23 грудня 2019 року
Київ
справа №300/321/19
адміністративне провадження №К/9901/26277/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Парктур" до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 №0055305312 та від 31.01.2019 №0004405312,
ГУ ДФС звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2019 касаційну скаргу залишено без руху, як таку, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: не додано документ про сплату судового збору у розмірі 38 420,00 грн. Згідно з цією ухвалою відповідачу запропоновано усунути недолік касаційної скарги в десятиденний строк з дня вручення її копії.
У межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 05.11.2019 ГУ ДФС звернулося до суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку, встановленого на усунення недоліку касаційної скарги, ГУ ДФС, вказує на те, що не має можливості сплатити судовий збір станом на теперішній час через відсутність належного фінансування видатків відповідного призначення.
Однак, не зазначає при цьому щодо наявності обставин, які б давали підстави вважати можливою сплату судового збору впродовж певного періоду часу, на який потрібно було б продовжити строк на усунення недоліку касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду