65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2127/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Ловга І.С., розглянувши у підготовчому засіданні справу №916/2127/18
за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (67560, Одеська область, Лиманський район, с. Красносілка, вул. Набережна, 87А, код ЄДРПОУ 04379657);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка, вул. Механізаторська,38, код ЄДРПОУ 37519346);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "НІК РІЗОТ" (33000, м. Полтава, вул. Героїв Небесної Сотні, 13, офіс 303/1, код ЄДРПОУ 33386572);
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
за участю представників сторін:
від прокурора: Бондаревський О.М. за посвідченням;
від позивача: Мєлков О.С. за довіреністю;
від відповідача: Баранчук Л.М. адвокат;
від третьої особи: не з'явився;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. у задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "НІК РІЗОТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відмовлено у повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.09.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. скасовані, справу №916/2127/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019р., справу №916/2127/18 передано на розгляд судді Степанової Л.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019р. справу №916/2127/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
У підготовчому засіданні від 12.11.2019р. представник відповідача надав до суду заяву про застосування строку позовної давності та пояснення по справі.
В підготовчому засіданні від 12.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 05.12.2019р. о 10:20.
У підготовчому засіданні від 05.12.2019р. представник позивача надав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
В підготовчому засіданні від 05.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 19.12.2019р. о 10:20.
В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. було оголошено перерву на 24.12.2019р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 24.12.2019р. о 12:40.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Верховним Судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Погодившись із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019р. прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду на 24.03.2020р. о 11:00.
У справі №916/2127/18 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та те, що як у справі №916/2127/18, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, дійшов висновку про зупинення провадження у справі №916/2127/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №916/2127/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "НІК РІЗОТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Повний текст ухвали підписано 26 грудня 2019р.
Ухвала набирає чинності 24.12.2019р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.В. Степанова