465/6635/18
2/465/1393/19
Іменем України
20.12.2019 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого-судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,
Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 квітня 2004 року у Франківському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
У шлюбі в позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
За наслідками розгляду поданої відповідачем позовної заяви, 2 березня 2009 року у справі
№ 2-15522/09 Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення, яким наш шлюб розірвано.
З вересня місяця 2008 року позивач та відповідач проживають окремо, а за їх спільною згодою син Ігор постійно проживає з позивачем.
З жовтня місяця 2008 приблизно 6-8 місяців на утримання сина ОСОБА_4 відповідач давав кошти особисто в руки позивачу, спочатку (перший місяць) це було 2500 гривень, потім ще кілька місяців все менше й менше, аж до повного припинення утримання сина ОСОБА_4 .
Останні роки відповідач почав знову давати позивачу кошти на утримання сина ОСОБА_4 , шляхом їх переказу на банківську картку ПАТ “Приватбанк” у розмірі близько 1000 гривень, тобто у розмірі, який є наближеним до мінімального обов'язкового розміру аліментів на утримання дитини віком від 6 до 18 років. Лише після неодноразових наполягань позивача, на утримання сина відповідач тричі сплатив по 1700 гривень, що додатково підтверджує факт наявності у нього можливості оплачувати утримання сина ОСОБА_4 у розмірі не меншому, ніж мінімальний розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років.
Враховуючи те, що син Ігор росте, рівень цін на продовольчі та інші товари та послуги (одяг, взуття, предмети дозвілля тощо) щоразу піднімається, витрати на його утримання також зростають, однак тягар утримання дитини більшою мірою несе на собі позивач, хоча відповідач має рівний з позивачем обов'язок по утриманню їхнього сина, просить стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.
Щодо виплати додакових витрат на утримання дитини, позивачка зазначає про те, що у відповідності до виданої ЛКП “Затишне” ВЖГ Франківської райадміністрації Львівської міської ради довідки № 2051 від 20 серпня 2018 року з місця проживання про склад сім'ї і прописки, в квартирі АДРЕСА_1 син Ігор проживає разом зі своєю матір'ю.
Згідно з довідкою від 14 серпня 2018 року, виданою Львівською громадською організацією “Клуб спортивного танцю “Фоловей”, син ОСОБА_5 дійсно з вересня місяця 2010 року по даний час був і є членом КСТ “Фоловей”, проходив етапи навчання рівня “Бейбі”, “Дебют”, “Школа”, “Початківці”, а на даний час зарахований в основний склад спортивної групи.
Також, з березня місяця 2018 року по даний час син в Громадській організації “Культурно-просвітницький клуб традиційних видів єдиноборств “Галичина” займається та відвідує заняття в спорткомплексі “СКА” з кіокушинкаї - карате з 19:00 до 21:00 щотижнево по понеділках, середах і п'ятницях з оплатою 400 гривень в місяць, що підтверджується довідкою, виданою вищезгаданою організацією 3 вересня 2018 року, що в сукупності складає 2400 гривень додаткових витрат, половину з яких повинен понести (компенсувати) відповідач, а саме - 1200 гривень.
Крім того, син ОСОБА_5 двічі в тиждень відвідує тренування в тренажерному залі (вартість тренувань становить 20 гривень за одне заняття); репетитора, який додатково навчає його математики (вартість одного заняття становить 100 гривень), та репетитора із англійської мови (вартість одного заняття становить 150 гривень).
Окрім додаткових витрат на розвиток здібностей сина ОСОБА_4 , позивач також витрачає власні кошти на його лікування, зумовлене періодичним погіршенням стану здоров'я.
Крім того, позивачка зазначає про те, що згідно наданих нею доказів, з відповідача слід стягнути частину додаткових витрат на сина у розмірі 73841, 24 грн., а також стягувати щомісячно по 350 гривень додаткових витрат на сина.
На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.
Крім того, представник позивача неодноразово подав до суду заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на сина.
11 березня 2019 р. на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , який аргументований тим, що він готовий сплачувати аліменти у розмірі 1/8 частини від усіх доходів, оскільки являється батьком ще однієї дитини.
Крім того, відповідач надава кошти на утримання сина наручно. Більше того, протягом 10 років не існувало жодного спору щодо утримання дитини, однак позивачка аж в 2018 році заявила до суду позовну заяву. Окремо наголошує на тому, що у колишнього подружжя у спільній сумісній власності перебувала квартира, в якій проживає його син та на яку він надав згоду на відчуження матері позивачки.
Щодо стягнення 350 грн. щомісячно на додаткові витрати дитини, то відповідач вважає такі безпідставними, оскільки такі кошти слід сплачувати за певний період, оскільки ціни можуть змінитися.
Крім того, просить застосувати позовну давність.
03.10.2019 року на адресу суду надійшла заява від відповідача, який визнає заявлені позовні вимоги щодо сятягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, та просив такі задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача просив задоволити позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В решті просив відмовити.
Суд, перевіривши наявні матеріали справи та надані до неї докази, заслухавши думку учасників, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1ст. 5 ЦПК України,передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 квітня 2004 року у Франківському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
У шлюбі в позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
2 березня 2009 року між сторонами розірвано шлюб на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова.
Судом встановлено, що у відповідності до виданої ЛКП “Затишне” ВЖГ Франківської райадміністрації Львівської міської ради довідки № 2051 від 20 серпня 2018 року з місця проживання про склад сім'ї і прописки, в квартирі АДРЕСА_1 син Ігор проживає разом зі своєю матір'ю.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення (ст.182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, що є достатнім та співрозмірним з можливостями відповідача, оскільки у такого на утриманні перебуває ще одна дитина.
Щодо заявленої вимоги про стягнення щомісячно додаткових витрат на утримання сина, то така вимога підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки позивачем доведено необхідність сплачувати відповідачем кошти на додаткові витрати дитини.
Щодо стягнення додатковит витрат на утримання сина у розмірі 88 058 грн. 37 коп., то суд вважає таку вимогу безпідставною, оскільки як встановлено судом, дві сторони брали участь в утриманні дитини. Крім того, перед судом не доведено те, що витрати на які посилається позивачка не входили в суму коштами, які надавалися на утримання дитини відповідачем, а також стороню позивача не доведено, що зазначені нею витрати ішли на потреби дитини.
На основі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 13.15,81,247, ЦПК України, 509,526,625 ЦК України, -
вирішив:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,- задоволити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 350 грн., починаючи з 30 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.
Позивач: ОСОБА_1 , (ІПН - НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН - НОМЕР_2 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 21 грудня 2019 року.
Суддя Ванівський Ю.М.