Справа № 464/5039/19
пр.№ 2/464/1684/19
11.12.2019 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої -судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Комарницька Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірний будинок належить її та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. У вказаному будинку зареєстровані її брат ОСОБА_3 та його донька ОСОБА_2 . Проте, відповідач ОСОБА_2 відсутня за місцем реєстрації з 2009 року, про що складені відповідні акти ЛКП «Житловик-С»; вона не бере участі в оплаті комунальних послуг, проведенні ремонтних робіт, її особистих речей в квартирі немає. У зв'язку з тим, що відповідач зареєстрована у будинку, але в такому не проживає, вона, як співласник майна, позбавлена можливості в повній мірі користуватись та розпоряджатись ним, а тому просить усунути перешкоди у здійсненні нею права власності шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування вказаним житлом.
Позивач подала до суду заяву в якій позов підтримала в повному обсязі, просить справу розглядати у її відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, хоча згідно з ст.130 ЦПК України належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Питання втрати членом сім'ї власника права користування житлом вирішується на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України. Так, даною нормою закону передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 є співвласникам будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 18415845 від 08.04. 2008 р. та № 18415749 від 08.04.2008 р.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 липня 1996 року, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку №2471 від 11.09.2019 р. виданої Львівським комунальним підприємством ''Житловик-С'', у будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 та відповідач, як член сім'ї власника.
Як вбачається з актів ЛКП «Житловик-С» від 14.03.2019 р., 26.06.2019 р. та 11.09.2019 р. відповідач ОСОБА_2 зареєстрована, однак не проживає у спірному будинку.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач не проживає у спірному будинку понад встановлений законом строк збереження права користування житлом, поважних причин непроживання чи перешкод їй у користуванні житлом суду не надано, а відтак, суд приходить до висновку про визнання відповідача такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 130, 137, 141, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
позов задоволити. Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 768 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча