ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.12.2019Справа № 910/14383/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 15; ідентифікаційний код: 00217417)
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227)
про визнання договору укладеним в редакції користувача
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Левченко Д.Ю.
15.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання договору укладеним в редакції користувача (позивача).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що він отримав від відповідача для підписання Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Однак, оскільки позивач не погодився з редакцією Додатку №1 до вказаного договору (Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем) та направив відповідачу Протокол розбіжностей щодо Додатку №1, а відповідач протягом 20-ти днів не передав до суду вирішення вказаного спору між сторонами, то, за твердженням, позивача вказаний договір (зокрема, Додаток №1) є укладеним в редакції позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14383/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.11.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
08.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що перелік точок комерційного обліку користувача (позивача) були погоджені сторонами в Договорі про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0017-02032, та саме цю інформацію було викладено відповідачем у Додатку №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, щодо якого позивачем висловлено заперечення. При цьому, як вказав відповідач, між сторонами не може вестися облік обсягу послуг з диспетчеризації та передачі електричної енергії за різними точками обліку.
У підготовчому засіданні 13.11.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.12.2019.
20.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
26.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 11.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.12.2019.
Представник позивача у судове засідання 18.12.2019 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.12.2019 та розпискою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 11.12.2019.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.12.2019 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 18.12.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Супровідним листом вих. №01/15870 від 04.05.2019 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» направило позивачу проект Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та просило розглянути запропонований проект і підписати його.
Судом встановлено, що Додатком №1 до вказаного договору є Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем.
Відповідачем у запропонованій ним редакції Додатку №1 до договору було зазначено, що за позивачем зареєстровано: 1) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z2805587625258), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z3796999048139), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний.
Оскільки станом на 17.07.2019 позивачем не було підписано запропонований відповідачем проект Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, листом від 19.07.2019 відповідач повідомив позивача про те, що з 31.07.2019 буде припинена подача електричної енергії на підприємство Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш».
Листом від 26.07.2019 №185 позивач повідомив відповідача, що лінія електромереж є двохцепною (інвентарний номер 3382) та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш». Зазначений об'єкт є державним майном. Всі питання щодо володіння та розпорядження цим майном вирішуються на рівні держави в особі Регіонального управління ФДМУ в Дніпропетровській області. Фактично лінія 35кВ Л-417, Л-419 знаходиться у спільному використанні трьох споживачів електричної енергії - ПАТ «Укрзалізниця», ДТЕК «Дніпровські енергетичні мережі» та ПрАТ «Павлоградхіммаш».
Позивач зазначив, що він неодноразово звертався до НКРЕКУ щодо надання йому статусу ОМСР, але позивачу було відмовлено з тих підстав, що він не є власником цієї повітряної лінії.
На теперішній час завод є звичайним користувачем, з огляду на що позивач наполягає на встановленні точки комерційного обліку електричної енергії на ПС «Хіммаш».
Враховуючи викладені обставини, позивач направив на адресу відповідача підписаний Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (який надсилався відповідачем позивачу), однак, з Протоколом розбіжностей до договору (договір та додаток №1 підписані позивачем 01.06.2019).
Зокрема, як вбачається з Протоколу розбіжностей, позивач виклав додаток №1 у своїй редакції, зазначивши, що за ним зареєстровано: 1) ПС'Хіммаш» Л-417 Ф5 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z1780495173677), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС'Хіммаш» Л-419 Ф21 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z0869924251774), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний).
Листом вих. №01/30120 відповідач повідомив позивача про те, що ПЛ-35кВ Л-417 та ПЛ-35кВ Л-419 перебувають на балансі Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш», що зафіксовано додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0017-05032; точки комерційного обліку для позивача встановлено на ПС330кВ «Павлоградська».
За таких обставин, відповідач зазначив, що встановлення точки комерційного обліку електричної енергії на ПС «Хіммаш» є неможливим.
Листом вих. №326 від 06.09.2019 позивач повідомив відповідача про те, що по лініям Л-417, Л-419 підключено 3 підстанції: 1) підстанція «Центральна» (50Мвт) АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ОСР), 2) підстанція «Тягова» АТ «Укрзалізниця» та 3) підстанція «Хіммаш» ПрАТ Заводу «Павлоградхіммаш».
Для врегулювання питання приведення правовідносин у відповідність до вимог законодавства позивачем було розроблено та направлено на адресу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» проект додаткової угоди до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Оскільки станом на 25.09.2019 позивачем не було підписано запропонований відповідачем проект Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, листом вих. №01/37422 відповідач повідомив позивача про те, що з 16.10.2019 буде припинена подача електричної енергії на підприємство Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш».
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо Додатку №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які були вказані позивачем у Протоколі розбіжностей.
При цьому, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідач не передав протягом 20-ти днів питання про вирішення таких розбіжностей до суду, за твердженням позивача його пропозиції, викладені у Додатку №1 в редакції Протоколу розбіжностей є прийнятими відповідачем, а отже і договір (в тому числі додаток №1) є укладеними в редакції позивача (користувча).
За таких обставин, позивач просить суд визнати укладеним між Приватним акціонерним товариством Заводом «Павлоградхіммаш» та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0017-03032 від 01.06.2019 з урахуванням Протоколу розбіжностей від 01.06.2019 в редакції користувача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.
Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
Відповідно до глави 1 розділу ХІ Кодексу системи передачі послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.
Ініціатором укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та договору про надання послуг з передачі електричної енергії може виступати будь-яка сторона.
Главою 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі визначено порядок укладення договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до п. 6.1 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
Згідно з п. 6.2 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на підставі двостороннього договору між ним та: ОСР; виробником електричної енергії з генеруючими одиницями типу В, С, D; споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП.
Користувачі, зазначені у цьому пункті, не можуть здійснювати свою діяльність на ринку електричної енергії до укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до п. 6.3 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі ОСП укладає договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з Користувачем до/під час набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку.
Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному веб-сайті ОСП в мережі Інтернет (п. 6.4 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Таким чином, укладення між сторонами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є обов'язковим в силу закону та такий договір укладається за типовою формою.
Між сторонами відсутній спір щодо редакції самого Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, однак сторони не дійшли згоди в частині Додатку №1 до вказаного договору.
Додатком №5 до Кодексу системи передачі є Типова форма Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Додатком №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до п. 6.6 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі для укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Користувач, зазначений у пункті 6.2 цієї глави, має надати ОСП такі документи: - заяву про укладення договору із зазначенням реквізитів Користувача та даних обраного ним ППКО; - копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо); - копію документа, що підтверджує право власності чи користування на об'єкт диспетчеризації (за виключенням ОСР); - перелік точок комерційного обліку (ЕІС-кодів) Користувача в електронному вигляді; - акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін; - схему з'єднань обладнання об'єкта диспетчеризації. Документи можуть бути надані в електронному вигляді. У такому випадку документи мають бути завірені електронно-цифровим підписом. Засоби передачі даних визначаються за згодою сторін.
Згідно з п. 6.7 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі ОСП протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви надає Користувачу два примірники підписаного зі свого боку договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. За згодою сторін примірники договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління можуть бути направлені Користувачу в електронному вигляді, підписані електронно-цифровим підписом уповноваженого представника ОСП.
Користувач підписує договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строки, визначені законодавством України, та повертає один примірник ОСП. При направленні договору в електронному вигляді Користувач підписує договір електронно-цифровим підписом у строки, визначені законодавством України, та повертає один примірник на адресу ОСП (п. 6.8 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Згідно з п. 6.10 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі ОСП не має права відмовити Користувачу в укладенні договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у разі виконання ним вимог цього Кодексу.
Як встановлено судом, супровідним листом вих. №01/15870 від 04.05.2019 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» направило позивачу проект Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та просило розглянути запропонований проект і підписати його.
Судом встановлено, що Додатком №1 до вказаного договору є Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем.
Відповідачем у запропонованій ним редакції Додатку №1 до договору було зазначено, що за позивачем зареєстровано: 1) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z2805587625258), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z3796999048139), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний.
Водночас, листом від 26.07.2019 №185 позивач повідомив відповідача, що лінія електромереж є двохцепною (інвентарний номер 3382) та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш». Зазначений об'єкт є державним майном. Всі питання щодо володіння та розпорядження цим майном вирішуються на рівні держави в особі Регіонального управління ФДМУ в Дніпропетровській області. Фактично лінія 35кВ Л-417, Л-419 знаходиться у спільному використанні трьох споживачів електричної енергії - ПАТ «Укрзалізниця», ДТЕК «Дніпровські енергетичні мережі» та ПрАТ «Павлоградхіммаш». Позивач зазначив, що він неодноразово звертався до НКРЕКУ щодо надання йому статусу ОМСР, але позивачу було відмовлено з тих підстав, що він не є власником цієї повітряної лінії.
На теперішній час завод є звичайним користувачем, з огляду на що позивач наполягає на встановленні точки комерційного обліку електричної енергії на ПС «Хіммаш».
Враховуючи викладені обставини, позивач направив на адресу відповідача підписаний Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (який надсилався відповідачем позивачу), однак, з Протоколом розбіжностей до договору (договір та додаток №1 підписані позивачем 01.06.2019).
Як вбачається з Протоколу розбіжностей, позивач виклав додаток №1 у своїй редакції, зазначивши, що за ним зареєстровано: 1) ПС'Хіммаш» Л-417 Ф5 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z1780495173677), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС'Хіммаш» Л-419 Ф21 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z0869924251774), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний).
Однак, суд вважає вказані твердження позивача необгрунтованими з огляду на наступне.
Як зазначив відповідач, перелік точок комерційного обліку користувача (позивача) були погоджені сторонами в Договорі про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0017-02032, та саме цю інформацію було викладено відповідачем у Додатку №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, щодо якого позивачем висловлено заперечення. При цьому, як вказав відповідач, між сторонами не може вестися облік обсягу послуг з диспетчеризації та передачі електричної енергії за різними точками обліку.
Судом встановлено, що 01.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0017-02032, відповідно до умов якого ОСП (оператор системи передачі - відповідач) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач (позивач) зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Додатком до вказаного договору є Перелік точок комерційного обліку користувача, в яком зазначено, що за позивачем зареєстровано: 1) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z2805587625258), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС330кв «Павлоградська» ПЛ-35 кВ Л-417 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z3796999048139), рівень напруги - 35 кВ, режим зчитування - автоматичний.
Крім того, додатком до вказаного договору є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, в якому зазначено, що на балансі позивача знаходяться ПС330кВ «Павлоградська» ПЛ-35кВ л-417, ПЛ-35кВ Л-419
Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги, що у Додатку №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління повинно бути зазначено перелік точок комерційного обліку, які зареєстровані за користувачем, зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів, що за ним зареєстровані саме ті точки комерційного обліку, які вказані позивачем у Протоколі розбіжностей, суд вважає недоведеними твердження позивача про наявність підстав для внесення до Додатку №1 до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління тієї інформації, яка вказана позивачем у Протоколі розбіжностей, а саме: 1) ПС'Хіммаш» Л-417 Ф5 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z1780495173677), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний; 2) ПС'Хіммаш» Л-419 Ф21 (ЕІС код точки комерційного обліку - 62Z0869924251774), рівень напруги - 6 кВ, режим зчитування - автоматичний).
Що стосується посилань позивача на норми ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Позивач зазначає, що оскільки відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідач не передав протягом 20-ти днів питання про вирішення таких розбіжностей до суду, за твердженням позивача його пропозиції, викладені у Додатку №1 в редакції Протоколу розбіжностей є прийнятими відповідачем, а отже і договір (в тому числі додаток №1) є укладеними в редакції позивача (користувача).
Однак, у ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України зазначено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Як вбачається з редакції Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0017-03032, яку було надіслано відповідачем позивачу, договір підписано позивачем 01.06.2019.
Протокол розбіжностей щодо Додатку №1 до вказаного договору також підписано позивачем 01.06.2019.
Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаного договору (вхідного реєстраційного штампу на супровідному листі, рекомендованого повідомлення про вручення, тощо), з яких би вбачалась дата отримання позивачем вказаних документів.
Однак, оскільки і договір, і протокол розбіжностей містять дату їх підписання позивачем - 01.06.2019, суд дійшов висновку, що в будь-якому випадку станом на 01.06.2019 позивачем було отримано від відповідача Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, та станом на 01.06.2019 позивачем було складено Протокол розбіжностей до Додатку №1.
Таким чином, враховуючи встановлений у ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України строк для направлення Протоколу розбіжностей, суд дійшов висновку, що позивач (користувач) мав право пред'явити свої заперечення відповідачу у строк до 21.06.2019.
Втім, як вбачається з матеріалів справи та про це зазначає сам позивач у позовній заяві, протокол розбіжностей було направлено відповідачу лише 26.07.2019, що свідчить про те, що позивачем було пропущено встановлений ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України строк для пред'явлення заперечень (Протоколу розбіжностей) відповідачу в частині Додатку №1 до договору.
За наведених обставин, суд вважає безпідставним посилання позивача на норми ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України як на підставу для задоволення позову, оскільки позивачем було пропущено встановлений ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України строк для пред'явлення заперечень - надіслання Протоколу розбіжностей.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для визнання укладеним між Приватним акціонерним товариством Заводом «Павлоградхіммаш» та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0017-03032 від 01.06.2019 з урахуванням Протоколу розбіжностей від 01.06.2019 в редакції користувача, у зав'язку з чим відмовляє у позові Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш».
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Заводу «Павлоградхіммаш» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання договору укладеним в редакції користувача - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 грудня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин