23 грудня 2019 року
Київ
справа №802/689/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8864/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С. Г.,
суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,
перевіривши касаційну скаргу Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_1 ) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2016 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
Разом з тим, судді Стеценко С. Г., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги, які мотивовані тим, що остання була передана з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
Так, у відповідності з положеннями частини першої статті 31 КАС України в редакції, чинній станом на день здійснення автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, у суді першої інстанції позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у відповідності до вимог частини третьої статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) та змісту Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.04.2012 №276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за №773/21086 (далі - Інструкція №276); зобов'язати відповідача відшкодувати у немайновий спосіб завдану ОСОБА_1 моральну шкоду шляхом надіслання на його адресу рекомендованого поштового листа за підписом начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України із визнанням факту порушення командуванням в/ч НОМЕР_1 вимог частини 3статті 9-1 Закону №2011-ХІІ та змісту Інструкції №276 у взаємовідносинах з позивачем.
При цьому, з встановлених судами обставин справи вбачається, що 27.02.2015 на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію" він був мобілізований для проходження військової служби, в якості офіцера запасу. На підставі наказу начальника Західного регіонального управління ДПСУ від 13.03.2015 №89 призначений на посаду офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ). В подальшому згідно наказу Адміністрації ДПСУ від 16.06.2015 №503-ос знаходився у розпорядженні начальника Східного регіонального управління та на підставі наказу останнього від 24.06.2015 №383-ос був призначений на посаду старшого офіцера з організації та контролю оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.06.2015 №118-ос зарахований до списків особового складу Донецького прикордонного загону та всіх видів забезпечення. В процесі проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у зв'язку із переїздом на нове місце служби, а саме до Донецького прикордонного загону, у листопаді 2015 року ним був поданий рапорт до командування ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату йому підйомної допомоги, передбаченої частиною третьою статті 9-1 Закону №2011-ХІІ. Разом з тим, 26.04.2016 на його поштову адресу надійшла довідка про заробітну плату від 14.04.2016 №344, зі змісту якої вбачалось, що вищенаведена підйомна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення відповідачем виплачена не була.
Так, наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 №622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).
Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 №22 затверджені Роз'яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 №622 (далі - Роз'яснення).
Відповідно до вказаних Роз'яснень категорія 106020000 «справи щодо проходження служби» Класифікатора охоплює, зокрема, спори щодо порушень при нарахуванні та здійсненні виплат за проходження служби, рішення про застосування до службовця дисциплінарного стягнення, рішення атестаційної комісії за результатами атестації, оцінювання результатів службової діяльності тощо.
Спірні у цій справі правовідносини, хоча й зачіпають питання соціального захисту військовослужбовців, однак, насамперед, стосується виплат, пов'язаних з проходженням позивачем публічної служби, а саме - у зв'язку із його переїздом на нове місце служби.
Відтак, ураховуючи предмет даного спору, ця справа відноситься до категорії Класифікатора 106020000 «справи щодо проходження служби».
В свою чергу, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 №1 визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
Підпунктом 3.6 пункту 3 додатку до названого вище рішення визначено, що судді Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ: справи, що виникають з відносин публічної служби (коди 106000000- 106030100 Класифікатора).
Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14, відповідно до якого судді Стеценко С. Г., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, судді якої спеціалізуються на розгляді справ, що виникають з відносин публічної служби (коди 106000000- 106030100 Класифікатора).
Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Своєю чергою, пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).
Зважаючи на те, що при визначенні суддів для розгляду даної справи допущено помилку в їх спеціалізації, що є порушенням порядку визначення складу суду, встановленого статтею 31 КАС України, колегія суддів вважає, що заяви суддів Стеценка С. Г., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40 КАС України, суд
Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Стеценка С. Г., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. у справі №802/689/16-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
А. Ю. Бучик,
Л. В. Тацій,
Судді Верховного Суду