26 грудня 2019 року Справа № 915/1853/19
м.Миколаїв
За позовом: державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 (код ЄДРПОУ 24584661),
в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона (код ЄДРПОУ 20915546),
до відповідача: виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 48 (код ЄДРПОУ 20910974),
про: стягнення 5156365,59 грн, -
Суддя Ткаченко О.В.
За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.
У підготовчому засіданні присутні:
Від позивача: Кравченко А.М.
Від відповідача: Миськів С.О.
СУТЬ СПОРУ: 07.08.2019 року державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 32/12739 від 23.07.2019 року до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про стягнення грошових коштів у сумі 5156365,59 грн. в якості компенсаційних витрат від реалізації теплової енергії за тарифами нижче економічно обґрунтованого рівня.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на необґрунтовану, на думку позивача, відмову відповідачем у встановленні нових тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, яка була оформлена листом від 06.09.2018 № 15/02-34/2570. В результаті вказаної відмови позивач вказує на понесені ним збитки від сплати неврахованої в тарифі рентної плати за спеціальне використання води у структурі діючих тарифів на централізоване водопостачання в сумі 1631276,29 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2019 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2019 о 15 год. 30 хв.
(суддя Алєксєєв А.П.)
Ухвалою суду від 13.09.2019 справу №915/1853/19 прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17 жовтня 2019 року об 11:00.
Проте у зв'язку зі знаходженням судді Ткаченка О.В. у відпустці підготовче засідання по справі № 915/1853/19, призначене на 17.10.2019 об 11:00, не відбулось, про що складено повідомлення від 17.10.2019.
30.09.2019 до суду від відповідача надійшов відзив, за змістом якого відповідач вважає, що рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 19.12.2019 № 332 «Про встановлення тарифу на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання), яку надає відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в місті Южноукраїнську» встановлено економічно обґрунтований тариф на послуги теплопостачання. Відповідач посилається на невідповідність заявленої позивачем вимоги про відшкодування втрат ліцензіатів (підприємств) вимогам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», а також вимогам затвердженого наказом Міністерства з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12.09.2018 № 239 «Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», оскільки відповідачем в термін до 12.01.2019 не був наданий до виконавчого комітету Южноукраїнської ради розрахунок розміру втрат ліцензіатів у розрізі складових тарифу.
Ухвалою суду від 25.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 19 листопада 2019 року о 15 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 19.11.2019 підготовче засідання призначено на 09 грудня 2019 року об 11:30.
Проте у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка О.В. у відпустці підготовче засідання по справі № 915/1842/19, призначене на 09.12.2019 об 11:00, не відбулось, про що складено повідомлення від 09.12.2019.
25.11.2019 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 20.11.2019 вих.№ 21/02-34/4000 про закриття провадження у справі, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 10.12.2019 учасникам справи повідомлено, що судове засідання відбудеться 20 грудня 2019 року о 11:30.
Позивачем 20.12.2019 до суду подано відповідь на відзив, за змістом якої він вважає, що дії виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області порушили права та інтереси державного підприємства та, посилаючись на ст. 147 ГК України, вказує, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав органами державної влади або органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
У підготовчому засіданні 20.12.2019 було оголошено перерву до 26.12.2019 об 11:00.
У підготовчому засіданні 26.12.2019 представник відповідача просив задовольнити його клопотання про закриття провадження у справі.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував.
У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 26.12.2019 судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив наступні обставини.
Положеннями статті 20 ГПК України встановлено юрисдикцію господарських судів, зокрема, а саме господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та ЇЇ посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом у підготовчому засіданні встановлено та учасниками справи підтверджено, що 19.12.2018 за № 332 Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області було прийнято рішення «Про встановлення тарифу на теплову енергію (виробництво, транспортування ат постачаня), яку надає відокремлений підрозділ "Южноукраїнська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в місті Южноукраїнську».
Проте, на думку позивача, вказаним рішенням відповідача не встановлено економічно обґрунтованого тарифу на теплову енергію у м. Южноукраїнську, внаслідок чого позивач вказує на понесені ним збитки у загальному розмірі 5156365,59 грн.
Як встановлено судом, Господарський кодекс України у відповідності до статті 12 передбачає, що основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної цінової політики у межах повноважень, визначених законом.
Частина 1 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI передбачає, що «Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку».
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 «Про затвердження Ліцензійнийх умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання», тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, які не підпадають під регулювання НКРЕКП, встановлюються органами місцевого самоврядування.
Стаття 147 Господарського кодексу України, визначає, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом, а збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
З огляду на наведене нормативне регулювання суд доходить до висновку, що Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, встановлюючи тарифи на теплову енергію, реалізує державну політику у сфері ціноутворення на теплову енергію, а тому є суб'єктом владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
Справою адміністративної юрисдикції у відповідності до п.1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Заявлена позивачем вимога про стягнення збитків з суб'єкта владних повноважень є похідною позовною вимогою від фактичної вимоги визнати протиправним рішення відповідача щодо встановлення, на його думку, економічно необґрунтованих тарифів. Проте господарський суд позбавлений повноважень визнавати протиправними бездіяльність або рішення суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене та керуючись приписами ч. 5 ст. 21 КАС України дана позовна заява має розглядатись виключно уповноваженим адміністративним судом та не може розглядатись господарським судом за правилами господарського судочинства.
Пунктом 1 частини 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 231, ст. 234 ГПК України, господарський суд,-
1. Провадження у справі закрити.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 256, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Cуддя О.В. Ткаченко