ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
26.12.2019Справа № 910/18544/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Вишгородської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбудсервіс»
про визнання укладеним додаткових угод до Договорів про пайову участь
Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбудсервіс» про визнання укладеним додаткових угод до Договорів про пайову участь.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання укладеними додаткових угод до двох не пов'язаних між собою Договорів про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 35 від 16.05.2014 та № 42 від 24.09.2019.
Отже, підставами даного позову є 2 окремі правочини, які становлять два самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.
При цьому, укладення обох правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об'єднання таких вимог.
Так, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину, відповідність їх вимогам закону, мають бути встановлені обставини щодо наявності/відсутності підстав для визнання укладеними додаткових угод до кожного із правочинів; оцінено зміст додаткових угод, які позивач просить визнати укладеними; тобто фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин кожного окремого із 2 договорів.
Також, суд зазначає, що наявність Акту ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Вишгородської міської ради за період з 01.01.2013 по 01.04.2016 № 08-21/18, якою оцінено правовідносини позивача та третіх осіб не свідчить про можливість об'єднання всіх спорів між позивачем та третіми особами в одне провадження, зокрема даних позовних вимог та не свідчить про пов'язаність вимог доказами.
Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Суд також зазначає, що об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, порядок об'єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Таким чином, позовна заява Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбудсервіс» про визнання укладеним додаткових угод до Договорів про пайову участь підлягає поверненню.
Згідно із ч. 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбудсервіс» про визнання укладеним додаткових угод до Договорів про пайову участь повернути.
2. Ухвала набирає законної сили 26.12.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова