593/1938/18
2/465/1937/19
Іменем України
18.12.2019 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Кузь В. Я.
за участі секретаря судового засідання Янковської С. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою 30 липня 2016 року у Бережанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 86.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, покликається на те, що 30 липня 2016 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. Від подружнього життя дітей у них немає.
Спільне життя з відповідачкою не склалось, через різні погляди на життя, сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. З вересня 2017 року вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. За таких обставин вважає, що спільне проживання з відповідачкою є неможливим, а збереження шлюбу суперечитиме його інтересам. Переконаний, що сім'я розпалась остаточно, примирення між ними неможливе, шлюб існує формально.
Ухвалою від 05.03.2019 у справі відкрито провадження.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просять позов задовольнити.
В чергове судове засідання позивач та його представник не прибули, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала, разом з тим подала до суду відзив на позов, спростовуючи підстави та мотиви розірвання шлюбу, наведені позивачем у позовній заяві. Відповідно до поданого відзиву, звертає увагу суду на те, що до вересня 2018 року вони із позивачем проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка, придбали спільне майно, жили у злагоді. Причиною розірвання шлюбу, на її думку, є наявність у позивача інших стосунків та бажання реалізувати їх спільну нерухомість.
В чергове судове засідання відповідач не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 2 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно з ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30 липня 2016 року у Бережанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 86, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від подружнього життя дітей у них немає.
У позивача з відповідачкою подружні відносини не склалися, з підстав викладених кожним із них у своїх поясненнях, шлюбні відносини між ними припинено, шлюб існує формально.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб- це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що причини, котрі спонукають позивача та відповідача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими , і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 13,81,89,223, 263,265 ЦПК України, статтями 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано 30 липня 2016 року у Бережанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 86, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачу залишити « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 704 ( сімсот чотири) гривень 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В. Кузь