вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2505/19
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі Денисевич К.Ю., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ) до Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича (Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха) про стягнення 6121,12 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Дядик Н.А. - посвідчення №000409 від 21.01.2019;
від відповідача: не прибув.
Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) подало до господарського суду позов до Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича (далі - відповідач) про стягнення 6121,12 грн.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 05.07.2016 в частині оплати вартості наданих послуг по облаштуванню та утриманню місця.
Ухвалою від 30.10.2019 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників провадження. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 29.11.2019 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 09.12.2019 (включно).
21.11.2019 до суду від Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича надійшов відзив на позовну заяву від 20.11.2019, відповідно до прохальної частини якого було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 22.11.2019 Господарський суд Київської області клопотання Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задовольнив, розгляд справи №911/2505/19 ухвалив здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначив на 05.12.2019.
02.12.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 29.11.2019.
В судових засіданнях від 05.12.2019 та 19.12.2019 Господарський суд Київської області оголосив перерви до 19.12.2019 та 26.12.2019 відповідно.
Після перерви представник позивача в судовому засіданні 26.12.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 29.11.2019.
Відповідач в засідання суду не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до відзиву на позовну заяву від 20.11.2019 відповідач проти позову заперечив у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
05.07.2016 між Комунальним підприємством "Міський магазин" (далі - сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем Одноволиком Олексієм Сергійовичем (далі - сторона 2) було укладено договір № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (далі - договір).
Відповідно до умов договору сторона 2 на підставі протоколу про результати торгів від 16.06.2016 №37 отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується у визначеному згідно з пунктами 1.2 та 1.3 цього договору місці (далі - місце), відповідає вимогам, що зазначені в п.1.4 цього договору та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а сторона 1 надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором (п.1.1). Місце визначене відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.09.2015 №952/від 23.07.2015 №731/від 27.04.2016 №291 (п. 1.2). Місце знаходиться за адресою: провулок Будівельників, буд. 2/8 (п. 1.3). Функціональне призначення: гарачі напої (пп. 1.4.1 п. 1.4). Загальна площа: 4 кв.м (пп. 1.4.2 п. 1.4). Опис архетипу (типової констукції): візок (пп. 1.4.3 п. 1.4).
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору загальна плата за облаштування та утримання місця визначена за результатами торгів, затверджених протоколом про результати торгів від 16.06.2016 №37, складає суму в розмірі 8777,28 грн, в тому числі ПДВ 1462,88 грн, за дванадцять місяців. Починаючи з дати укладення цього договору плата за облаштування та утримання місця за один місяць складає суму в розмірі 731,44 грн, в тому числі ПДВ 121,91 грн.
У відповідності до п.п. 2.5 - 2.9 договору передбачено, що плата за облаштування та утримання місця, зазначена в п.2.2 цього договору, сплачується стороною 2 на рахунок сторони 1 щомісячно, починаючи з другого місяця дії цього договору протягом перших п'яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу в розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов'язковим підписанням акта приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п'яти робочих днів з дня настання наступного місяця. Гарантійний внесок, який був внесений стороною 2 для участі в торгах, першочергово зараховується як частина або вся сума авансового платежу, зазначеного в п. 2.7 цього договору, а залишок, якщо лишився, зараховується як частина плати за цим договором в наступний черговий платіж (наступні чергові платежі). Якщо сума гарантійного внеску є меншою авансового платежу, сторона 2 зобов'язана сплатити обсяг коштів, яких не вистачає, в строк, зазначений в п.2.7 цього договору. Гарантійний внесок, який був внесений стороною 2 для участі в торгах, складає суму в розмірі 15000,00 грн. Зобов'язання сторони 2 по сплаті плати за облаштування та утримання місця забезпечуються у вигляді авансового платежу в розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за три місяці, а саме: сторона 2 сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання цього договору, а сторона 1 зараховує авансовий платіж як плату за облаштування та утримання місця за перший та два останніх місяці строку дії цього договору. Ненадання чи несвоєчасне надання в строк, зазначений в п. 2.5 цього договору, підписаного стороною 2 акту приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця, сторони трактують як згоду прийняття стороною 2 послуг за цим договором належним чином і в повному обсязі та стверджують, що сторона 2 погоджується зі своїми фінансовими зобов'язаннями по розрахункам за надані послуги з облаштування та утримання місця. У випадку, якщо гарантійний внесок, який був внесений стороною 2 для участі в торгах, є більшим, ніж загальна сума цього договору, різниця повертається стороні 2 протягом двадцяти одного робочого дня з дня підписання сторонами цього договору.
Приписами пп.3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 договору сторони погодили, що сторона 1 зобов'язана, зокрема, забезпечити стороні 2 можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, зазначеному в п. 1.1 цього договору, та забезпечити облаштування та належне утримання місця. В свою чергу, відповідно до пп.3.4.1 п. 3.4 сторона 2 зобов'язана, зокрема, вносити своєчасно та в повному обсязі плату за облаштування та утримання місця на відповідний рахунок сторони 1 згідно з реквізитами, зазначеними в главі 13 цього договору, у розмірі, строки та на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 4.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 05.07.2016 до 04.07.2017, а в частині сплати стороною 2 плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов'язань.
Згідно з п. 4.2 договору протягом п'яти робочих днів після закінчення кожного місяця протягом строку дії цього договору сторони підписують відповідний акт приймання-передачі послуг.
За несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця сторона 2 сплачує на користь сторони 1 пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (п. 5.1 договору).
За п.9.2, пп. 9.3.5 п. 9.3, п. 9.5 договору визначено, що одностороння відмова від цього договору не допускається, крім випадків, передбаченими п. 3.1.3 та 9.5 цього договору. Договір припиняється в разі, зокрема, невиконання або систематичного неналежного виконання сторонами умов цього договору, в тому числі не виконання стороною 2 п.п. 2.5-2.7, 3.4.1, 3.4.2, 3.4.6 цього договору. За наявності підстав для розірвання договору, зазначених у п. 9.3 цього договору, сторона 1 має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом направлення стороні 2 не менше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору письмового повідомлення із зазначенням підстав розірвання, а засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, що розміщується згідно з цим договором, підлягає демонтажу (переміщенню) з місця за рахунок сторони 2 протягом 2х календарних днів з дня отримання стороною 2 відповідного письмового повідомлення.
Як зазначено у позовній заяві та відповіді на відзив, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем 13.06.2016 було сплачено гарантійний внесок на суму 15000,00 грн, що не заперечується позивачем. 13.07.2016 відповідачу було повернуто частину сплаченого ним гарантійного внеску у розмірі 10611,36 грн.
Позивач вказав, що відповідач в порушення п. п. 2.5, 2.7 договору не виконав в повному обсязі зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за облаштування та утримання місця, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по договору за 6 місяців (з лютого по липень 2017 року) на суму 4388,64 грн.
Зважаючи на наявність заборгованості, позивач письмово звертався до відповідача з претензією від 05.09.2017 вих. № 295-1275 про сплату боргу за договором № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 05.07.2016, проте про результати розгляду претензії позивач відповідачем не повідомлявся.
В обгрунтування суми боргу відповідача за надані йому послуги по облаштуванню та утриманню місця, позивач надав до суду бухгалтерську довідку, що підтверджує суму заборгованості у розмірі 4388,64 грн, та копії актів надання послуг, складені та підписані між сторонами на виконання умов договору № ДН-П-00204/1083 від 05.07.2016 за період з липня 2016 року по липень 2017 року. Як зазначено позивачем, зміст підписаних відповідачем актів ним не оскаржувався, однак попри це відповідач плати за облаштування та утримання місця не вносив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач згідно з відзиву на позовну заяву проти позову заперечив з тих мотивів, що обставини, зазначені у поданій позивачем до суду позовній заяві, на його думку, не відповідають дійсності, відтак відсутні будь-які законні підстави для стягнення заборгованості.
Відповідач вказав, що сума сплаченого ним гарантійного (авансового) внеску перевищує суму платежу по договору за ненадані йому послуги по облаштуванню та утриманню місця у заявлений позивачем до стягнення період, що торговельне місце ним не використовувалося з незалежних від нього причин, на підтвердження чого ним було подано до відзиву на позов заяви від 02.09.2016 та від 30.03.2017, які адресовані позивачу та ним отримані, в яких відповідач повідомляє про неможливість провадження підприємницької діяльності на місці, що вказане у договорі № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 05.07.2016, з тих причин, що останнє розташоване на території розважального центру "КосМікс". Відповідно до поданої заяви від 02.09.2016 (вх. № 75 від 02.09.2016) відповідач просив перемістити його торгове місце, а також продовжити договір на період, коли він не міг здійснювати господарську діяльність, а у разі відмови - розірвати договір та повергнути йому сплачені авансом кошти у розмірі 4388,64 грн за 6 місяців користування місцем.
Окрім того, відповідач подав до суду лист позивача від 05.04.2017 вих. № 295-391, наданий у відповідь на лист від 30.03.2017, зі змісту якого вбачається, що в ході опрацювання заяви, позивачем було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, пров. Будівельників, 2/8, де виявлено, що розміщення (встановлення) засобу ДН-П-00204 унеможливлено відсутністю умов у зв'язку з тим, що місце розташування даного засобу знаходиться на території торговельного центру "КОСМІКС". Також було встановлено можливість перенесення засобу на вул. Попудренка, 12/43 поза зонами обмежень в комплексній схемі згідно з доданою фотофіксацією. Оскільки відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 300 від 02.04.2015 спірні питання щодо проведення торгів та розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві вносяться на розгляд Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійсненняпідприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, або в судовому порядку, позивач запропонував відповідачу внести порушене ним у листі від 30.03.2017 питання на розгляд Комісії.
Щодо актів наданих послуг, які долучені в якості додатків до позовної заяви, відповідач зазначив, що не підписував останні, що свідчить про їх спірність. Окрім того, відповідач заперечив отримання претензії №19/16 від 05.09.2017, яку нібито направив позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, чим стверджує про порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору.
Слід зазначити, що спір у справі виник внаслідок неналежного (як стверджує позивач) виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за надані позивачем послуги з облаштування та утримання місця торгівлі, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6121,12 грн, з яких 4388,64 грн основної заборгованості, 858,73 грн інфляційних втрат, 295,38 грн 3% річних та 578,37 грн пені.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку до наступних висновків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 05.07.2016 є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 було затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (далі - Порядок 1), які визначають загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України.
Відповідно до п. 9 Порядку 1 торговельні об'єкти розміщуються в установленому порядку.
За п. 30 Порядку 1 продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється із розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.
У відповідності до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 369 від 08.07.1996 було затверджено Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі (далі - Правила).
Згідно з п. 3 Правил роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Відповідно до п. 16 Правил розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється суб'єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.
З метою врегулювання питань провадження підприємницької діяльності шляхом використання засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а також упорядкування розміщення таких засобів і об'єктів торгівлі на території міста Києва, в межах функцій органу місцевого самоврядування Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 300 від 02.04.2015 було затверджено Порядок розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві (далі - Порядок 2).
Відповідно до п. 3 Розпорядження про затвердження Порядку №300 від 02.04.2015 розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва здійснюється відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та схеми розміщення об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, розроблених з урахуванням Зонування розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві та затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За п. 4 вищезазначеного Розпорядження право на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі виборюється на торгах.
Самовільно розміщені (встановлені) засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають демонтажу (переміщенню) в порядку, визначеному Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (п. 5.2. Порядку 2).
Відповідно до п. 5 Розпорядження суб'єкти господарювання, визначені переможцями торгів, здійснюють розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва після укладення договору щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі відповідно до Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, затвердженого пунктом 1 цього розпорядження, та договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою відповідно до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та пункту 4 рішення Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 №56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради".
У відповідності до п. 6 Розпорядження Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) визначено замовником робіт з облаштування та утримання місць для розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, організатором торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та уповноважено останнього за результатами зазначених торгів укладати договори із суб'єктами господарювання щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.
Як встановлено судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що відповідач на підставі протоколу про результати торгів від 16.06.2016 №37 отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується за адресою: провул. Будівельників, 2/8 та отримує послуги з облаштування та утримання місця, а позивач надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором, зокрема, забезпечує відповідачу можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, зазначеному в цьому договорі, забезпечує облаштування та належне утримання місця.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги укладений між сторонами договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, на позивача, як виконавця за договором, покладається обов'язок з доведення належними та допустимими доказами факту надання відповідачу обумовлених договором послуг: 1) забезпечення відповідачу можливості провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі; 2) забезпечення облаштування та належного утримання місця торгівлі.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 ГК України.
Обґрунтовуючи заявлені у суді позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором в частині здійснення оплати за послуги надані позивачем по облаштуванню та утриманню місця торгівлі у період з лютого по липень 2017 року, при цьому відповідач заперечив взагалі сам факт надання таких послуг, посилаючись на відсутність можливості користування місцем.
В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують обставини повідомлені відповідачем щодо неможливості проведення господарської діяльності з продажу гарячих напоїв в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі за адресою: провул. Будівельників, 2/8, і позивач ці обставини визнає у листі від 05.04.2017 вих. № 295-391, однак, посилаючись на долучені до позовної заяви акти наданих послуг, суперечить собі та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з облаштування та утримання місця торгівлі, які нібито були надані відповідачу.
Суд зазначає, що п. п. 2.5 та 4.2 договору передбачено, що доказом виконання позивачем зобов'язань за умовами договору є підписаний між сторонами акт приймання-передачі послуг, який складається протягом п'яти робочих днів після закінчення кожного місяця протягом строку дії цього договору. Разом з тим, умовам договору сторони не визначено на кого саме покладено обов'язок по складенню акту та у який спосіб акт надсилається чи надається стороні на підпис.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт отримання від позивача та відповідно підписання ним актів наданих послуг з огляду на невиконання позивачем зобов'язань по забезпеченню відповідачу можливості провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі у місці, зазначеному в договорі, та забезпеченні облаштування та належного утримання цього місця.
При цьому, позивач доказів надіслання відповідачу чи отримання ним актів до справи не подав, тому приписи п. 2.8 договору до спірних правовідносин не застосовуються.
До того ж, у суду є сумніви щодо підписання відповідачем долучених позивачем до справи актів наданих послуг, оскільки огранолептично вбачається, що підписи, які містяться на актах, відрізняються від підписів відповідача, проставлених на першій та другій сторінці паспорта відповідача та останній сторінці договору № ДН-П-00204/1083 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 05.07.2016.
Окрім іншого, суд зазначає, що позивачем не було надано до суду, окрім актів, жодного іншого належного та допустимого доказу на підтвердження факту надання відповідачу будь-яких з перелічених у договорі послуг за спірний період, як-то акту огляду місця торгівлі, фотофіксації місця торгівлі, журналів обліку робочого часу працівників, які безпосередньо виконували облаштування місяця торгівлі, договорів, укладених відповідачем з організаціями щодо забезпечення його послугами електроенергії тощо чи доказів оплати таких спожитих послуг за спірний період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено до позовної заяви лише власний розрахунок (бухгалтерську довідку) суми боргу, стягнення якого є предметом позовних вимог, який з урахуванням норм ГПК України не є належним та допустимим доказом на підтвердження викладених позивачем обставин, а є виключно суб'єктивним відображенням міркувань позивача щодо предмета спору.
Оскільки правовідносини сторін з приводу предмета спору виникають в даному випадку саме з договору між сторонами про надання послуг та з факту надання таких послуг позивачем, отже суд дійшов висновку, що складання актів наданих послуг, за відсутності інших належних доказів виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин щодо оплати боргу, стягнення якого є предметом спору в даній справі. За відсутності документального підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг відсутні підстави вважати відповідача таким, що порушив договірне зобов'язання з оплати таких послуг. При цьому, суд вказує, що відповідачем у заяві від 02.09.2016 (вх. № 75 від 02.09.2016) ставилося питання повернення сплаченої ним за умовами договору суми авансового платежу за послуги, які не були надані, однак позивач відповіді на таке звернення відповідача так не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича про стягнення 4388,64 грн основної заборгованості, оскільки докази, подані відповідачем на спростування обставин виконання позивачем договірних зобов'язань по забезпеченню облаштування та належного утримання місця, належного для розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі відповідача, є більш вірогідними, ніж докази, подані позивачем, на підтвердження цих обставин.
З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, позовні вимоги про стягнення з відповідача 858,73 грн інфляційних втрат, 295,38 грн 3% річних та 578,37 грн пені, як похідні вимоги, також задоволенню судом не підлягають.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Одноволика Олексія Сергійовича 6121,12 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повне рішення складено: 26.12.2019.
Суддя В.М. Антонова