18.12.2019року
єдиний унікальний номер 448/1157/19
провадження №1-кп/448/162/19
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
його захисник-адвокат ОСОБА_5 ,
представник Судововишнянської міської ради Львівської області, - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська (81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9) кримінальне провадження за №12018140000000230, що внесене в ЄРДР 26.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, прокурор ОСОБА_3 , в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області пред'явив до обвинуваченого ОСОБА_4 , цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та заявив клопотання про його розгляд в цьому ж кримінальному провадженні.
Сторона захисту, зокрема обвинувачений ОСОБА_4 , та його адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просили поданий прокурором цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду, подавши про це відповідне письмове клопотання. В обґрунтування зазначеного клопотання покликались на те, що, по перше: прокурором не було наведено передбачених підстав для представництва інтересів держави; по друге - не обґрунтовано саме «виключність» вказаного спору та не зазначено, які інтереси держави були порушені або існує ризик такого порушення; по третє - не обґрунтовано чому з таким позовом не зміг звернутись відповідний суб'єкт, до повноважень якого належать такі функції (у даному випадку Судововишнянська міська рада); по четверте - не надано суду доказів звернення до останньої із повідомленням про намір здійснювати захист (представництво) інтересів держави, тощо.
Представник Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, - ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечив щодо прийняття цивільного позову до розгляду у даному кримінальному провадженні, оскільки переконаний, що обвинуваченим ОСОБА_4 жодної шкоди Судововишнянській міській раді Мостиського району Львівської області, не заподіяно.
Заслухавши думку учасників судового провадження, зокрема кожного окремо, дослідивши поданий прокурором цивільний позов, а також клопотання сторони захисту про залишення даного позову без розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 3 статті 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.
Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор ОСОБА_7 , зазначив, що вказана позовна заява подана, як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист економічних інтересів держави, яким спричинено шкоду, внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, яка обвинуваченим ОСОБА_4 , добровільно не відшкодована.
Серед іншого, прокуратурою зазначено, що даний позов подається в інтересах Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, яка є органом виконавчої влади.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.
Суд приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
За змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Слід також звернути увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
В даному випадку прокурор ОСОБА_7 , нічим не довів наявності підстав для представництва прокуратурою позивача у справі та не зазначив обставин, які перешкоджають захисту прав та інтересів останнього саме належним суб'єктом Судововишнянською міською радою Мостиського району Львівської області.
Сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.
Така позиція суду зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі.
Окрім іншого, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
В даному випадку судом не встановлено, що прокурор ОСОБА_7 звертався до Судововишнянської міської ради Мостиського району із повідомленням про те, що має намір в їх інтересах подавати цивільний позов.
Вказане також було підтверджено в судовому засіданні представником Судововишнянської міської ради Мостиського району ОСОБА_8 , котрий зазначив, що жодних повідомлень від прокурора з приводу того, що такий в інтересах Судововишнянської міської ради Мостиського району буде звертатись до суду із цивільним позовом, на їх адресу не надходило.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). Така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб'єкта не може презюмуватися, як безспірне.
Отже, оскільки зі змісту поданого до суду прокурором цивільного позову в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області не вбачається жодного обґрунтування можливого факту нездійснення або неналежного здійснення вказаним органом повноважень на звернення до суду з цивільним позовом, вважаю що прокурором не наведено причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підстави для звернення прокурора до суду, тобто підстави для представництва прокурором інтересів держави не обґрунтовані.
Щодо клопотання сторони захисту про залишення поданого прокурором ОСОБА_7 цивільного позову в інтересах Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області без розгляду, то суд зазначає те, що нормами закону не передбачено залишення позову прокурора без розгляду з підстав, на які покликається сторона захисту, зокрема обвинувачений ОСОБА_4 , і його захисник - адвокат ОСОБА_5 , а згідно з пунктом 4 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З огляду на наведе, вважаю за необхідне вищевказаний цивільний позов прокурора ОСОБА_7 , повернути останньому.
Керуючись ст.ст. 128, 371, 372, 376 КПК України, ст.185 ЦПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду, - залишити без задоволення.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Львівської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, який заявлено у кримінальному провадженні №12018140000000230 внесеному в ЄРДР 26.04.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України - повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , разом із доданими до нього документами.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Мостиський районний суд Львівської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили «___» ______________ 20__ р.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст судового рішення (ухвали суду) оголошено учасникам справи о 15.05 год. 23.12.2019 року.