Справа №463/1751/18
Провадження №1-кп/463/134/19
24 грудня 2019 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140040000852 від 27 березня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб з визначенням розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі. Крім того, вказаний злочин вчинив у період застосування до нього умовно-дострокового звільнення від покарання, неодноразово судимий, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та такої мети не має. А тому наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили. Вважають, що у зв'язку із тривалістю судового розгляду ризики значно зменшились, а тому вважають за можливе застосувати до обвинуваченого інший вид запобіжного заходу не пов'язаний із пов'язані із тримання під вартою, зокрема особисте зобов'язання або домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
В провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого востаннє продовжувався ухвалою Личаківського районного суду м. Львова 1 листопада 2019 року та завершується 01 січня 2020 року.
При цьому суд погоджується із доводами прокурора, що підозра, яка висунута обвинуваченому є обґрунтована, оскільки на нього, як особу, яка заволоділа чужим майном вказує потерпілий, свідки, окрім того, обвинувачений був затриманий і в нього вилучено майно потерпілого. Сам він не оспорює причетність до заволодіння майном, лише не погоджується із кваліфікацією діяння.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом враховується, що на даний час у зв'язку із заміною судді судове слідство розпочинається з початку, а тому не допитано потерпілого та свідків, не досліджено письмові докази.
Із врахуванням матеріалів справи, суд вважає, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, обґрунтовано підозрюється у скоєнні корисливого злочину, вчиненого після умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком суду.
Окрім цього, обвинувачений не має постійного місця проживання, до обрання запобіжного заходу орендував помешкання, проте на даний час даних про таке суду не надано.
А тому, суд приходить до переконання, що є обґрунтовані ризики того, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, ухилятись від явки до суду, чи вчиняти тиск на свідків та потерпілого, які не допитаний у судовому засіданні. Такі не зменшились та не відпали.
Також суд вважає, що з врахуванням того, що існують обґрунтовані ризики того, що обвинувачений не буде виконувати процесуальні обов'язки, інший більш м'який запобіжний захід, в тому числі домашній арешт, не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Суд також враховує, що обвинуваченому попередніми ухвалами також визначався розмір застави, у випадку сплати якої обвинувачений буде звільнений з-під варти та буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з покладенням відповідних обов'язків.
У зв'язку із наведеним, суд вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення. З аналогічних підстав суд вважає безпідставними доводи захисника та обвинуваченого про наявність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Окрім того, продовжуючи термін тримання під вартою, суд зазначає, що обвинуваченому обрано альтернативний запобіжний захід у виді застави і у випадку її внесення він має право бути звільненим з під варти. При цьому суд вважає, що раніше визначена обвинуваченому застава в розмірі 50 прожиткових мінімуму для працездатних осіб буде відповідною і достатньою у даному кримінальному провадженні, а також є достатньою і прийнятною з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, -
клопотання прокурора задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці з 02 січня 2020 року до01 березня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати Львівській установі виконання покарань (№19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області для відома.
Залишити визначену обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду клопотання становить 105 100 грн. (сто п'ять тисяч сто гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
1. Прибувати до суду за першою вимогою;
2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3. Утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженні за винятком необхідності викликаної проведенням судового розгляду.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1