Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"26" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/833/19
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про стягнення заборгованості в сумі 345 821 грн 84 коп.,
у судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У листопаді 2019 року фізична особа-підприємець Мельник Вадим Вікторович (далі - Підприємець, позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 345 821 грн 84 коп., з яких: 342 318 грн 80 коп. - основний борг, 3 503 грн 04 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № МВВ/ТР-19 від 18 червня 2019 року.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Вікторовича від 18 листопада 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 23 грудня 2019 року.
20 грудня 2019 року від позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 20.12.2019 р. про підтвердження ціни позову (а.с. 66), в якій останній повідомив, що відповідач у період з 26 листопада по 19 грудня 2019 року погашення заборгованості ні в частковому, ні в повному обсязі не здійснив, а тому ціна позову залишається без змін.
У судове засідання 23 грудня 2019 року позивач не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310420540 (а.с. 63). Однак, 20 грудня 2019 року від позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 20.12.2019 р. про розгляд справи без участі останнього (а.с. 65).
Відповідач у судове засідання 23 грудня 2019 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310420558 (а.с. 64). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 23.12.2019 р., та заяву позивача від 20.12.2019 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 23 грудня 2019 року судом було прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
18 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (далі - Покупець) та фізичною особою-підприємцем Мельником Вадимом Вікторовичем (далі - Постачальник) укладено Договір № ММВ/ТР-19 (далі - Договір, а.с. 14).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець приймати і оплачувати на умовах даного Договору наступний Товар: тріску технологічну.
Оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів з дати проставляння Покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання товару, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів (пункт 2 Договору).
Згідно п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється партіями у період з 18 червня 2019 р. по 31 грудня 2019 р.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що поставка товару автотранспортом здійснюється на умовах: СРТ м. Костопіль, Рівненська обл., Україна (Інкомтермс - 2000 р.).
Відповідно до п. 4.4. Договору товар супроводжується наступними документами: товарно-транспортна накладна.
В товарно-транспортній накладній повинно зазначатися: номер, дата виписки, назва Постачальника, товару, розміри завантаження (для визначення об'єму товару геометричним методом), об'єм, підпис уповноваженої особи, печатка Постачальника (пункт 4.5. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем: за якістю - відповідно до п. 3.1. даного Договору та до нормативно-технічної документації, зазначеній в пункті 3.1. даного Договору; за кількістю - відповідно до товарно-транспортної накладної.
Згідно п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків до їх повного завершення (пункт 8.1. Договору).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Як встановлено судом, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 995 318 грн 80 коп. без ПДВ, що підтверджується видатковими накладними від 29 червня 2019 року № 16 на суму 597 394 грн 20 коп. без ПДВ, від 6 липня 2019 року № 17 на суму 397 924 грн 60 коп. без ПДВ (а.с. 16-17) та товарно-транспортними накладними (22-50).
Судом встановлено, що зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їхніми печатками.
Як зазначив позивач, відповідач частково оплатив товар в сумі 653 000 грн 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом-прохання від 20 серпня 2019 року № 20/08-01, в якому просив перерахувати всю суму заборгованості (а.с. 20, докази надіслання (а.с. 21).
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Як зазначив позивач, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим, за останнім рахується заборгованість в розмірі 342 318 грн 80 коп.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
За приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як підтверджено матеріалами справи відповідач оплату вартості поставленого позивачем товару в сумі 342 318 грн 80 коп. у строки, передбачені Договором, не здійснив.
Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 342 318 грн 80 коп. підлягають задоволенню.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за поставлений товар не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 503 грн 04 коп. три відсотки річних, які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає, що наданий розрахунок позивача є арифметично вірним, відповідає положенням статті 625 ЦК України, а відтак позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в сумі 3 503 грн 04 коп. підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про стягнення заборгованості в сумі 345 821 грн 84 коп., з яких: 342 318 грн 80 коп. - основний борг, 3 503 грн 04 коп. - 3% річних, є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 5 187 грн 33 коп.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9, код ЄДРПОУ 32358806) на користь фізичної особи-підприємця Мельника Вадима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 342 318 (триста сорок дві тисячі триста вісімнадцять) грн 80 коп. - основного боргу, 3 503 (три тисячі п'ятсот три) грн 04 коп. - 3% річних та 5 187 (п'ять тисяч сто вісімдесят сім) грн 33 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2019 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим ( АДРЕСА_1 );;
3 - відповідачу рекомендованим (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 9).