61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
05.11.2019 м. Харків Справа № 905/1405/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,
розглянувши за правилами загального провадження справу № 905/1405/19
за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
про стягнення 707 519,21 грн.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: АТ «ЗФЗ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд зобов'язати ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснити поставку товару, а саме: «коксового горіху» у кількості 1 789,403 сухих тон по ціні 7 907,88 грн. за суху тону товару, на адресу АТ «ЗФЗ» відповідно до умов специфікацій № № 18, 19 до договору; стягнути з ПрАТ «МК «Азовсталь» на користь АТ «ЗФЗ» грошові кошти у розмірі 707 519,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. та специфікацій №18 від 28.03.2019р., № 19 від 28.03.2019р. до нього в частині своєчасного постачання товару та у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.10.2019р. заяву АТ «ЗФЗ» від 16.09.2019р. за вх. № 18620/19 про відмову від частини позовних вимог з урахуванням доповнень від 08.10.2019р. за вх. № 20343/19 до заяви задоволено. Прийнято відмову АТ «ЗФЗ» від позовних вимог в частині зобов'язання ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснити поставку товару, а саме: «коксового горіху» у кількості 1 789,403 сухих тон по ціні 7 907,88 грн. за суху тону товару, на адресу АТ «ЗФЗ» відповідно до умов специфікацій №18 від 28.03.2019р., № 19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. Закрито провадження у справі №905/1405/19 в частині позовних вимог про зобов'язання ПрАТ «МК «Азовсталь» здійснити поставку товару, а саме: «коксового горіху» у кількості 1 789,403 сухих тон по ціні 7 907,88 грн. за суху тону товару на адресу АТ «ЗФЗ» відповідно до умов специфікацій №18 від 28.03.2019р., № 19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р.
16.09.2019р. за вх. №18644/19 господарський суд одержав відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що при здійсненні розрахунку неустойки та визначенні розміру позовних вимог позивачем не враховані умови договору та специфікацій щодо поставки товару з допустимим відхиленням по кількості +/- 5% від об'ємів, зазначених у специфікаціях, у зв'язку з чим розмір неустойки має складати 650 187,08 грн. Водночас, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки на 80%, якщо суд прийде до висновку, що заявлена неустойка підлягає стягненню з відповідача, з огляду на знаходження відповідача в зоні здійснення АТО, на т.ч. ООС (в безпосередній близькості від лінії зіткнення), зниження зовнішнього та внутрішнього попиту на продукцію та збитковість діяльності підприємства.
09.10.2019р. за вх. № 20465/19 господарський суд одержав відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій останній посилається на те, що відповідач систематично порушує умови договору, що підтверджується судовими рішеннями, та завдає шкоди підприємству позивача, який, в свою чергу, вимушений вносити зміни у запланований план виробництва щодо зменшення обсягів виробництва, що впливає на відносини позивача та його контрагентів по збуту феросплавів власного виробництва. Також позивач зазначає, що згідно умов договору толеранс має як від'ємне, так і позитивне значення, тому не брався до уваги позивачем при розрахунку суми штрафних санкцій. Крім того, позивач зауважив про те, що зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду, при цьому, викладені відповідачем обставини не спростовують факт наявності його вини у недопоставці товару та не звільняють від належного виконання договору щодо поставки узгодженого обсягу товару в установлені строки, а також про те, що жодних належних і допустимих доказів в підтвердження скрутного фінансового становища підприємства відповідачем не надано.
Учасники справи у судове засідання щодо розгляду справи по суті, призначене на 05.11.2019р., не з'явились, при цьому про дату, час та місце судового засідання останні повідомлені належним чином, оскільки копії ухвал суду від 16.10.2019р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2019р., які надіслані на юридичні адреси сторін, отримані ними, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, а також враховуючи приписи ч. 1 ст. 202 ГПК України, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю учасників справи.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 05.11.2019р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
10.08.2018р. між ПрАТ «МК «Азовсталь» (постачальник, відповідач) та АТ «ЗФЗ» (покупець, позивач) укладений договір поставки №012/18-15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва (товар) у відповідності до сортаменту, якості, строків, в обсязі, за цінами та на умовах, передбачених в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Витрати з перевезення (залізничний тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на рахунок постачальника, якщо інше не передбачене специфікаціями (п. 1.1 договору).
Постачальник постачає покупцю товар виробництва нижчевказаних підприємств, які можуть виступати як вантажовідправник (виключно за вибором постачальника): ПрАТ «ДКХЗ», ПрАТ «Запоріжжякокс», ПрАТ «АКХЗ», ПрАТ «МК «Азовсталь» (п. 1.2 договору).
Постачальник, зокрема, зобов'язався: здійснювати поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до договору, на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці (відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010), якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до договору. Постачальник засобами факсимільного та/або електронного зв'язку передає покупцю протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару рахунок на відвантажений товар, з наступним наданням оригіналів протягом 7 календарних днів з дати поставки товару та за наявності підписаної обома сторонами специфікації, наступні документи: копія сертифікату якості (1 копія, засвідчена печаткою постачальника), рахунок - фактура на відвантажений товар (оригінал та державній мові - 1 оригінал), акт прийому - передачі продукції (оригінал на державній мові - 2 оригінали), копії залізничних квитанцій (накладних), засвідчені печаткою постачальника (1 оригінал) (п.2.1 договору).
Покупець, зокрема, зобов'язався: прийняти товар на умовах, визначених в даному договорі, за актом приймання-передачі та один екземпляр акта передати постачальнику; оплатити вартість товару на умовах, визначених в даному договорі (п.2.2 договору).
Під поточними поставками в ході виконання договору розуміється поставка запланованого обсягу товару відповідно до підписаної специфікації (п.2.3 договору).
Узгодженим об'ємом товару вважається об'ємом поставки, зазначений у діючій специфікації до цього договору, з моменту підписання цієї специфікації (п.2.5 договору).
Допускається щомісячна поставка товару з відхиленням у кількості +/-5% від об'ємів, обумовлених у специфікаціях (п.2.6 договору).
Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару, з моменту передачі його в розпорядження транспортній організації (перевізнику) у місці передачі відповідно до пункту 2.1 цього договору (п.2.7 договору).
Ціна товару за одиницю та за позиціями зазначається у специфікаціях до даного договору. Загальна сума договору складає суму у національній валюті України, визначену як суму поставленого товару за всіма специфікаціями до даного договору (п. п. 3.1, 3.2 договору).
Покупець здійснює приймання товару за кількістю на підставі залізничних накладних відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами та доповненнями (п.5.3 договору).
У разі порушення строків поставки або порушення обсягу поставки, обумовленого в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5% від вартості недопоставленого у строк об'єму товару, обумовленого у специфікації (п.8.4 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019р. та, відповідно, за грошовими розрахунками до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.9.5 договору).
У п. 1 специфікації №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: найменування товару - горішок коксовий 10 - 25 мм марка ОК 1, ОК 2, ОК 3, ТУ У 19.1-00190443-120:2012, код УКТ ВЄД 2704001900, кількість товару в сухій вазі (+/- 5%) - 2 500 т, ціну за тону сухої ваги товару - 7 907,88 грн., загальну вартість товару без ПДВ - 19 769 700 грн., ПДВ - 3 953 940 грн., загальну вартість товару з ПДВ - 23 723 640 грн.; загальну суму договору на момент укладення специфікації № 18 -орієнтовно 194 389 620,12 грн. з ПДВ.
У п. 3 специфікації №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 292 дол. США/тону сухої ваги без ПДВ у національній валюті України за курсом НБУ, який діятиме на дату оплати; ціна, вказана у специфікації, розрахована за курсом НБУ дол. США станом на 28.03.2019р. - 27,081767 та складає 7 907,88 грн. без ПДВ.
У п. п. 5, 5.1 специфікації №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: строк поставки: квітень 2019р.; графік відвантаження товару у період з 01 по 30 квітня - 1-2 вагони на добу із можливим відхиленням +/- 1 вагон.
У п. 1 специфікації №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: найменування товару - горішок коксовий 10 - 25 мм марка ОК 1, ОК 2, ОК 3, ТУ У 19.1-00190443-120:2012, код УКТ ВЄД 2704001900, кількість товару в сухій вазі (+/- 5%) - 400 т, ціну за тону сухої ваги товару - 7 907,88 грн., загальну вартість товару без ПДВ - 3 163 152 грн., ПДВ - 632 630,40 грн., загальну вартість товару з ПДВ - 3 795 782,40 грн.; загальну суму договору на момент укладення специфікації № 18 орієнтовно - 198 185 402,52 грн. з ПДВ.
У п. 3 специфікації №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 292 дол. США/тону сухої ваги без ПДВ у національній валюті України за курсом НБУ, який діятиме на дату оплати; ціна, вказана у специфікації, розрахована за курсом НБУ дол. США станом на 28.03.2019р. - 27,081767 та складає 7 907,88 грн. без ПДВ.
У п. п. 5, 5.1 специфікації №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. сторони погодили: строк поставки: квітень 2019р.; графік відвантаження товару у період з 01 по 30 квітня - 1-2 вагони на добу із можливим відхиленням +/- 1 вагон.
Також, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що у квітні 2019р. за специфікацією №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. відповідачем фактично поставлено позивачу товар (горішок коксовий) в об'ємі 1 110,597 т, про що свідчать:
-рахунок - фактура № 92514565 від 13.04.2019р. на суму 996 977,62 грн., акт прийому - передачі № 92514565 від 13.04.2019р. на суму 996 977,62 грн., залізничні накладні №№ 49294119, 49294127, 49294143,
-рахунок - фактура № 92509036 від 15.04.2019р. на суму 1 366 423,55 грн., акт прийому - передачі № 92509036 від 15.04.2019р. на суму 1 366 423,55 грн., залізничні накладні №№ 49313786, 49313828, 49313836, 49313877,
-рахунок - фактура № 92511729 від 18.04.2019р. на суму 698 176,07 грн., акт прийому - передачі № 92511729 від 18.04.2019р. на суму 698 176,07 грн., коригування № 92554761 від 02.05.2019р., акт коригування № 92554761 від 02.05.2019р., залізничні накладні №№ 49364037, 49364045,
-рахунок - фактура № 92514507 від 18.04.2019р. на суму 324 500,29 грн., акт прийому - передачі № 92514507 від 18.04.2019р. на суму 324 500,29 грн., залізнична накладна № 49364052,
-рахунок - фактура № 92529033 від 19.04.2019р. на суму 1 002 664,76 грн., акт прийому - передачі № 92529033 від 19.04.2019р. на суму 1 002 664,76 грн., залізничні накладні №№ 49388564, 49388614, 49388655,
-рахунок - фактура № 92525639 від 20.04.2019р. на суму 328 535,35 грн., акт прийому - передачі № 92525639 від 20.04.2019р. на суму 328 535,35 грн., залізнична накладна № 49393598,
-рахунок - фактура № 92518577 від 22.04.2019р. на суму 1 009 954,62 грн., акт прийому - передачі № 92518577 від 22.04.2019р. на суму 1 009 954,62 грн., залізничні накладні №№49425655, 49425820, 49425887,
-рахунок - фактура № 92517246 від 23.04.2019р. на суму 360 591,32 грн., акт прийому - передачі № 92517246 від 23.04.2019р. на суму 360 591,32 грн., залізнична накладна № 49444318,
-рахунок - фактура № 92513419 від 24.04.2019р. на суму 1 959 611,99 грн., акт прийому - передачі № 92513419 від 24.04.2019р. на суму 1 959 611,99 грн., залізничні накладні №№49460801, №49460835, №49460843, №49460868, №49460876, №49461106,
-рахунок - фактура № 92527559 від 26.04.2019р. на суму 1 019 457,71 грн., акт прийому - передачі № 92527559 від 26.04.2019р. на суму 1 019 457,71 грн., залізничні накладні №№49494545, №49494578, №49494586,
-рахунок - фактура № 92530688 від 28.04.2019р. на суму 721 353,76 грн., акт прийому - передачі № 92530688 від 28.04.2019р. на суму 721 353,76 грн., залізничні накладні №№ 49521891, №49521925,
-рахунок - фактура № 92532695 від 30.04.2019р. на суму 627 221,56 грн., акт прийому - передачі № 92532695 від 30.04.2019р. на суму 627 221,56 грн., залізничні накладні №№49555154, 49555162.
Водночас, за специфікацією №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. у квітні 2019р. відповідачем не поставлено позивачу товар (горішок коксовий), що також не заперечується відповідачем.
З огляду на те, що відповідач не поставив позивачу товар в об'ємі та у строк, визначені специфікаціями № 18 від 28.03.2019р., №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р., позивач нарахував штраф на підставі п. 8.4 договору та звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з розрахунком позивача загальний розмір штрафу за недопоставку товару складає 707 519,21 грн., з яких:
-за специфікацією №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір штрафу - 549 361,61 грн. (2 500 т (запланований об'єм поставки товару) - 1 110,597 т (об'єм фактично поставленого товару) = 1 389,403 т (об'єм недопоставленого товару); 1 389,403 т (об'єм недопоставленого товару) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 10 987 232,20 грн. (вартість недопоставленого товару); 10 987 232,20 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 549 361,61 грн.);
-за специфікацією №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір штрафу - 158 157,60 грн. (400 т (запланований об'єм поставки товару) - 0 т (об'єм фактично поставленого товару) = 400 т (об'єм недопоставленого товару); 400 т (об'єм недопоставленого товару) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 3 163 152 грн. (вартість недопоставленого товару); 3 163 152 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 158 157,60 грн.).
Водночас, відповідачем здійснений власний розрахунок неустойки за недопоставку товару, згідно з яким загальний розмір неустойки за недопоставку товару складає 650 187,08 грн., з яких:
-за специфікацією №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір неустойки - 499 937,36 грн. (2 500 т (запланований об'єм поставки товару) - 5 % (розмір допустимого відхилення поставки товару) = 2 375 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення); 2 375 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення) - 1 110,597 т (об'єм фактично поставленого товару) = 1 264,403 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення); 1 264,403 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 9 998 747,20 грн. (вартість недопоставленого товару); 9 998 747,20 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 499 937,36 грн.);
-за специфікацією №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір неустойки - 150 249,72 грн. (400 т (запланований об'єм поставки товару) - 5 % (розмір допустимого відхилення поставки товару) = 380 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення); 380 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення) - 0 т (об'єм фактично поставленого товару) = 380 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення); 380 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 3 004 994,40 грн. (вартість недопоставленого товару); 3 004 994,40 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 150 249,72 грн.).
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу норми ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно зі ст.669 ЦК України кількість товару, що передається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки № 012/18-15 від 10.08.2018р. із специфікаціями № 18 від 28.03.2019р., № 19 від 28.03.2019р. до нього. За специфікацією № 18 від 28.03.2019р. відповідач зобов'язався поставити позивачу товар в об'ємі 2 500 т у квітні 2019р., а за специфікацією № 19 від 28.03.2019р. - 400т у квітні 2019р. При цьому, у п. 2.6 договору та п. 1 специфікацій сторони узгодили допустиме відхилення (толеранс) +/- 5% від об'ємів поставки товару. Тобто, об'єм товару, який мав бути поставлений відповідачем у квітні 2019р., із урахуванням допустимого відхилення (толерансу), за специфікацією № 18 від 28.03.2019р. складає 2 375 т (2 500 т - 5%= 2 375 т), а за специфікацією № 19 від 28.03.2019р. - 380т (400 т - 5%= 380 т).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у квітні 2019р. за специфікацією № 18 від 28.03.2019р. відповідач поставив позивачу товар в об'ємі 1 110,597 т, тобто в меншому об'ємі, ніж встановлено умовами укладеними між сторонами договору та специфікації із урахуванням допустимого відхилення (толерансу), а за специфікацією № 19 від 28.03.2019р. відповідач не поставив товар взагалі.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
У п.8.4. договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки або порушення обсягу поставки, обумовленого в узгодженій сторонами специфікації, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5% від вартості недопоставленого у строк об'єму товару, обумовленого у специфікації.
Перевіривши розрахунок неустойки, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем не враховано умови п. 2.6 договору та п. 1 специфікації щодо допустимого відхилення (толерансу) +/- 5% від об'ємів поставки товару, обумовлених у специфікаціях. При цьому, необхідність врахування в розрахунку неустойки погодженого в п.2.6 договору та п.1 специфікацій допустимого відхилення (толерансу) від визначених об'ємів поставки, пов'язана також з тим, що постачання товару на 5% менше, ніж передбачено специфікаціями, у розумінні положень договору не вважається порушенням.
Водночас, перевіривши розрахунок неустойки, здійснений відповідачем, судом встановлено, що такий розрахунок є правильним.
Отже, загальний розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 650 187,08 грн., з яких:
-за специфікацією №18 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір неустойки - 499 937,36 грн. (2 500 т (запланований об'єм поставки товару) - 5 % (розмір допустимого відхилення поставки товару) = 2 375 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення); 2 375 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення) - 1 110,597 т (об'єм фактично поставленого товару) = 1 264,403 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення); 1 264,403 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 9 998 747,20 грн. (вартість недопоставленого товару); 9 998 747,20 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 499 937,36 грн.);
-за специфікацією №19 від 28.03.2019р. до договору поставки №012/18-15 від 10.08.2018р. розмір неустойки - 150 249,72 грн. (400 т (запланований об'єм поставки товару) - 5 % (розмір допустимого відхилення поставки товару) = 380 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення); 380 т (запланований об'єм поставки товару з урахуванням відхилення) - 0 т (об'єм фактично поставленого товару) = 380 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення); 380 т (об'єм недопоставленого товару з урахуванням відхилення) х 7 907,88 грн. (ціна за 1 т товару) = 3 004 994,40 грн. (вартість недопоставленого товару); 3 004 994,40 грн. (вартість недопоставленого товару) х 5% (розмір штрафу)= 150 249,72 грн.).
При цьому, при врахуванні в розрахунку неустойки погодженого в п.2.6 договору та п.1 специфікацій допустимого відхилення (толерансу) від визначених об'ємів поставки, суд також виходив з того, що постачання товару на 5% менше, ніж передбачено специфікаціями, у розумінні положень договору не вважається порушенням відповідача.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (штрафу) на 80 %, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Оцінивши надані відповідачем докази (баланс (звіт про фінансовий стан на 31.03.2019р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2019р.) у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, врахувавши добровільне усунення відповідачем порушення умов договору та специфікації до нього та відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором та специфікацією до нього, а також прийнявши до уваги надмірний розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача (після здійсненого судом перерахунку) та її правове призначення, як засобу розумного стимулювання виконувати основне зобов'язання, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на 30%, а отже і про часткове задоволення клопотання відповідача.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 455 130,96 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за вимогою про стягнення неустойки покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача у відповідній частині, без урахування зменшення такої неустойки (п. 3.17.4 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Водночас, з огляду на те, що в ухвалі суду від 16.10.2019р. не вирішено питання щодо розподілу витрат позивача по сплаті судового збору за вимогою про зобов'язання здійснити поставку товару, приймаючи до уваги те, що відмова позивача від такої вимоги пов'язана із фактичним здійсненням відповідачем поставки товару, а також те, що поставка товару здійснена відповідачем з 23.06.2019р. по 28.07.2019р., тобто як до, так і після пред'явлення даного позову (26.07.2019р.), витрати позивача по сплаті судового збору за цією вимогою покладаються на відповідача в тій її частині, яка задоволена відповідачем після пред'явлення позивачем до суду даного позову відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, вул. Лепорського, буд.1 код ЄДРПОУ 00191158) на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Заводський р-н, вул. Діагональна, буд.11, код ЄДРПОУ 00186542) неустойку у розмірі 455 130 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять) грн. 96 коп., судовий збір у розмірі 9 868 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
3.В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 18.11.2019р. із урахуванням перебування судді Ніколаєвої Л.В. у відпустці з 11.11.2019р. по 15.11.2019р. включно.
Суддя Л.В. Ніколаєва