Справа № 320/2791/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
24 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 р. про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовом до Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича, у якому просила:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича щодо незатвердження нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації протиправною;
- зобов'язати Голову Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича затвердити новий склад громадської ради при Київській обласній державній адміністрації відповідно до Протоколу №1 від 29 січня та 18 лютого 2019 року Установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича від 11 травня 2019 року №262 "Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування громадської ради при Київській обласній державній адміністрації".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що останнім порушено норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції порушив приписи норм ч.4 ст.172, ст.242 КАС України, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд першої інстанції, перевіривши вказану позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст.160, 161, 172 КАС України дійшов висновку, що остання підлягає поверненню, оскільки подана з порушенням вимог статті 172 КАС України, а підстави для об'єднання позовних вимог з власної ініціативи відсутні.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 160 КАС вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві.
Згідно частини першої статті 21, частини першої, пункту 3 частини другої статті 172 КАС позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
З аналізу викладених норм вбачається, що останні передбачають можливість об'єднання декількох вимог позовної заяви одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача та їх розгляду в одному провадженні лише у тому випадку, якщо заявлені вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича щодо незатвердження нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації та зобов'язання відповідача затвердити новий склад громадської ради при Київській обласній державній адміністрації виникли у зв'язку з відмовою Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича затвердити новий склад громадської ради відповідно до Протоколу №1 від 29 січня та 18 лютого 2019 року Установчих зборів для формування нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації.
У якості підстави позову у цій частині позивач зазначає, що громадська рада є об'єднанням представників інститутів громадянського суспільства, яка створена на підставі статті 5 Конституції України та пункту 8 Положення про громадську раду при Київській обласній державній адміністрації, затверджене розпорядженням Голови КОДА від 30.03.2011 №299 і не потребує затвердження Головою Київської обласної державної адміністрації відповідно до вказаних норм.
Як вбачається з матеріалів справи позовна вимога про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука Олександра Дмитровича від 11 травня 2019 року №262 обґрунтовується позивачем тим, що Головою Київської обласної державної адміністрації в порушення встановленого пунктом 8 Положення №299 строк для утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування громадської ради, прийнято рішення про утворення нової ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування громадської ради при Київській обласній державній адміністрації.
Отже, як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї доказів, в даному випадку заявлені позивачем вимоги виникли з різних підстав, та їх доказування не ґрунтується на спільних доказах.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вказані позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення спору, ні поданими доказами, а також вони не є основними та похідними позовними вимогами, що унеможливлює їх об'єднання в одній позовній заяві та розгляд в одному провадженні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Разом з тим, оскільки позов у даній справі підсудний Київському окружному адміністративному суду, то суд першої інстанції не мав підстав для його повернення відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки у даному випадку були наявні підстави для застосування положень статті 172 КАС, частиною шостою якої передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, не вирішуючи питання наявності правових підстав для відкриття провадження у справі (з огляду на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.11.2019 по справі № 802/1933/18-а), суд апеляційної інстанції наголошує, що підстави для повернення позову у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог у даному випадку були відсутні, оскільки суд був вправі застосувати положення частини шостої статті 172 КАС та роз'єднати позовні вимоги, виділивши їх в самостійне провадження.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: