Справа № 456/3869/19
Провадження № 3/456/1623/2019
24 грудня 2019 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 28.09.2019 близько 01:10 год. в м. Стрию по вул. Коссака, 11, керував автомобілем Volvo S -60 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності медичних працівників, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що він не керував автомобілем, а просто перебував у ньому. Звернув увагу, що його примусово привезли у медичний заклад працівники поліції. Зазначив, що пояснення в протоколі про те, що він випив 200-300 гр. горілки, після чого сів за кермо свого автомобіля та керував ним по вул. Коссака, написані ним власноручно, однак такі його змусили написати працівники поліції. Просить не притягати його до адміністративної відповідальності, а у випадку притягнення, зазначив, що буде оскаржувати постанову у порядку, встановленому законом.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, та здобуті під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 А Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2019 близько 01:10 год. в м. Стрию по вул. Коссака, 11, керував автомобілем Volvo S -60 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності медичних працівників, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 320684 від 28.09.2019 /а.с.2/, з якого вбачається, що ОСОБА_1 28.09.2019 близько 01:10 год. в м. Стрию по вул. Коссака, 11, керував автомобілем Volvo S -60 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності медичних працівників, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху. Окрім цього, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: випив 200-300 грам горілки, після чого сів за кермо свого автомобіля та керував ним в м. Стрию по вул. Коссака /а.с.2/;
- роздруківкою з приладу «Драгер» до протоколу серії БД № 320684, відповідно до якого результат тесту 0,58% /а.с.4/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку із виявленими ознаками, а саме: тремтіння пальців рук, нечітка вимова, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота /а.с.4/;
- поясненнями гр. ОСОБА_2 від 28.09.2019, відповідно до яких 28.09.2019 близько 00:30 год. в м. Стрию по вул. Коссака він помітив автомобіль Volvo S -60, що належить ОСОБА_1 , останній помітивши його зупинився та запропонував підвезти до будинку. Повернувши у двір, він помітив, що за автомобілем ОСОБА_1 їде патрульний автомобіль. Після чого він сказав ОСОБА_1 , щоб він зупинився, оскільки від нього було відчутно запах алкоголю з порожнини рота. Після зупинки транспортного засобу патрульні попросили ОСОБА_1 пред'явити документи, роз'яснили його права та попросили пройти тест на встановлення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», однак ОСОБА_1 погодився пройти даний тест у медичному закладі /а.с. 6/.
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 383238 від 28.09.2019 /а.с.8/.
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив тест на встановлення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на виявлення стану алкогольного сп'яніння, в медичному закладі. Результат тесту 0,58% /а.с. 7/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатися.
Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що 28.09.2019 він не керував автомобілем, а просто перебував у ньому, оскільки такі спростовується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 від 28.09.2019, відповідно до яких 28.09.2019 близько 00:30 год. в м. Стрию по вул. Коссака він помітив автомобіль Volvo S -60, що належить ОСОБА_1 , останній помітивши його зупинився та запропонував підвезти до будинку. Повернувши у двір, він помітив, що за автомобілем ОСОБА_1 їде патрульний автомобіль. Після чого він сказав ОСОБА_1 , щоб він зупинився, оскільки від нього було відчутно запах алкоголю з порожнини рота. Після зупинки транспортного засобу патрульні попросили ОСОБА_1 пред'явити документи, роз'яснили його права та попросили пройти тест на встановлення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», однак ОСОБА_1 погодився пройти даний тест у медичному закладі.
Суд вважає пояснення гр. ОСОБА_2 чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того вказана особа ретельно в деталях описала обставини та мотиви вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ "Про Національну поліцію", Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026 чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Оглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери поліцейського суд вважає належним доказом, оскільки на ньому зафіксовано фактпроходження ОСОБА_1 тесту на встановлення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на виявлення стану алкогольного сп'яніння, в медичному закладі. Результат тесту 0,58%.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2019 близько 01:10 год. в м. Стрию по вул. Коссака, 11, керував автомобілем Volvo S -60 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності медичних працівників, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
ОСОБА_1 під час розгляду справи жодних клопотань не заявлено.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 /десять тисяч двісті/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 /триста вісімдесят чотири/ грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Cуддя В. Л. Бучківська