24 грудня 2019 року м.Дніпросправа № 160/6900/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 160/6900/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
При перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог, встановлених п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не надано документ про сплату судового збору.
Згідно п.п.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ухваленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року, складає 1 921 грн.
Тобто, при подачі апеляційної скарги скаржником має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 921 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів Державної фіскальної служби України про отриманий дохід, тощо) скаржник не надав.
Враховуючи сукупність викладених обставин, прихожу до висновку про неможливість вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 160/6900/19 до подання скаржником оригіналів документів, що підтверджують розмір річного доходу апелянта, чи їх копій, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;
код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA268999980000034317206081005;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд».
Також, п.2 ч.5 ст.296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
В порушення вказаної норми, позивачем не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує в повній мірі, копія апеляційної скарги для учасників справи має бути надана апелянтом до суду у письмовій формі.
Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену ухвалу судом першої інстанції постановлено 23 липня 2019 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано позивачем 04 грудня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 295 КАС України.
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником в апеляційній скарзі не порушується.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме позивач має надати:
- документ про сплату судового збору або належні докази на підтвердження скрутного майнового стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження майнового стану на момент подання апеляційної скарги;
- копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
- клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, із зазначенням підстав для його поновлення.
Керуючись ст.ст.169, 295, 296, 298 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі № 160/6900/19 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Баранник