26.12.2019 року Справа № 904/3893/19
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська заліз-ниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3893/19 (суддя Бондарєв Е.М., повне рішення складено 27.09.2019)
за позовом приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний ком-бінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Прид-ніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
про стягнення 93772грн. 87коп. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх власних вагонів та вантажу
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3893/19 позов приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено, з акціонерного товариства (далі-АТ) "Українська заліз-ниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь позивача стягнуто 93722грн.87коп. штрафу за несвоєчасну доставку порожніх власних вагонів та вантажу;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо прострочення відповідачем термінів доставки вантажу, встановлених ст.41 Статуту залізниць України, а також з відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50 процентів, оскільки сума штрафу чітко передбачена нормами Статуту, при цьому відповідач не надав належних доказів щодо свого майнового становища, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення;
- не погодившись з прийнятим рішенням, АТ "Українська залізниця" в особі регіо-нальної філії "Придніпровська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове та зменшити нарахований до стягнення штраф на 50 процентів;
- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом безпідставно не були оцінені належні та допустимі докази щодо майнового стану відповідача, які повинні були оцінюватися за даними консолідованого фінансового звіту, про те, що згідно з консолідованим фінансовим звітом та консолідованим звітом про сукупний дохід станом на 31.12.2018 грошові кошти відповідача та їх еквіваленти зменшилися з 5188988тис.грн. у порівнянні з 2017 роком до 1251826тис.грн., тобто в 4 рази, а сукупний збиток збільшився з 77240тис.грн. до 500925тис.грн., тобто в 6.5 рази, про те, що зменшення обігових коштів відповідача та збільшення збитків ставить стратегічно важливе для економіки та безпеки держави під-приємство в скрутне економічне становище, про те, що об'єктивними причинами, які завадили своєчасно доставити вантаж, є необхідність капітального ремонту та модернізації магіст-ральних залізничних ліній та розміщених на них технологічних споруд, передавальних пристроїв, що безпосердньо використовуються для забезпечення технологічного процесу перевезення, недостатність залізничного рухомого складу, на те, що АТ «Укрзалізниця» розроблено стратегію акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2019-2023 роки, яку погоджено на засіданні Кабінету Міністрів України, проведення структурної реформи АТ «Укрзалізниця» передбачено у постанові Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 №628 «Про затвердження основних засад здійснення державної власності щодо акціонерного товариства «Українська залізниця»», зазначеним нормативним актом висвітлені усі проблеми з діяльності товариства, які вплинули на неможливість своєчасного виконання зобов'язань в доставці вантажів, а також на те, що позивач не має таких глобальних проблем та завдань в управлінні та здійсненні господарської діяльності;
- позивач вважає рішення господарського суду обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що надані відповідачем консолідовані звіти про фінансовий стан та про сукупний дохід за рік є неналежними доказами, оскільки вказують на фінансове становище останнього станом на 31.12.2018, разом з тим, несвоєчасна доставка порожніх власних вагонів та вантажу на адресу позивача сталася у травні 2019 року, на те, що інформація про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян не може вважатися достовірним та належним доказом збитковості підприємства відповідача тому, що вказана інформація жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, на те, що посилання відповідача на стратегію акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2019-2023 роки необгрунтовані, оскільки несвоєчасна доставка порожніх власних вагонів та вантажу сталася у період травня, а вказаний документ затверджено 12.06.2019, тобто після настання події, що зумовила звернення позивача до суду, на те, що у наданих до позовної заяви копіях залізничних накладних відсутні відмітки про поважність несвоєчасної доставки вантажу, а також на те, що сума штрафу чітко передбачена нормами Статуту залізниць України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2019 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до станції призначення Інгулець Прид-ніпровської залізниці здійснені перевезення залізничних вагонів, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження), одержувачем яких є ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними №№ 33384793, 33385006, 41568239, 41643917, 41643925, 41643990, 41650953, 41650961, 41650979, 41651001, 41657735, 41663568, 41663576, 41663584, 41663600, 41663618, 41668591, 41668609, 41679663, 41679671, 41679705, 41679739, 41679747, 41695586, 41695610, 41695628, 41695644, 41695677, 41698549, 41698580, 41698598, 41698606, 41698622, 41698648, 41698655, 41698663, 41698671, 41708132, 41708140, 41708157, 41708165, 41708173, 41708181, 41708199, 41708207, 41708215, 41708223, 41708512, 41708538, 41708546, 41708561, 41708595, 41710278, 41711177, 41717117, 41752932, 41752940, 41752957, 41752965, 41752973, 41752981, 41752999, 41753013, 41753021, 41753039, 41753047, 41776089, 41776097, 41787631, 41787672, 41809252, 41809260, 41809278, 41809344, 41809377, 41813882, 41813890, 41813908, 41813940, 41813965, 41813973, 41813981, 41902685, 41902701, 41902719, 41902727, 41902743, 41902750, 41902768, 41902800, 41902826, 41902859, 41902867, 41902875, 44595858, 44601748, 44601771, 44628410, 44632792, 44634533, 46057121, 46057212, 46094090, 46100681, 46157087, 46186961, 46187241, 46203436, 46203444, 46203451, 46203535, 46203550, 46204939, 46204947, 46275830, 46275848, 46276820, 46276853, 46276861, 46282638, 46287314, 46289765, 46291266, 46291274, 46291282, 46291340, 46291506, 46301818, 46301826, 46310116, 46330148, 46333613, 46333803, 46333829, 46377602, 46377610, 46377628, 46377768, 46402590, 46441127, 46441143, 46441150, 46441168, 46441176, 46441184, 46454468, 46457248, 46479085, 49727597, 49733041, 49760176, 4976145, 49764152, 49790207, 49815376, 49852916, 41708520.
Під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки відповідних вагонів та вантажу, що підтверджується календарними штемпелями, проставленими у перелічених накладних.
У зв'язку з порушенням термінів доставки позивачем нараховано штраф в сумі 93722грн.87коп. за період з 21.05 по 28.05.2019.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспон-дуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (ванта-жоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу вста-новлену плату.
Ч.1 ст. 313 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визна-чаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ч. 3 ст. 909 названого Кодексу передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні № 457 від 06.041998 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також під-приємств, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з п. 6 Статуту накладна ? це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони ? одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Ст. 41 Статуту встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчис-лення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
П. 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Мініс-терства транспорту України від 21.11.2000 № 644 встановлені терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками ? 1 доба на кожні повні або неповні 320 км.; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах ? 1 доба на кожні повні або неповні 200 км.; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах ? 1 доба на кожні повні або неповні 150 км.
Згідно з п. 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
П. 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Відповідно до п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п.п. 2.9, 2.10 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
П. 8 Правил передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Ст.116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприєм-ницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Згідно ст. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 названого Кодексу, не допускається.
Ч. 1 ст. 610 Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вище-зазначених фактичних обставин справи, а саме: несвоєчасної доставки порожніх вагонів та вантажу на адресу позивача у період з 21.05.2019 по 28.05.2019, що слугувало підставою для нарахування позивачем штрафу в сумі 93722грн.87коп. та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували таке прострочення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими.
В процесі розгляду справи відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про зменшення розміру штрафу до 50 процентів.
В обгрунтування вказаного клопотання відповідач, як зазначено вище, послався на те, що фінансово - економічний стан АТ «Українська залізниця» знижується та основною причиною цього є зниження обсягів промислового виробництва та непред'явлення вантажу до перевезень, на те, що у 2018 році відповідачем відправлено 96,7 млн. тонн вантажів, що менше 2017 року на 0,9 млн. тонн та 2016 року на 2,7 млн. тонн, на те, що в умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу 2019 рік залізниця почала із значними сумами заборгован-ності, на те, що у позивача відсутні збитки від несвоєчасної доставки вантажів, а також на те, що АТ «Укрзалізниця» розроблено стратегію акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2019-2023 роки, яку погоджено на засіданні Кабінету Міністрів України, проведення структурної реформи АТ «Укрзалізниця» передбачено у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження основних засад здійснення державної власності щодо акціонерного товариства «Українська залізниця», зазначеним нормативним актом висвітлені усі проблеми з діяльності відповідача, які вплинули на неможливість своєчасного виконання зобов'язань в доставці вантажів.
На підтвердження обставин щодо збитковості товариства до клопотання було надано копії консолідованих звітів про сукупний дохід АТ «Українська залізниця» та про фінансовий стан АТ «Українська залізниця» станом на 31.12.2018.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються причин невиконання або неналежного виконання зобов'язання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з наведених норм випливає, що зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обгрунтувань.
Таке зменшення не є обов'язком суду.
Як правильно встановив господарський суд, сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів чітко передбачена нормами Статуту залізниць України.
Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторо-на повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування своїх вимог відповідач не надав суду належних та допустимих доказів щодо причин несвоєчасного виконання зобов'язань, причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення.
Надані копії консолідованих звітів про сукупний дохід АТ «Українська залізниця» та про фінансовий стан АТ «Українська залізниця» такими доказами не являються, оскільки сторони у справі є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань корес-пондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами.
При цьому відповідач не обгрунтував та не підтвердив доказами причинно - нас-лідковий зв'язок між збитковістю його діяльності, проведенням структурної реформи залізничного транспорту та несвоєчасною доставкою вантажу на адресу позивача.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі №904/3893/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України
- повна постанова складена 26.12.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд