Справа № 456/3100/19
Провадження № 2/456/1276/2019
/заочне/
17 грудня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування будинком АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач по справі є її колишнім чоловіком, шлюб між ними відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2018 розірвано. Відповідач на протязі спільного життя постійно зловживав спиртними напоями, влаштовував вдома сварки, скандали, бив її та дітей. Відповідач ніде не працював, тому викрадав з будинку речі та обмінював їх на горілку. Також він ніколи не допомагав по господарству, проте викрадав у позивача продукти харчування, урожай з городу та садка і продавав їх сусідові за горілку. Звернула увага, що вона є інвалідом першої групи та по стану здоров'я потребує постійного стороннього догляду та допомоги. З нею проживають доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , остання є її опікуном та внук ОСОБА_5 . Вони неодноразово викликали працівників поліції, оскільки відповідач знущався над ними. 30 квітня 2018 року відповідач перебуваючи в нетверезому стані, вчинив черговий скандал, під час якого виламував двері та замок, руйнував меблі, ображав і принижував її та доньок, все це відбувалось в присутності малолітнього онука. Після чого вони викликали працівників поліції та з цього часу відповідач з ними не проживає, не допомагає в утриманні будинку та оплаті комунальних послуг. Речей відповідача у будинку немає. Зазначила, що у зв'язку з реєстрацією відповідача у будинку АДРЕСА_1 вона не може оформити субсидію, тому змушена звернутись до суду з позовною заявою.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак в позовній заяві зазначила, що просить справу розглядати у її відсутності у зв'язку із незадовільним станом здоров'я.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримала та просить його задоволити, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначила, що відповідач є колишнім чоловіком позивача, оскільки відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2018 шлюб між ними розірвано. Позивач є власницею будинку АДРЕСА_1 , потребує сторонньої допомоги та догляду, оскільки є інвалідом першої групи. Відповідач зловживає спиртними напоями, постійно влаштовує сварки та конфлікти, тому неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Відповідач постійно викрадав у позивача її особисте майно. Зазначила, що з 30.04.2018 відповідач у будинку АДРЕСА_1 не проживає, його особистих речей в ньому немає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча неодноразово повідомлявся про розгляд справи на 20.09.2019, 21.10.2019, 21.11.2019, однак рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно довідки Укрпошти повернулись на адресу суду 03.09.2019 «за письмовою заявою відправника, одержувача», 04.10.2019, 28.10.2019, 22.11.2019 «у зв'язку з відмовою одержувача», 28.10.2019 «у зв'язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Окрім цього, відповідач неодноразово повідомлявся про розгляд справи на 21.10.2019, 21.11.2019, 17.12.2019 на офіційному веб -порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України, проти чого представник позивача ОСОБА_6 не заперечила.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що позивач по справі це її мати, а відповідач батько. Повідомила, що її батько зловживає алкогольними напоями, влаштовує скандали, виносить їхні особисті речі з будинку, тому вони часто викликали поліцію. Через скандали з боку батька у матері був інсульт. Більше року її батько з ними не проживає, а живе по сусідству у своєї сестри. Її мати є власницею будинку АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що позивач по справі є її сусідкою. В будинку АДРЕСА_1 проживає позивач разом з доньками та онуком. Відповідач більше року не проживає в будинку позивача. Вона неодноразово була свідком, як відповідач влаштовував скандали та відносно нього викликали поліцію. Зазначила, що навесні 2018 відповідач влаштував скандал та після цього не проживає з позивачем у її будинку.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що позивач по справі це його сестра, вона проживає в будинку АДРЕСА_1 разом з доньками та онуком. Відповідач з 1995 року не працює, постійно зловживає алкогольними напоями, дітям ніколи не допомагав. Зазначив, що відповідач більше року в будинку не проживає, а живе у сестри, з якою вони разом розпивають алкогольні напої. Позивач разом з доньками неодноразово викликала поліцію, оскільки відповідач влаштовував скандали. Зазначив, що він неодноразово змінював замки до дверей будинку. Особистих речей відповідача у будинку немає. Звернув увагу, що будинок у якому проживає його сестра належав їхнім батькам, однак він з братами відмовився від спадщини на користь сестри.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_6 , показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , такий видано 26 листопада 1998 року Стрийським РВ УМВС України у Львівській області на ім'я « ОСОБА_1 » /а.с. 4-5/.
Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА № 377996, ОСОБА_1 отримала першу групу інвалідності загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду /а.с. 6/.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2009, будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 /а.с.7/.
Відповідно до копії постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2018, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП й накладено на нього штраф у розмірі 340, 00 грн. /а.с. 8/.
Відповідно до копії рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2018, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано /а.с. 9-10/.
Відповідно до копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 , в будинку зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 /а.с. 15-18/.
Згідно з п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Так, згідно з частиною другою статті 64 ЖК Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають, окрім дружини власника, дітей і батьків також інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_2 був членом сім'ї в розумінні ст.ст. 64, 156 ЖК України, оскільки перебував з позивачем у шлюбних відносинах та проживав разом з нею в будинку АДРЕСА_1 , вони певний час разом вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом, з квітня 2018 року він не проживає в даному будинку, а відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2018, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, а тому відповідач перестав бути членом сім'ї позивача. Дані висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 01.04.2019 по справі № 755/14524/15-ц.
Підстави втрати членом сім'ї власника житла права користування цим житлом, передбачені частиною другою статті 405 ЦК України, згідно з якою член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Інших підстав для втрати членом сім'ї власника житла права користування житлом ЦК України не визначає.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що позивач по справі це її мати, а відповідач батько. Батько зловживає алкогольними напоями, влаштовує скандали, виносить їхні особисті речі, тому вони часто викликали поліцію. Більше року її батько з ними не проживає, його особистих речей в будинку немає.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що позивач по справі є її сусідкою, відповідач більше року не проживає в будинку з позивачем. Вона була свідком, як відповідач часто влаштовував скандали та відносно нього викликали поліцію. Навесні 2018 відповідач влаштував скандал та після цього не проживає з позивачем у будинку.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що позивач по справі це його сестра, вона проживає в будинку АДРЕСА_1 разом з доньками. Зазначив, що відповідач більше року в будинку не проживає, його особистих речей в ньому немає. Позивач разом з доньками неодноразово викликала працівників поліції, оскільки відповідач влаштовував скандали.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в розумінні ст.ст. 64, 156 ЖК України був членом сім'ї ОСОБА_1 , однак не проживає у будинку АДРЕСА_1 з квітня 2018 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, поясненнями представника позивача ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що у зв'язку з реєстрацією відповідача у будинку АДРЕСА_1 позивач не може оформити субсидію; позивач є одноосібною власницею даного будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.12.2009; шлюб між сторонами розірвано, відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2018. В судовому засіданні встановлено, що відповідач не проживає у будинку АДРЕСА_1 більше року та його особистих речей у ньому не має.
Таким чином, в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивача, яка є власницею будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач; в даному будинку не проживає з квітня 2018 року, що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак позивач змушена сплачувати комунальні послуги, в тому числі й за відповідача, що унеможливлює оформлення нею субсидії, а тому, враховуючи положення ст. 405 ЦК України, згідно з якою член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання втратившим права на користування житловим приміщенням відповідача ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житлом, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення
виготовлено 23 грудня 2019 року.
Суддя В. Л. Бучківська