36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.11.19 р. Справа № 910/16212/18
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВЛАР - ГРУП", бульвар Шевченка, 419, кв. 13, м. Черкаси, 18006
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ", вул. Зінківська, 6, м. Полтава, 36014
про стягнення 109 229,86 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява про стягнення 109 229,86 грн. заборгованості, в т.ч. 106 943,40 грн. - сума основного боргу згідно договору на охорону об'єкта № КВ № 01/01/18 від 01.01.18р., 2 032,41 грн. - пені, 254,05 грн. - 3% річних.
10.12.2018р. за ухвалою суду м. Києва передано справу за підсудністю до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою суду від 20.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 31.01.2019р. на 9-00 год. (суддя Гетя Н.Г.).
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив його права, а саме, не виконав договірні зобов'язання щодо оплати спожитих послуг охорони об'єкта за період з вересня по жовтень 2018р. по договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018р.
Відповідно до клопотання позивача про проведення судових засідань у режимі відео конференції у господарському суді Черкаської області (вх. № 209 від 10.01.2019р.), ухвалою суду від 11.01.2019р. у даній справі, у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції відмовлено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 283 від 14.01.2019р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що у період з « 01» вересня 2018 року по « 17» жовтня 2018 р. послуги на території об'єкту надавались позивачем з порушенням умов договору, зобов'язання щодо фізичної охорони здійснювала не повна кількість цілодобових постів позивача, як обумовлено умовами договору.
У вказаний період часу на об'єкті відповідача були неодноразово виявлені та зафіксовані факти недбалого несення служби співробітниками позивача, а саме, як несення служби одним постом чи двома, хоча умовами договору передбачено несення служби не менш ніж трьома цілодобовими постами.
Відповідач зазначає, що його об'єкт в даний період був недоукомплектований відповідними постами фізичної охорони, а тому забезпечення надійної охорони об'єкта взагалі було відсутнє, існувала реальна загроза - несанкціонованих проникнень на територію, у приміщення об'єкту, перебування сторонніх осіб на об'єкті, яким відповідач не надав відповідних повноважень/дозволів, протиправного заволодіння майном на об'єкті шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, шахрайства тощо, що є грубим порушенням умов укладеного договору та свідчить про неналежну якість надаваних позивачем послуг.
Зафіксовані випадки, як зазначає відповідач, коли працівники позивача просто спали на посту, чи взагалі були відсутні на посту «охорони», в той момент, коли вони повинні були сумлінно нести службу та виконувати належним чином умови договору.
В результаті систематичного порушення умов договору, неналежного виконання своїх зобов'язань з боку ТОВ "КЕВЛАР-ГРУПП", а також бездіяльності працівників позивача, 09 вересня 2018 року на території об'єкту у відношенні майна замовника був вчинений злочин проти власності, передбачений ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що є грубим порушенням умов договору про охорону об'єкту.
Відповідач зазначає, що наслідком неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором та грубе порушення його умов, стало скоєння вищевказаного злочину на території об'єкту, що завдало відповідачу прямих збитків на загальну суму 43 933,33 грн.
Обхід об'єкта, як зазначає відповідач, не здійснювався позивачем належним чином, а у період з 10:00 год. 08.09.2018 року до 13:00 год. 09.09.2018 p., тобто, на момент скоєння злочину, як встановили органи досудового розслідування, взагалі не проводився.
Відповідач зазначає, що приписи п. 2.1.5. договору позивачем взагалі ігнорувалися та злісно не виконувалися, у зв'язку з чим відповідачем неодноразово на адресу позивача відправлялися Листи - претензії щодо неналежного виконання зобов'язань за договором (Лист - претензія ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" виx.No 25/00-012486 від 02.10.2018р; Лист-претензія ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" вих. N 25/00-012787 від 04.10.2018p.).
Позивач у вказаний період був повідомлений відповідачем щодо ситуації, яка склалася, але, з невідомих для ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" причин, продовжував порушувати умови договору та злісно не виконувати свої зобов'язання за договором. (Доказом повідомлення є Лист - претензія ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" вих. № 25/00-011752 від 10.09.2018р.).
Враховуючи факт неналежного виконання своїх зобов'язань ТОВ "КЕВЛАР-ГРУПП" за договором на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 року, керуючись нормами чинного законодавства та положеннями договору, ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" відмовило у прийманні Акту наданих послуг № 151 від 30.09.2018 р. на суму 68 688,00 грн. та Акту наданих послуг № 162 від 17.10.2018 р. на суму 38 255,40 грн. до договору № КВ 01/01/18 на охорону об'єкта від 01.01.2018 р. у зв'язку із систематичним порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕВЛАР-ГРУПП" зобов'язань за договором (Лист-відмова ТОВ "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ" вих. № 25/00 - 013450 від 29.10.2018 р. від прийняття Акта наданих послуг № 162 від 17.10.2018 р. до договору № КВ 01/01/18 на охорону об'єкта від 01.01.2018 p., супровідний лист ТОВ "КЕВЛАР-ГРУПП" вих. № 01-10/02 від 01.10.2018 р. (на якому зазначена відмова від Акта наданих послуг № 151 від 30.09.2018р.)).
Відповідач зазначає, що послуги з охорони не відповідали тим вимогам, що зазвичай до них ставляться, переданий позивачу об'єкт не охоронявся належним чином, позивач постійно порушував умови договору охорони, а потім ще й допустив на охоронюваному об'єкті вчинення злочину - крадіжки майна, яке перебувало під охороною позивача, а тому у вересні - жовтні послуги з охорони не надавалися позивачем, а з огляду на те, що вони не надавалися саме з його вини (прострочення кредитора), у відповідача не виникає обов'язку зі сплати послуг, які він не отримував.
Відповідач також зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг з охорони, оскільки послуги з фізичної охорони об'єкту невід'ємно пов'язані із виконанням посадових обов'язків співробітниками позивача, адже, функціонування постів пов'язано з виконанням на цих постах працівниками позивача своїх функцій.
Згідно пункту 4.1. договору, як зазначає відповідач, визначено, що вартість одного поста охорони за одну годину роботи - 31 грн. 80 коп. з ПДВ, однак матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що співробітники позивача дійсно працювали у цей час на об'єкті відповідача, та яка саме кількість працівників позивача працювала на об'єкті відповідача, а тому вимоги позивача є недоведеними, адже, вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Відповідач вказує, що сума коштів, що зазначена позивачем у позові та яку він просить стягнути з відповідача, є сумою фактично відпрацьованих годин співробітниками позивача на об'єкті відповідача, а тому він зобов'язаний довести факт відпрацювання його співробітниками цих годин на об'єкті відповідача належними та допустимими доказами, якими, зокрема, можуть бути графіки змінності, штатний розпис, накази про прийняття цих осіб до штату підприємства позивача, їх дислокація на охоронюваному об'єкті та документи, що підтверджують прибуття/вибуття змін з охоронюваного об'єкту.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 809 від 29.01.2019р.) зазначає, що відповідач безпідставно посилається на «недбале несення служби співробітниками позивача», оскільки ним не надано жодного доказу в підтвердження такого (их) факту (фактів), який був би підґрунтям для висування претензій з його сторони.
Доводи відповідача на те, що були зафіксовані випадки, коли працівники виконавця (позивача) просто спали на посту, чи взагалі були відсутні на посту «охорони» також є надуманими та такими, що не відповідають дійсності та є необгрунтованими. Зазначені міркування відповідача за своїм характером є узагальнюючими, так як не містять конкретику ні щодо днів, в яких були виявлені порушення, ні щодо працівників, які начебто «спали» на посту, ні щодо зазначень номерів посту.
В підтвердження усіх наведених аргументів з цього приводу відповідачем, як зазначає позивач, не надано жодного належного доказу, як того передбачає господарсько - процесуальне законодавство.
Надана відповідачем (замовником) до відповіді на відзив Претензія не є тим належним та достатнім доказом у розумінні ст., ст. 73, 74, 75, 76, 78, 79 ГПК України в підтвердження висунутих ним обвинувачень на адресу виконавця, оскільки, як зазначає позивач, за даними господарськими правовідносинами у контексті договору на охорону об'єкта за № КВ 01/01/18 претензія за своєю правовою природою є похідним документом, який складається на підставі встановлених та задокументованих фактів. Посилаючись на «зафіксовані факти недбалого несення служби співробітниками» відповідач повинен надати задокументовані в день їх виявлення докази в підтвердження саме таких зафіксованих фактів. В противному випадку такі посилання є голослівними. При цьому, такі докази не повинні носити односторонній характер, але навіть при наявності їх односторонньої фіксації, такий факт повинен був би доведений безвідкладно та безпосередньо до виконавця.
Поряд з цим, як вказує позивач, жодного разу позивача (виконавця) не було поставлено до відома про виявлення відповідачем (замовником) висловлених ним у відзиві на позов таких фактів порушення, хоча умовами договору передбачений порядок контролю зі сторони замовника належного виконання умов договору виконавцем.
Позивач зазначає, що у відповідача відсутні докази в підтвердження обгрунтованості усіх його претензій, в тому числі і стосовно того, що позивач в порушення умов договору здійснював охорону об'єкта силами одного чи двох постів, а на трьох.
Позивач, спростовуючи доводи відповідача у відповіді на відзив стосовно посилання останнім на факт крадіжки, як доказ неналежного виконання позивачем охоронних послуг, зазначає, що критичним вбачаються посилання відповідача в якості обгунтування своєї відмови щодо оплати спожитих ним послуг охорони на факт крадіжки, який начебто мав місце 09.09.2018р., оскільки ТОВ «ДБП Ріал Естейт» не надано доказу щодо наявності відповідних відомостей, які внесені до ЄРДР по даному факту за правовою кваліфікацією ст. 185 Кримінального кодексу України.
Позивач вказує, що не надано також доказу в підтвердження факту крадіжки: відсутнє рішення суду або постанова слідчого або обвинувальний акт, який встановив факт крадіжки, вчинений сторонніми особами, котрі проникли на об'єкт, що охороняється і в цьому прослідковується вина виконавця. Хоча приписами п.5.3 договору передбачено, що факт крадіжки встановлюється органами дізнання, слідства або судом.
Не заслуговують на увагу, як зазначає позивач, і доводи відповідача на те, що обхід об'єкта не проводився у період з 10:00 год. 08.09.2018р. до 13:00 год. 09.09.2018р. з посиланням на те, що це встановлено органами досудового слідства.
Позивач також у спростування доводів, викладених відповідачем у претензії за № 25/00-011752 від 10.09.2018р. вказує, що претензією ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» за № 25/00-011752 від 10.09:2018р. висувається вимога про відшкодування збитків, які начебто він отримав в результаті крадіжки, що сталася з вини ТОВ «КЕВЛАР ГРУП».
Претензія ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» від 10.09.2018р. в контексті даного господарського зобов'язання є похідною і повинна ґрунтуватися на документально зафіксованих фактах та з дотриманням вимог договору, зокрема, п.5.4.
Положенням п.5.3 договору передбачено що факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт з вини виконавця, встановлюється органами дізнання, слідства або судом.
Пунктом 5.4. договору обумовлено, що розмір збитків, які завдані замовнику визначаються комісією за участі виконавця та підтверджується відповідними розрахунками. Такої комісії, як зазначає позивач, не було.
Всупереч наведеним приписам договору, жодного доказу в підтвердження обґрунтованості претензії від 10.09.2018р. відповідачем не надано.
Позивач також зазначає, що посилаючись на претензію від 10.09.2018р., як на підставу щодо відмови сплати послуги охорони, відповідач помилково ототожнює два різних за своєю юридичною природою поняття, як «сплата спожитих послуг», що є прямим зобов'язанням замовника та відшкодування збитків - як міра відповідальності за порушення зобов'язання стороною правочину.
В зазначеній претензії від 10.09.2018р. відповідач вимагає виключно відшкодувати збитки та не ставить до відома виконавця, що він в подальшому відмовляється від послуг охорони в силу факту крадіжки, яка начебто на його думку мала місце. Навпроти, на протязі вересня місяця 2018р. ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» продовжував споживати надані йому послуги охорони.
На підтвердження розміру збитків відповідач у претензії від 10.09.2018р. посилається на те, що у результаті проведення огляду приміщення, у якому був скоєний злочин, було встановлено факт відсутності, а не крадіжки матеріальних цінностей. Посилаючись на факт відсутності конкретних матеріальних цінностей на суму 43 933,33грн., а не на їх крадіжку, відповідач практично визнає, що факту крадіжки не було.
Позивач зазначає, що в претензії від 10.09.2018р. відповідач посилається на встановлення факту відсутності певних матеріальних цінностей, але відповідач не надав жодного доказу до претензії в підтвердження факту взагалі наявності на балансі товариства такого обладнання, як і не доведено ним за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування, що майно, факт відсутності якого зафіксоване у претензії від 10.09.2018р., дійсно знаходилось у охоронюваному позивачем об'єкті станом на 09.09.2018 року.
Позивач вказує, що відповідно до умов п.1.1 договору ТОВ «КЕВЛАР ГРУП» прийняло під фізичну охорону силами трьох постів об'єкт замовникам, який знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вулиця Ушинського, 40. Відповідачем не надано доказів передачі будь-яких матеріальних цінностей під охорону, а саме тих, про відшкодування вартості яких він заявив у претензії від 10.09.20,18р. Ні договір про охорону, ні інші документи не містять доказів передачі інших матеріальних цінностей під охорону виконавця.
Оскільки, як вказує позивач, факт крадіжки документально не підтверджений, як не підтверджений і розмір збитків, як того вимагають приписи п. п.5.2. - 5.5. договору, цілком очевидним вбачається, що претензія від 10.09.2018р. не є належним доказом в підтвердження правомірності невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати спожитих ним послуг охорони.
Додатковим доказом, щодо прийняття відповідачем спожитих послуг охорони за вересень 2018року на суму 68 688,00 грн. без зауважень свідчить і та обставина, що ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» не відхилено податкову накладну № 26 від 30.09.2018р., в якій зафіксована подія - надання послуг охорони за вересень 2018р. на суму 68 688,00 грн., як таку, що не відповідає дійсності та грунтується на неоформленому документі, а саме, Акті наданих послуг № 151 від 30.09.2018р.
Оскільки послуги, надані позивачем за вересень місяць 2018р. були першою подією, то відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ «КЕВЛАР ГРУП» склав податкову накладну №26 від 30.09.2018р. на суму наданих послуг в розмірі 68 688,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 448,00 грн. та зареєстрував в єдиному реєстрі податкових накладних із подальшим направленням її відповідачу, який мав право на зменшення свого податкового зобов'язання по ПДВ за вересень місяць 2018р. на суму 11 448,00 грн.
Позивач зазначає, що отримавши таку податкову накладну за вересень 2018р., ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» включив зазначену в ній суму ПДВ в розмірі 11 448,00 грн. в податковий кредит за вересень місяць 2018р., внаслідок чого зменшив свої податкові зобов'язання зі сплати даного податку.
Прийняття ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» податкової накладної №26 від 30.09.2018р. на суму 68 688,00 грн. в т.ч. ПДВ - 11 448,00 грн. яка складена на підставі Акту наданих послуг № 151 від 30.09.2018р. та включення її до складу податкового кредиту, свідчить про прийняття відповідачем цих послуг за вересень місяць 2018р. без зауваження з огляду й на те, що ним не було складено коригування до податкової накладної за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 (додаток 2 до Податкової накладної) і не направлено позивачу, як того передбачають приписи в п. 192.1 ПКУ, п.22 Порядку заповнення податкової накладної № 1307, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р., п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 і п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.
Прийняття ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» податкової накладної №10 від 17.10.2018р. на суму 38 255,40 грн., яка складена на підставі Акту наданих послуг №162 від 17.10.2018р., також свідчить про прийняття цих послуг відповідачем без зауваження за вищенаведеними мотивами.
Таким чином, як зазначає позивач, належних та допустимих доказів в розумінні статей 73,74,75,76,77,78,79 ГПК України на підтвердження факту порушення охороною умов договору відповідач не надав.
Не підписуючи Акти наданих послуг №151 за вересень 2018р. та жовтень 2018р. за №162, шляхом висування відповідачем надуманих, нічим не обґрунтованих претензій, як зазначає позивач, свідчить про створення ним виключно штучних перешкод з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитих послуг охорони, що є неприпустимим у контексті цивільного та господарського законодавства, що регулюють правовідносини у сфері виконання зобов'язань.
04.02.2019р. ухвалою судом призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.02.2019р. на 09-00 год., оскільки судове засідання по справі, призначене до розгляду на 31.01.2019р., не відбулося у зв'язку з відпусткою судді.
04.02.2019р. ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Кевлар-Груп» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції по цій справі на 26.02.2019р. о 09-00 год.
21.02.2019р. керівником апарату суду винесено розпорядження №106 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ.
21.02.2019р. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Солодюк О.В.
26.02.2019р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 26.03.2019р. на 11-45 год.
26.03.2019р. ухвалою судом відкладено розгляд справи на 21.05.2019р. на 16-00 год.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 4436 від 26.04.2019р.) посилається на те, що позивач не надав до матеріалів справи докази, якими він підтверджує свою відповідність ліцензійним умовам, а саме, не надав доказів, що охоронці, які були залучені позивачем до надання послуг з охорони об'єкту відповідача, перебувають у штаті позивача та відповідають кваліфікаційним вимогам, передбаченим Постановою КМУ № 960 від 18.11.2015 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» .
Відповідач зазначає, що в порядку ст. 902 ЦК України виконавець (позивач) повинен надати послугу особисто. Умов щодо покладення обов'язків охорони на інших осіб спірний договір не містить. Однак, у разі відсутності доказів, що підтверджують перебування охоронців у трудових відносинах з позивачем, є усі підстави вважати, що фактично охорона здійснювалася не виконавцем ТОВ «Кевлар-Груп» та його працівниками, а фізичними особами, не пов'язаними з позивачем трудовими відносинами, що є окремою підставою для відмови в позові.
Відповідач також звертає увагу на докази, що містяться в матеріалах справи та надані позивачем, а саме, на Робочий журнал, згідно записів, що містяться у ньому, як у спірні дні, так і в інші дні, пости охорони приймали одні особи, а здавали інші, що свідчить про той факт, що цей Робочий журнал є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Відповідач зазначає, що є достатні підстави стверджувати, що Робочий журнал не вівся належним чином, а був складений виключно після вимоги його надати до матеріалів справи.
Договір про надання послуг охорони, укладений між сторонами у справі є двостороннім, оскільки виконавець та замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послуги і надано право на одержання відповідної плати. Замовник у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.
Оскільки вищезазначеним договором про надання послуг обов'язки сторін передбачені за черговістю їх виконання (надати послуги - оплатити послуги), виходячи із правової природи цього договору та його змісту, відповідач дійшов висновку, що у такому випадку має місце зустрічне виконання зобов'язання.
Правилами зустрічного виконання зобов'язання, встановленими частиною другою статті 538 ЦК України, як зазначає відповідач, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку.
Матеріали справи містять належні докази, які надав відповідач, що підтверджують факт неналежного надання послуг з охорони об'єкту відповідача. Такими доказами є складені акти, претензії та документи, що підтверджують факт вчинення злочину - крадіжки на об'єкті, охорону якого забезпечував позивач.
Відповідач також зазначає, що передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг за договором.
Відповідач посилається на аналогічні правові позиції, які дотримується Верховний Суд України в Постанові від 08.04.2014р. у справі № 911/27/25/13-г та у Постанові від 26.09.2013 у справі №920/251/13-г.
Відповідач зазначає, що необхідно встановити факт надання/ненадання охоронних послуг позивачем відповідачу за спірний період, чи дійсно вони були надані, чи відповідали вони ліцензійним вимогам, чи були вони надані якісно.
Відповідач вказує, що матеріалами справи підтверджується, що ці послуги не були якісними, адже, надавалися меншою кількістю постів охорони, ніж установлено договором. Під час провадження діяльності позивача на об'єкті, який він охороняв, сталася крадіжка (однак, п. 2.1.1. договору прямо передбачено, що позивач забезпечує збереження майна від розкрадання), а доказів щодо дотримання позивачем ліцензійних умов матеріали справи взагалі не містять.
До матеріалів справи, як зазначає відповідач, не надано також доказів здійснення контрольно-пропускного режиму, не надано журнали відвідувачів, достyпу автомобілів тощо, тобто, тих обов'язкових документів, які б підтвердили реальність надання послуг з охорони та їх якість.
Таким чином, як зазначає відповідач, позивачем не доведено реальність надання ним послуг з охорони, а отже, у відповідача не виникає й обов'язку щодо їх оплати.
Відповідач також зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано Інструкції щодо організації охорони об'єкта, яка передбачена договором та якою мають бути врегульовані питання щодо надання послуг з охорони об'єкту, вимоги щодо їх кількості та якості.
Обов'язковість узгодження Інструкції щодо організації охорони об'єкта з відповідачем прямо передбачена пунктом 1.2. договору, тобто, як зазначає відповідач, наявність її, узгодження з замовником, є істотною умовою договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018р. Позивачем ця інструкція до матеріалів справи не надана, у розпорядженні відповідача ця інструкція також відсутня. Таким чином, як зазначає відповідач, договір на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 року є неукладеним, що виключає, на думку відповідача, задоволення вимог позивача.
21.05.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019р. на 14-00 год.
15.08.2019р. ухвалою суд призначив розгляд справи на 26.09.2019р. на 14-00 год., оскільки судове засідання, призначене на 30.07.2019р. на 14-00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
26.09.2019р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 28.10.2019р. на 14-00 год.
28.10.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2019р. до 14-00 год., про що зазначено в ухвалі суду від 28.10.2019р.
Представник позивача в судове засідання 27.11.2019 р. не з'явився, клопотанням (вх. № 13114 від 27.11.2019р.) просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача та на позовних вимогах наполягає. До клопотання позивач додав копію ліцензії ТОВ «Кевлар-Груп» щодо надання послуг з охорони власності та громадян та копії наказів про прийняття працівників на роботу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується розпискою та ухвалою суду від 28.10.2019р.
27.11.2019р. в судовому засіданні суд ухвалив рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кевлар-Груп» (виконавець) (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» (замовник) (далі - відповідач) був укладений договір на охорону об'єкта №КВ 01/01/18 від 01.01.2018р. (том 1, а.с. 15-19) терміном до 31.12.2018р., який набуває чинності з дня його підписання.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо фізичної охорони силами трьох цілодобових постів об'єкта замовника, який знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40.
Відповідно до п. 1.2 договору функції співробітників охорони та порядок їх здійснення визначаються в Інструкції щодо організації охорони об'єкта, що складається виконавцем і узгоджується з замовником та є Додатком №1 до договору.
Відповідно до п. 2.1.1 договору виконавець зобов'язувався організовувати та забезпечувати силами, визначених у п. 1.1 договору постів охорони фізичну охорону об'єкта із зберіганням на ньому товарно-матеріальних цінностей та майна замовника від розкрадання, пошкодження чи знищення.
Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.4 договору виконавець має право вимагати від замовника створення необхідних умов для виконання працівниками охорони зобов'язань за договором, приймати участь у роботі комісії по обстеженню об'єкта для встановлення розмірів майнових збитків, спричинених замовнику через неналежне здійснення виконавцем зобов'язань за договором.
Згідно п.,п. 3.2.1, 3.2.2 договору замовник має право вимагати від виконавця належного виконання зобов'язань за договором при здійсненні заходів охорони на об'єкті, перевіряти несення служби співробітниками виконавця з відображенням результатів перевірки у робочому журналі, а також віддавати їм вказівки, якщо це не суперечить умовам цього договору та Інструкції (Додаток № 1 до договору).
Відповідно до п. 4.1 договору сума договору визначається сторонами на основі домовленості та щомісячно складає суму всіх Актів приймання наданих послуг. Вартість одного поста охорони за 1 годину роботи становить 31 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 4.2 договору в разі зміни норм витрат виконавця, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення та інших факторів, які впливають на ціну послуг, сума договору може змінюватися за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до даного договору.
Згідно п. 4.3. договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування погодженої сторонами та визначеної у рахунку-фактурі суми на поточний рахунок виконавця в термін до 10 календарних днів після дати підписання актів виконаних робіт.
01.01.2018р. сторони уклали додаткову угоду №1 до цього договору, відповідно до якої домовились, що вартість за надані послуги за січень 2018р. буде зменшена на 4 974,83 грн. (том 1, а.с.20).
Відповідно до п.4.4 договору по закінченню поточного місяця виконавець до першого числа наступного місяця надає замовнику два примірника Акта приймання наданих послуг. Замовник до 5-го числа наступного місяця зобов'язаний підписати Акт і повернути один примірник виконавцю, або направити виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.
Позивач в позові зазначає, що на виконання умов договору у період з січня 2018р. по 17 жовтня 2018р. він надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 658 340,17 грн., що підтверджується актами надання послуг (том 1, а.с.21-30): №17 від 31.01.2018р. на суму 66 002,77 грн., №33 від 28.02.2018р. на суму 64 108,80 грн.; №49 від 31.03.2018р. на суму 70 977,6 грн., №66 від 30.04.2018р. на суму 68 688,00грн.; №84 від 31.05.2018р. на суму 70 977,6 грн., №100 від 30.06.2018р. на суму 68 688,00 грн.; №118 від 31.07.2018р. на суму 70 977,00 грн., №135 від 31.08.2018р. на суму 70 977,00 грн.; №151 від 30.09.2018р. на суму 68 688,00грн., №162 від 17.10.2018р. на суму 38 255,40 грн.
Вказані вище акти, окрім актів надання послуг № 151 від 30.09.2018р. на суму 68 688,00 грн. та № 162 від 17.10.2018р. на суму 38 255,40 грн., підписані представниками обох сторін, скріплені печатками підприємств, будь-яких обґрунтованих заперечень щодо якості наданих послуг за січень 2018 року - жовтень 2018 року зі сторони відповідача не було.
Позивач зазначає, що вартість наданих ним послуг згідно з актами за січень 2018р. по серпень 2018р. сплачена відповідачем у повному обсязі, однак, розрахунки здійснювалися з порушенням строку, встановленого п. 4.3 р. 4 договору.
Спожиті відповідачем послуги охорони за період з 01 вересня по 17 жовтня 2018року не сплачені ним взагалі. При цьому, як зазначає позивач, відмовляючись сплачувати послуги охорони, замовник посилається на надумані обставини. Так, не підписуючи отриманий ним в строк Акт наданих послуг охорони №151 за вересень місяць на суму 68 688,00 грн., замовник в своєму листі № 25/00-012486 від 02.10.2018р. послався на те, що у вересні 2018 року виконавець здійснював охорону силами не трьох постів, а двох. Таке твердження відповідача, як зазначає позивач, є надуманим і не відповідає дійсності, про що позивач сповістив замовника у листі за №71101 від 17.10.2018р., де зазначив, що послуги охорони здійснювалися силами трьох постів. В підтвердження цього, як зазначає позивач, свідчить і той факт, що замовник,отримуючи у вересні місяці 2018р. щоденно послуги охорони, жодного разу в цей період не висунув до виконавця зауваження із його занесенням (фіксуванням) у робочому журналі щодо порушення умов договору, як це передбачено п. 3.2.2 договору, і виключно після отримання Акту за вересень місяць 2018р. послався на надумані обставини.
З таких же підстав, як зазначає позивач, відповідач не підписав Акт наданих послуг №162 від 17.10.2018р. на суму 38 255,40 грн. Так, позивачу було надіслано претензію з посиланням на те, що в жовтні місяці 2018р. здійснювалась охорона об'єкту силами двох постів. Не погоджуючись з голослівними, нічим не обґрунтованими твердженнями замовника, позивач у відповіді на претензію ТОВ «ДБП Ріал Естейт» № 25/00-012787 від 04.10.2018 р.) акцентував увагу відповідача на те, що такі посилання є надуманими.
Позивач зазначає, що про недобросовісне виконання взятих на себе зобов'язань свідчить і той факт, що відповідач всупереч приписам п.3.2.7 договору в односторонньому порядку розірвав договір на охорону об'єкта за № КВ 01/01/18, що є неприпустимим. Так, 17 жовтня 2018 року підприємство позивача було поставлено до відома про такі дії відповідача. « 19» жовтня 2018 року ТОВ «КЕВЛАР- ГРУП» отримало засобами поштового зв'язку лист від ТОВ «ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ» № 25/00-012788 від 05.10.2018р. «Про припинення відносин за Договором про охорону об'єкта за №КВ 01/01/18 від 01.01.2018р.» із додатком запропонованої Угоди від 05.10.2018р. про розірвання Договору про охорону об'єкта за №КВ 01/01/18 від 01.01.2018р. Не погоджуючись із такою пропозицією з огляду на надумані замовником обставини щодо недобросовісного виконання зі сторони ТОВ «КЕВЛАР ГРУП» договірних зобов'язань, позивачем була направлена відповідь №17102 від 17.10.2018 року.
Позивач зазначає, що не підписуючи Акти наданих послуг за вересень 2018р. та жовтень 2018р. шляхом висування надуманих претензій, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитих послуг охорони, що змусило позивача звернутись з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги охорони за вересень - жовтень 2018року в розмірі 106 943,40 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення та 3% річних.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані до матеріалів справи сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Листом за вих. № 01-10/02 (том 1, а.с. 31) позивач звернувся до відповідача з проханням підписати акти виконаних робіт за послуги, надані позивачем у вересні 2018 р. згідно з договором № КВ 01/01/18 від 01.01.18 р. До листа позивачем додано рахунок на сплату послуг за вересень 2018р., акти надання послуг за вересень 2018р.
Відповідач претензіями за вих. № 25/00-012486 від 02.10.2018р. та за вих. № 25/00-012787 від 04.10.2018р. (том 1, а.с. 32, 35) повідомив позивача про неналежне здійснення останнім зобов'язань по договору, а саме, зазначив, що з 01.09.2018 р. виконавцем здійснюється охорона силами не трьох постів, а двох. Відповідач вимагав від позивача належного здійснення своїх зобов'язань за договором на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р., надати рахунок наданих послуг за вересень 2018 р. за неналежне виконання умов договору за надання послуг фізичної охорони тільки двома постами та зменшити вартість Акта наданих послуг за вересень 2018 р. у зв'язку із наданням послуг фізичної охорони двома постами.
Листом від 05.10.2018 р. за № 25/00-012788 (том 1 а.с. 44-46) відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку із систематичним неналежним виконанням позивачем договірних відносин, не має наміру надалі продовжувати відносини за договором на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р. та на виконання п. 3.2.4 договору повідомив позивача про припинення відносин за даним договором з 18 жовтня 2018 року. Останнім днем просив вважати 17 жовтня 2018 року та надав позивачу два примірники угоди від 05.10.2018 р. про розірвання договору, підписаної та скріпленої печаткою відповідача, та просив підписати та повернути примірник угоди з дотриманням передбачених договором строків.
17.10.2018 р. позивач на претензію відповідача № 25/00-012486 від 02.10.2018 р. надав відповідь за вих. № 17/01 (том 1, а.с. 34), в якій зазначив, що викладені відповідачем в претензії ствердження є безпідставними, нічим не обумовлені, не аргументовані, та жодним чином не підтверджені та не відповідають дійсності. Викладені претензійні вимоги, як зазначив позивач, є ухиленням відповідача від своєчасної і повної оплати за належним чином надані позивачем послуги за договором у вересні 2018 року та подальшим ухиленням від зобов'язань за договором.
У відповіді позивач також зазначив, що у разі існування факту порушення зобов'язань з боку позивача, останній просив надати відповідні підтвердження та доводи, долучити керівника позивача до роботи в комісії та діяти в межах договору, у відповідності до його умов, а саме п. 5, яким передбачена відповідальність виконавця (позивача).
У відповіді позивач вимагав від відповідача провести повний розрахунок за послуги, надані позивачем у вересні 2018 року та додав до відповіді рахунок на оплату.
17.10.2018 р. позивачем надано відповідачу відповідь за № 17/02 на лист за № 25/00-012788 від 05.10.2018 р. (том 1, а.с.38), в якій позивач зазначив, що відповідачем порушено умову договору щодо письмового попередження виконавця (позивача) про одностороннє розірвання договору з ініціативи замовника за 30 днів до дати припинення, порушено строки попередження.
Позивач також повернув відповідачу без погодження та підписання отримані ним 16.10.2018 р. два примірники підписаної, але не скріпленої печаткою відповідача угоду від 05.10.2018 р. про розірвання договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р.
На претензію відповідача за вих. № 25/00-012787 від 04.10.2018р. позивачем також було надано відповідь за № 14/11 від 25.10.2018 р. (том 1, а.с. 37), в якій позивач зазначив про сумлінне, належне та повне виконання ним зобов'язань за договором та вимагав проведення повного розрахунку за послуги, надані позивачем у вересні та жовтні 2018 року.
25.10.2018 р. позивачем було надано відповідь за № 13/11 на лист відповідача за № 25/00-012788 від 05.10.2018 р. (том 1, а.с. 47), в якій він зазначив про безпідставність претензій відповідача та надіслав копію листа - відповіді позивача від 17.10.2018 р. за вих. № 17/02 та докази направлення даного листа на адресу відповідача, а також повернув відповідачу без погодження та підписання, отримані позивачем 19.10.2018 р. ідентичні раніше отримані та повернуті два примірники підписаної, але не скріпленою печаткою відповідача угоди від 05.10.2018 р. про розірвання договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р.
На підтвердження та в обґрунтування позовних вимог, позивачем надано до матеріалів справи копію робочого журналу об'єкта охорони (том 1, а.с.95-174), копії табелю обліку робочого часу та зведеного табелю обліку робочого часу на об'єкті ТОВ «ДБП Ріал Естейт» (м. Київ, вул. Ушинського, 40) за вересень 2018 р. та жовтень 2018 р. (том 1, а.с.175-178).
Відповідно до п. 3.2.2. договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р. замовник має право перевіряти несення служби співробітниками виконавця з відображенням результатів перевірки у робочому журналі, а також віддавати їм вказівки, якщо це не суперечить умовам цього договору та Інструкції (Додаток № 1 до Договору).
В робочому журналі об'єкта охорони, копія якого надана позивачем, будь які результати перевірки відповідачем несення служби співробітниками позивача не відображені.
Посилання відповідача на акти фіксації порушення позивачем умов договору та неналежного надання послуг (том 2, а.с. 7-17) є безпідставними, оскільки вищезазначені акти складені без участі представника позивача і доказів того, що представник позивача викликався для участі у складенні актів фіксації, відповідачем до матеріалів справи не надано.
У листі - відмові від прийняття Акта наданих послуг № 162 від 17.10.2018 р. (вих. № 25/00-013450 від 29.10.2018 р., том 1, а.с. 39-40) відповідач посилається на те, що факт порушення позивачем п. 1.1. договору (не повна кількість цілодобових постів) підтверджується наявними відеозаписами з камер відео спостереження за період з 01.09.2018 р. - 17.10.2018 р. Проте, таких доказів до матеріалів справи відповідач не надав.
У вищезазначеному листі відповідач також зазначив, що зафіксовані випадки, коли працівники виконавця просто спали на посту, чи взагалі були відсутні на посту «охорони», в той момент, коли вони повинні були сумлінно нести службу та виконувати належним чином умови договору. Відповідач зазначив, що факт порушення підтверджується наявними відеозаписами з камер відеоспостереження, але таких доказів відповідач суду не надав.
Відповідач у листі за вих. № 25/00-013450 від 29.10.2018 р. (том 1, а.с. 39-40) зазначив, що в результаті систематичного порушення умов договору, неналежного виконання своїх зобов'язань з боку позивача, а також бездіяльності працівників виконавця, 09 вересня 2018 р. на території об'єкту у відношенні майна замовника був чинений злочин проти власності, передбачений ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що є грубим порушенням умов договору про охорону об'єкту. Наслідком неналежного виконання виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором та грубе порушення його умов, стало скоєння вищевказаного злочину на території об'єкту, що завдало замовнику прямих збитків на загальну суму 43 933,33 грн.
Відповідач також зазначив, що обхід об'єкта замовника, що входить до зобов'язань виконавця за договором, також не здійснювався належним чином, а у період з 10:00год. 08.09.2018 р. до 13:00 год. 09.09.2018 р., тобто, на момент скоєння злочину, як встановили органи досудового розслідування, взагалі не проводився.
У претензії до позивача за вих. № 25/00-011752 від 10.09.2018 р. (том 1, а.с.70) відповідач зазначає, що у результаті проведення огляду приміщення, у якому був скоєний злочин, слідчо-оперативною групою Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві та представником відповідача, було встановлено факт відсутності товарно-матеріальних цінностей. Загальна сума збитків, спричинених замовнику, становить 43 933, 33 грн.
Відповідач у претензії також зазначає, що на момент скроєння злочину на об'єкті замовника несло службу чомусь один пост охорони, замість трьох. Після проведення комісією замовника внутрішнього моніторингу виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором у період з 10:00 год. 08.09.2018 р. до 13:00 год. 09.09.2018 р., було виявлено, що на момент скоєння злочину на об'єкті на одному посту охоронник просто спав, а на другому пості взагалі не перебувало працівників виконавця, які сумлінно повинні були нести службу та виконувати належним чином умови даного договору. Обхід об'єкта замовника, що входить в зобов'язання за договором, взагалі не здійснювався у період з 10:00 год. 08.09.2018 р. до 13:00 год. 09.09.2018 р., хоч повинен був здійснюватися кожну годину.
У претензії за № 25/00-011752 від 10.09.2018 р. відповідач вимагав від позивача відшкодувати збитки, спричинені відповідачу у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань виконавцем за договором на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р. у розмірі 43 933, 33 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок замовника у строк 3 банківські дні з моменту отримання даної вимоги.
Суд зазначає, що вищезазначені твердження відповідача не підтверджені матеріалами даної справи. Докази того, що факти неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по договору зафіксовано працівниками відповідача або працівниками відповідача за участю слідчо-оперативної групи Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи відсутні також докази того, що для фіксування зазначених відповідачем фактів викликався представник позивача.
Крім того, відповідно до п. п. 5.3 договору № КВ 01/01/18 на охорону об'єкта від 01.01.2018 р. факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт з вини виконавця встановлюється органами дізнання, слідства або судом.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що крадіжка на об'єкті, який охоронявся позивачем, скоєна з вини останнього (в результаті неналежного виконання позивачем зобов'язань по договору).
Посилання відповідача на Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.09.2018 р., номер кримінального провадження: 12018100090010380, правова кваліфікація: ст. 185 ч. 3 КК України та на лист Національної поліції України Головного управління національної поліції у м. Києві Солом'янського управління поліції №3721/25/55 від 21.03.2019 р. (том 2, а.с.5-6) є безпідставним, оскільки вони констатують внесення відомостей про факт скоєння крадіжки, а не встановлення вини позивача (неналежного виконання зобов'язань по договору на охорону об'єкта).
Відповідно до п. 5.1. договору виконавець несе матеріальну відповідальність за збитки, що спричинені замовнику внаслідок неналежного здійснення своїх зобов'язань за договором, у відповідності з діючим законодавством, у розмірі документально підтвердженої суми збитків.
Згідно п. 5.4. договору розмір збитків, що завдані замовнику, визначається комісією за участю виконавця та підтверджується відповідними документами та розрахунками.
Відповідно до п. 2.2.9 договору замовник зобов'язується залучати виконавця до роботи в комісії щодо встановлення розмірів майнових збитків, а виконавець згідно п.3.1.4. договору має право приймати участь у роботі комісії по обстеженню об'єкта для встановлення розмірів майнових збитків, спричинених замовнику через неналежне здійснення виконавцем зобов'язань за договором.
Доказів того, що комісією було встановлено розмір збитків, спричинених відповідачу через неналежне виконання зобов'язань по договору позивачем, до матеріалів справи відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до п. 5.5 договору відшкодування виконавцем збитків здійснюється за поданням замовником постанови органу дізнання, слідства або вироку суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт з вини виконавця.
Такі докази в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивачем доведено, що зобов'язання з охорони об'єкта по вул. Ушинського, 40 у м. Києві виконувались ним належним чином, що не спростовано відповідачем.
Натомість, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного внесення плати за послуги охорони відповідно до п. 2.2.10 договору і оплату за надані позивачем послуги з охорони об'єкта за вересень 2018 р. та жовтень 2018 р. не здійснив.
Згідно п. 4.3. договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування погодженої сторонами та визначеної у рахунку-фактурі суми на поточний рахунок виконавця в термін до 10 календарних днів після дати підписання актів виконаних робіт.
Відповідно до п.4.4 договору по закінченню поточного місяця виконавець до першого числа наступного місяця надає замовнику два примірника Акта приймання наданих послуг. Замовник до 5-го числа наступного місяця зобов'язаний підписати Акт і повернути один примірник виконавцю, або направити виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.
Оскільки відповідач не надав суду доказів неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором, суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання актів приймання наданих послуг № 151 від 30.09.2018 р. (за вересень 2018 р.) та № 162 від 17.10.2018 р. (з 01-17.10.2018 р.) є безпідставною.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 106 943,40 грн., з них за вересень 2018р. - 68 688,00 грн., за жовтень 2018р. - 38 255,40 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що відповідно до табелю облікового робочого часу на об'єкті ТОВ «ДБП Ріал Естейт» за вересень 2018р. та жовтень 2018р. (том 1, а.с.175-178), з врахуванням вартості одного поста охорони за 1 годину роботи, передбаченого п. 4.1 договору, сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018р. за вересень 2018 р. становить 68 624, 4 грн., за жовтень 2018 р. - 38 255, 40 грн. Всього сума заборгованості відповідача становить 106 879, 80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 109 229,86 грн. по договору на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018р. підлягає частковому задоволенню у сумі 106 879,80 грн., як така, що обґрунтована та підтверджена наявними в справі доказами.
В задоволенні решти вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 4.5 договору у випадку ненадходження коштів за надані послуги до закінчення наступного місяця виконавцем нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у зазначений період.
Позивач відповідачу нарахував пеню у розмірі 2 032,41 грн. за період з 01.11.2018р. по 30.11.2018р.
Судом здійснено перерахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" на суму 68 624,40 грн. боргу (за вересень 2018 р.) за період з 01.11.2018р. по 30.11.2018р. Сума пені становить 2 030,53 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Позивач відповідачу нарахував 254,05 грн. 3% річних за період з 17.10.2018р. по 30.11.2018р.
Судом здійснено перерахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" на суму 68 624,40 грн. боргу (за вересень 2018 р.) за період з 17.10.2018р. (кінцевий термін виконання зобов'язання по оплаті за вересень 2018 р. - 16.10.2018 р.) по 30.11.2018р. Сума 3% річних становить 253,82 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 032,41 грн. пені та 254,05 грн. - 3% річних підлягають задоволенню судом частково в сумі 2 030, 53 грн. пені та 253, 82 грн. - 3% річних. В решті вимог позивачу слід відмовити.
Посилання відповідача у запереченнях на відповідь на відзив на те, що позивач не надав доказів, якими він підтверджує свою відповідність ліцензійним умовам, а саме, доказів, що охоронці, які були залучені позивачем до надання послуг з охорони об'єкту відповідача, перебувають у штаті позивача та відповідають кваліфікаційним вимогам, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 960 від 18.11.2015 р. «Про затвердження ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», суд вважає безпідставним, оскільки відповідач при укладенні договору не був позбавлений права перевірити наявність у позивача всіх необхідних документів. Крім того, відповідач мав право вибору виконавця на ринку надання послуг охорони.
Проте, відповідач приймав послуги від позивача та оплачував їх за період з січня 2018 р. по серпень 2018 р.
Є безпідставним також і посилання відповідача на те, що договір на охорону об'єкта № КВ 01/01/18 від 01.01.2018 р. є неукладеним, оскільки позивачем до матеріалів справи не надана Інструкція щодо організації охорони об'єкта (далі - Інструкція), яка передбачена п. 1.2. договору, є Додатком № 1 до договору, і яка складається виконавцем і узгоджується з замовником, з огляду на наступне.
Позивач умову договору щодо складення ним Інструкції та узгодження її з відповідачем не виконав.
В свою чергу, відповідач відповідно до п. 2.2.1 договору зобов'язався погодити з позивачем розроблену Інструкцію, чого зроблено не було. Відповідач приймав та оплачував надані позивачем послуги без претензій щодо відсутності Інструкції.
Таким чином, позивачем та відповідачем у відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України досягнуто згоди щодо умови договору про наявність Інструкції (додатку №1 до договору), але сторони не виконали цю умову. Невиконання сторонами істотної умови договору не свідчить про те, що договір є неукладеним.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБП РІАЛ ЕСТЕЙТ", вул. Зінківська, 6, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 32766311, АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, р/р НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕВЛАР-ГРУП", бульвар Шевченка, буд. 419, кв. 13, м. Черкаси, 18006, ЧГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 354347, р/р НОМЕР_2 - 106 879,80 грн. - основного боргу, 2 030,53 грн. - пені, 253,82 грн. - 3% річних, 1 762,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову - відмовити.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Солодюк О.В.