455/807/18
1-в/465/302/19
судового засідання
16.12.2019 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
представника закладу ОСОБА_5
розглянувши заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виглядів госпіталізації в психічну лікарню зі звичайним наглядом хворому:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі з інвалідністю II групи безтерміново, мешканцю АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 4 ст. 296 КК України,-
Заступник генерального директора з експертизи Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 звернувся в суд із письмовою заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виглядів госпіталізації в психічну лікарню зі звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заяви посилається на те, що у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 22.06.2018р. до даного часу перебуває ОСОБА_7 , до якого згідно Ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2018р. та 23.11.2018р застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
13 лютого 2018 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві.
Проходив комплексну судову психолого-психіатричну стаціонарну експертизу (Висновок судово-психіатричного експерта №59 від 30.05.2018р.) на базі 5-го судово- психіатричного відділення КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», за висновком якої відомо, що: «На даний час, ОСОБА_7 страждає хронічним психічним захворюванням у формі хронічного маячного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_7 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі хронічного маячного розладу, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».
22.06.2018р., шляхом переведення з Львівської установи виконання покарань (№ 19), ОСОБА_7 було доставлено до приймального відділення закладу та надалі поміщено до стаціонарного чоловічого відділення для примусового лікування психічно хворих № 23 на підставі та для виконання Ухвали слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_8 від 20.06.2018р. про зміну застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, із звичайним наглядом строком до 13:30 год. 19.08.2018р.
Надалі запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме у КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», продовжено на 60 днів, тобто до 06.10.2018р. включно Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2018р., а також Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05.10.2018р. - до 03.12.2018р. включно.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2018р. хворому були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23.11.2018р. внесено до Ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2018р. виправлення допущеної описки, а саме: вказано нагляд «звичайний».
В перший місяць перебування у відділенні пацієнт був доступний формальному мовному контакту. Всі види орієнтації збережені. Емоційно не стійкий, схильний до виражених афективних спалахів, легко збуджувався, ставав агресивним, погрожував оточуючим фізичною розправою, нецензурно місцями брутально висловлюється. На задані запитання відповідав вибірково. Не втримувався на місці, постійно змінював позу. Розлади сприйняття заперечував, проте постійно десь озирався. Висловлював маячні ідеї відношення, переслідування. Інтелект та всі види пам'яті відповідають віку та здобутій освіті. Схильний до вчинення суспільно-небезпечних дій. Суїцидальні думки на момент огляду заперечує. Увага розсіяна. Критика до свого стану та скоєного повністю відсутня.
В процесі проведеного комплексного лікування нейролептики (Азапін, Аміназин, Трифтазин, Рисполепт, р. Галоперидолу, р. Клопіксол-акуфаз), загальнозміцнюючі та вітамінні засоби, прогулянки з медперсоналом, перегляд телепередач, психотерапевтичні групові заняття, курс реабілітаційних заходів в умовах відділення стан хворого дещо покращився: в поведінці став більш впорядкований, налагодився сон, почав ретельніше за собою слідкувати. Спокійно, з розумінням, реагує на бесіду лікуючого лікаря з приводу призначеного лікування та необхідності його постійного прийому в майбутньому. Однак мислення пацієнта є паралогічним, резонерським, з актуалізацією латентних ознак та асоціативним розривом. Емоційно збіднений, маловиразний. Настрій знижений. Коло інтересів звужене, обмежене задоволенням фізіологічних потреб. У відділенні час проводить бездіяльно, більшість часу проводить в межах ліжка. Всі активності обмежуються участю у реабілітаційних заходах в межах відділення, проте які відвідує не завжди. Критика до свого стану формальна.
Таким чином, внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування не вдалося досягнути значного покращення психічного стану пацієнта та ознак повноцінної ремісії.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 05.11.2019 р. ОСОБА_7 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 73 від 05.11.2019 р.), що прийшла до висновку: « ОСОБА_7 , 06.02.1959рн., на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді хронічного маячного розладу із стійким параноїдним синдромом. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».
Представник заявника в судовому засіданні- лікуючий лікар заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, мотивуючи тим, що у хворого відсутня критика до свого психічного стану та вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Хворий в судовому засіданні проти заяви заперечив, просив у задоволенні такої відмовити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 щодо продовження застосування заходів медичного характеру хворому не заперечив.
Прокурор в судовому засіданні з доводами заявника та його представників погодилася, просила суд задовольнити заяву.
Заслухавши доводи заявників думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
05.11.2019 р. ОСОБА_7 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 73 від 05.11.2019 р.), що прийшла до висновку: «на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді хронічного маячного розладу із стійким параноїдним синдромом, поведінковими розладами. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом».
Суд враховує, думку хворого та захисника, обґрунтування представника заявника в особі лікуючого лікаря, про необхідність лікування в стаціонарних умовах та висновок прокурора.
Виходячи із змісту ст. 95 КК України та ст. ст.17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 (шість) місяців, здійснюється судом на підставі заяви психіатричної установи про продовження такої госпіталізації.
Дослідивши надані суду письмову заяву з додатками, з'ясувавши питання, передбачені ст. 512 -514 КПК України, заслухавши пояснення представника комунального закладу в особі лікуючого лікаря, пояснення хворого, думку адвоката та висновок прокурора, суд приходить до переконання, що заяву слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст.ст. 17,19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 503 - 514 КПК України,
Продовжити застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через суд, що постановив ухвалу.
Суддя ОСОБА_1