ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2019Справа № 910/8095/19
За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 298 893, 30 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Вегера А.В.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 298 893, 30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної доставки вантажу до пункту призначення, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу штраф відповідно до статті 116 Статуту залізниць України. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/8095/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що:
- позивачем неправильно здійснено розрахунок штрафу за накладними № 45224938, 45548492, 45675402, 45731122, 45821113, 45901527, 46021838, 46021873, 46662714, 46682688, 46976411, 47039037, 47131388, 48062665, 48062699, 48133698, 48137681, 48138382, 48139414, 48306344, 48828537, 53797825, 53816567, 53816658, 53932208, 48269294, оскільки штраф на підставі ст. 116 Статуту залізниць України повинен розраховуватися, виходячи з суми провізної плати, яка зазначена в графі 31 залізничної накладної, без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані. Відповідач посилається на п. 3 Загальних положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, та зазначає, що провізна плата - це державно врегульований тариф, який нараховується відповідно до Збірника. При цьому, на думку відповідача, такі складові як компенсація витрат на перевезення у порожньому вагоні власних вагонів перевізника та плата за використання власних вагонів перевізника є послугами, пов'язаними з перевезеннями вантажів, які надаються за вільними тарифами та мають стягуватися на договірних засадах. Відтак, відповідач стверджує, що нарахування позивачем штрафу на загальну суму платежів, сплачених за перевезення вантажу, є неправомірним;
- позивачем неправомірно нараховано штраф в сумі 1 815, 00 грн. по накладній № 48077549 від 29.01.2019, оскільки прострочення терміну доставки вантажу склало 1 добу, за що відповідно до статті 116 Статуту залізниць України штраф не нараховується;
- позивачем неправомірно нараховано штраф в сумі 6 255, 88 грн. за накладними № 48469621, 48469639, 48469589, оскільки невраховано, що затримка вантажу на шляху спрямування виникла не з вини залізниці, що підтверджується відповідними комерційними актами.
03.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач вказує на те, що до провізної плати, погодженої сторонами, входять три компоненти, а саме плата за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника та плата за використання вагонів перевізника, а тому сума штрафу, заявлена до стягнення, розрахована правомірно та обґрунтовано. Також позивач звертає увагу на те, що нестача вантажу не може бути розцінена як поважна причина затримки.
16.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив. Крім того, у запереченнях на відповідь на відзив відповідачем викладено клопотання про зменшення розміру штрафу до 50%.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2019 підготовче засідання відкладено на 22.10.2019 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/8095/19 до судового розгляду по суті на 13.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2019 судове засідання відкладено на 11.12.2019 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2019 року.
Представники сторін у судове засідання 24.12.2019 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 24.12.2019 року суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи наведені приписи Господарського процесуального кодексу України, суд має право зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
З аналізу положень п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.
Отже, вищевказаною нормою процесуального права забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права або не менш важливих питань юрисдикції певних спорів.
При цьому, провадження у справі має зупинятись з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.
Судом встановлено, що предметом заявлених позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача штрафу на підставі статті 116 Статуту залізниць України, розрахунок якого здійснено позивачем виходячи з розміру провізної плати, зазначеної у п. 3.2. укладеного між сторонами Договорі. Тобто, уклавши Договір, сторони домовилися про порядок визначення вартості послуги перевезення, зокрема про те, що плата за перевезення вантажу складається з трьох компонентів, кожен з яких є складовою вартості однієї послуги - перевезення за договором. Тобто, компенсація витрат на перевезення у порожньому вагоні власних вагонів перевізника та плата за використання власних вагонів перевізника є складовими провізної плати, а не окремими послугами, як вважає відповідач.
З огляду на вищевикладене, виходячи зі змісту п. 3.2. договору № 00076/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, до складу провізної плати сторони включили: плату за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Водночас, заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказує на те, що штраф за несвоєчасну доставку вантажу відповідно до статті 116 Статуту залізниць України нараховується виключно від розміру провізної плати відповідно до Збірника тарифів без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані.
При цьому, у справі № 910/9765/18 однією з причин виникнення спору стало питання щодо правомірності здійснення позивачем розрахунку штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у відсотках не від суми провізної плати, визначеної у кожній залізничній накладній, а від загальної суми платежу, яка включає в себе у тому числі додаткові збори.
Так, колегія суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/9765/18 погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у пункті 3.2 укладеного між сторонами договору № 00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 сторонами узгоджено механізм нарахування провізної плати.
З урахуванням цього Верховний Суд у справі № 910/9765/18 дійшов висновку про те, що наданий позивачем розрахунок штрафу було перевірено судами та встановлено, що він відповідає, зокрема, статті 116 Статуту залізниць України та пункту 3.2 договору № 00077/ЦТЛ-2018.
Водночас, у справі № 910/1524/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18 щодо застосування у подібних правовідносинах статті 307, статті 313 ГК України, статей 6, 116 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, щодо розмежування понять "провізна плата" та "інші платежі", які включають вартість послуг залізниці, пов'язаних з перевезенням вантажу, з огляду на необхідність встановлення суми, від якої необхідно нараховувати штраф за прострочення доставки вантажу.
У зв'язку з цим, ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 справу № 910/1524/19 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою від 10.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв справу № 910/1524/19 до свого провадження для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах та призначив її до розгляду на 07.02.2020 року.
Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог у справі, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/1524/19 можуть вплинути на оцінку доказів та повне з'ясування обставин у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання принципів єдності правозастосовчої практики та верховенства права, основоположним елементом якого є принцип правової визначеності, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 910/8095/19 до перегляду у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 910/1524/19.
Керуючись статтями 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження у справі № 910/8095/19 до перегляду у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 910/1524/19.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.12.2019 року.
Суддя В.С. Ломака