Справа № 909/1359/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.12.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосервіс" вул.Ребета, буд.8, м.Івано-Франківськ,76014
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вул. Грушевського, буд. 21, м.Івано-Франківськ,76004
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу
встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір". У відповідності до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 - 1 921,00грн. Таким чином, за звернення до суду з даним позовом заявник повинен сплати судовий збір в розмірі 3842,00грн.(1 % ціни позову за дві позовні вимоги).
Доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі заявником суду не подано, проте з позовної заяви вбачається клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено не обов'язок, а право суду відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору. Як вбачається з вищевикладеного, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір» дій є врахування ним майнового стану сторони.
Законом України «Про судовий збір» передбачені виключні підстави звільнення позивача від сплати судового збору, однак суд констатує, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, що свідчить про відсутність належних підстав для звільнення від сплати судового збору.
Заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", як і предмет даного спору не пов'язаний з захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, відтак в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору слід відмовити.
Водночас, статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами статтею 24 Конституції України, статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
В контексті зазначених норм слід мати на увазі, що всі підприємства та організації, які звертаються до господарського суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, господарський суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою. Таким чином, на органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і на суб'єктів господарювання та громадян законом поставлено у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом надання відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини наголошує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Однак, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а відтак, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Разом з тим, статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 не стверджує, що держава має забезпечувати безкоштовну правову допомогу у кожному спорі, що стосується "цивільних прав". Стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 іноді може зобов'язати державу надати правову допомогу, коли така допомога неминуча для ефективного доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії).
В силу частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що заявником при зверненні до Господарського суду Івано-Франківської області з даною позовною заявою не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164, що в свою чергу в силу частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
При цьому, суд констатує, що за звернення до суду з даним позовом заявник повинен сплати судовий збір в розмірі 3842,00грн.(1 % ціни позову за дві позовні вимоги).
Враховуючи вищезазначені недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишити подану позовну заяву без руху.
Керуючись ст.162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору вх.№15327/19 від 05.08.19.
2. Позовну заяву вх.№25277/19 від 20.12.19 залишити без руху.
3. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
4. Роз'яснити позивачу, що згідно ч. ч. 3,4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 24.12.19.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/
e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Суддя Матуляк П. Я.