Справа № 760/10581/15-а Суддя (судді) першої інстанції:Шевченко Л. В.
24 грудня 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанови в справі про правопорушення митних правил, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 12 червня 2015, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України у якому просила визнати протиправними та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 17.04.2015 та постанову Державної фіскальної служби від 18.05.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розгляду справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 не були повно та всебічно з'ясовані 12.06.2015 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2015 декларант ТОВ «Інформум» ОСОБА_1 подала до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250003/2015/088803.
Згідно з графами 31, 33, 47 митної декларації №100250003/2015/088803 ОСОБА_1 заявила такі відомості про товари: Цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W - 4120 шт.; арт. VOL-1720СW - 2060 шт., що є обладнанням для абонентського доступу до послуг з перегляду пакетів цифрового телебачення, обладнаний роз'ємом для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, вмонтований модем для доступу в Інтернет та мікропроцесор. Комплект ресиверів складається з:- цифровий ефірний приймач; - адаптер мережі живлення; - дистанційного керування, який місить два елемента живлення типу ААА; - з'єднувальний кабель; - посібник користувача українською та російською мовами; - пакувальна коробка. Виробник: PRO BROADBAND (SHENZHEN) LTD, Торгівельна марка: ADB, Країна виробництва: CN, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8528711500, митні платежі: мито (ставка 0%) - 0 грн., ПДВ (ставка 20 %) - 1 610 799,92 грн.
Відповідно до частини шостої статті 264 МК, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
11.02.2015 Київська міська митниця ДФС прийняла митну декларацію №100250003/2015/088803 та присвоїла їй вказаний номер.
У ході митного контролю з метою перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару № КТ-100000000-0021-2015 від 12.05.2015, відповідно до якого код товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W згідно з УКТ ЗЕД - 8528719100, ставка мита - 10%. (а.с.24-25).
24.02.2015 Київська міська митниця ДФС у відношенні ОСОБА_1 склала протокол про порушення митних правил № 0104/10000/15 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 МК.
17.04.2015 Київська міська митниця ДФС прийняла постанову в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 1 891 100,94 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, 29.04.2015 ОСОБА_1 оскаржила її до Державної фіскальної служби України, проте, 18.05.2015 Державна фіскальна служба України прийняла постанову, якою постанову від 17.04.2015 залишила без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Не погоджуючись з такими рішеннями позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено належними та допустимими доказами наявність законодавчо визначених підстав для порушення справи про порушення митних правил та наявність настання події, складу адміністративного правопорушення.
Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 458 Митного кодексу України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 491 Митного кодексу України визначено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є:
1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;
2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу;
3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
У відповідності до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру 1) неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), 2) ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або 3) кількості, 4) країни походження, 5) відправника та/або 6) одержувача товару, 7) неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його 8) митної вартості, та/або 9) надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або 10) несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною першою статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, є суспільні відносини в сфері регулювання сплати митних платежів.
Об'єктивною стороною є дії щодо заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо, зокрема, визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Шкідливими наслідками цього є ненадходження до державного бюджету митних платежів чи надходження їх у меншому розмірі.
Відомості про товар, які вносяться до митної декларації, передбачені пунктом 5 частини восьмої статті 257 МК, серед яких, найменування товару, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТ ЗЕД і т.д.
Як встановлено судом, в графі № 31 митної декларації №100250003/2015/088803 ОСОБА_1 задекларувала товар як «цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W - 4120 шт.; арт. VOL-1720СW - 2060 шт., що є обладнанням для абонентського доступу до послуг з перегляду пакетів цифрового телебачення, обладнаний роз'ємом для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, вмонтований модем для доступу в Інтернет та мікропроцесор. Виробник: PRO BROADBAND (SHENZHEN) LTD, торгівельна марка: ABD, країна виробництва: CN».
В графі 33 зазначено код товарів згідно з УКТ ЗЕД - 8528711500, заявлено до сплати митні платежі: мито (ставка 0%) - 0 грн., ПДВ (ставка 20%) - 1 610 799,92 грн.
Колегія суддів враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі 826/4529/15 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «РОМСАТ» про визнання нечинним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 12 лютого 2015 року № КТ-100000000-0021-2015 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00021- відмовлено.
Згідно вказаної постанови, ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «РОМСАТ» класифікувало поставлений товар за кодом УКТ ЗЕД - 8528 71 15 00 виходячи з того, що він є обладнанням для абонентського доступу до послуг з перегляду пакетів цифрового телебачення, обладнаний роз'ємом для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-С, вмонтованим модемом для доступу в Інтернет та мікропроцесором.
Натомість, Київська міська митниця ДФС прийняла рішення № КТ-100000000-0021-2015 від 12 лютого 2015 року, яким класифікувала товар за кодом УКТ ЗЕД 8528 71 91 00. Ставка ввізного мита за такий товар дорівнює 10 %.
Вирішальним для класифікації такого товару за однією із зазначених товарних позицій є віднесення його до відеотюнерів або інших товарів.
Згідно з висновку експерта №19/9-1/2/18-СЕ/18 від 20 липня 2018 року, віднести наданий на експертизу пристрій VOL 1720 W за своїми технічними, конструктивними та функціональними характеристиками до категорії відеотюнер не представляється можливим, у зв'язку з тим, що на момент проведення дослідження серед діючих в Україні як національних (державних) стандартів, так і міжнародних стандартів (ГОСТ) не виявлено визначення терміну «відеотюнер», а також не виявлено чітких технічних, конструктивних і функціональних критеріїв, за якими можна віднести пристрій до категорії відеотюнер.
Відсутні посилання на здатність пристрою VOL 1720 W перетворювати високочастотні телевізійні сигнали, в той час як зазначена характеристика є основою ознакою відеотюнера, визначеною у додаткових поясненнях до товарних категорій 8528 71 11 - 8528 71 19.
Таким чином, колегія суддів у справі 826/4529/15 прийшла висновку про те, що рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 12 лютого 2015 року № КТ-100000000-0021-2015 є обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.
У ч. 8 ст. 264 МК України визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Колегія суддів враховує, що на момент заповнення митної декларації ОСОБА_1 знала, що для моделі VOL-1720W, яка не має роз'єму для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, необхідно зазначати код УКТ ЗЕД - 8528719100, так як на подібний товар відділ контролю за класифікацією та кодуванням товарів видав рішення про визначення коду товару від 31.10.2014 № КТ-100000003-0126-2014 на запит від 08.10.2014 № 86103 за митною декларацією від 08.10.2014 №100250003/2014/086103, отримувач товару - ТОВ «НВК «Ромсат», декларант ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Подаючи до митного органу завідомо неправдиві відомості про товар вона усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння; передбачала неминучість настання його наслідків у вигляді недобору митних платежів до державного бюджету; та бажала або свідомо допускала їх настання.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами наявність достатніх даних, що свідчать про настання події та складу адміністративного правопорушення, так як у діях позивачки наявна об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та безпосередньо прямий умисел на досягнення визначеної статтею мети, а саме заявлення неправдивих відомостей щодо товару, заявлення неправильного коду УКТ ЗЕД, що призвело до шкідливих наслідків у вигляді надходження до державного бюджету митних платежів у меншому розмірі.
Відтак, такі дії позивача становлять склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Також, відповідно до частин першої-другої ст. 269 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.
Згідно з частиною десятою ст. 269 Митного кодексу України у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
При цьому, положення частини десятої ст. 269 Митного кодексу України слід тлумачити лише виходячи із сукупного аналізу першого та другого її речень.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 705/4380/15-а.
Аналогічні норми закріплені в п. 33 Положенні про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012, згідно з яким за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
В свою чергу, позивач не скористалася можливістю подати заяву про відкликання спірної митної декларації до того, як було складено протокол про порушення митних правил, а отже в силу ст. 488 Митного кодексу України до початку провадження у справі про порушення митних правил.
Враховуючи не вжиття позивачем заходів щодо виправлення помилки, допущеної в митній декларації шляхом її відкликання, колегія суддів вважає, що під час митного оформлення позивач діяв з умислом щодо заявлення неправдивих відомостей та ухилення від сплати митних платежів.
Слід зазначити, що оскаржувані постанови складені повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ст.485 МК України.
Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об'єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивачка не довела суду ті обставини, на які посилається в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, враховуючи наведене вище у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 12 червня 2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанови в справі про правопорушення митних правил - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 12 червня 2015 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. І. Шурко
Я. М. Василенко
Повний текст постанови виготовлено 24.12.2019