Справа № 580/2417/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
А.В. Руденко
Іменем України
23 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
суддя-доповідач Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить визнати протиправними дії щодо не проведення перерахунку та невиплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням у сумі 50668 грн. 99 коп., грошового забезпечення у сумі 260561 грн. 52 коп., премії за 24 місяці перед звільненням (за період з жовтня 2016 року по жовтень 2018 року) у сумі 82105 грн. 23 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у сумі 1470 грн. 10 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у сумі 4951 грн. 25 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік у сумі 7419 грн. 87 коп., грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік у сумі 4951 грн. 25 коп., грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік у сумі 5184 грн. 15 коп., винагороди за безпосередню участь в АТО у сумі 35685 грн. 48 коп., та вихідної допомоги при звільненні з військової служби у сумі 64017 грн. 10 коп.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням у сумі 50668 грн. 99 коп., грошового забезпечення у сумі 260561 грн. 52 коп., премії за 24 місяці перед звільненням (за період з жовтня 2016 року по жовтень 2018 року) у сумі 82105 грн. 23 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у сумі 1470 грн. 10 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у сумі 4951 грн. 25 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік у сумі 7419 грн. 87 коп., грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік у сумі 4951 грн. 25 коп., грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік у сумі 5184 грн. 15 коп., винагороди за безпосередню участь в АТО у сумі 35685 грн. 48 коп., та вихідної допомоги при звільненні з військової служби у сумі 64017 грн. 10 коп. з 01.06.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода, премія, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь в АТО та вихідна допомога при звільненні з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб сержантського складу військової служби за контрактом, з розміру якого обчислюється пенсія.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушення норм матеріального права. Апелянт наголошує, що зазначені щомісячні винагороди та одноразові допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, тому наявні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідачем подано відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2018 року №4-РС сержант ОСОБА_1 , командир відділення пожежної обслуги військової частини НОМЕР_1 , звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).
Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна: 19 років 8 місяців, пільгова - 20 років 4 місяці.
З 01 жовтня 2018 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2018 року №188).
З 02 жовтня 2018 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до протоколу за пенсійною справою 2301010955 (Міноборони) від 25.01.2019 року пенсія позивача обчислена з грошового забезпечення 9073,09 грн.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2018 року №82 для обчислення пенсії позивача були враховані: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія (надбавка за особливості проходження служби та премія).
Відповідно до листа відповідача від 26.06.2019 року №822/Б-10 пенсія позивача обчислена з грошового забезпечення 9073,09 грн, визначеного на підставі грошового атестата ЗУ №002639, довідки №21 від 11.01.2019 року №227/42 ФЕС та довідки від 01.10.2018 року №82, відповідно до ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
13 травня 2019 року військова частина НОМЕР_1 видала позивачу довідку №96 про нараховане йому грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2016 року по 01 жовтня 2018 року, в якій визначено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 50668,99 грн (60% від грошового забезпечення); премію в сумі 82105,23 грн; грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік в розмірі 4951,25 грн; грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік в розмірі 5184,15 грн; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань на 2016 рік в розмірі 1470,10 грн; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі 4951,25 грн; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік в розмірі 7419,87 грн; винагороду за безпосередню участь в АТО в загальному розмірі 35685,48 грн; вихідну допомогу при звільненні з лав Збройних Сил України в розмірі 64017,10 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 10.06.2019 року щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням із служби згідно з довідкою від 13.05.2019 року №96.
Листом відповідача від 26.06.2019 року №822/Б-10 позивача повідомлено, що підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням згідно з довідкою від 13.05.2019 року №96 відсутні. У листі зазначається, що в довідці від 13.05.2019 року №96 інформація про сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відсутня, що виключає проведення перерахунку пенсії з урахуванням інших видів грошового забезпечення, зазначених у вказаній довідці. Крім того, стаття 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та вихідної допомоги при звільненні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача та з метою захисту своїх соціальних прав та гарантій, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови відповідача, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців, після звільнення їх з військової служби, провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон № 2262-ХІІ передбачає, що до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія військовослужбовцям, включаються лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
При цьому факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17.
Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 року (№ 21-70а15).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при перерахунку пенсії позивача не можуть бути враховані матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2018 роки, грошова допомога на оздоровлення за 2017-2018 роки, винагорода за безпосередню участь в АТО та вихідна допомога при звільненні з військової служби, зазначені у довідці про доходи військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2019 року № 96, які не є щомісячними.
Також згідно з копією довідки про доходи № 96 від 13.05.2019 року позивачу виплачувалась щомісячна премія. При цьому згідно протоколу від 25.01.2019 (а.с .41) премія включена до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислено пенсію. Отже, спір щодо включення до грошового забезпечення позивача премії відсутній.
Згідно з п.п. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (що втратила чинність 01.03.2018), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
З наданої копії довідки про доходи № 96 від 13.05.2019 року вбачається, що щомісячна додаткова грошова винагорода (колонка 10), яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року, виплачувалась позивачу щомісяця до часу скасування вказаної постанови у березні 2018 року.
Як вказав Верховний Суд України у постанові від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2942а15 у відповідності до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Водночас, як зазначалося, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, підтвердита обставини того, що факт сплати єдиного внеску дійсно має значення для вирішення питання включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.
Разом з цим, у наданій позивачем для перерахунку пенсії довідці про доходи № 96 від 13.05.2019 року за 24 місяці перед призначенням пенсії з жовтня 2016 по вересень 2018 не вказана інформація про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, що і стало однією з підстав для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача.
Згідно з п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Вказаним Порядком не передбачений обов'язок відповідача перевіряти факт сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, отже за відсутності такої інформації у довідці про доходи № 96 від 13.05.2019 року відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача здійснена на законних підставах.
Крім того, за наявності такої інформації пенсія позивача підлягає перерахунку з грошового забезпечення з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцю, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя І.В. Федотов