24 грудня 2019 року
Київ
справа №802/2848/14-а
адміністративне провадження №К/9901/35436/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №802/2848/14-а за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, третя особа: Управління Державної пенітенціарної служби України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України) про визнання незаконним звільнення, скасування наказів від 5 червня 2014 року №271/ОД-14 та від 26 червня 2014 року №83 о/с, зобов'язання поновити його на посаді начальника Літинської виправної колонії управління ДПтС України у Вінницькій області з 26 червня 2014 року та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Зазначав, що під час прийняття відповідачем наказів про його звільнення він був тимчасово непрацездатним, а тому таке звільнення з роботи є незаконним. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.Ухвалою від 21 липня 2016 року Вищий адміністративний суд України постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року скасував в частині вирішення позовних вимог про скасування наказу Голови ДПтС України від 26 червня 2014 року №83о/с, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті судові рішення залишені без змін.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Змінено у наказі голови Державної пенітенціарної служби України від 1 вересня 2015 року №144/ОС-15 дату звільнення ОСОБА_1 з "02 липня 2014 року" на "12 липня 2014 року". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року ( у складі колегії суддів: головуючий суддя Данилевич Н.А., судді: Бевзенко В.М., Шевцова Н.В.) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №802/2848/14-а за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, третя особа: Управління Державної пенітенціарної служби України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишено без задоволення, а судові рішення без змін.
19 грудня 2019 року ОСОБА_1 повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №802/2848/14-а та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Таким чином, зважаючи на приписи вказаної імперативної норми процесуального права та враховуючи наявність постанови про відмову у задоволенні касаційної скарги на ті самі судові рішення та за скаргою тієї ж особи, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі №802/2848/14-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду