вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" грудня 2019 р. Справа№ 910/15808/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019
у справі №910/15808/19 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат»
третя особа на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 381 422 107 грн 76 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про стягнення 381 422 107 грн 76 коп. заборгованості та додані до неї матеріали повернено позивачу без розгляду підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 25.11.2019 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі №910/15808/19 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги є однорідними та пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин заборгованості за кредитними договорами та наявності боргу за ними з підстав, у тому числі, ухваленого рішення Господарським судом міста Києва від 13.09.2016 у справі №910/14053/16, яке набрало законної сили 05.12.2016. У апеляційній скарзі позивач також посилається на практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2019 у справі №910/15326/18 та від 22.04.2019 у справі №914/2191/18.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі №910/15808/19; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки позивачем оскаржується ухвала з числа передбачених частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України; зобов'язано позивача надати суду оригінал позовної заяви вх. №15808/19 від 08.11.2019; встановлено сторонам строк для надання можливості скористатися наданими статтями 166, 167, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України правами.
16.12.2019 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019 подано через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви вх. №15808/19 від 08.11.2019 з додатками, які були подані в суд першої інстанції.
Враховуючи закінчення встановленого ухвалою суду від 09.12.2019 строку для подачі сторонами документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по суті.
При цьому, колегія суддів зазначає, що неподання письмового відзиву на апеляційну скаргу суду у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та, відповідно, скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у даній справі з огляду на наступне.
У листопаді 2019 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (далі, відповідач) про стягнення 381 422 107 грн 76 коп. заборгованості, в тому числі:
1) 114 932 013 грн 08 коп. за Договором про невідновлювальну кредитну лінію від 13.06.2008 № 1253м-08, що складається з:
- 77 184 941 грн 83 коп. простроченої заборгованості по основному договору;
- 2 084 885 грн 94 коп. простроченої заборгованості по відсотках;
- 34 275 000 грн 00 коп. простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
- 2 892 665 грн 22 коп. пені за прострочення заборгованості по основному боргу, відсотках та комісії;
2) 184 687 649 грн 20 коп. за Договором про мультивалютну кредитну лінію від 16.12.2008 № 1276м-08, що складається з:
- 126 471 142 грн 02 коп. простроченої заборгованості по основному договору;
- 896 905 грн 59 коп. простроченої заборгованості по відсотках;
- 52 430 000 грн 00 коп. простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
- 4 889 601 грн 59 коп. пені за прострочення заборгованості по основному боргу, відсотках та комісії;
3) 81 802 445 грн 48 коп. за Договором про мультивалютну кредитну лінію від 01.09.2008 № 1267м-08, що складається з:
- 79 291 500 грн 00 коп. простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
- 2 510 945 грн 48 коп. пені за прострочення заборгованості по відсотках та комісії.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, із викладеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю сукупного боргу перед ним у Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» за трьома кредитними договорами із додатковими угодами до них, укладеними між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПАТ «Київмедпрепарат», які є сторонами у цій справі.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що цивільні права та обов'язки між сторонами виникли на підставі зазначених договорів унаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, виникли з аналогічних підстав (кредитних договорів, укладених між позивачем та відповідачем), і пов'язані одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунку за кредитними договорами та наявності боргу за ними, визначення дійсної суми боргу .
Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що позивач, звертаючись до суду із позовом у даній справі, посилався на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі №910/14053/16, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016, яким було внесено зміни до Договору про невідновлювальну кредитну лінію від 13.06.2008 №1253м-08, Договору про мультивалютну кредитну лінію від 16.12.2008 №1276м-08, Договору про мультивалютну кредитну лінію від 01.09.2008 №1267м-08 в частині, зокрема, встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01 жовтня по 01 жовтня 2019 року.
Отже, позовні вимоги, заявлені у цій справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.
Не навівши переконливих доводів щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, у разі, якщо суд першої інстанції прийде до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, він не позбавлений можливості роз'єднати позовні вимоги.
При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції у відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2019 у справі №910/15326/18, від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 28.01.2018 у справі №910/17048/17.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі №910/15808/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі №910/15808/19 скасувати.
Матеріали справи №910/12950/19 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко