх. №№ 9308, 9309, 9310 від 14.11.2019) в обґрунтування своєї позиції по справі.
У судовому засіданні 18.11.2019 судом оголошено перерву до 26.11.2019, 10:30. Відповідача зобов'язано надіслати на адресу позивача, подані до суду 13.11.2019 та 14.11.2019 клопотання та додаткові пояснення.
20.11.2019 відповідач подав супровідний лист (вх. № 9525 від 20.11.2019) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу поданих суду клопотань та пояснень.
26.11.2019 позивач подав клопотання (вх. № 9716 від 26.11.2019), в якому виклав свою позицію по справі щодо поданих відповідачем клопотань та пояснень.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019, 11:15.
18.12.2019 відповідач подав заяву про зловживання процесуальними правами (вх. № 10431 від 18.12.2019), в якій зазначає, що позивач здійснює демонтаж кабелів відповідача з метою психічного тиску на останнього за відмову від підписання договору.
У судовому засіданні 18.12.2019 судом оголошено перерву до 19.12.2019, 10:30.
19.12.2019 позивач подав клопотання (вх. № 10467 від 19.12.2019), в якому виклав свою позицію щодо заяви відповідача про зловживання процесуальними правами.
У судовому засіданні 19.12.2019, суд, розглянувши заяву відповідача про зловживання процесуальними правами (вх. № 10431 від 18.12.2019) та клопотання позивача (вх. № 10467 від 19.12.2019), постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви відповідача про зловживання процесуальними правами (з урахуванням приписів ст. 43 ГПК України).
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи достатність часу наданого учасникам судового процесу для подання доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу для підписання договір № 2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019 (отримано нарочно відповідачем 26.03.2019).
Листом від 01.04.2019 № 28 відповідач повернув позивачу договір № 2103/7/14, підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей від 01.04.2019. Розбіжності стосуються пунктів 3, 4, 29, 30 та додатку № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики".
Протокол розбіжностей від 01.04.2019 отриманий позивачем 02.04.2019 разом з листом відповідача від 01.04.2019 № 28.
Листом № 59-15/1168 від 09.04.2019 позивач надіслав відповідачу протокол узгодження розбіжностей до договору № 2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019.
22.04.2019 позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей за договором № 2103/7/14 від 21.03.2019.
Позивач у позовній заяві наполягає на викладенні спірних пунктів та додатку № 2 до договору в редакції позивача.
Спірні господарські правовідносини між сторонами виникли при укладанні договору про доступ до інфраструктури об'єктів електроенергетики.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.
Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, визначає Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (далі - Закон).
Метою цього Закону є: 1) врегулювання відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 2) встановлення правових принципів та порядку використання інфраструктури об'єкта доступу для розвитку інформаційного суспільства в Україні; 3) створення умов для розвитку конкуренції на ринку телекомунікаційних послуг шляхом забезпечення ефективного використання існуючих елементів інфраструктури об'єкта доступу (ст. 2 Закону).
Дія цього Закону поширюється на відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу (ст. 3 Закону).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, ст. 16 Закону, доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов'язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами. На вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
Загальний порядок здійснення доступу до інфраструктури об'єктів електроенергетики незалежно від форми власності для розташування технічних засобів телекомунікацій та порядок взаємодії власника (володільця) інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - власник (володілець) і замовника доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - замовник) встановлюється Правилами надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 р. № 853 (далі - Правила).
Згідно з п. 21. Правил, доступ до інфраструктури об'єкта електроенергетики здійснюється на підставі договору з доступу, що укладається за формою згідно з додатком 2 між власником (володільцем) та замовником після видачі замовнику технічних умов та погодження проектної документації з власником (володільцем).
Форма та зміст договору з доступу повинні відповідати вимогам Закону та цих Правил.
Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням строку визначеного ст. 181 Господарського кодексу України.
Проект договору, протокол розбіжностей та протокол узгодження розбіжностей є доказами існування спору, який виник при укладенні договору і який сторони передають на вирішення господарського суду. Предметом розгляду є розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами.
Спірними, згідно з позовною заявою, залишились редакції пунктів 3, 4, 29, 30 та додатку № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики".
Позивач пропонує викласти п. 3 договору в наступній редакції:
"Вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 4592,66 гривень (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві грн. 66 коп.), в тому числі податок на додану вартість - 765,44 грн., за місяць користування».
Також позивач пропонує викласти додаток № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" в редакції, згідно з якою у відповідності до вимог п.5 розділу III "Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики", затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.12.2018 № 622 та ч. 7 ст. 17 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", встановлено періодичну плату за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики у розмірі 12,52 грн. (дванадцять грн. 52 коп.), в т.ч. ПДВ - 2,09 грн. за один елемент інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - опора) в місяць".
У разі використання опори декількома замовниками, розподіл періодичної плати за доступ для кожного замовника до кожної опори здійснюється пропорційно кількості кабельних ліній електрозв'язку кожного замовника, розташованих на опорі:
- при використанні одночасно 2-ма замовниками однієї опори, витрати на кожну опору розраховуються за формулою: 12,52 грн. : 2 = 6,26 грн., відповідно вартість використання однієї опори в місяць для кожного замовника складає 6,26 грн (шість грн.26 коп.) грн., в т.ч. ПДВ - 1,04 грн.;
- при використанні одночасно 3-ма замовниками однієї опори, витрати на кожну опору розраховуються за формулою: 12,52 грн. : 3 = 4,17 грн., відповідно вартість використання однієї опори в місяць для кожного замовника складає 4,17 грн. (чотири грн. 17 коп.) грн., в т.ч. ПДВ -0,70 грн.;
- при використанні одночасно 4-ма замовниками однієї опори, витрати на кожну опору розраховуються за формулою: 12,52 грн. : 4 = 3,13 грн., відповідно вартість використання однієї опори в місяць для кожного замовника складає 3,13 грн. (три грн. 13 коп.), в т.ч. ПДВ - 0,52 грн.
Кількість опор, що використовуються декількома замовниками одночасно: 1) 274 шт. - використання двома замовниками одночасно (вартість 1715,24 грн.); 2) 28 шт. - використання трьома замовниками одночасно (вартість 116,76 грн.); 3) 2 шт. - використання чотирма замовниками одночасно (вартість 6,26 грн.); 4) 220 шт. - використання замовником самостійно (вартість 2754,40 грн.). Загальна кількість опор - 524, загальна вартість щомісячної плати доступу 4592, 66 грн (таблиця).
Загальна вартість щомісячної оплати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики (у кількості 524 опор ліній електропередач 0,4 кВ) для сумісної підвіски ліній волоконно-оптичного кабелю, враховуючи пропорційний розподіл вартості періодичної плати за доступ становить 4592,66 гривень (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві грн. 66 коп.), в тому числі податок на додану вартість - 765,44 грн. на місяць.
В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на приписи ч. 7 ст. 17 Закону та Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 10 грудня 2018 року № 622.
Відповідач, згідно з протоколом розбіжностей, пропонує викласти п. 3 договору в наступній редакції:
«Вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 3280,24 гривень (три тисячі двісті вісімдесят грн. 24 коп.), в тому числі податок на додану вартість - 546,71 грн., за місяць користування».
Також відповідач пропонує викласти додаток № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" в редакції, згідно з якою у відповідності до вимог п.5 розділу III "Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики", затвердженої наказом Міністерства енергетики за вугільної промисловості України від 10.12.2018 №622 та ч.7 ст.17 Закону "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", виходячи з розрахунку - сума максимально вигідної граничної ціни для Власника (володільця) - 12,52 грн., та максимально вигідної граничної ціни для Замовника, поділеної навпіл "(12,52+0)/2=6.26грн.)", встановлено періодичну плату за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики у розмірі 6,26 грн. (шість грн. 26 коп.), в т.ч. ПДВ - 1,04 грн. за один елемент інфраструктури об'єкта електроенергетики (далі - опора) в місяць.
Параграфи 2, 3, 4, 5 та таблицю додатку 2 до договору відповідач пропонує виключити; параграф 6 додатку, викласти в редакції, згідно з якою загальна вартість щомісячної оплати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики (у кількості 524 опор ліній електропередач 0,4 кВ) для сумісної підвіски ліній волоконно-оптичного кабелю, враховуючи пропорційний розподіл вартості періодичної плати за доступ становить 3280,24 гривень (три тисячі вісімдесят грн. 24 коп.), в тому числі податок на додану вартість - 546,71 грн. за місяць.
Відповідач у листі до протоколу розбіжностей зазначає, що ч. 7 ст. 17 Закону не встановлено фіксованої плати за доступ, а зазначено, що розмір плати за доступ, не може перевищувати 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць, тому відповідна плата може коливатись від нуля до 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати.
Під час розгляду справи відповідач також зазначав, що позивачем не доведено наявності відповідних додаткових витрат. Здійснений позивачем розрахунок витрат не відповідає вимогам Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Відповідно до ст. 17 Закону, плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати.
Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом.
Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.
Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається законом станом на 1 січня поточного року.
Розмір плати за доступ має бути сталим і не може змінюватися протягом одного року з дня укладення договору з доступу.
Забороняється встановлення додаткової плати за доступ, крім визначеної цим Законом, після укладення договору з доступу.
Згідно з розділом III Методики, визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, формування періодичної плати замовника за доступ до інфраструктури об'єкта електроенергетики включає визначення вартості доступу замовника до однієї одиниці (одного елемента) цієї інфраструктури, до якої (якого) застосовується коефіцієнт ускладнення робіт з експлуатації однієї одиниці (одного елемента) електроенергетичної інфраструктури у зв'язку із забезпеченням доступу до неї.
Визначення вартості доступу до однієї одиниці (одного елемента) інфраструктури здійснюється для ПЛ або ПЛІ кожного класу напруги.
Визначена вартість доступу до однієї одиниці (опори) застосовується при визначенні плати за доступ до конструктивних елементів ТП, РП у разі їх використання для зовнішнього розміщення технічних засобів телекомунікацій.
Вартість експлуатації однієї одиниці (одного елемента) інфраструктури електроенергетики визначається на підставі нормованих обсягів робіт та витрат на ці роботи.
Вартість експлуатації однієї опори ПЛ, ПЛІ визначається на підставі нормованих обсягів робіт на 1 км лінії та витрат на ці роботи як частка загальних витрат на 1 км відносно нормованої (розрахункової) кількості опор.
У разі якщо власник (володілець) інфраструктури об'єкта електроенергетики відповідно до вимог чинного законодавства України не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, періодична плата визначається відповідно до розміру, встановленого частиною сьомою статті 17 Закону.
Періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника (володільця) інфраструктури об'єктів електроенергетики на утримання елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, пов'язаних з наданим доступом.
З приписів Закону та Методики вбачається, що плату за доступ до елементів інфраструктури об'єкта визначає власник інфраструктури згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
При цьому Методикою визначено, що у разі якщо власник (володілець) інфраструктури об'єкта електроенергетики відповідно до вимог чинного законодавства України не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, періодична плата визначається відповідно до розміру, встановленого частиною сьомою статті 17 Закону.
Відповідно до наказу № 1-91 від 12.03.2019 позивач не веде окремий облік витрат на кожний елемент інфраструктури електроенергетики (кожної опори). Позивач пояснює, що в товаристві одиницею обліку є кожна окрема повітряна лінія електропередачі як об'єкт основних засобів.
За приписами п. 5 розділу IV Методики, планові витрати на експлуатацію 1 км ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ, наведені у додатку 2 до цієї Методики, включають прямі витрати на оплату праці, використання машин і механізмів, загальновиробничі витрати.
На вимогу суду позивач подав розрахунок середнього показника планових витрат на експлуатацію 1 км ПЛ 0,4кВ, витрат ресурсів на експлуатацію ПЛ 0,4кВ (на 1км в рік) (а.с. 187-189, том 1).
За приписами п. 8 розділу IV Методики, додаткові річні витрати власника (володільця) інфраструктури об'єктів електроенергетики на експлуатацію (утримання) однієї опори ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ, спричинені ускладненням умов виконання робіт внаслідок забезпечення доступу замовника, визначаються шляхом застосування коефіцієнта 0,05 до затверджених власником (володільцем) інфраструктури об'єктів електроенергетики витрат на експлуатацію однієї опори діючих нормативів витрат на кожний радіофідер або будь-який інший технічний засіб телекомунікацій, розташований на ПЛ, ПЛІ напругою 0,4-10 кВ.
Виходячи з приписів п. 8 розділу IV Методики, додаткові витрати визначаються шляхом множення річних витрат на коефіцієнт ускладнення. На підтвердження наявності річних витрат на експлуатацію 1 км ПЛ 0,4кВ позивач подав відповідні розрахунки та відомості.
Так як позивач не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, плата за доступ визначається відповідно до розміру встановленого частиною сьомою статті 17 Закону - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць.
У зв'язку із тим, що мінімальна заробітна плата на 1 січня 2019 року згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" становить 4173 грн., то граничний розмір плати за одну опору лінії електропередач на місяць становить 12,52 грн., виходячи із розрахунку: 4173 грн. * 0,3% = 12,52 грн.
Спір між сторонами щодо загальної кількості опор доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики відсутній, тому загальна вартість плати за 524 штук опор доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, з урахуванням кількості опор, які використовуються одночасно двома і більше замовниками, складає 4592,66 грн. (в тому числі ПДВ - 765 грн 44 коп.) на місяць.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем визначено вартість доступу відповідно до Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики та ч. 7 ст. 17 Закону.
Відповідачем не спростовано того факту, що позивач не веде окремий облік витрат на кожний елемент інфраструктури електроенергетики.
Плата за доступ визначена позивачем в розмірі, встановленому частиною сьомою статті 17 Закону, у зв'язку з тим, що позивач не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики (кожну опору), тому питання щодо кількості опор на 1 км повітряних ліній напругою 0,4 кВ та витрат на кожну опору не досліджується судом.
Запропонована відповідачем вартість доступу за договором у протоколі розбіжностей (3280,24 грн. на місяць) не ґрунтується на розрахунках, що були подані суду в процесі розгляду справи, тому суд не надає оцінку останнім (а.с. 125-127, том 1), так як предметом спору є виключно розбіжності за договором згідно з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем визначена плата за доступ у розмірі, що не перевищує 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць, позивач не погодився на пропозицію відповідача про зменшення відповідної плати вдвічі («середня ціна» з урахуванням максимально вигідної для позивача та максимально вигідної для відповідача), суд, з урахуванням приписів Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики та ст. 17 Закону, вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 3 договору та додатку № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" в редакції позивача, правомірними та обґрунтованими.
Пункт 4 у проекті договору, що був надісланий відповідачу, викладено в наступній редакції:
«Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється Замовником з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється Замовником щомісячно до 27-го числа поточного місяця, на підставі рахунку, який надається Власником (володільцем)».
У протоколі розбіжностей відповідач пропонує викласти вказаний пункт договору в наступній редакції:
«Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ за розрахунковий місяць, який рахується з першого числа попереднього до поточного місяця по перше число поточного, здійснюється Замовником щомісяця до 27-го числа поточного місяця на підставі рахунка, який надається Власником (володільцем), в разі не отримання рахунку на підставі договору».
Позивач пропонує викласти п. 4 договору в наступній узгодженій редакції (згідно з протоколом узгодження розбіжностей):
«Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється Замовником з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ за розрахунковий місяць (з першого по останнє числа календарного місяця) здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який надається Власником (володільцем). В разі неотримання рахунку, плата за доступ за розрахунковий місяць здійснюється Замовником в розмірі, передбаченому п. 3 Договору».
Поточний - це той, який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час, тобто місяць, в якому надається доступ.
Розрахунковий місяць - календарний місяць, у якому надається доступ, за який відповідач повинен розрахуватися.
Таким чином вказані поняття є синонімами.
Відповідно до п. 4. Договору, що є додатком 2 до Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 р. № 853, плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на основі рахунка, який надається власником (володільцем).
Редакція пункту 4 договору, запропонована позивачем узгоджується з редакцією п. 4. Договору, який є додатком № 2 до Правил. Позивачем частково враховано позицію відповідача щодо здійснення плати за доступ в місяці, наступному за розрахунковим. За своїм правовим змістом вказаний пункт відповідає вимогам чинного законодавства, тому вимоги позивача щодо викладення вказаного пункту договору в редакції згідно з протоколом узгодження розбіжностей суд вважає обґрунтованими та правомірними.
Пункт 29 у проекті договору, що був надісланий відповідачу був викладений в наступній редакції:
«Цей договір набирає чинності з "01" квітня 2019 р. та діє протягом одного року, а в частині оплати - до повного його виконання. Строк дії договору може бути продовжено у порядку, визначеному сторонами».
Судом встановлено, що вказаний пункт договору викладено у редакції згідно з договором який є додатком № 2 до Правил.
Фактично позивачем не запропоновано конкретний порядок продовження строку дії договору.
У протоколі розбіжностей відповідач пропонує викласти вказаний пункт договору в наступній редакції:
«Цей договір набирає чинності з 01 квітня 2019 р. та діє протягом одного року, а в частині оплати - до повного його виконання. У разі коли сторони не повідомили одна одній про розірвання договору з доступу, такий договір вважається продовженим на строк, зазначений у договорі».
Позивач пропонує викласти п. 29 договору в наступній узгодженій редакції (згідно з протоколом узгодження розбіжностей):
«Цей договір набирає чинності з 01 квітня 2019 р. та діє протягом одного року, а в частині оплати-до повного його виконання. Строк дії договору може бути продовжено за взаємною письмовою згодою сторін».
В обґрунтування такої редакції, позивач посилається на приписи ст. 651, 564 Цивільного кодексу України, згідно з якими зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Однак, вказані приписи передбачають порядок зміни або розірвання договору, а не його продовження.
Разом з цим, згідно з п. 32 Правил (розділ «Порядок та умови розірвання (припинення) договору з доступу та врегулювання спорів»», на який посилається відповідач, сторони зобов'язані повідомити одна одній про розірвання договору з доступу не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку його дії, якщо договором не передбачено інший строк.
У разі коли сторони не повідомили одна одній про розірвання договору з доступу, такий договір вважається продовженим на строк, зазначений у договорі.
З урахуванням викладеного, оскільки редакція пункту 29 договору, запропонована відповідачем узгоджується з приписами ст. 32 Правил, за своїм правовим змістом вказаний пункт в редакції відповідача відповідає вимогам чинного законодавства, суд вважає правомірним викласти пункт 29 договору в редакції відповідача.
Пункт 30 у проекті договору, що був надісланий відповідачу, викладено в наступній редакції:
«Договір може бути розірваний Власником (володільцем) в односторонньому порядку у разі несплати Замовником вартості послуг згідно з пунктами 4 та 5 цього договору до 20 числа розрахункового місяця шляхом надсилання Замовнику повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена Власником (володільцем) у повідомленні про дострокове розірвання договору»
У протоколі розбіжностей відповідач пропонує викласти вказаний пункт договору в наступній редакції:
Договір може бути розірваний Власником (володільцем) в односторонньому порядку у разі виникнення простроченої понад три місяці заборгованості, яка відраховує від 27 числа останньої повної сплати Замовником вартості послуг згідно з пунктами 4 та 5 цього договору шляхом надсилання Замовнику повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена Власником (володільцем) у повідомленні про дострокове розірвання договору.
Позивачу пропонує викласти п. 29 договору в наступній узгодженій редакції:
«Договір може бути розірваний Власником (володільцем) в односторонньому порядку у разі несплати Замовником вартості послуг згідно з пунктами 4 та 5 цього договору до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом надсилання Замовнику повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена Власником (володільцем) у повідомленні про дострокове розірвання договору».
Відповідно до п. 30 Договору, який є додатком № 2 до Правил, договір може бути розірваний власником (володільцем) в односторонньому порядку у разі несплати замовником вартості послуг згідно з пунктами 4 та 5 цього договору до 20 числа розрахункового місяця шляхом надсилання замовнику повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена власником (володільцем) у повідомленні про дострокове розірвання договору.
Таким чином, запропонована позивачем редакція пункту 30 Договору у протоколі узгодження розбіжностей відповідає п. 30 Договору, який є додатком № 2 до Правил, узгоджується з п. 4 договору щодо строків сплати плати за доступ та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства.
Разом з цим, посилання відповідача на п. 13 ст. 12 Закону, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана норма містить підстави для відмови у видачі технічних умов з доступу.
З урахуванням зазначеного, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 30 договору в редакції згідно з протоколом узгодження розбіжностей обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Суд викладає у резолютивній частині рішення спірні пункти договору; додаток № 2 до договору "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" - на умовах поданого позивачем проекту (а.с. 24, том 1).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, виходячи з фактичних обставин справи, у зв'язку з частковим задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 960 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Пункт 3 договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) та Фізичною особою-підприємцем Падюковим Володимиром Борисовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), вважати укладеним в наступній редакції:
«Вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 4592,66 гривень (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві грн. 66 коп.), в тому числі податок на додану вартість - 765,44 грн., за місяць користування».
3. Пункт 4. договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) та Фізичною особою-підприємцем Падюковим Володимиром Борисовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), вважати укладеним в наступній редакції:
«Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється Замовником з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ за розрахунковий місяць (з першого по останнє числа календарного місяця) здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який надається Власником (володільцем). В разі неотримання рахунку, плата за доступ за розрахунковий місяць здійснюється Замовником в розмірі, передбаченому п. 3 Договору».
4. Пункт 29 договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) та Фізичною особою-підприємцем Падюковим Володимиром Борисовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), вважати укладеним в наступній редакції:
«Цей договір набирає чинності з 01 квітня 2019 року та діє протягом одного року, а в частині оплати - до повного його виконання. У разі коли сторони не повідомили одна одній про розірвання договору з доступу, такий договір вважається продовженим на строк, зазначений у договорі».
5. Пункт 30 договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) та Фізичною особою-підприємцем Падюковим Володимиром Борисовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), вважати укладеним в наступній редакції:
«Договір може бути розірваний Власником (володільцем) в односторонньому порядку у разі несплати Замовником вартості послуг згідно з пунктами 4 та 5 цього договору до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом надсилання Замовнику повідомлення про розірвання договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що цей договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена Власником (володільцем) у повідомленні про дострокове розірвання договору».
6. Додаток № 2 "Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики" до договору №2103/7/14 з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 21.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) та Фізичною особою-підприємцем Падюковим Володимиром Борисовичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), вважати укладеним в редакції Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (а.с. 24, том 1).
7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Падюкова Володимира Борисовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. І. Сірка, 7, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23293513) 960 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
9. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 26.12.2019.
Суддя Є.А. Жерьобкіна